Шановні мої! Щось більш позитивне, як і обіцяв. Все таки є люди які щось розуміють. Можу декількох відмітити, але називати імена чи компанії не буду. В цілому на сьогоднішньому заході чув багато очікувань від можливого припинення вогню. Ну а ви мабуть вже знаєте, що мені оці очікування без конкретних дій не підходять. Тому я не дуже вірю в слова цих спікерів. У нас як до 2022 року не робили леговані марки сталі відповідної якості так і зараз нікого це не хвилює. Ну а уявіть що в червні припинення вогню. І що? Попит на ці сталі зросте кратно. Леговані марки повеземо з Молдови, Індії, Китаю та Туреччини. А металурги скажуть що імпорт вбиває національного виробника. Який під час кризи мав стати ефективнішим, але не став. «Боровся з імпортом». Тому позив в тому, що наша металургія в скрутному становищі. І якщо вони не стануть більш ефективними до кінця військових дій, вони програють відбудову імпортерам. А це буде дуже боляче. А коли ця біль пройде, металурги візьмуться за покращення ефективності. Тому ми ще не вистраждали, але я думаю що скоро вже почнемо. І тоді ці сльози, стануть трампліном. Але тільки в тому випадку якщо суспільство зробить правильні висновки. Тому підсумую позитивом. Ми підходимо до стадії страждання, яке може стати стартом стрімкого розвитку. Але не зачаровутесь, щоб не розчаровуватися. Добраніч 😴