Оленка вєщає

Це вам не коники з гівна ліпитиКоли заводила Заріна, я одразу розуміла що кінолог і тренування це маст хев. По-перше, це перша моя собака і я хз що з ними робити окрім як чухати за вухом) А по-друге, некерована собака 50ти кг - таке собі задоволення, коли живеш в центрі міста) Зі всіма іншими котами, собаками, козами і т.д. було вже якось не те щоб пофіг але попрощє - вони взагалі-то самі по собі розумні і все знають) і простору для жорстких зальотів не дуже багато) а там де він є - там ніяке виховання не допоможе )Але от кінь. Кінь - то вже зовсім інша історія. І життя мене до такого не готувало 😑Стандартний мій імпульс мусі-пусі і цьом в сраку до всіх тварин тут не те що не допомагає, а навпаки шкодить. Сюсюкаю - автоматично стаю «саме слабке звєно», якому і на шию залізти можна, і вкусити, і копитом в мою сторону гупнути. І якщо дозволити чи пропустити ці моменти, то далі вже ні про яку повагу мови йти не може. А ви спробуйте хотіти щось від 500-кг махіни, яка вас ніфіга не поважає. «вдар, його щоб показати хто головний». Ну це тільки чоловіки таке можуть порадити 🙈🙈🙈 там кагбе теж все до певного часу) а потім люди в селі розказують, що з усіх в кого в селі були коні, вже нікого живих нема(ага, і це все що ми про них знаєм 🤌🤌🤌) і знову ж таки) я 50 кг, він 500) це як я маю його вдарити щоб він відчув і не дав здачі?)) 🤷🏻‍♀️🤷🏻‍♀️отож)Ну і на страху стосунки не будуються. Ітого, тепер, окрім коня, мушу виховувати ще й себе - 1. Не сюсюкатись - спокійно розслаблено стою зконцентрована на коні - для нього то вже найбільша винагорода бо він теж може розслабитися поруч зі мною2. Не мельтешити - один раз дала команду і тримаю її поки не виконає. Без істеричного тупання ніжкою і повторювань по 10 раз. Але якщо виконує - одразу прибрати дискомфорт якщо був (наприклад, якщо тисну паличкою на нього щоб посунувся, чи повід натягнула щоб зупинився)3. Чітко знати свої кордони і тримати їх. Жодного дискомфорту. Без оцього от «я посунусь, мені не важко». Важко. Кінь обходить, а не я. 4. Ми не рівні. Тренер приводила в приклад статус королеви. Мені трохи не заходить. Стосунки працедавець-робітник - краще. Так, ми дружим, так, я можу і бублик дати і за вухом почухати. Але є ієрархія. Я вище. Я даю команду і вимагаю її виконання. І не простого виконання, а з повагою. З віддачею. З повною включенністю на моїх потребах, командах, комфорті. 5. Знати чого хочу і транслювати це правильно. Саме складне. Не просто махнула паличкою аби було «а можна вас попросити піти? Нє, ну і ладно, я ще раз попрошу», а всіма фібрами душі дати КОМАНДУ (мовчки)«вперед!» бо всі оті жердинки-палички то все мішура. Головне це імпульс, енергія, намір. І якщо ти сама його не усвідомиш кінь за тебе точно це не зробить, а розвернеться жопою і піде пастися(в кращому випадку). А ти там далі собі мотиляй і кричи. Короче, такеє. Часом подумую, а нафіга воно мені треба було 😑 Хорошо ж жилося. Але в житті пригодиться 🤷🏻‍♀️ тому працюєм.Оттак і виходить що хотіла ще одну тваринку, а отримала тренінг особистісного росту 🙄

Останній рік я регулярно мудохалася:1. Не забути знайти банкомат коли я десь в цивілізації(що не часто буває само по собі)2. Знімати з папиної пенсійної карти нал, часом за кілька разів через вічні обмеження3. Потім закидала собі на картку теж за кілька разів бо от зараз більше 5 тис на добу! не дає закинути через термінал 4. Конвертнути це все на свій валютний рахунок. І це я ще псіханула і закидую це все на валютний рахунок, а не до валютників ходжу 🤪🤪🤪🤪5. Колись ця валюта мала якось передатися папі для чого придумалася сімейна карточка до мого валютного рахунку. Але.. вона просила в папи верифікацію в ДІЇ, а ДІЯ хотіла підтвердження особистості через ощад банк. А в ощаді все було зареєстровано на якийсь київстарівський номер, якого вже 300 років як нема ні в кого.І тут!! Обогі!!! Папа таки вирішив добити це все і нарешті!!! Подзвонив в службу підтримки ощадбанку!І вуаля! Номер змінили! Тепер є мою додаток, онлайн банкінг і всі прєлєсті цивілізації !!!А потім, виявилося, що та сімейна карточка вже нікому і не треба) можна просто користуватися пенсійною так само закордоном - хоч собі розраховуйся, хоч нал знімай і валюту купуй, хоч родичам перекидай🤪🤪🤪🤪🤪Многоходовочка 🫠🫠🫠🫠🫠Тому просто порадуйтесь за мене)

Ви проголосували — і перемогло питання:Як я менеджу свої 100500 проєктів.Якщо коротко — фізично робити — і менеджити — різні речі.Mystery solved ✨🪄Далі можна не читати 😁Перший час після переїзду я вирішувала всілякі нагальні справи, і саме «проєктів» було не те щоб багато.Головний пріоритет був:нічого критичного не протупити й вичухатися з депресії.Ну а по мірі того, як мені це вдавалося — почали з’являтись ідеї. Геніальні й не дуже 😄Але остаточно все порішала… відпустка.Цього літа я вперше, мабуть, за років 5 мала відпустку довше одного тижня.І що я вам скажу: всім трудоголікам — обовʼязково! 🙌У якийсь момент мене просто почало штормити від ідей і енергії. Хотілося кудись бігти й щось робити.День терпіла, другий — теж, а потім довелося вже щось робити, щоб не луснути🤯Сіла й почала просто виписувати все на листок.(Ну, в моєму випадку — в нотатки на планшеті 📲)Усі задачі. Усі ідеї. Усе, що муляло.Я впевнена, що в кожної дорослої людини теж купа «проєктів».Але нагадаю трохи про свої: • У мене — два приватні будинки. В одному живу зараз, а в інший хочу переїхати після ремонту. В першому багато роботи щоб просто змогти перезимувати, а другий то взагалі чорна діра для фінансів(але ж ми не шукаєм легких шляхів) • Купа тварин і хочу ще більше + у кожного свій раціон, вакцинації, сезонні приколи. • І ще всякі дрібнички типу звалити з ІТ, перейти повністю на свою справу, стати земельним магнатом, мати за що жити й купувати тварин 🐐🏡І що робити?Визнати, що я — лише людина з обмеженими силами та часом у добі.Саме тому більшість моїх справ та ідей на стадії «колись» вже більше року.І, мабуть, будуть там ще деякий час 😅Але я все одно регулярно: • прохожуся по списках • викреслюю зроблене • відмічаю термінове • дивлюсь, що зависло, а що горить • додаю нові справиЦе такий лайфхак від тривожності щось забути 😌Зараз усе тримаю у Freeform, але є ідея зробити собі AI-асистента, який буде одразу це все збирати в Notion, а згодом — і в календарі. Перший місяць після відпустки пішов трохи не по плану,але принаймні я вже спокійна, що нічого не провтикаю.Найважливіше — пам’ятати, що не все треба робити самійЦе прямо мій девіз зараз.Я прикинула: у мене вже аж цілих чотири людини, які допомагають: 1. Помічниця по Etsy — вона ж буде і в українському магазині. 2. Домашня помічниця — доглядає за тваринами, коли мене нема, і стежить, щоб я не ходила по хаті по коліно в болоті 🙈(Бо я не прибираю, не мию посуд, і якщо я щось раптом попрала — значить, у лісі щось здохло 🐸)3–4. Сімейна пара, яка займається конем — косять траву, годують, прибирають.І це таки рішає. Бо поки я бігала по городах за конем — уже й літо пройшло.Весь мій вільний ресурс ішов на нього. І це тупо.Ні тобі річки. Ні тобі з козами почілити. І тим більше — не до втілення проєктів. Так от. Мій фірмовий рецепт:Делегуй і забий. • Делегуй усе, що можеш. • Забий на те, що не горить.В мене всьо. 😌Скріншоти своїх нотаток з задачами додам у коменти — полюбуйтесь 👇🤪

В черговий приступ натхнення вести інст я собі навіть розписала контент план і 100500 тем про які хочу зробити контент. Але, оффлайн життя затягує і в інсті ні на що, окрім котики-собачки-кози, мене не хватат. Але але думки тиснуть череп і просяться на волю)) так що будуть вони поки жити тут :)) Ітак. Коротко за останній рік:- Повернулася в психотерапію (і от вже зараз закінчую)- Завершила стосунки тривалістю 5 років - Продала квартиру в Хмельницькому - Купила 2 будинки на хуторі Київської облПереїхала в один з них і частково зробила деякі ремонти. Цього року планую продовжувати - Почала приймати антидепресанти - по плану в квітні-травні вже буду завершувати - Спробувала тримати баранів але не зрослось і віддала їх сусіду :) спроба №2 запланована на цей рік) - Взяла ще одну собаку, 4 гуся, качок, курей, козу - ферма росте ))- Завершила всі свої проекти і підробітки повʼязані з Інстаграмом, просуванням, маркетингом - весело-цікаво але занадто багато різких змін і стресів. Я погано фунциклірую в таких умовах- Псіханула і повернулася в айтішку. Нерви як колись мені зробити вже не зможуть зато гроші хороші - ферму ж треба за щось будувати. План-капкан пропрацювати 3 роки, а за цей час організувати ще інші джерела доходу щоб спокійно звільнитися, якщо захочу.- Повернулася на йогу. Після 5 років перерви і нерегулярних занять. Такий кайф. Супер тішуся цьому. Це єдиний спорт де я дійсно кайфую і де в мене дійсно щось виходить)- Познайомилася з купою цікавих хлопців, з деякими стали хорошими друзями або як мінімум близькими знайомими, а з деким може і щось більше буде :) - Працюю над відкриттям магазину на Етсі щоб продавати товари з фотками і малюнками моїх тварин закордон :) (може колись і по Україні теж буду) - Вписалася ментором для підлітків, які виросли в інституційних закладах (сиротинці, інтернати тощо) - хай буде хоч якась користь з мого досвіду і коучингових навичокНу з основного вроді всьо :) Питання?)