Останній рік я регулярно мудохалася:1. Не забути знайти банкомат коли я десь в цивілізації(що не часто буває само по собі)2. Знімати з папиної пенсійної карти нал, часом за кілька разів через вічні обмеження3. Потім закидала собі на картку теж за кілька разів бо от зараз більше 5 тис на добу! не дає закинути через термінал 4. Конвертнути це все на свій валютний рахунок. І це я ще псіханула і закидую це все на валютний рахунок, а не до валютників ходжу 🤪🤪🤪🤪5. Колись ця валюта мала якось передатися папі для чого придумалася сімейна карточка до мого валютного рахунку. Але.. вона просила в папи верифікацію в ДІЇ, а ДІЯ хотіла підтвердження особистості через ощад банк. А в ощаді все було зареєстровано на якийсь київстарівський номер, якого вже 300 років як нема ні в кого.І тут!! Обогі!!! Папа таки вирішив добити це все і нарешті!!! Подзвонив в службу підтримки ощадбанку!І вуаля! Номер змінили! Тепер є мою додаток, онлайн банкінг і всі прєлєсті цивілізації !!!А потім, виявилося, що та сімейна карточка вже нікому і не треба) можна просто користуватися пенсійною так само закордоном - хоч собі розраховуйся, хоч нал знімай і валюту купуй, хоч родичам перекидай🤪🤪🤪🤪🤪Многоходовочка 🫠🫠🫠🫠🫠Тому просто порадуйтесь за мене)