Сьогодні поговоримо про цікавий парадокс цифрової епохи та те, як різні покоління шукають психологічну підтримку. Спойлер: усе зовсім не так, як нам нав'язують стереотипи. А ще — продовжу тему небезпек ШІ, яку ми зачепили в одному з минулих дописів.Почнемо з несподіваного. Масштабне дослідження інституту RAND Europe вщент розбило міф про те, що молодь хоче лікуватися виключно через смартфони. Виявилося, що покоління Z (18–27 років) на 257% частіше обирає класичні особисті консультації у форматі «один на один» із живим фахівцем. А от люди старшого віку (покоління X та бебі-бумери), навпаки, значно охочіше користуються цифровими платформами для самодопомоги та онлайн-інструментами.Чому так відбувається? Зумери, які буквально народилися з телефоном у руках, критично потребують живого контакту. Для них кабінет терапевта (чи навіть живий відеозв'язок) залишається ледь не єдиною «безпечною гаванню» від цифрового шуму та екранів. Тоді як старші покоління більше цінують зручність, анонімність та економію часу, яку дають додатки.Але водночас ми стикаємося з іншою, більш тривожною тенденцією, про яку зараз активно гудуть західні медіа. Йдеться про «гігієну свідомості» (consciousness hygiene) та епідемію ШІ-друзів серед підлітків. Статистика вражає і лякає одночасно: близько 72% підлітків звертаються до ШІ-чатботів за емоційною підтримкою. Вони розповідають нейромережам про те, як минув їхній день, діляться переживаннями та секретами раніше, ніж розкажуть про це батькам.Ось головні інсайти та виклики, які варто винести з цих новин:📊 1. Втома від онлайну — це реальністьМолодь перенасичена цифровим світом. Терапія для них стає цінністю саме тому, що це простір без алгоритмів. Це сигнал для нас, фахівців: жоден суперсучасний додаток не замінить емпатії, щирості та терапевтичного альянсу.🤖 2. Ілюзія безумовного прийняттяЧому підлітки йдуть до чатботів? Бо машина ніколи не критикує, не втомлюється, не закочує очі і завжди «на твоєму боці». Це створює ілюзію ідеальних стосунків і знецінює реальні соціальні зв'язки, де бувають конфлікти, компроміси та складні емоції.🧠 3. Потреба у «гігієні свідомості»Якщо ми вчимо дітей мити руки і чистити зуби, нам час запроваджувати правила психологічної гігієни в мережі. Алгоритми вчаться «зламувати» наші механізми прихильності. Розуміти, що ти спілкуєшся з бездушним рядком коду, який імітує друга — це базова навичка виживання у 2026 році.Як бачимо, поки одні шукають порятунку від цифровізації в кабінеті психотерапевта, інші потрапляють у солодку пастку штучного прийняття.Оригінали матеріалів:1️⃣ Дослідження RAND Europe щодо поколіннєвих відмінностей у виборі формату ментальної допомоги (посилання)2️⃣ Стаття про концепцію «гігієни свідомості» та вплив ШІ-компаньйонів на підлітків (посилання)
Сьогодні поговоримо про додатки для ментального здоров'я та штучний інтелект (знову). В Monitor of Psychology APA вийшла свіжа стаття, де розбирають «червоні прапорці» таких цифрових помічників.Автори кажуть, що зараз на ринку існує понад 20 тисяч додатків для психічного здоров'я. Багато людей використовують ШІ (наприклад, той самий ChatGPT або Gemini та ін.), щоб розібратися у своїх почуттях або звірити поради терапевта з відповіддю нейромережі. З одного боку, це круто: додатки допомагають з медитаціями, трекерами настрою або навіть працюють як місток, поки людина чекає на наступний візит. Але з іншого боку є ризики.Одже головні «червоні прапорці» таких застосунків на думку авторів статті:🚩 1. Проблеми з конфіденційністюБільшість додатків не мають чіткої політики приватності або не відповідають медичним стандартам захисту даних. Завжди питайте: «Якщо додаток безкоштовний, то чим я насправді плачу?». Найчастіше — своїми глибоко особистими даними.🚩 2. Відсутність кризової допомогиЯкщо ви використовуєте додаток для ментальної підтримки, там обов'язково має бути кнопка або зрозумілий шлях для швидкого зв'язку з живою людиною чи гарячою лінією. Алгоритми скоріше за все не зможуть допомогти в момент гострої кризи.🚩 3. Неможливість завантажити власні даніВаша інформація (наприклад, трекери сну чи щоденник емоцій) має належати вам. Якщо ви не можете вивантажити ці дані, щоб показати їх своєму терапевту, користь від такого додатка сумнівна.🚩 4. Гучні, але порожні обіцянкиЧасто розробники кричать, що «Когнітивно-поведінкова терапія доведено працює!», але сам додаток при цьому взагалі не містить реальних інструментів КПТ, а лише використовує модні терміни для реклами.🚩 5. Додаток прикидається вашим другомЦе дуже небезпечна пастка. ШІ-боти, які починають фліртувати, замінювати друзів або поводитися як живі люди, можуть сильно дезорієнтувати людину, яка шукає підтримки. Хороший додаток повинен регулярно нагадувати: «Я — просто машина, алгоритм», і фокусуватися на допомозі, а не на імітації стосунків.🚩 6. Маніпуляції, щоб утримати онлайнЗнаєте ці повідомлення: «Вже йдеш? А як щодо ще однієї вправи?». За даними дослідників, 37% повідомлень при виході з додатків використовують маніпулятивні тактики. Етичний психологічний інструмент повинен працювати як справжній терапевт: час вийшов — він просто каже «Бувай», а не змушувати клієнта сидіти в телефоні ще годину.Оригінал статті
Сьогодні останні новини з наших терен.Кабінет Міністрів України зробив системний крок у реформуванні сфери психічного здоров’я. Постановою №222 від 18 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України створив державну установу «Національна комісія з питань психічного здоров’я» — постійно діючий колегіальний орган, який має стати центром координації державної політики в цій сфері.Комісія відповідатиме за формування та впровадження професійних стандартів, координацію між центральними і місцевими органами влади, взаємодію з професійними спільнотами, а також за ведення державних реєстрів — саморегулівних організацій і надавачів послуг у сфері психічного здоров’я. Передбачається також участь у питаннях сертифікації, професійної етики, розгляду звернень і контролю якості послуг. Фактично йдеться про створення інституційного «ядра» нової системи.Окремо Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило проєкт постанови щодо порядку діяльності саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я. Документ визначає механізм їх реєстрації, вимоги до структури та прозорості, права й обов’язки, а також принципи професійного самоврядування. Саме Національна комісія має вести відповідний реєстр і здійснювати нагляд.У сукупності ці рішення формують нову архітектуру регулювання: держава встановлює рамку та інституцію контролю, а професійні спільноти отримують інструмент офіційного саморегулювання. Це означає початок переходу від фрагментарної практики до системної моделі з реєстрами, стандартами та визначеною відповідальністю.Для професійної спільноти психологів, психотерапевтів і інших фахівців це старт етапу, де питання статусу організацій, стандартів підготовки, сертифікації та етики набувають юридично визначеної форми. І саме зараз важливо включатися в обговорення та формування правил гри.Посилання:1️⃣ Деякі питання державної установи “Національна комісія з питань психічного здоров’я”2️⃣ ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку діяльності саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я»
Обзор недавньої статті в Psychotherapy Networker —«6 терапевтичних тенденцій, на які варто звернути увагу в 2026 році»Досвідчені клініцисти в США фактично розмірковують куди рухається психотерапія в реальному житті.По-перше, терапія стає менш ізольованою і більш спільною. Відбувається чіткий перехід та цікавість до групових форматів, ретритів, гібридних моделей і колективних просторів роботи. Люди втомилися бути наодинці. Вони хочуть відчувати приналежність. Для українських психологів це особливо актуально. Наше суспільство переживає тривалу травму. Групова робота, формати на основі спільноти, структуровані кола підтримки дедалі будуть стававти все більш актуальними .По-друге, штучний інтелект (так, без нього не обійдеться) більше не є чимось поза терапією. Клієнти використовують інструменти штучного інтелекту між сеансами — для рефлексії, регулювання емоцій, обробки думок. Ми не можемо ігнорувати це. Але ми можемо це інтелектуально інтегрувати. На практиці це означає, що психологи все більше потребуватимуть цифрової грамотності (!!). Це необхідно, щоб правильно і чітко позиціонувати себе в ширшій екосистемі підтримки з додаванням ШІ.По-третє, обговорюється т.з. «сексуальна рецесія». Менше сексу, більше плутанини, більше тривоги щодо інтимності. Це про прихильність, ізоляцію, цифрову гіперстимуляцію, страх близькості. В Україні, де стрес війни перетинається з порушеними сімейними системами, ми, ймовірно, побачимо подібну динаміку. Робота над стосунками, підходи, засновані на прихильності, та розмови про сексуальне здоров'я вимагатимуть глибшої компетентності. Знов нагадаю вам про курс подружньої терапії — вступний модуль є у запису, а основна програма стартує 9 березня.Ще одна важлива тема: вигорання батьків. Терапевти бачать все більше виснажених батьків, які відчувають, що вони зазнають невдачі. Це сильно резонує в нашому контексті — переміщення, економічний тиск, проблеми безпеки. Сімейна терапія, психоосвіта та структуровані програми з розвитку стійкості для батьків можуть стати одними з найбільш затребуваних послуг у найближчі роки.Що це означає на практиці?Психологи, які покладаються лише на класичні формати індивідуальної роботи, можуть відчувати тиск. Ринок розширюється в екосистеми: групи, цифрові інструменти, психоосвітні платформи, короткострокові втручання, гібридні моделі допомоги. Клієнти будуть порівнювати не тільки терапевтів, а й цілі системи підтримки.Для українських фахівців це і виклик, і можливість. Маємо час та можливості: 🎯 Вчасно звертати увагу на запити клієнтів розробляти та впроваджувати структуровані групові програми (для травм, батьківства, стосунків тощо);💻 етично інтегрувати цифрові інструменти в практику;🤝зміцнити прихильність і міжособистісні компетенції;🏗 Позиціонувати себе не тільки як «постачальників сеансів», а як архітекторів психологічного середовища.Тож на думку авторів статті, наступні кілька років не будуть присвячені вибору між «традиційною терапією» та «інноваціями». Вони будуть присвячені інтеграції.
Короткий огляд того, що зараз відбувається у сфері психотерапії та психології в Європі🇫🇷Франція.У межах підготовки бюджету системи соціального страхування на 2026 рік (PLFSS 2026) розглядається поправка №159. Вона передбачає припинення державного відшкодування психотерапевтичних послуг, які декларуються як психоаналітичні.Йдеться не про заборону психоаналізу як підходу, а саме про зміну фінансової політики держави. Якщо поправку ухвалять, такі види терапії залишаться легальними, але більше не оплачуватимуться за рахунок системи соціального страхування.🇩🇪Німеччина.17 січня 2026 року у Берліні відбулась акція під гаслом «Psychotherapie ist unersetzlich» («Психотерапія є незамінною»), організована професійними об’єднаннями психологів і психотерапевтів, зокрема BDP.Це не політичний протест у класичному сенсі, а публічна акція професійної спільноти. Її мета — привернути увагу до кількох проблем: зростання адміністративного навантаження, дефіциту місць психотерапевтичної допомоги для пацієнтів, а також тенденції до надмірної стандартизації та регулювання психотерапевтичної практики. Фахівці побоюються, що такі процеси знижують якість реальної клінічної роботи.🇸🇪ШвеціяУ Stockholm University відкрито фінансовану Європейським Союзом PhD-позицію, присвячену дослідженням у сфері психоделічної терапії. Це академічний і науковий проєкт, який стосується вивчення терапевтичного потенціалу психоделічних речовин у контрольованих клінічних умовах. Напрям офіційно підтримується в межах європейських дослідницьких програм.Джерела:1️⃣2️⃣3️⃣
Друзі, вітаю.Я приблизно на півтора тижні випав з публічного простору — був повністю занурений у підготовку семінару з Ненсі Мак-Вільямс і Майклом Гарретом, який відбувся в минулу п’ятницю.Назвати його однозначно «успішним» складно. Попри всі попередні тести, ми зіткнулися з низкою проблем — технічних, організаційних і комунікаційних. У підсумку залишився непростий осад, хоча за змістом і якістю сам семінар був справді цінним і дякую багатьом з вас за відгуки.Окремо хочу зупинитися на ситуації, яка активно поширилася в соціальних мережах: нібито Ненсі Мак-Вільямс співпрацює з росіянами та «зрадила» Україну, цінності й свою публічну позицію заради грошей. Це не відповідає дійсності, і саме тому вважаю важливим пояснити, що сталося насправді.Ми дізналися про цю історію випадково від наших користувачів. Йдеться про паралельний освітній проєкт, який Ненсі зробила для казахстанської аудиторії і який не мав жодного стосунку до нашого семінару. Ці два проєкти були помилково ототожнені.Формально все виглядало коректно:сайт — казахстанський; компанія-організатор зареєстрована в Казахстані; договір юридично чистий.Водночас після реєстрації на сайті поряд з оплатою в тенге, з’являлась можливість оплати російськими банківськими картками. Саме цією «лазівкою» скористалися казахстанські організатори, фактично відкривши доступ для аудиторії з Росії: аудиторії, яка з 2022 року була відрізана від подібних заходів.Важливий момент:Ненсі не займається платіжними системами, еквайрингом чи фінансовим аудитом організаторів. Про існування цього проєкту ми дізналися приблизно за тиждень до нашого заходу. Її реакція була щирою: розчарування і гіркота. Формально контракт не було порушено, адже він укладався з казахстанською стороною.Чи можна було це передбачити? Так.Чи варто покладати за це відповідальність особисто на Ненсі? Я вважаю — ні.Вона не володіє ані російською, ані казахською мовами, перебуває у США і, по суті, довірилася локальному партнеру. З огляду на її вік і чітку ціннісну позицію щодо України, очікувати від неї детального моніторингу «сірих схем» пострадянського простору щонайменше некоректно.Це не означає, що ситуація нормальна. Вона неприємна і тривожна. Але будьмо чесні: Казахстан, Грузія та низка інших країн і сьогодні залишаються фінансовими та економічними хабами, через які росія обходить санкції. Це реальність, яку довгий час допускала і Європа, продовжуючи купувати російський енергоресурси через посередників.Тому мій особистий висновок такий:я радше бачу тут помилку довіри, а не зраду. Рішення не відмовляти казахстанським психологам, а вже далі розбиратися з наслідками, ймовірно, стало для Ненсі складним і болісним.Це моя позиція. Я не ідеалізую і не виправдовую, але й не готовий долучатися до публічного цькування людини, яка послідовно й відкрито підтримувала Україну.Хочу тут згадати ту зустріч з психологами НПА, яку вона провела майже 3 роки тому: https://www.youtube.com/watch?v=TpFlhh28oNIДля тих, хто хоче побачити останній семінар якій буі проведений з її чоловіком Майклом Гарретом, я те залишу посилання. ➡️ https://psycon.ua/courses/nancy-garrett-26/Дякую за увагу!Ваш,Олег Бурлачук
📢 Запис на курс із подружньої терапії відкрито! Старт — 16 лютого 2026 рокуДрузі, анонсував ще восени минулого року і одже: якщо ви вже давно придивлялися до цього курсу і чекали моменту - він настав.Це сертифікаційна програма для психологів і психотерапевтів, які хочуть працювати з парами не інтуїтивно, а структуровано, професійно і впевнено.Про що цей курс насправді:– як бачити пару як цілісну систему, а не двох окремих клієнтів;– як проводити оцінку та діагностику подружньої динаміки;– як працювати з конфліктами, емоційною ескалацією та кризами;– як утримувати професійну позицію терапевта, коли напруга в сесії зашкалює;– як говорити про інтимність, сексуальність і дітей без втрати контакту;– як супроводжувати пару під час розриву і після нього.У програмі всі ключові модулі, включно з вступним модулем про емоційну ескалацію в парі, який можна проходити окремо або як вхід у повний курс.Формат:– онлайн– доступ до всіх записів на 12 місяців– можливість приєднатися навіть після старту– оплата частинами– знижки для членів НПА по промокоду (звертайтесь в особисті)впевненість і якість своєї роботи🔗 Деталі, реєстрація і оплата тут:https://psycon.ua/courses/marital-therapy-26/Починаємо 16 лютого 2026 року.Якщо ви чекали саме на цей курс — зараз саме час.
Mental Health Act 2025 - у Великій Британії. Що цікаво про нього знати.У грудні 2025 року у Великій Британії було ухвалено Mental Health Act 2025, який оновлює закон 1983 року. Стаття від NHS пояснює, що це одна з найглибших реформ у сфері психічного здоров’я за десятиліття. Закон вже набрав чинності, але його впровадження відбуватиметься поетапно і може тривати до десяти років.В основі реформи лежить перегляд підходу до примусового лікування. У тексті прямо зазначено, що система має більше поважати автономію людини, її вибір і гідність. Примус допускається лише тоді, коли він є необхідним і має чітку терапевтичну користь.«Цей закон покликаний забезпечити, щоб людей затримували лише в разі крайньої необхідності, а затримання було дійсно терапевтичним».
Окремо посилюються критерії для застосування примусової госпіталізації. Недостатньо самого діагнозу. Має бути доведений серйозний ризик шкоди для людини або інших, а також обґрунтування, що лікування неможливе в менш обмежувальних умовах.Суттєвою зміною є поступова відмова від практики утримання людей з аутизмом або інтелектуальними порушеннями лише на підставі цих станів. У статті підкреслюється, що це можливо тільки за умови розвитку альтернативних, спільнотних сервісів підтримки.«Аутизм і порушення здатності до навчання більше не будуть підставою для затримання відповідно до закону».
Закон також вводить обов’язкову вимогу щодо піклування та плану ліквання. Кожна людина, яка перебуває під дією акту, повинна мати чіткий план лікування, підтримки і відновлення, погоджений і зрозумілий для всіх сторін.Ще один важливий блок стосується кризових ситуацій. Поліцейські камери більше не мають використовуватися як “безпечне місце” для людей у психічній кризі. Для осіб у місцях позбавлення волі встановлюється максимальний термін переведення до спеціалізованої психіатричної допомоги.Автори наголошують, що сам закон не вирішує всіх проблем. Його ефективність залежить від ресурсів, персоналу та нового Code of Practice, який планується розробити у 2026 році.Оригінальна стаття тут
Тема ШІ напевно буде на перших шпальтах ще довго. Адже все тільки починається, як на мене. Нещодавня стаття, опублікована PsyPost, показує простий і водночас тривожний для нас всіх факт: ШІ в ментальному здоров’ї поширюється значно швидше, ніж система встигає його осмислити. За результатами опитувань, велика частина фахівців уже або використовує ШІ-інструменти, або активно їх тестує. Мова не про експерименти, а про щоденну роботу: нотатки, аналіз анкет, допоміжні тексти для клієнтів, автоматизацію рутини.Самі спеціалісти одночасно визнають: вони не до кінця розуміють, де проходить межа відповідальності і хто має встановлювати правила гри.Друга стаття — з нещодавно опублікованих тредів, згаданого у минулому пості Monitor on Psychology від American Psychological Association — звучить набагато тверезіше і, на мій погляд, зріліше. Там немає ані захоплення, ані паніки. Є ключова думка, яку я вважаю нам давно варто зафіксувати (і я далі наполягатиму):штучний інтелект не замінює психолога. Він або підсилює професіонала або створює нові ризики, залежно від того, як і ким його впроваджують.APA говорить: ми вже перейшли точку, де можна просто «спостерігати». ШІ стає частиною системи надання психологічної допомоги, і тепер головне питання — не «чи використовувати?», а «на яких умовах використовувати!». Прозорість, етика, захист даних, клінічна відповідальність, навчання фахівців усе це більше не абстрактні розмови, а практичні завдання найближчих років.Історія повторюється. Колись так як ШІ сприймали психодіагностичні тести, потім онлайн-консультації, потім цифрові платформи. Спочатку страх і хаос, потім поступовий перехід до стандартів (Україна ще в процесу), і лише після цього — нормальна інтеграція в професію.Різниця лише в швидкості. В та з ШІ вона вища в рази.Тому сьогодні виграють не ті, хто бездумно захоплюється новими інструментами, і не ті, хто принципово їх відкидає. А ті, хто входить у тему свідомо, розуміє обмеження і бере участь у формуванні правил.Бо через кілька років ІІ в психології буде не «опцією», а фоном.І питання буде не «чи користуєшся ти», а «чи розумієш ти, що саме відбувається».Оригінальні матеріали:1️⃣ https://www.psypost.org/survey-reveals-rapid-adoption-of-ai-tools-in-mental-health-care-despite-safety-concerns/2️⃣ https://www.apa.org/monitor/2025/01/trends-harnessing-power-of-artificial-intelligence
Щороку Monitor of Psychology робить огляд трендів. Одже починаємо цей рік саме з них. Напевно головний мотив:психологія перестає бути «про розмови в кабінеті» і стає частиною інфраструктурою життя — медицини, освіти, технологій, роботи, політики.А ось конкретніше як само:1. Психологічна допомога стає більш персональною — і більш цифровоюРаніше лікування часто виглядало так: «спробуємо це, не підійшло — спробуємо інше».Тепер світ рухається до точнішого підбору допомоги: на основі даних про сон, стрес, поведінку, спосіб життя, навіть сигналів зі смартфонів і фітнес-браслетів. Важливий нюанс:психолог не замінюється технологіями, а навпаки — стає тим, хто пояснює, де дані допомагають, а де можуть нашкодити.2. Люди починають емоційно прив’язуватися до AIЧат-боти, «віртуальні співрозмовники», цифрові асистенти для когось це просто інструмент.А для когось відчуття підтримки, прийняття, безпеки.APA каже:це може зменшувати самотність,але може й поглиблювати ізоляцію від живих людей.Психологія мусить навчитися працювати з новим явищем:коли стосунки існують, але одна зі сторін — алгоритм.3.Дитяча психологія виходить за межі кабінетуФокус зміщується з «лікувати проблему» на «не допустити її появи».Більше уваги до:– школи як середовища психічного здоров’я;– підтримки батьків;– ранніх ознак труднощів (пригадаємо наш ASQ-3!)– чіткого маршруту допомоги, а не хаотичних звернень.4. Адвокація більше не «додаток», а частина професіїAPA каже: психологи більше не можуть дозволити собі бути осторонь.2026й політично напружений, виборчий, і рішення, які ухвалюються «нагорі», безпосередньо впливають на:— доступ людей до психологічної допомоги;— фінансування програм;— стандарти освіти;— можливість працювати на основі науки, а не ідеології.Тому адвокація це захист професії, клієнтів і самої ідеї психічного здоров’я.Якщо психологи не говоритимуть, то за них говоритимуть інші.5. Більше стосується США, але і нам не завадить знати: Політичні зміни напряму визначають, як надається допомога. Тренд: якість психологічної допомоги дедалі більше залежить не лише від фахівця, а від рішень системи.6. Світ праці живе в режимі постійної невизначеностіAPA описує роботу як середовище, де люди постійно перебувають у напрузі:економічні коливання, страх втратити роботу, швидкі зміни вимог, AI, який ламає звичні професії.Психологія тут потрібна не для «підвищення мотивації», а для значно складніших речей:— як люди справляються з невизначеністю;— як не вигорати в умовах постійних змін;— як організації можуть змінюватися, не ламаючи людей.7. Погода і катастрофи — це також питання поведінкиЕкстремальна спека, повені, пожежі, різкі погодні події — проблема не лише в самих явищах, а в тому, як люди на них реагують.APA наголошує:— люди часто ігнорують попередження;— або, навпаки, впадають у паніку;— або взагалі “вимикаються”.Завдання психології допомогти створювати такі повідомлення й інтервенції, які реально спонукають людей діяти: готуватися, берегти себе, приймати рішення, а не завмирати.8. Якщо наука не вміє говорити просто, її не чуютьОкремий тренд присвячений сторітелінгу.Йдеться про те, що наукові результати мають бути зрозумілими:— політикам;— журналістам;— батькам;— роботодавцям.Бо якщо психологи говорять складно і закрито, рішення приймаються без них.Сторітелінг стає способом донести сенс, а не прикрасити факти.9. Інтегрована допомога реальність сьогодення.Психологи дедалі частіше стають частиною команд:— у медицині;— у реабілітації;— при роботі з хронічними захворюваннями;— у кризових ситуаціях.APA підкреслює: ефективна допомога — робота з людиною цілісно, а не «по шматках».І в такій моделі психолог ключовий учасник системи.Ознайомитись з повними статтями можна тут: https://www.apa.org/monitor
TGLIST.COM.UA
