Зліва - 2023 рік, весна. Дорога, якою виходили в самому кінці з Бахмута. А 3 бат-двічі (!) заходив і виходив. Дорога була повністю під вогневим контролем. Дрони літали, але це ще був тільки початок дронової війни. У порівнянні з тим, що зараз, можна сказати, вони практично не літали. Але і тоді вихід з міста був лотереєю. Праворуч, 2025 рік, дронова війна - єдина дорога з «котла» під Мирноградом і Покровськом. Але ми все одно тримаємо людей до останнього. При цьому підконтрольні виходжувальники ОП постійно пишуть, що «на місці» і «командуванню» видніше. Нехай Маріуполь, Соледар і Бахмут були нашим першим досвідом і там все-таки лінія оборони була еластичною - у міру появи ознак оточення підрозділи відходили. Нехай Авдіївка була шоком і ніхто не думав, що рубежі оборони з 2014 року впадуть. Але ж був Вугледар. Було Курахове. Була Суджа. Навіть із горезвісних Кринок можна було винести досвід своєчасного відходу. Не кажучи про Очеретине і Новогродівку. Але ні. Кожен раз «фортеця», «ситуація напружена, але контрольована», а потім «повернемо», «не мав стратегічного значення» і таке інше. Одне й те саме з року в рік. Йшов четвертий рік війни...
У Покровську утворилася велика сіра зона — фактично ЗСУ контролюють тільки північну частину міста. Решта — туман війни: немає ясності, хто і де утримує позиції, маса вкраплень і локальних осередків боїв. Місто перестає бути єдиним фронтом. Тактика «інфільтрації»: нова реальність міської війни.Противник діє не штурмом, а методом прихованого проникнення — малими групами по 3–10 осіб. Вони просочуються між позиціями, використовують цивільний одяг і щільну забудову для маскування. Замість «будинок за будинком» відбувається заповнення території — квартал за кварталом перетворюється на сіру зону, де не можна впевнено сказати, хто контролює вулицю.По суті — те саме, що зараз у Куп'янську: хаотизація оборони, локальні осередки боїв, відсутність фронту як суцільної лінії. Ворог не ламає, він підриває зсередини.Наслідки• Лінія оборони втрачає сенс — місто розпадається на «острівці».• Централізоване управління запізнюється, реакції несинхронні.• Ресурси вигорають на нескінченних зачистках.• Цивільне середовище перетворюється на поле укриттів і ризику.• Формально «територія утримується», фактично — контроль над комунікаціями вислизає.• Моральне виснаження зростає швидше, ніж втрати бойової техніки.Висновок1. Міська війна більше не про лінії і кілометри — вона про виживання у фрагменті.2. Ворог не йде вперед, він просочується.3. Ті, хто не визнає цей феномен і продовжує воювати за старими схемами, платять за ілюзії живими людьми.
👤 Створення десантно-штурмових військ ℹ️ Сьогодні всі дізналися про новину щодо планів створення штурмових військ як окремого роду в структурі Збройних Сил. Основним їх фундаментом мають бути сьогоднішні штурмові полки, які активно працюють на різних ділянках фронту і в багатьох випадках демонструють дійсно хороші результати: 225 ОШП, який показав один з найкращих результатів досягнення цілей на Курщині, а зараз демонструє їх на Сумщині; 210 ОШП, який проявив себе активно на Степногірську і продовжує його утримувати; 1 ОШП активно показує свою успішну роботу в районі Добропілля; 425 ОШП, який є часто пожежниками в різних районах Донеччини; 33 ОШП, який ефективно працює, зокрема, в районі Добропілля та на півдні та інші підрозділи штурмових полків, які мають не менше досягнень. 🇺🇦 Але не можна забувати про існування, вже давно існуючого роду військ — Десантно-штурмових військ зі своєю багаторічною історією та величезним ресурсом за спиною: люди, традиції, техніка, навички та досвід. На сьогоднішній день ДШВ варто було б приділити більше уваги через сталий застій та закорінілі проблеми. Зокрема, останнім часом підрозділи ДШВ використовуються як сталі підрозділи в обороні, не виконуючи свої функції за своєю суттю. Наслідок — стирання особового складу, втрата позицій, втрата великого потенціалу тих самих штурмових військ. 🫡 У нас є багато прикладів успішного застосування ДШВ за своїм фундаментальним призначенням: 95 ОДШБр, яка в свій час гасила пожежі на різних ділянках фронту Харківщини та Донеччини, як сьогоднішні штурмові полки; 80 ОДШБр, яка в свій час успішно погасила пожежу в районі Іванівського, чим запобігла перекриття важливої артерії логістики на Бахмут, а потім продемонструвала успішно себе в наступальних діях на Кліщіївку; 46 ОАеМБр, яка була в свій час пожежником на різних ділянках Донеччини, зокрема, Соледарі та Бахмуті; 79 ОДШБр, яка завжди показувала свою мужність і відважність в роботі, зокрема, в районі Курахового; 25 ОПДБр, яка неодноразово множила спроби русні на 0, зокрема в районі Авдіївки і на сьогодні є єдиною бригадою в структурі ДШВ, яка має можливості реалізувати десантування (яке вже не актуальне в реаліях); 78 ОДШП, який відзначився відважністю на північному фасі Бахмуту; 82 ОДШБр, яка показала великий успіх в наступі на Курську, а сьогодні показує разом з 79 бригадою свої навички в боях в районі Добропілля; 77 ОАеМБр, яка рятувала стик між Бахмутом та Соледаром та проявила себе безпосередньо в Бахмуті; 71 ОЄБр, яка також активно відзначилася в Бахмуті, Кураховому, а сьогодні відбиває Сумщину. На жаль, 81 ОАеМБр так і не змогла проявити себе за своєю сутністю, адже вимушена стояти просто в обороні, як і багато інших десантно-штурмових підрозділів. Цей список можна довго продовжувати, відзначаючи й інші підрозділи сил ДШВ, які показали і показують свої навички у боях з окупантом.🟡Сьогоднішні реалії, на жаль, нівелюють роботу сил Десантно-штурмових військ, який варто б розвивати і будувати найміцніший в Європі та й цілому світі рід військ. Найкращим, на нашу думку, був би варіант перетворення ДШВ з усією своєю системою та ресурсами на штурмові війська, включаючи наявні штурмові полки в рід військ, сформувавши з нього окремий корпус, який продовжить свою діяльність в одній екосистемі. Реалії війни перетворили формулювання "десантні" на утопію, де з парашутів вже ніхто стрибати не буде, а функції та задачі, які закладені в ДШВ давно переплітаються з тими самим штурмовими військами. Тож це хороша можливість ефективного та якісного реформування, що підсилить українську армію.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
🏚 Наявність противника в Куп'янську та його спроби просочування в місто🇷🇺 Сьогодні противник опублікував кадри демонстрації своєї ганчірки в різних куточках міста Куп'янськ, вчергове перетворивши це на пропаганду. Зокрема, фіксація кацапа була навіть в центрі міста, який там безперешкодно лазив певний час. Сама ж показуха з ганчірками відбулася в точках, які знаходяться в сірій зоні. 10 корпус пізніше показав кадри уражень деяких кацапів на північних околицях міста в сірій зоні, але робити висновки повного знищення ворога доволі зарано.🛑Наявність противника на північних околицях Куп'янська не є новиною, а досить тривала наявність сірої зони є демонстрацією цього. Кацапи здійснюють постійні спроби просочення в місто і намагаються закріпитися хоча б на околицях, щоб збільшити свою кількісну присутність для подальшого просування. Бійці Сил Оборони, звичайно, стараються множити ці спроби на нуль, але перевага ворога у піхоті дається взнаки. Щоб збільшити шанс закріплень в місті, противник намагається оволодіти навколишньою місцевістю, тому йдуть бої, зокрема, за населений пункт Мирове (стара назва Мирне), який як і Радьківка має стати місцем накопиченням піхоти. До речі, нещодавно кацапи провели подібну акцію з "флаговтиком" в Мировому, в точці, де побували представники 10 корпусу, які хотіли продемонструвати відсутність противника в даному селі.👳🏻♂️Також вже не секрет, що противник перевдягається в цивільний одяг, щоб пролізти в місто для реалізації своїх різноманітних планів. От тільки ця історія має місце не виключно в даній ситуації, з демонстраціями ганчірок, а трохи масштабніший характер, коли якраз за допомогою перевдягання противник просочується в місто і збільшує свою кількісну наявність в ньому. З повідомлень бійців, є опасіння, що в якийсь момент це може вилізти неприємними наслідками, але це ми побачимо тільки з часом, наскільки масштабною була задумка ворога. Наразі здійснюються активні спроби штурмових дій групами піхоти, які своїми зусиллями намагаються зупинити українські військові. 🟡У вересні ми ще неодноразово будемо говорити про Куп'янськ, бо противник наблизився впритул і активно прощупує слабкі місця, які він вже, в деякій мірі, виявив. А розвивати успіхи вони беруться миттєво. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
Про що свідчить перекидання частин морської піхоти та вдв рф до Донецької області.Росія перекидає до Донецької області 155 обрмп, 40 обрмп, 177 полк мп, 11 одшбр, 76 дивізію ВДВ та інші з'єднання. Розглянули, для чого на кожному рівні.1. Тактичний рівеньПерекидання ВДВ і морської піхоти в Донецьку область означає, що росія концентрує саме ударні, найбільш боєздатні частини. Це не територіальні війська і не «мобіки», а частини, які традиційно використовуються:• для прориву укріплених оборонних рубежів;• для підтримки темпу наступу там, де звичайні мотострільці буксують;• для закриття проривів або нестабільних ділянок фронту.З урахуванням ситуації біля Покровська, Мирнограда, а також в районі Добропілля і Часів Яру росіянам необхідно розвинути свій наступ з урахуванням сильного опору ЗСУ і вирішили підключити «еліту».2. Оперативний рівеньТрадиційно Донбас — політично і символічно важливий напрямок. Кремль може ставити завдання прискореного просування до Краматорська або Слов'янська, щоб показати результати.Перекидання ВДВ і морпіхів може означати підготовку до локальної наступальної операції, де буде потрібно:• штурм укріплених районів (лінія оборони «новий Донбас», великі міста Донбасу)• захоплення ініціативи після тривалих позиційних боїв.3. Стратегічний рівеньПереміщення «елітних» сил до Донецької області може означати, що саме цей напрямок кремль розглядає як головний пріоритет кампанії 2025–2026 років.• Донецька область ще не повністю зайнята, і її захоплення можна подати як «виконання основного завдання СВО». • Після часткового провалу під Харковом і на сумському напрямку москва може прагнути перехопити інформаційну ініціативу саме в Донецькій області.• Концентрація ВДВ і морпіхів може свідчити, що росія готова йти на високі втрати заради політичного результату.4. Слабкі сторони цього рішення• ВДВ і морська піхота в росії вже сильно «розбавлені»: багато частин зазнали втрат, укомплектовані мобілізованими. Їх боєздатність далеко не така, як у 2022-2024 роках.• Перекидання елітних сил на одну ділянку може оголити інші напрямки. Наприклад, південна ділянка фронту (Запорізька область) або сумський напрямок можуть залишитися менш прикритими.• Якщо Україна грамотно вибудує оборону (з опорою на артилерію і дрони), елітні частини ризикують «перемелюватися» без досягнення стратегічного результату.📌 Висновок:Перекидання ВДВ і морської піхоти в Донецьку область свідчить про те, що кремль готує вирішальний штурмовий етап саме на донецькому напрямку. Це спроба або прорвати українську оборону (яка, за даними «Нового Донбасу», вже частково прорвана в районі Добропілля), або показати «перемогу», яка матиме політичну вагу. Але ефективність цієї ставки залежатиме від того, наскільки українські війська зможуть вистояти.
Україна 29 серпня вшановує пам'ять військових і добровольців, які віддали життя за незалежність і територіальну цілісність держави. Дату обрали на честь полеглих під час виходу з Іловайська 29 серпня 2014-го. Серпень 2014 року. Під Іловайськом в оточенні опиняються добровольчі батальйони і частини ЗСУ. Для України це була одна з найважчих трагедій війни. Але ще страшнішим виявився фон — системна брехня в доповідях і на політичному рівні.Генерал Руслан Хомчак, який командував угрупованням у секторі «Б», доповідав про можливість виходу через «зелений коридор». Насправді російські війська оточили українські колони і готували вогневу засідку. Справжня картина — катастрофічне становище, нестача боєприпасів, відсутність постачання — нагору не пробивалася або згладжувалася.29 серпня колони пішли по «узгодженому маршруту». Російські війська відкрили вогонь. Загинули сотні українських військових і добровольців. Верховне керівництво в Києві виявилося засліпленим доповідями, які приховували масштаб оточення. Час для маневру і порятунку людей було втрачено. Суспільство побачило не «організований вихід», а розстріляні колони і спалену техніку.Хто відповідав за управлінняПрезидент Петро Порошенко — верховний головнокомандувач. Саме він у ті дні заявляв, що «коридор для виходу узгоджений» і «ситуація під контролем».Міністр оборони Валерій Гелетей — запевняв керівництво країни, що українська армія утримує позиції і готова до планового виходу.Начальник Генштабу Віктор Муженко — отримував доповіді від командирів на місцях і передавав нагору пом'якшену картину.Після Ілловайська прізвища Порошенко, Гелетей, Муженко і Хомчак стали асоціюватися зі спробою «замазати» трагедію. Держава намагалася подати катастрофу як «героїчний вихід», але реальність була видна всім. Ілловайськ перетворився на точку, де армія і суспільство остаточно втратили віру в офіційні зведення.📌Ілловайський котел став трагедією не тільки через оточення. Він став трагедією тому, що правду про це оточення приховували до останнього. У підсумку реформ і станартів НАТО в 2025 році ми отримуємо... те саме. Трагедії вже 10 років, а системна брехня, яка привела до тієї трагедії, досі не переможена. І у цієї брехні теж є прізвища.
Брехня на війні: В'єтнамський урокВійна — це завжди хаос і невизначеність. Але набагато страшніше, коли до цього додається системна брехня у доповідях військового керівництва. Ситуація останніх днів з «маляризацією»* ГШ щодо двох сіл у Дніпропетровській області показала, що ця проблема існує. Історичні аналогії допоможуть краще зрозуміти, до чого це може призвести.Історія В'єтнаму показала: якщо на кожному рівні — від батальйону до Генштабу — командири прикрашають ситуацію, то така війна приречена.1. Ілюзії нагоріАмериканське командування десятиліттями звітувало про «тисячі вбитих в'єтконгівців» і «контроль над територіями». Президент і Пентагон жили в ілюзії прогресу. На картах — стрілки наступань, у звітах — переможні цифри. А насправді В'єтконг зберігав ініціативу і переходив до партизанської тактики.📌Підсумок: рішення приймалися виходячи з красивої статистики, а не реальності.2. Запізнілі рішенняКоли ворог розпочав Тетське наступання 1968 року, Вашингтон опинився в шоці: за звітами, В'єтконг був «розбитий і знекровлений». Насправді ж він завдав удару одночасно по десятках міст. Армія США відбила атаки, але політичний ефект виявився катастрофічним.📌 Підсумок: невірна інформація призвела до несподіванки і стратегічної поразки.3. Крах довіри суспільстваБрехня не може бути вічною. Коли журналісти показали американцям реальність війни — палаючі села, загибель солдатів, безглузді втрати — довіра до офіційних зведень впала. Люди зрозуміли: їх обманювали роками.📌Підсумок: мільйони вийшли на вулиці, рейтинг влади обвалився, а «брехливі переможні звіти» перетворилися на символ ганьби. США програли війну не на полі бою, а вдома — втративши підтримку власного народу.📍Урок для сучасностіВ'єтнам показав: системна брехня в армії вбиває країну швидше, ніж ворог.1️⃣Вона засліплює керівництво.2️⃣Позбавляє шансу на своєчасні рішення.3️⃣Руйнує довіру суспільства.І якщо вчасно не розірвати це порочне коло — будь-яка війна перетворюється на дорогу до поразки.*Маляризація - утримання населених пунктів в Інтернеті по кілька тижнів всупереч реальній ситуації, фактам і здоровому глузду. Термін отримав назву на честь колишньої заступниці міністра оборони Г.Маляр, яка неодноразово вводила в оману населення щодо ситуації в Соледарі та Бахмуті, по кілька днів і тижнів, транслюючи невідповідну дійсності інформацію про утримання цих міст у січні та травні 2023 року.
Попросили побратимів описати ситуацію на Часовоярському напрямку:«Противник »несподівано" не став дозачищати руїни міста, а почав рух у напрямку Олексіївка-Дружківка з метою глибокого охоплення Костянтинівки з півночі (Покровськ 2.0?).Незважаючи на непросту динаміку фронту і спроби противника повторити сценарій Покровського напрямку, підрозділи продовжують працювати максимально холоднокровно і професійно. Зараз ЗСУ активно використовують маневрену оборону: регулярно змінюють позиції і ускладнюють противнику завдання оточення. Головне, що зберігається контроль над ключовими комунікаціями — цього вдалося досягти завдяки злагодженості частин оборони і хоч якимись мобільними резервами.Успішно наносяться удари по тилу ворога: фіксуються втрати російської техніки та особового складу. Постійні удари дронами знижують тиск і допомагають створювати сірі зони, де ворогу складно закріпитися.Спокійно тримаємо лінію, працюємо над новими тактиками і адаптуємося до ситуації в реальному часі.📌Головне зараз — постійна комунікація між підрозділами, підтримка один одного і спокійна робота незважаючи на складні умови.Але ситуація починає нагадувати початок «покровських рухів», коли охоплення двох міст починалося доповідей про «так там рух малих груп росіян по 2-3 людини».
🟡Ситуація в напрямку Добропілля❓ Останні декілька днів мережею ширяться дискусії та запитання, що ж відбувається в районі Добропілля, де активно здійснюється просування московських військ.🏹 Наразі противник зміг за допомогою постійного тиску переважаючою кількістю піхоти здійснити просування в населені пункти Кучерів Яр та Золотий Колодязь, де проводить накопичення для подальшого розвитку успіху. На відрізку свого шляху московити пробують встановлювати свої позиції, закріплюватися на місцевості. Також з Кучеревого Яру по посадках кацапи пролізли в населений пункт Веселе і проводять накопичення й там. За останню добу в даному селі було зафіксовано вже близько двох десятків виродків. ➡️ Одночасно з цим, ворог не зупиняється на досягнутому та продовжує розвивати свій успіх в напрямку траси Добропілля-Краматорськ, фіксуючись в районі Нововодяного та Петрівки. На жаль, ворог прощупав слабкі місця для подальшого руху, якими і буде користуватися, щоб здійснити подібні спроби.🔴Обстановка складається доволі хаотично, адже ворог, знайшовши прогалини в обороні, просочується в глибину, пробує швидко закріплятися, накопичуватися для подальшого просування, в той час, як деякі особи в командуванні певної бригади або не розуміють всю глибину проблеми, або подають ситуацію як "контрольовану", в якій "всіх убили, всіх зупинили". Однак з цим не згодні самі військові, які тримають там оборону і намагаються зрозуміти, що відбувається.🧱 Район Золотого Колодязя, Шахового та інших населених пунктів в цих околицях є місцевістю побудови нових, важких інженерно-фортифікаційних споруд з якісними інженерними загородженнями та найголовніше — якісно спорудженими позиціями по типу ВОП, РОП, які ворог спокійно обходить, а в подальшому займе і використає для своєї оборони. Як коментують військові: "найгірше те, що ми їх звідти х*й виб'ємо, якщо вони їх займуть". Це приклад того, що поряд з добре побудованими ІФС необхідні люди, які будуть їх утримувати, а також ефективне командування, яке буде правильно використовувати такі можливості. ⛳️ Початок шляху на Добропілля та логістики у кацапів відбувся з вогневого контролю дронами. Наразі ворог знайшов місця, щоб прокласти цей шлях фізично, цілком і повністю усвідомлюючи наслідки, які створяться після досягнення цілей. Для ворога вже є заздалегідь визначені кінцеві точки, яких він має досягнути і сьогодні вони проводять реалізацію задуманого, пробуючи повністю окупувати Золотий Колодязь, Кучерів Яр, Веселе та інші населені пункти. Після остаточного закріплення та накопичення, будуть обов'язкові спроби рухатися в глибину території, а також будуть підтягуватися екіпажі дронів, які ускладнять перебудову альтернативної логістики і утримання навколишніх позицій для Сил Оборони. З таким розвитком подій, якщо він не зміниться, ми можемо наштовхнутися на момент, що Добропілля впаде швидше ніж Покровськ. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
Середньострокова перспектива:🔺За рахунок розвитку ройових дронів, дронів-ретрансляторів, автономних сенсорів та інтеграції з високоточною зброєю глибина кіл-зони може досягти 50–100 км. 🔺Кіл-зона стане невід'ємною частиною оперативного простору бойових дій: будь-яке перекидання підкріплень, техніки, розгортання командних пунктів і логістика опиняться під постійною загрозою.До чого призведе подальше розширення кіл-зони1️⃣Кінець класичної лінійної логіки війни. Окопи, траншеї, штурмові групи, мехкулак — стають анахронізмом. Будь-яка спроба рухатися за звичаями 1990–2000-х — гарантовано призведе до знищення. 2️⃣ Кінець епохи безоглядного постачання і логістики. Перекидання резервів, боєприпасів, евакуація поранених, постачання військ — все це буде можливо виключно із застосуванням РЕБ, маскування, роботизованих платформ і автономних систем. 3️⃣Крайнє ускладнення завдань розвідки та управління. Тепер вести наступ можливо, тільки попередньо засліпивши, оглушивши та дезорганізувавши сенсори та командні вузли противника на всій оперативній глибині.4️⃣Різке зростання вимог до маскування, розвідки та синхронізації дій. Переможе не той, хто сильніший, а той, хто швидше побачив, точніше замаскувався, глибше придушив і краще синхронізував всі елементи операції.5️⃣Важко стане не тільки наступати, але й оборонятися. Без революції в РЕБ, маскуванні, автоматизації розвідки та логістики — війна перетворюється на «динаміку безглуздого виснаження», коли втрати є, а стратегічного перелому досягти неможливо.📍Розширення кіл-зони — це перехід до війни нового покоління.Відживають своє — лінійні атаки, колони, механіка і героїзм у стилі Другої світової.Настає епоха — маскування, РЕБ, автономного, мережевого, алгоритмічного управління боєм, коли виживе і переможе той, хто швидше і глибше побачить ворога, точніше засліпить його, краще замаскує свої дії і тонше синхронізує всі елементи операції.Адаптуватися або загинути — більше не порожні слова, а оперативна реальність сучасного поля бою.
TGLIST.COM.UA
