Сьогодні мені вже 40... 40 років блукання, в пошуках своєї "землі обітованої". За спиною не маєтки й не посади.За спиною.... та тексти за спиною. Протести, революції, цікаві проекти, за які соромно, і якими пишаюся. За спиною неймовірні злети, і болючість падіння. За спиною, також, мої монологи, діалоги, аналітика і лірика. Все те, з чим Вам довелося зіштовхнутися;)Вони написані вдень, вночі, на нервах і на надії.Ті, що дратували.Ті, що підтримували.Ті, в яких хтось упізнав себе.За ці роки я не накопичував речі, а витрачав себе на слова й сенси, на чесність, навіть коли це було невигідно. 40 - не вік, коли рахуєш не активи, а сліди.І якщо за мною вони є, значить я жив принаймні не мовчки.Попереду.? Не знаю що, але попереду далі говорити правду - точно. Аж до самої вимушеної і неминучої тиші. Дякую всім, хто читає, підтримує, критикує, надихає і поруч.Для бажаючих трохи накидати "шалених бджілок": номер картки: 4441111042308563PayPal: [email protected]Бережіть себе та тих, кого любите.Ваш Нусс Павло.П.С. Мені незвично і некомфортно в цій даті, коли в дзеркало дивиться 30-ий чувак, віддзеркалює 50-ти річноьго мужика, а паспорт питає, де ж його місце.... Філософія нерозгаданих арифметик.