Пані Вишня

Повчальний текст про віру, стратегію, коротку пам'ять, візію майбутнього і те, що мені теж хочеться вигуляти біле пальто, блогірка я врешті-решт чи ні?Присвячується черговим воланням про те, що Україну змусять до ганебного миру, от минулого разу прогнозували це на вересень, а тепер вже точно в жовтні все буде.Чи пам'ятаєте ви таку женщіну, як Юлія Навальна? А пам'ятаєте, вона нещодавно виступала дето і заявила про те, що деколонізовувати Росію неможливо і негуманно, бо єдіний мовно-культурний простір? І як її ще нахуй слав весь цей простір від Кавказу через Башкирію до Бурятії?А тепер зробимо крок назад і повернемося у 2022 рік.У 2022 році всі напружено шукали відповіді а шо ж нам робити з Росією, якщо Україні раптом вдасться перемогти? Ідея деколонізації, розпаду на суверенні республіки (з кривавими подробицями на смак промовця) була не те щоб непопулярною, але серйозні дорослі люди сприймали її максимум як жарт. Питали: "Ну ок, посміялися, а які у вас реалістичні ідеї?". Опонували концепції деколонізації Росії приблизно тими ж аргументами, що й Навальна цьогоріч: там нема ніяких національних рухів, вони всі вважають себе росіянами, Росія ніколи не зруйнується, не заколисуйте себе оптимізмом. Україна має запропонувати союзникам візію того що робити з Росією, ну але ж реалістичну, а не оцю вашу деколонізацію.Минуло два роки.Різні поневолені народи Росії формують добровольчі підрозділи у складі ЗСУ. Навіть карели, хоча скільки там тої Карелії і населення в ній, угу.Лідорка російської опозиції (ну, яка антропологічна катастрофа, така й опозиція), на яку після смерті її чоловіка Захід перевісив свої надії на "перезавантаження стосунків з Росією" стурбована ідеєю деколонізації настільки, що витрачає цілий публічний виступ, аби її заперечити. А пересічні представники тих неіснуючих національних рухів, виявляється, достатньо усвідомили себе щоб принаймні нахуй її послати.Ідея деколонізації Росії обростає м'язами і судинами попри заклики подивитися в очі реальності і прийняти гірку правду.Бо окрім ситуативних реакцій і панічного "Ааааааааааа!" існує ще й стратегічне планування. І хай небездоганно, але Україна таки працювала в цьому стратегічному напрямку щонайменше з того далекого зараз 2019 року, коли спікер українського парламенту був присутнім на інавгурації інязора ерзянського народу.Політична стратегія, навіть українська, буває довшою за місяць чи рік.

- Алеее! Аэродром Морозовск?- Так точно- Это ваш новый министр, Белоусов- Так точно- Что, так точно?- Никак нет- Что никак нет? Говори на понятном языке, сука!- Виноват- Вооот, уже лучше. Молодец. Мы вам там послали два вагона веников. Вы их получили?- Так точно- А почему на аэродроме до сих пор бардак?- Виноват!- Ну это само собой. Бардак почему не ликвидировали?- Так приказа не было. Веники получили, а что с ними делать приказ не поступал- Вот блядь, хитрожопые. Как я прям. Хвалю- Служу россии- Ты это, не умничай. Немедленно раздать личному составу веники, и всем мести от меня и до следующего дуба. Что бы завтра там порядок был. Приеду проверю- А если ебанет? Там всякого неразорвавшегося говна, как дураков на митинге- Да и хуй с ним. Спишем на боевые. Но порядок что бы был. Понял?- Так точно- И это, траву там подрасьте, что ли. А то прям со спутника видно что там горело. - Так краски нет- Завтра тебе пришлют два вагона краски и кисточки- Так точно- Что так точно?- Никак нет?- Что никак нет? Говори сука так что бы я тебя понимал, а то завтра в штурмы переведу!- Виноват!- Ну это само собой. Ладно, служи. Некогда тут с тобой. У нас хохлы уже в Курскую область прорвались. Суджа горит. Слыхал уже?- Никак нет. У меня по георгафии тройка была- Понабирают долбоебов по объявлению. Суджа город такой, это уже в Курской области. Мне теперь еще там траву красить придется. Не дай бог Пыня ... хкгмм ... президент приедет с проверкой, а у нас не покрашено. Ладно, бывай, сумасшедший дом какой-то - Так точно- Ну сууука. Точно в штурмы пойдешь. Мы тут как раз с приходом к хохлам Ф-16 формируем штрафные роты среди летчиков. В первых рядах у меня полетишь на штурмовку. А мне потом и за тобой еще пятна на земле красить. От горе, а. Везде бардак, а краска кончается.--------------------------------------------------Координати, фото 🇷🇺 🐏 баранів сюди 👉 @osint_bees_bot Ми знаємо кухарів ЗСУ які вміють їх готувати

​У соцмережах і на сайтах-сміттярках поширюють скрин петиції, в якій нібито просять президента України присвоїти ім'я Ірини Фаріон 3-й окремій штурмовій бригаді — саме тій, з якою у неї був конфлікт. ❗ Це фейк. Такої петиції не існує. ✅ Станом на зараз на сайті електронних петицій останнє звернення зареєстроване під номером №22/224710-еп. Тоді як номер фейкової петиції значно більший — №22/264840-еп. Ну і крім того, її неможливо знайти ні за ключовими словами, ні за порядковим номером. ✅ Про те, що це фейк, свідчить також той факт, що найперше ця інформація з’явилася в російськомовному сегменті інтернету. Наприклад, на таких сайтах, як “Украіна.ру”. “Правда. Молдавія”, “Усадьба Урси”, а ще раніше (у день убивства) — в російській соцмережі “Вкантактє” та російських каналах у “Telegram”. ❌ Пізніше цей вкид підхопили також корисні ідіоти з України. Їхній довірі сприяла легітимізація фейкової інформації українським сайтом-сміттяркою “Інформаційне агентство Українські новини”. 👉 Ірина Фаріон дійсно мала конфлікт із 3-ю окремою штурмовою бригадою. 5 листопада 2023-го в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій вона звинуватила військових, зокрема бійців "Азову", що ті спілкуються російською мовою. Докладно про це тоді розповідали журналісти Суспільного. У відповідь екскомандир полку "Азов", майор ЗСУ, заступник командира 3 окремої штурмової бригади Максим Жорін записав відео, в якому наголосив, що це перша публікація російською на каналі "Жорін. Третя штурмова", та присвятив її Фаріон.14 листопада студенти Львівської політехніки вийшли на акцію протесту з вимогою звільнити Фаріон. Університет зробив це 15 листопада, після оголошення про початок кримінального провадження проти мовознавиці. ☝️ Як зазначають експерти StopFake, мета цього фейку — "деморалізація та емоційний розкол в українському суспільстві, яке засудило цинічне вбивство та об’єдналося навколо пошуку та покарання його виконавців".

З висоти нашого часу ми можемо звинувачувати Леоніда Кравчука та інших тогочасних українських політиків у невпевненості щодо євроатлантичної інтеграції. Якбитологи люблять стверджувати, що якби Україна була у НАТО, то не було б ніякої війни з Росією! Однак, коли ми говоримо про зовнішню політику України початку 90х, то маємо розуміти, у якому контексті вона творилась. Лише учора розпався Радянський Союз – величезна воєнна машина, яка загрожувала половині світу як конвенційною, так і ядерною зброєю! Коли Українська РСР приймала Декларацію про державний суверенітет у 1990 році, будучи тоді третьою країною у світі за ядерним потенціалом, то чітко прописала у документі намір бути «постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках». Крім того, НАТО у серцях переважної більшості тогочасних українців традиційно асоціювався з поняттям «ворог». А хто тоді ті, хто тягнуть Україну в обійми учорашнього ворога? Таке ставлення і визначило обережність у відносинах України з Північноатлантичним альянсом. Однак, не лише з ним – Україна не долучилась і до ОДКБ – військово-політичного блоку під егідою Росії.Там же, у Декларації про державний суверенітет, було зазначено і про намір України стати без'ядерною державою. Чорнобильська катастрофа так налякала українців, що під час позачергової сесії Верховної Ради буремного серпня 1991 року опозиція погоджувалась на передачу ядерної зброї Росії у обмін на визнання незалежности Сполученими Штатами. Здихатись ядерної зброї, яку Україна не контролювала, в обмін на зовнішньополітичні преференції - на початку 90х це здавалось цілком вигідною угодою.