«Як тебе не любити Києве мій?»🎼 Завдяки легендарному композитору Ігорю Шамо ця пісня вже понад 60 років незмінно асоціюється з українською столицею. Вона занурює в теплі спогади, які для кожного, хто хоч раз бував у Києві, є особливими. Недивно, що з 2014 року ця мелодія стала офіційним гімном Києва.Киянин та один із найвідоміших представників українського музичного мистецтва минулого століття Ігор Шамо зумів передати у своїй творчості не лише власну любов до рідного міста, а й закохати в Київ мільйони людей.Загалом він залишив по собі творчий доробок з понад 300 творів, кожен з яких «дихає» українським мелосом і традиціями.🟡 До сторіччя від дня народження митця Національний банк вводить в обіг пам’ятну монету «100 років від дня народження Ігоря Шамо». Вона продовжує серію «Видатні особистості України». Детальніше про пам’ятну монету 👇Монета має номінал 2 гривні й виготовлена з нейзильберу.➡️ На аверсі зображено стилізовану композицію мальовничих краєвидів, знакових будівель та пам’ятників міста Києва, обрамлених листям каштанів – символічною візитівкою столиці. Нижче на дзеркальному тлі розміщено нотний стан із записом музичного твору композитора.➡️ На реверсі – стилізований портрет Ігоря Шамо, який розмірковує над створенням нового музичного шедевру. Під портретом розміщено нотний стан, що символізує музичну спадщину композитора. Ліворуч від портрета вертикально зазначено ім’я та прізвище митця та роки його життя (1925–1982). Композицію реверсу завершують зображення та силуети листя каштанів, які підкреслюють нерозривний зв’язок маестро з Києвом.Тираж – до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. 🗓️ Пам’ятні монети реалізовуватимуться в інтернет-магазині з 25 лютого 2025 року в міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Реалізація банками-дистриб’юторами здійснюватиметься поступово після отримання пам’ятних монет в НБУ. Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу можна дізнатися на їхніх офіційних сайтах.
📊 Усі результати та тренди банківського сектору за 2024 рік – у підсумковому Огляді банківського сектору від НБУ.📍Загальне резюме: банки нарощують кредитування півтора року поспіль та мають достатній потенціал для підтримки економіки надалі. Зокрема: 1️⃣ Обсяг чистих активів банків за рік збільшився на 16,2%. Передусім зросли вкладення в ОВДП – більше ніж на третину. Водночас обсяг вкладень у депозитні сертифікати НБУ скоротився на 11,6%.2️⃣ Чисті гривневі кредити бізнесу за рік зросли на 20,6%, а населення – на 39,9%.3️⃣ Якість кредитного портфеля поліпшується. Частка NPL скоротилася до 30,3% (18,6% без урахування боргів ексвласників ПриватБанку та старих боргів, що виникли до кризи 2014–2016 років). 4️⃣ Фондування банків від бізнесу та населення і далі зростало. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках збільшилися на 11,5% за рік. Строкові депозити фізичних осіб у гривні стабільно зростали із вересня. Рівень доларизації вкладів клієнтів знизився до 31,4%. Гривневі кошти бізнесу зросли на 19% за рік. 5️⃣ Достатність регулятивного капіталу банків залишалася на високих рівнях – близько 17% станом на 01 січня 2025 року. Оцінка стійкості банків розпочалася на початку 2025 року. За її результатами банки за потреби розроблятимуть програми капіталізації або реструктуризації та виконуватимуть їх до кінця року, а також буде розроблений графік запровадження нових регуляторних вимог до капіталу.💡В Огляді ви знайдете більше підсумків і даних за IV квартал 2024 року та за рік загалом.
🇺🇦🇪🇺 Україна продовжує рух до ЄС й адаптує своє законодавство до європейських стандартів.На виконання цього завдання представники НБУ дали оцінку наближенню національного законодавства до актів права ЄС у сфері фінансових послуг у межах чергової двосторонньої зустрічі з Європейською комісією у межах скринінгу.☝️Вона відбувалася 13 та 14 лютого в Брюсселі й охоплювала переговорний розділ 9 "Фінансові послуги", що належить до Кластеру 2 "Внутрішній ринок".Такі двосторонні зустрічі в межах скринінгу є невідʼємною частиною переговорного процесу вступу країни до Європейського Союзу, під час яких держава-кандидат представляє оцінку наближення національного законодавства до acquis ЄС та плани щодо подальшої імплементації актів права ЄС.✅ У складі делегації України були представники НБУ: перший заступник Голови Катерина Рожкова та заступники Голови Сергій Ніколайчук і Олексій Шабан, а також директор Департаменту бухгалтерського обліку Людмила Снігурська. Вони обговорили акти права ЄС за такими блоками:▪️банківські та фінансові конгломерати; ▪️інфраструктура фінансових ринків; ▪️ринки цінних паперів та інвестиційні послуги; ▪️страхування; ▪️стале фінансування; ▪️цифрові фінанси.➡️ Читайте деталі обговорення за посиланням.
#ГолосНБУ💡 Цього тижня було кілька різнопланових тем, які обговорювали експерти НБУ. Детальніше про них – у дайджесті. 👇👇🚩 Про ефективність монетарної політики Національного банку, ситуацію на валютному ринку, стійкість банківського сектору та потенціал кредитування, зокрема розвиток іпотеки, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю виданню “Forbes Ukraineˮ.🚩 Поточний стан страхового ринку, оновлення законодавства, удосконалення звітності страховиків, створення реєстру страхових агентів та проблемні питання страхових посередників. Ці та інші питання обговорювали на першій у 2025 році зустрічі Андрія Пишного, його заступника Дмитра Олійника та керівників профільних департаментів з учасниками страхового ринку України.🚩 Якими і чому були дії НБУ з початку повномасштабної війни у сфері валютно-курсової та процентної політики для збереження макрофінансової стабільності як передумови для економічного відновлення, пояснив директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський у колонці для видання "24 Канал".🚩 Про вимоги до фінансових компаній стосовно корпоративного управління та управління ризиками, а також актуальні питання організації безперервної роботи критичної інфраструктури та кіберзахисту розповіли представники Національного банку під час форуму DIGITAL CODE: Successful Cases – 2025.🚩 Упровадження норм регулювання та нагляду відповідно до ключових принципів права ЄС у систему захисту прав споживачів фінансових послуг, яку виконує НБУ, презентувала Ольга Лобайчук, начальник управління із захисту прав споживачів фінансових послуг, під час двосторонньої зустрічі делегації України та Європейської комісії в Брюсселі.
Пом’якшення валютних обмежень – друга тема із серії роз’яснень #нам_є_що_сказати.Нагадуємо, що у 2024 році НБУ суттєво лібералізував обмеження для бізнесу. 🤔 Давайте розберемося, який же вплив мали ці рішення та чому вони надважливі для економіки. 1️⃣ Наскільки пом’якшення обмежень було нагальним завданням? В Україні, попри війну, економіка залишається ринковою. Вона працює на ринкових стимулах, а не наказах. Наша економіка є ще й відкритою. Відповідно будь-який бізнесмен (вітчизняний чи іноземний) має вибір: працювати в Україні чи в безпечнішому місці. І ми бачимо, як багато підприємців, навіть попри надвисокі безпекові ризики, роблять вибір саме на користь України. Звісно, можна все заборонити та не дозволяти бізнесу обслуговувати борги і розпоряджатися прибутком. Та чи буде він й надалі пов’язувати своє майбутнє з нашою країною за відсутності навіть перспективи розпоряджатися грошима? Тому достатньо переконливо звучали голоси членів бізнес-спільноти про закриття бізнесу в Україні, якщо не буде прогресу у валютній лібералізації.Крім того, пом’якшення обмежень дало нам змогу мінімізувати різницю між готівковим та офіційним курсом, яка, нагадаємо, у 2022 році становила 20%, а у 2023 році – 10%. Натомість більшу частину 2024 року вона перебувала на рівні 1%. Мінімізація цієї різниці є важливою передумовою для керованості ситуацією на валютному ринку та стійкості очікувань. 2️⃣ Як пом’якшення валютних обмежень вплинуло на валютний ринок? Вжиті заходи не мали визначального впливу на валютний ринок та стійкість його функціонування. Обсяг транскордонних переказів, які ідентифікуються як такі, що пов’язані із заходами валютної лібералізації, становить менше 10% від загального обсягу переказів. Близько 40% з них здійснювалися за рахунок власної валюти бізнесу. Важливо також розуміти, що, якщо немає можливості легально переказувати кошти, це в підсумку призводить до їх виведення через нелегальні канали. Тому, якби не було цього прогресу в напрямі пом’якшення обмежень, це призвело б лише до створення обхідних шляхів. За такого сценарію процес був би менш контрольованим та в будь-якому випадку позначився на обсягах міжнародних резервів. Натомість поступова виважена валютна лібералізація не тільки створила додаткові можливості для бізнесу, а й зберегла ресурси країни. Так, за підсумками січня 2025 року міжнародні резерви перевищували 43 млрд дол. США, що близько до історичних рекордів.3️⃣ Чи є зв’язок між пом’якшенням обмежень та міжнародною допомогою? Поступове пом’якшення обмежень є одним із зобов’язань України за програмами з міжнародними партнерами. І це логічно, адже всі вони зосереджені на євроінтеграції нашої країни, а членство в ЄС передбачає свободу руху капіталу. Консервування ситуації з обмеженнями могло б створити проблеми із надходженням міжнародного фінансування, яке критично потрібне Україні, та суперечило б євроінтеграційним прагненням. Не кажучи вже про прямі втрати іноземних інвестицій, припливу яких сприятиме подальша інтеграція з ЄС, та відповідних перспектив прискорення економічного відновлення.
⬆️ У січні 2025 року інфляція пришвидшилася до 12,9% у річному вимірі. Про це свідчать дані Держстату.Фактична інфляція дещо перевищила траєкторію, прогнозовану НБУ в січневому Інфляційному звіті. Основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу було суттєвіше зростання як адміністративно-регульованих цін на товари і послуги, так і вартості ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, а також податкові та регуляторні зміни. ☝️Національний банк передбачав пришвидшення інфляції в перші місяці 2025 року на тлі низької бази порівняння минулого року під впливом як тимчасових чинників (зокрема обмеженої пропозиції продовольства через гірші минулорічні врожаї), так і фундаментальних (зокрема через збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці).Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження в другій половині 2025 року й прямуватиме до цілі 5% на горизонті політики. ✅ Сповільненню інфляції сприятимуть:▪️посилення процентної політики НБУ та його заходи із підтримання стійкої ситуації на валютному ринку; ▪️розширення пропозиції продовольчих товарів після надходження нового врожаю; ▪️звуження фіскального дефіциту;▪️помірний зовнішній ціновий тиск. ℹ️ Детальніше про те, як змінювались ціни на товари та послуги дізнавайтеся за посиланням.
🟢 Про зміни на фінансовому ринку в січні.🔸Кількість учасників небанківського фінансового ринку за минулий місяць зменшилася до 872 (з 876).🔸Кількість банків залишилася незмінною – 62. ☑️ Станом на 01 лютого 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:▪️478 фінансових компаній (було 479);▪️55 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;▪️109 ломбардів (без змін);▪️102 кредитних спілки (було 104);▪️1 лізингодавець (без змін), ▪️43 страхових брокери (було 44);▪️73 колекторських компанії (без змін).Кількість банківських груп та небанківських фінансових груп на ринку не змінилася – 15 та 40.На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).☝️Також не змінилась кількість надавачів фінансових платіжних послуг. Працюють: ▪️18 платіжних установ;▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку.📎 Детальніше – за посиланням.
🟢 Розповідаємо про роботу Системи BankID НБУ у 2024 роціСистема залишалася одним із найпопулярніших способів віддаленої ідентифікації, що забезпечує користувачам доступ до широкого спектру дистанційних послуг в Україні. ☝️Про це свідчить:✅ Зростання кількості успішних ідентифікацій через систему.За 2024 рік попит на використання системи збільшився удвічі – загальна кількість успішних ідентифікацій з використанням Системи BankID НБУ за рік становила 87,7 млн шт. Це перевищує минулорічний показник більш ніж удвічі (на 104%) або на 44,8 млн електронних ідентифікацій. Як і в минулому році найбільша кількість успішних ідентифікацій з використанням Системи BankID НБУ здійснена саме на державних порталах, зокрема:▪️16,8 млн – для підписання петицій та звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування, що на 36% більше, ніж у 2023 році;▪️14,2 млн – для отримання послуг МВС, що на 73% більше, ніж у 2023 році;▪️7,8 млн – у застосунку Дія, що на 90% більше, ніж у 2023 році. ✅ Збільшення кількості учасників системи.Розширення переліку дистанційних послуг у державному та фінансовому секторах сприяло залученню більшої кількості учасників системи. Так, у 2024 році до Системи BankID НБУ було підключено 22 нових абонентів.На початок 2025 року система налічувала 39 абонентів – ідентифікаторів та 110 абонентів – надавачів послуг.💬 "Ми не зупиняємося на досягнутому та продовжуємо працювати над ефективним розвитком Системи BankID НБУ. Зокрема, у 2024 році ми зосередилися на заходах з посилення безпеки, зручності роботи в системі та розширенні сфери її використання, розуміючи важливу соціальну роль системи в державі. Відзначу, що у 2024 році система пройшла попередню оцінку на відповідність вимогам ЄС. Це дало нам змогу отримати кваліфікований експертний висновок та визначити подальші кроки, потрібні для трансформації системи в схему електронної ідентифікації та її інтеграції з європейським ринком у майбутньому. Ми вдячні партнерам та учасникам системи за плідну співпрацю, спрямовану на розвиток Системи BankID НБУ", – підсумувала результати роботи Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📑 ✅️ За лідерства Національного банку України та за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку міжнародна компанія Korn Ferry розробила Рекомендації фінансовим установам-роботодавцям та інструментарій для розвитку фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів війни в Україні. Офіційна презентація документів відбулася сьогодні за участі Голови НБУ Андрія Пишного та представників ЄБРР. На зустрічі були присутні президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо, керуючий директор у секторі фінансових установ Франсіс Маліж, віцепрезидент з банківської діяльності Маттео Патроне та інші. ➡️ Рекомендації містять методичні та практичні матеріали для впровадження інклюзивних практик управління персоналом, підтримки та ресоціалізації ветеранів війни в Україні відповідно до Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.☝️Нагадаємо, що Хартія реалізується в межах Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР, підписаного у квітні 2024 року. 💬 "Ми вважаємо своїм обов’язком робити все можливе для всебічного розвитку фінансової інклюзії, зокрема в напрямі реінтеграції й адаптації ветеранів війни. Це – важлива частина місії Національного банку, і ми тримаємо лідерство в цьому процесі. Адже чітко усвідомлюємо, що успішна реінтеграція ветеранів є як соціальною відповідальністю фінансового сектору, так і бізнесовою необхідністю. Щиро вдячні ЄБРР за підтримку та розуміння нашої мети! Та закликаємо фінансові установи до активних дій щодо впровадження Рекомендацій. Маємо крок за кроком, не зупиняючись, щодня на практиці втілювати у фінансовій системі принципи рівності та безбар’єрності", ‒ наголосив Андрій Пишний.ℹ️ Детальніше про Рекомендації за посиланням.
⬆️ У січні НБУ підвищив облікову ставку до 14,5% річних, щоб зберегти стійкість валютного ринку, розвернути інфляцію до зниження та поступово її привести до цілі 5%. 💬 Сьогодні відкриваємо залаштунки дискусії Комітету з монетарної політики (КМП), що передувала цьому рішенню. Нагадаємо, що засідання КМП є дискусійним майданчиком, а рішення ухвалюється Правлінням НБУ.Підвищення облікової ставки до 14,5% підтримали семеро з 11 членів КМП. Вони зазначили, що за поточних умов для підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем та розвороту інфляційного тренду на траєкторію сталого зниження до цілі відчутне посилення процентної політики є необхідним.Вони погодилися, що підвищення облікової ставки на 1 в. п. підтримає реальну дохідність строкових гривневих депозитів, а також стане чітким сигналом для економічних агентів, що НБУ готовий діяти рішуче, щоб стримати інфляційний тиск. Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 14% у січні. На їхню думку, НБУ варто обмежитися підвищенням облікової ставки на 0,5 в. п. з огляду на сповільнення економіки та переважно тимчасову природу поточного інфляційного сплеску. Як зазначили ці члени КМП, підвищення облікової ставки як інструменту стримування інфляції наразі має передусім сигнальний ефект й кроку в 0,5 в. п. для цього буде достатньо. Це рішення дасть змогу підтримувати рівень реальної облікової ставки в додатній площині в наступні місяці, водночас матиме мінімальний вплив на кредитування.Один член КМП висловився за підвищення облікової ставки до 15% у січні. Він акцентував на ризиках тривалішого закріплення інфляції на двознаковому рівні, розбалансування очікувань та втрати привабливості гривневих інструментів, що загрожують відповідними наслідками для валютного ринку та цінової динаміки. На його думку, ураховуючи поточну динаміку вкладень у гривневі інструменти для заощаджень і значний попит на валюту, НБУ варто рішучими кроками підтримати привабливість гривневих активів.Члени КМП припускають подальше посилення процентної політики в найближчі місяці для забезпечення належної привабливості гривневих активів, утримання інфляційних очікувань під контролем і повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.Кілька з них зауважили, що НБУ для цього доведеться не тільки підвищувати облікову ставку, але й, можливо, змінити параметри операційного дизайну процентної політики для посилення конкуренції банків за строкові вклади населення у гривні. 📍Деталі за посиланням.
TGLIST.COM.UA
