НБУ | Знати. Розуміти

​​✅ НБУ оновив нормативно-правову базу, щоб забезпечити прямий доступ іноземних інвесторів до інструментів відбудови України. З 24 липня 2024 року розширюється перелік клієнтів та депонентів, яких може обслуговувати Національний банк під час виконання функції депозитарної установи. Так, НБУ зможе відкривати та обслуговувати:▪️рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземної фінансової установи;▪️рахунок в цінних паперах власника для іноземного депозитарію. ❓На що це вплине? Зміни дозволять з'єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків, щоб забезпечити доступ іноземного капіталу в Україну. Це відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій тощо.Також це надасть можливість розширити "лінк" з міжнародним центральним депозитарієм Clearstream Banking Luxembourg.❗️Ці зміни дадуть змогу виконати зобов’язання України, зафіксовані меморандумом з МВФ. Наразі реалізується перший етап заходів для поліпшення інфраструктури ринків капіталу. ➡️ ДЕТАЛІ

​​🟢 Продовжуємо тематичний напрям у нумізматичній серії "Збройні Сили України", що вшановує українську зброю та її творців.Сьогодні, 22 липня 2024 року, в обіг вийшла друга пам’ятна монета цього стріму – “Українська бавовна. Лелека-100”.☝️Вона присвячена багатоцільовому безпілотному авіаційному комплексу “Лелека-100”, розробленого українською компанією DeViRo та з 2021 року офіційно прийнятого на озброєння Збройних Сил України.Відтоді БпАК “Лелека-100” забезпечує ефективну підтримку оборонних операцій та став незамінним інструментом для ведення повітряної розвідки, коригування вогню артилерії тощо. ❓Як виглядає пам’ятна монета?▪️На аверсі змодельовано стилізоване зображення з монітора керування польотом безпілотника “Лелека-100”, де на степових дорогах відображені виявлені ворожі цілі – танки. В центрі – абрис планера комплексу, який втілює технологічний прогрес та інноваційний потенціал України. ▪️На реверсі зображено планер розвідувального комплексу в польоті. Над ним – стилізований абрис птаха лелеки, що символізує мир та спокій, які забезпечуються завдяки пильності “Лелеки-100”. В нижній частині композиції – вид земної поверхні з умовною схемою візуального дослідження маршруту польоту безпілотника, що віддзеркалює стратегічне бачення та планування. Стилізовані вертикальна й горизонтальна шкали символізують здатність комплексу визначати координати цілей і коригувати вогонь артилерії.Номінал монети – 5 гривень, тираж – до 75 000 штук. ❓Як її можна придбати?З 23 липня пам’ятну монету “Українська бавовна. Лелека-100” можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Реалізація пам’ятної монети “Українська бавовна. Лелека-100” банками-дистриб’юторами (перелік яких зазначено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку) здійснюватиметься поступово після отримання їх у НБУ. ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу можна дізнатися на їхніх офіційних сайтах.

​​#ГолосНБУТиждень добігає кінця, а отже, час для чергового дайджесту обговорень експертів НБУ 👇🚩 Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова взяла участь у дискусії ЦЕС «Що заважає бізнесу залучати кошти?» й розповіла про готовність банків подвоїти кредитний портфель.🚩 Про запровадження нових вимог до банків та небанківських установ на шляху до ЄС, практичну реалізацію Стратегії з розвитку кредитування та стан банківської системи на третьому році повномасштабної війни розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в інтерв’ю «Інтерфакс Україна».🚩 Як обрати страхову компанію та на що звертати увагу, укладаючи договір? Про це розповіла начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Ольга Лобайчук під час під час круглого столу агенції «Фінансовий клуб».🚩Під час чергової зустрічі в межах освітнього лекторію фахівці НБУ та журналісти говорили про Стратегію з розвитку кредитування.☝️І як бонус пропонуємо ознайомитися з повним текстом виступу першого заступника директора-розпорядника МВФ Гіти Гопінат під час VIII Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі. Вона присвятила його аналізу впливу повномасштабного вторгнення росії як безпосередньо на Україну, так і на світову економіку.

​​У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебувало 800,9 млрд грн.⬆️ Це на 36,5 млрд грн або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року (на 01.01.2024 – 764,4 млрд грн).Отже, темпи зростання готівки в обігу цьогоріч залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сезонними факторами. Адже традиційно влітку пожвавлюється попит на готівку. Крім того, перебої з енергоживленням, спричинені атаками росії на енергетичну інфраструктуру України, стимулюють громадян мати певний запас готівки.Нижче розповідаємо цікаві факти про статистику готівкового обігу на 1 липня 2024 року 👇👇✅ У готівковому обігу перебуває 2,7 млрд шт. банкнот на загальну суму 793,5 млрд грн, а також 14,7 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 7,3 млрд грн.✅ На одного жителя України на 1 липня цього року припадало: 65 банкнот і 181 шт. платіжних розмінних та обігових монет (на 1 січня 2024 року – 66 та 177 відповідно).✅ Найбільше в готівковому обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, монет – номіналом 10 копійок (28,3 % та 28,1 % від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше – банкнот номіналом 50 гривень та монет номіналом 10 гривень (4,5% та 1,6% від загальної кількості в обігу відповідно). ✅ Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2024 року припав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла майже в 1,2 та 1,1 раза відповідно порівняно з початком цього року. 📌 Докладніше вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ.

​​#ГолосНБУПідбиваємо підсумки тижня в традиційному дайджесті 👇🚩 Про роботу центрального банку в умовах війни, забезпечення макрофінансової стабільності та створення умов для залучення приватного капіталу, необхідного для відновлення економіки, читайте в інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного британському виданню Central Banking.🚩 Чотири роки тому НБУ став регулятором небанківського фінансового ринку в межах реформи "спліт". Про підсумки реформи, стан ринку в умовах повномасштабної війни та активної трансформації – у колонці Катерини Рожкової для Економічної правди.🚩 Як Стратегія з розвитку кредитування спростить доступ до кредитів для бізнесу та які вже є позитивні тренди в бізнес-кредитуванні? Про це розповіли Катерина Рожкова та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час конференції Credit|Risk|2024 Business.🚩 Первін Дадашова під час вебінару Асоціації експертів сталого розвитку ASDE пояснила, чому банкам варто визначитися з політикою стосовно кліматичних ризиків, сприяти підвищенню усвідомлення цих ризиків клієнтами і співпрацювати в цьому напрямі на рівні асоціацій.🚩 Як Національний банк в синергії з приватним сектором послідовно та комплексно розвиває ринок платіжних послуг? Про це у колонці Андрія Поддєрьогіна, директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвиту, для видання CFO Tech Outlook.🚩 Про тренди, які спостерігаються у фінтех-сфері, та рішення, що сприятимуть її подальшому розвитку, говорила Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, під час презентації Українського каталогу фінтех-компаній за 2024 рік.