НБУ | Знати. Розуміти

​​❓Чи може бути забагато міжнародних резервів в умовах війни?Міжнародні резерви – це "подушка безпеки" для макрофінансової стійкості країни. 💰Центральні банки їх накопичують, щоб:☑️ захистити економіку від зовнішніх шоків в умовах фінансових криз, коливань цін на світових товарних ринках тощо;☑️ утримувати стабільність на валютному ринку, що є особливо важливим для країн з відкритою економікою;☑️ забезпечувати валютну ліквідність банківської системи у випадку кризової ситуації;☑️ підвищувати довіру інвесторів до економічної стабільності країни, що зазвичай сприяє зниженню вартості залучень на міжнародних ринках капіталу. Завдяки міжнародній фінансовій допомозі Україна наразі має достатній рівень резервів, якщо дивитися на традиційні метрики. Наприклад, станом на кінець червня резерви перевищували 100% мінімально необхідний рівень за композитним критерієм МВФ (адекватним вважається показник у межах 100−150%). 🤔 Але чи означає це, що НБУ має занадто багато резервів та може сміливо пом’якшувати монетарну політику без ризиків для макрофінансової стабільності, як дехто може подумати? На жаль, ні, адже в умовах війн важливість такого буфера як достатні міжнародні резерві важко переоцінити. Економіка під час війни стикається з ризиком рецесії та раптового відпливу капіталу, водночас вірогідність раптових шоків, переважно негативних, суттєво зростає. Джерела припливу валюти в країну суттєво звужуються, одночасно висока невизначеність призводить до погіршення девальваційних очікувань економічних агентів. За таких умов здебільшого від реакції та дій центробанку залежить, чи вдасться мінімізувати негативні ефекти, зупинити дестабілізацію фінансової системи та економіки, заякорити поведінку та очікування економічних агентів і зовнішніх партнерів. Швидкість реакції багато в чому залежить саме від достатності міжнародних резервів.☝️Отже, в умовах високої невизначеності та шокових умов функціонування економіки, спричинених війною, "зайвих" резервів не буває. Тим паче, що обсяги міжнародної допомоги згідно з прогнозом НБУ поступово скорочуватимуться, а частина цих надходжень ще не є підтвердженою. Ураховуючи це, НБУ проводить виважену політику щодо ощадливого використання міжнародних резервів. Це дасть змогу зберігати їх на достатньому рівні для забезпечення макрофінансової стабільності, особливо в разі реалізації негативних шоків.ℹ️ Дізнавайтеся більше в тематичному боксі Інфляційного звіту.

​​📊 Про фінансовий ринок за підсумком липня.Минулого місяця кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася до 963 (з 990 у червні). Кількість банків залишилась незмінною – 62.✅ Станом на 31 липня на небанківському рикну працювали:537 фінансових компаній (було 548);69 страховиків non-life (було 78), 12 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;114 ломбардів (було 116);114 кредитних спілок (було 120); 1 лізингодавець (без змін);40 страхових брокерів (без змін);75 колекторських компаній (було 74).Кількість банківських і небанківських фінансових груп не змінилась. Їх на ринку визнано 18 та 30 відповідно.☝️Крім того, на платіжному ринку діє 17 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (було 18), та 15 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:▪️18 платіжних установ (було 20), ▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 45 комерційних агентів (було 44) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (було 36). ➡️ Детальніше – за посиланням.

​​📡 У День військ зв’язку, 8 серпня, заступник Голови НБУ Олексій Шабан та заступник начальника Головного управління зв'язку та кібербезпеки Генерального штабу ЗСУ полковник Олексій Науменко презентували нову обігову пам’ятну монету “Війська зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України”. Вона продовжує серію “Збройні Сили України” та присвячується українським воїнам-зв’язківцям.💬 “До професійного свята українських військових зв’язківців ми хочемо зробити символічний подарунок – нову обігову пам’ятну монету “Війська зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України”. Адже надійний зв’язок в умовах бойових дій потрібен ЗСУ як повітря. Від якісного зв’язку, від самовідданості та мужності зв’язківців, які забезпечують його у надскладних умовах, часто залежить успішність виконання бойових задач, ефективність маневрів, збереження життя наших захисників, а також – наближення перемоги”, – прокоментував Олексій Шабан.🟢 Про дизайн монетиМонета, номіналом 10 гривень, має звичайний, зразка 2018 року, аверс та тематичний реверс.На ньому по колу містяться написи “ВІЙСЬКА ЗВ’ЯЗКУ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЗСУ” та гасло її військовослужбовців: “СИЛЬНІ ТРИМАТИ ЗВ’ЯЗОК!”. У центрі композиції, немов щит, що захищає інформаційний простір, зображено емблему Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України, в її основі – восьмипроменева зірка в оточенні хрестоподібно розташованих орбіт та перехрещених блискавок. На задньому плані – схематично зображені лабіринти, які символізують передавання зашифрованих даних через заплутані захисні системи кіберпростору, де точиться невидима війна.О бігова пам’ятна монета “Війська зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України” є обов’язковою до приймання для всіх видів готівкових платежів та зарахування на рахунки.☝️Тираж – 10 000 000 штук (у тому числі 510 000 штук як сувенірна продукція).➡️ ДЕТАЛІ

​​🟢 Friend-shoring для ЄС – можливість для України?Сталий доступ до ключових ресурсів є значущим для ЄС, особливо зважаючи на брак важелів геополітичного впливу, зокрема, у стратегічних секторах. Пандемія COVID-19 і війна росії проти України підтвердили слушність цієї тези. В імпорті окремих товарів, особливо в стратегічних секторах, ЄС суттєво залежить від країн з відмінним від ЄС геополітичним баченням, насамперед Китаю та росії. Відповідно, це створює простір для диверсифікації джерел постачання товарів та/або перенесення їх виробництва до геополітично ближчих до ЄС країн.Упродовж останніх десяти років Китай забезпечував близько 20% імпорту ЄС. Ще понад 7% імпорту у 2015–2022 роках припадало на рф. ⬇️ Проте у 2023 році її частка знизилась одразу на 4,7 в. п. завдяки запровадженню ЄС економічних санкцій та диверсифікації поставок. Така доволі швидка відмова ЄС від російських товарів свідчить про значний потенціал для переорієнтації торговельних потоків до геополітично близьких (friend-shoring) для ЄС країн, зокрема й України.Перспективними напрямами збільшення присутності українських виробників на європейському ринку можуть бути заміщення агропродукції рф, експорт продукції добувної промисловості та металургії. Також значним є простір для виробників технологічних товарів, зокрема продукції ВПК, ураховуючи зростання оборонних видатків у багатьох країнах ЄС.🇺🇦🇪🇺Чітке затвердження Україною геополітичних пріоритетів та початок перемовин про вступ до ЄС створюють перспективи для розширення доступу до європейського ринку, що може значно збільшити експортні надходження. Це може посприяти й залученню інвестицій європейських партнерів. ☝️Реалізація такого потенціалу можлива за наступних умов:▪️зниження безпекових ризиків; ▪️активне впровадження реформ у межах євроінтеграції, зокрема захисту демократичних процедур і прав власності;▪️розширення пропозиції робочої сили, зокрема поступове повернення вимушених мігрантів; ▪️відновлення енергетики.Також результативність таких зусиль України значно посилилась би від напрацювання з боку ЄС механізмів співпраці, які забезпечували б безперешкодний доступ до ринків без політичних та регуляторних ризиків. ℹ️ Дізнавайтеся більше в тематичному боксі Інфляційного звіту.

​​❓Як змінилася іпотека завдяки програмі «єОселя»?Іпотека є традиційною основою банківського роздрібного портфеля. В Україні співвідношення іпотечних кредитів та ВВП нижче 1% – найнижчий показник в Європі. Перепоною для нарощення іпотеки є невизначеність перспектив ринку нерухомості та високі ризики іпотечного кредитування, що відображаються у високих ставках. 🏦 У період воєнного стану альтернативою стало пільгове кредитування в державній програмі «єОселя», яке помітно змінило профіль іпотечного клієнта банку, – свідчить червневий Звіт про фінансову стабільність. Зміни виглядають так👇▪️зараз кредити надаються під пільгову ставку 3% або 7%, порівняно із середніми ставками за іпотечними кредитами на рівні близько 14% до повномасштабної війни;▪️дешевша іпотека та вищі ціни на житло стимулюють брати кредити на дедалі більші суми із меншими власними внесками;▪️до повномасштабного вторгнення майже дві третини іпотек мали показник співвідношення суми кредиту та вартості застави (LTV) менше 70%, а зараз середній LTV наближається до максимально можливого за умовами програми рівня – 80%; ▪️середній строк позик наприкінці 2021 року становив близько 15 років, тепер іпотеку беруть на довший термін;▪️раніше найчастіше іпотеку брали позичальники 35 – 45 років із стабільними доходами, зараз з’явилося більше позичальників, які молодші 30 років. Тож кредитні стандарти стали м’якішими, водночас такий ризик компенсується помірним середнім борговим навантаженням на клієнтів. 📑 Повна версія Звіту.

​​❓Що вказує на слабкий кредитний попит бізнесу?Доходи компаній реального сектору зростають співмірно зростанню номінального ВВП. Очікуване подальше зростання економіки підтримуватиме цей тренд. Бізнес вже адаптувався до умов повномасштабної війни й поволі відновлюється, хоча й нерівномірно.☝️Водночас червневий Звіт про фінансову стабільність пояснює, чому бізнес не поспішає звертатися до банків за кредитами. 🚩 Підприємства мають високу рентабельність та ліквідність.Банківськими кредитами не користуються операційно прибуткові компанії, яким належить близько двох третин сукупних операційних прибутків. Загальна операційна рентабельність операційно прибуткових позичальників українських банків у 2023 році становила 8,6%, тоді як компаній, що не залучають кредитних коштів в українських банках, – 13,7%. Значна частина таких підприємств здатна фінансувати свою діяльність за рахунок власних ресурсів і, ймовірно, не потребує додаткових кредитних коштів.🚩 Підприємства використовують інші джерела фінансування.Половина з компаній, що не беруть кредити в банках, фінансується з альтернативних джерел. Наприклад, за рахунок зовнішніх запозичень, зокрема від інших компаній бізнес-груп. Разом із зовнішніми боргами відношення позик до ВВП становить близько 41%, тож закредитованість бізнесу не є низькою.🚩 Бізнес має вкрай стримані інвестиційні настрої.Посилення воєнних дій, руйнування інфраструктури, дефіцит електроенергії та кваліфікованих кадрів погіршили очікування підприємств усіх секторів. Завантаженість виробничих потужностей промисловості лишається нижчою за довоєнний рівень, у багатьох секторах виробництво може бути збільшене без додаткових інвестицій. Водночас вкладення в модернізацію стримуються воєнними ризиками. 📉 Пригнічений попит на банківські позики стримує кредитування. З одного боку, помірна закредитованість бізнесу сприяла успішному проходженню кризового періоду від початку війни, з іншого, – відновлення економіки потребуватиме суттєвого збільшення запозичень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.👉 Повна версія Звіту

🟢 Про ключові завдання та виклики для НБУ на шляху до євроінтеграції України розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв'ю Obserwator Finansowy TV, проєкту центробанку Польщі.Він зазначив, що вступ до ЄС передбачає складний процес трансформації кандидата й Україна прагне пройти цей шлях швидко та ефективно. ☝️Наразі переговорна команда топменеджерів ключових державних інституцій України працює над оновленням національного законодавства відповідно до правових норм ЄС. НБУ курує переговорні розділи «Вільний рух капіталу» та «Фінансові послуги».Водночас війна є найбільшим викликом для швидкого наближення до членства в ЄС. Також серед викликів – стрімкий розвиток фінансового регулювання в ЄС, особливо під впливом фінансових криз та інновацій. 💬 «Для Національного банку це – ціль, що постійно рухається вперед, але тут "м’яч на нашому боці". Україна заявила про своє прагнення стати членом ЄС і готовність провести реформи, отже швидкість вступу до ЄС залежить від поступу таких трансформацій» – підкреслив Сергій Ніколайчук.Команда НБУ за підтримки партнерів максимально швидко працює над імплементацією актів права ЄС та впровадженням європейських стандартів у сфері фінансових послуг. Наразі в євроінтеграційному процесі в НБУ задіяно понад 60% загальної кількості структурних підрозділів. 💡Значна увага приділяється, зокрема, удосконаленню законодавства про центральний банк відповідно до кращої міжнародної практики та гармонізації з положеннями європейського законодавства. Наприклад, як і в ЄС, в Україні було заборонено емісійне фінансування. Проте війна внесла зміни до такого процесу: у 2022 році НБУ підтримав бюджет емісійним фінансуванням, але це був разовий і вимушений крок. З початку 2023 року й дотепер Національний банк не фінансує дефіцит бюджету та сподівається уникнути цього в майбутньому.💬 «Відповідно до нашої візії ми бачимо НБУ повноправним членом європейської спільноти центробанків. Отримання статусу держави-кандидата на членство в ЄС суттєво наближає нас до цієї мети. Наразі головне операційне завдання – знайти оптимальний баланс між нашими прагненнями та спроможністю на шляху до євроінтеграції», – підсумував Сергій Ніколайчук. 📹 Переглянути інтерв’ю (англійською мовою).

​​#ГолосНБУ💡Експерти НБУ цього тижня обговорювали низку важливих питань, серед них: ситуація на валютному ринку, кредитування проєктів з відновлення електрогенерації та регулювання небанківського та платіжного ринків.Читайте в дайджесті 👇👇🚩 Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 13% та яким є подальший прогноз щодо відновлення циклу її зниження? Про це у виступі Голови НБУ Андрія Пишного під час оголошення рішення з монетарної політики.🚩 Що відбувається на валютному ринку? Як може вплинути на інфляцію потенційне підвищення податків? Які перші результати запровадження пільгового кредитування енергетики та чи зможе уряд наростити залучення в ОВДП? На ці та інші питання відповіли Андрій Пишний та його заступники Сергій Ніколайчук і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з монетарної політики.🚩 Про конкретні кроки та рішення, які здійснили Національний банк та банки, для формування фінансового ресурсу, потрібного для відновлення енергогенерації, розповів Андрій Пишний під час заходу «Діалоги з NV. Майбутнє української енергетики».🚩 Організацію небанківськими фінансовими установами системи внутрішнього контролю, новації в регулюванні платіжного ринку, розширення ознак небездоганної ділової репутації надавачів фінансових послуг обговорили представники НБУ під час форуму «Tech & Intelligence in BANKING: CUSTOMER-FIRST».

​​"Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" – нова пам’ятна монета, присвячена неймовірним українцям різних професій, чия робота під час повномасштабної війни набула ще більшої ваги. Напередодні Дня медичних працівників її презентував Голова НБУ Андрій Пишний та генеральний директор НДСЛ "Охматдит" Володимир Жовнір. 💬 "Ми презентуємо нашу нову монету в Охматдиті – найбільшій дитячій лікарні України, яка, крім неймовірної професійної енергії, має для країни визначне символічне значення. Це серце, яке б’ється для усієї країни, для кожної дитини. На жаль, кадри сучасної України – це лікар, який щойно робив операцію чотиримісячному малюку, а після удару російської ракети у закривавленому одязі розбирає завали. Важливо, щоб такі історії українців – неймовірних та сильних – звучали та залишалися у пам’яті. Вони не шукають слави, але як ніхто заслуговують на визнання. Саме їм ми присвячуємо нову пам’ятну монету. Все зруйноване, ми відбудуємо. Ворог може понівечити бетонні стіни, але ніколи не зруйнує характер українців", – сказав Андрій Пишний. Перші монети були вручені працівникам Охматдиту, відзначеним за багаторічну працю та професійні заслуги.💙💛 Щоб підтримати НДСЛ "Охматдит", команда Національного банку провела внутрішню благодійну акцію зі збору коштів.Під час презентації Андрій Пишний повідомив, що працівники НБУ перерахували свою денну зарплату, зібравши близько 6,6 млн грн, які будуть передані на відновлення та відбудову цього всесвітньовідомого медичного центру. 🟢 Детальніше про дизайн монети та строки реалізації читайте за посиланням.

​​📊 Оновлений макропрогноз Національного банку на 2024–2026 роки. Ключові цифри оприлюднені сьогодні під час пресбрифінгу щодо монетарних рішень. Розповідаємо, як розгортатимуться економічні події найближчими роками.1️⃣ Інфляція надалі пришвидшуватиметься, але вже в наступному році почне знижуватися.У травні інфляція очікувано відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. Надалі темпи зростання цін залишатимуться помірними. За оновленим прогнозом НБУ інфляція на кінець року становитиме 8,5%. Упродовж 2025 року темпи зростання цін сповільняться до 6,6% завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску. А у 2026 році разом із поступовою нормалізацією функціонування економіки та поліпшенням ситуації в енергетиці інфляція повернеться до цілі НБУ в 5%.2️⃣ Економічне відновлення триватиме, хоча буде обмеженим через вплив війни, зокрема значні пошкодження енергосистеми. НБУ дещо поліпшив прогноз економічного зростання на 2024 рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими, ніж прогнозувалося, результатами І кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, у тому числі за підтримки програм кредитування. Надалі темпи зростання реального ВВП пришвидшаться до 4–5% у 2025–2026 роках.3️⃣ Очікується, що в цьому році міжнародні партнери нададуть Україні близько 38 млрд дол. США пільгових кредитів і грантів, а в наступному році – не менше 31 млрд дол. США. Тож НБУ зможе підтримувати комфортний рівень міжнародних резервів. Надалі обсяги зовнішнього фінансування поволі скорочуватимуться в міру нормалізації умов функціонування економіки та розширення внутрішньої спроможності покривати видатки бюджету власними ресурсами. 4️⃣ Перебіг повномасштабної війни залишається ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, зберігається ризик зниження обсягів зовнішньої підтримки України, зокрема через електоральні цикли в багатьох країнах. 5️⃣ Однак може реалізуватися й низка позитивних сценаріїв, пов’язаних з подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, швидшими темпами відновлювальних робіт в енергетиці. Крім того, практична реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), забезпеченого майбутніми доходами від знерухомлених російських активів, може надати Україні додатковий фінансовий ресурс з 2025 року, що зменшить ризики щодо своєчасного та ритмічного надходження міжнародного фінансування.📍Більше подробиць – у релізі. Нагадаємо, що традиційно за тиждень буде опубліковано детальний Інфляційний звіт НБУ.