Національна комісія зі стандартів державної мови вітає всіх співгромадян із Днем Української Державності!Це молоде свято з тисячолітньою історією є символом єдності поколінь і державницьких традицій в Україні. У цей день ми вшановуємо кожен крок на шляху формування й утвердження Української держави. Це свято об’єднує всіх українців світу в єдиному пориві й незборимому намірі відстояти власну Державу! Україна – це… Кожен із нас продовжить цей вислів по-своєму. Україна – це мова! Українська Держава – це українська державна мова!Кожен народ на шляху свого історичного поступу приходить до усвідомлення ролі й важливості свого національного Слова-Мови у свій час й у свій спосіб. Цей шлях не буває легким, бо історія народу – це історія його мови. Ми вдруге відзначаємо День Української Державності у складний, трагічний і звитяжний час, який зусиллями українського народу і Збройних Сил України водночас є часом консолідації української нації з метою збереження власної ідентичності та державної цілісності України. Віримо в силу кожного захисника й кожної захисниці, віримо в майбутнє України!Віримо, що українська мова – це мова Перемоги!Слава Україні!
Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує для громадського обговорення текст проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку напрацювання та затвердження стандартів державної мови». Проєкт розроблено в рамках законодавчої ініціативи з метою реалізації положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо розроблення процедури напрацювання, затвердження, уведення в дію стандартів державної мови, їх перегляду та внесення змін до них, зокрема правопису української мови, української термінології, стандартів транскрибування і транслітерації, інших стандартів у сфері української мови. Громадське обговорення триватиме з 17 липня по 30 липня 2023 року. Запрошуємо всіх зацікавлених осіб долучитися до обговорення й надіслати до 30 липня 2023 року свої пропозиції та зауваження на поштову адресу Національної комісії зі стандартів державної мови: пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053 або на електронну адресу Комісії: [email protected] (з приміткою «Пропозиції до Проєкту»). Ознайомитись із проєктом можна за покликанням
Національна комісія зі стандартів державної вчасно виконала норму Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та із застосуванням методів лінгвістичного та історичного аналізів у відведений для неї строк, оприлюднила перелік назв сіл, селищ, міст, які не відповідають стандартам державної мови та надала рекомендації для кожної із сформованих у переліку підгруп: І. Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови. ІІ. Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики).ІІІ. Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики).Однак під впливом вирваних із контексту фрагментів рішення Комісії в українському інформаційному полі поширилася хвиля обурення і невдоволення: від повного несприйняття до повної підтримки. Хтось вимагав негайного перейменування певних населених пунктів, хтось – не чіпати нічого і не виходити за межі виправлення правописних помилок. На інформаційний шум звернули увагу і представники влади.30 червня 2023 року Національна комісія зі стандартів державної мови, щоб вгамувати пристрасті і повернути виконання вимог Закону в законодавче поле, а також із урахуванням листів Міністерства освіти і науки України, Українського інституту національної пам’яті, Уповноваженого із захисту української мови та депутатських звернень, внесла зміни у рішення № 230 та скоротила Перелік назв сіл, селищ і міст лише до тих найменувань, що потребують правописного виправлення або відтворення українською мовою. Національна комісія зі стандартів державної мови вважає, що оприлюднений раніше Перелік був сформований відповідно до букви і духу Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та спонукав до діалогу, учасниками якого повинні були стати представники територіальних громад, науковці-філологи, історики, краєзнавці, а результатом якого мало стати позбавлення українського топонімного середовища наслідків колоніального минулого.Ми й надалі будемо відповідно до повноважень працювати над виправленням «спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору» та забезпечувати функціонування української мови для «збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України» (із ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
28 червня 2023 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася пресконференція Національної комісії зі стандартів державної мови тему «Про виконання норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».Члени Комісії представили обґрунтування рекомендацій, сформульованих у рішеннях Національної комісії зі стандартів державної мови №№ 230 і 231 на виконання вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Комісія оприлюднила Перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови. Члени Комісії подякували всім громадянам України, які надсилали офіційні звернення та пропозиції щодо деколонізації топонімії, відзначили активну роботу представників українських закладів вищої освіти, які відгукнулися на заклик Комісії та співпрацювали як учасники Робочої групи для підготовки пропозицій щодо формування вищевказаного Переліку назв сіл, селищ, міст, а також відповіли на питання присутніх представників засобів масової інформації.Відео пресконференції
Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінитиНа виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Національна комісія зі стандартів державної мови створила робочу групу, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України. На підставі пропозицій членів робочої групи Комісія ухвалила рішення від 22.06.2023 № 230 та від 27.06.2023 № 231, визначивши перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним та словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22.06.2023 № 230 "Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови"Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.06.2023 № 231 "Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Автономній Республіці Крим й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови"
14 червня 2023 року до Національної комісії зі стандартів державної мови завітали Леся Богуславська, керівник проєктів «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика» Громадської організації Ротарі клуб «Київ Сіті», та Ростислав Воронезький, науковий консультант зазначених проєктів. Гості презентували та подарували раритетні репринтні видання словників і нарисів, що належать до знакових лексикографічних праць золотого десятиліття українського національно-культурного відродження. Пан Ростислав відзначив, що члени Ротарі Клубу «Київ Сіті» зосередили увагу на перевиданні та поверненні в український простір знищених радянською владою цінних праць 20-х і 30-х рр. XX ст.Національна комісія зі стандартів державної мови отримала видання «Російсько-українського словника» у 4-х т. за редакцією Агатангела Кримського, який, за словами Ростислава Воронезького, є першим академічним доробком 20-30-х років ХХ ст., що утверджував норми оновленої української літературної мови. Орім того, гості передали для використання тритомник «Словник української мови» Б. Грінченка за редакцією С. Єфремова та А. Ніковського, «Словник технічної термінології (загальний)» І. Шелудька та Т. Садовського, «Словник ділової мови» (термінологія та фразеологія) М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича та «Словник економічної термінології» Г. Кривченка та В. Ігнатовича.Члени Національної комісії зі стандартів державної мови ознайомилися із перевиданнями «Нарисів з української синтакси (у зв’язку з фразеологією та стилістикою)» С. Смеречинського та «Нормами української літературної мови» О. Синявського, що належать до найвагоміших праць з граматики української мови, створених у період українського відродження, а також цікавим виданням «А українською кажуть так…» В. І. Островського та Г. Ф. Островської.Члени Національної комісії зі стандартів державної мови подякували Лесі Богуславській та Ростиславові Воронезькому за їхню важливу роботу із відновлення цінних праць з української мови.
Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє про потребу в залученні спеціально уповноважених установ (організацій), які проводять іспити на рівень володіння державною мовою, у межах Дарницького, Деснянського, Дніпровського районів м. Києва.Уповноваженими установами (організаціями), які проводять іспити, можуть бути заклади вищої освіти, які:1) провадять освітню діяльність на рівні вищої освіти не нижче першого (бакалаврського) рівня за акредитованими освітніми програмами в межах спеціальностей 014 «Середня освіта» (предметна спеціалізація 014.01 «Середня освіта» (Українська мова і література)) та/або 035 «Філологія» (спеціалізація 035.01 «Українська мова та література») та/або 281 «Публічне управління та адміністрування»;2) мають штатного працівника з науковим ступенем не нижче доктора філософії (кандидата наук) зі спеціальності «Українська мова»;3) забезпечать матеріально-технічні вимоги до уповноваженої установи (організації), що додаються.Призначення уповноважених установ (організацій) здійснюється на підставі документів, надісланих до Комісії в електронній формі на адресу [email protected]:1) листа-обґрунтування із характеристикою матеріально-технічного забезпечення;2) списку претендентів на виконання функцій екзаменатора Комісії та інструктора.Документи про призначення уповноваженої установи (організації) для розгляду Комісією приймаються до 2 червня 2023 року включно.За результатами розгляду поданих документів Комісія ухвалить рішення.
Національна комісія зі стандартів державної мови звертає увагу на порушення претендентами процедури складення іспиту на рівень володіння державною мовою.Відповідно до Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, єдиних вимог до процедури проведення іспитів та критеріїв оцінювання (далі – Порядок), затвердженого рішенням Комісії від 13 травня 2021року № 20, визначення рівня володіння державною мовою передбачає такі етапи:реєстрацію і подання заяви на іспит (далі – заява);іспит;встановлення результатів іспиту;інформування про результати визначення рівня володіння державною мовою й отримання державного сертифіката.Претендент має прибути для участі в іспиті до уповноваженої установи в день, час та місце, які вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу, та засоби кваліфікованого електронного підпису.До іспиту допускають осіб, присутність яких зафіксовано в уповноваженій установі перед початком іспиту відповідно до списку, сформованого після реєстрації.Перед початком іспиту претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення.Кожний претендент виконує завдання на комп’ютері, і його робота підлягає шифруванню.Важливо! Складати іспит онлайн неможливо!Комісія має право відстежувати проведення іспиту безпосередньо або із застосуванням засобів віддаленого доступу. Претендента, який намагався скласти іспит не в уповноваженій установі, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою; завдання, які він виконав, не оцінюють, а заяву скасовують. Повторне складення іспиту можливе через чотири місяці.
11 травня 2023 року відбувається Всеукраїнська наукова конференція «Термінологія і сучасність», незмінним організатором якої від 1996 року є Інститут української мови НАН України.Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов привітав учасників конференції, наголосивши на актуальності та значущості наукових розвідок у галузі української термінології.Директор Інституту української мови НАН України професор Павло Гриценко, вітаючи присутніх, звернув увагу на проблеми функціонування українських термінів на рівні не лише словника, а насамперед тексту - наукового, галузевого, суспільно-політичного, законодавчого. Науково обґрунтоване розв'язання цих проблем є одним зі стратегічних завдань Комісії. З цією метою створена колегія, яка має стати майданчиком фахового діалогу лінгвістів з юристами, лікарями, інженерами, ІТ-фахівцями тощо. Комісія дякує Інституту української мови НАН України за співпрацю, зокрема за участь у складі колегії заступника директора Ніни Горголюк та старшого наукового співробітника Ірини Казимирової.
Шановні співгромадяни!До Національної комісії зі стандартів державної мови (далі – Комісія) останнім часом все частіше надходять звернення, у яких громадяни України просять надати роз’яснення щодо відповідності документів про освіту тим, які засвідчують рівень володіння державною мовою.У статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) поданий перелік посадових осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.Частина друга статті 10 Закону містить норму щодо обов’язкового підтвердження рівня володіння державною мовою державним сертифікатом, який видає Комісія на підставі іспиту.Частина третя статті 10 Закону передбачає два варіанти підтвердження рівня володіння державною мовою – документ про повну загальну середню освіту або державний сертифікат.Саме на підставі такого формулювання до Комісії звертаються громадяни з проханням надати роз’яснення – чи є той чи інший документ документом про повну загальну середню освіту.У зв’язку із цим звертаємо увагу, що Комісія не має повноважень ані встановлювати відповідність документів про освіту, ані надавати роз’яснення щодо встановлення рівня володіння державною мовою на підставі окремих документів, які Комісія не видавала.
