Географія складених іспитів на рівень володіння державною мовою у цифрах і фактах Українська мова як єдина державна виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини і визначальним чинником єдності і національної безпеки України, – наголошує Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон визначає обов’язок для посадових осіб володіти державною мовою та застосовувати її в своїй діяльності. Попри війну, окупацію, обстріли та відключення електрики громадяни України прагнуть підтвердити рівень володіння українською мовою. Національна комісія зі стандартів державної мови проаналізувала підсумки складання іспитів за перше півріччя 2024 року в розрізі регіонів. Сьогодні в Україні працюють 60 уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів. Воєнний стан, що триває в Україні понад два роки, вплинув на географію проведення іспитів, проте не змінив прагнення громадян підтвердити свою ідентичність. З об’єктивних причин іспити не проводяться на тимчасово окупованих територіях України, деякі виші переміщені в більш безпечні регіони. Але загальні показники іспитів у розрізі регіонів вражають. Найбільше іспити складають у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Одеській, Сумській, Запорізькій областях. Так виглядає ТОП регіонів, де найбільше складають іспити на рівень володіння державною мовою: Кількість складених іспитів місто Київ 6118Дніпропетровська область 2994Львівська область 1949Одеська область 1849Харківська область 1757Сумська область 1539Запорізька область 1497 Ці начебто сухі цифри статистики важко сприймати без емоцій. Сила духу і незламність українців, які знаходять можливості складати іспити в укриттях і під обстрілами, приголомшує. Серед уповноважених установ за кількістю проведених іспитів лідерами є:- Вища школа публічного управління- Київський національний університет будівництва і архітектури- Одеський національний морський університет- Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького- Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Запоріжжя) Національна комісія зі стандартів державної мови дякує всім ‒ кожному та кожній, ‒ хто в ці складні часи підтримує українську мову як державну!
Відкриваємо українську мову світові!31 липня 2024 року Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила текст Стандарту державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2».Створення цього Стандарту було ґрунтовним, копітким, ретельним і досить тривалим процесом, який тепер вийшов на завершальну стадію. Попереду ‒ процедура погодження і державної реєстрації Стандарту державної мови як нормативного документа, що також стане для Міністерства юстиції України першим досвідом такої роботи, адже мовних стандартів органи влади в Україні ще не реєстрували. Однак дорогу долає той, хто йде... Комісія вже пройшла основні етапи! Ми дякуємо авторам Стандарту ‒ членам робочої групи: Олександрі Антонів, старшому викладачеві кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (голова робочої групи); Галині Бойко, науковому співробітникові відділу україністики Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»; Олені Синчак, кандидатові філологічних наук, доцентові кафедри філології Українського католицького університету. Увесь наш колектив дякує координаторові робочої групи ‒ членові Комісії Дануті Мазурик за величезну працю задля створення цього Стандарту та популяризації української мови за кордоном.Ми дякуємо науковцям Інституту української мови НАН України, які виважено і надзвичайно відповідально опрацювали проєкт Стандарту, підтримали його та дали високу оцінку роботі авторів.Переконані, що Стандарт державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2» буде надійним підґрунтям для тих, хто викладає українську мову в усьому світі, укладає підручники та посібники, створює тести з української мови як іноземної, розробляє навчальні програми, організовує школи та курси для всіх охочих вивчити українську мову. Українська мова – це ключ до України, це мова звитяги і мова любові, це мова української Перемоги!
Юлія Чернобров: «Українська мова – це непорушний кордон нашої держави!»03 липня 2024 року відбулося розширене засідання робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», на якій були присутні представники Національної комісії зі стандартів державної мови (далі – Комісія), представники підрозділів Адміністрації Державної прикордонної служби України, науковці Національної академії прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.Упродовж зустрічі учасники засідання обговорили такі питання:1. Про проєкт Технічного завдання для напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».2. Про механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».3. Про визначення етапів роботи та термінів їх виконання.Керівник робочої групи Олег Морохов зазначив, що в українському законодавстві та в перекладах міжнародних правових актів, у наукових працях і в документах органів публічної влади в Україні використовують суперечливу й невпорядковану термінологію зі сфери забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.Секретар робочої групи Олег Боровик представив проєкт Технічного завдання для напрацювання зазначеного стандарту державної мови, окреслив основні положення документа, заплановані розділи та етапи їх напрацювання. Наголосив на тому, що для отримання пропозицій та висновків щодо напрацьованого проєкту буде залучено 27 наукових та освітніх установ.Член робочої групи Дмитро Купрієнко запропонував механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», запропонував кандидатури відповідальних осіб за кожен розділ документа та терміни виконання робіт.Голова Комісії Юлія Чернобров та Член Комісії Ольга Новікова подякували всім присутнім за активну участь у роботі задля збереження і розвитку державної мови, її логічної, послідовної, доцільної та науково обґрунтованої стандартизації, а також висловили від імені Національної комісії зі стандартів державної мови побажання та поради, які сприятимуть виробленню погодженої позиції та успіхові в діяльності робочої групи.
У День української писемності та мови пропонуємо згадати мовні стандарти. 23-ій Радіодиктант національної єдності знову спонукав тисячі українців в усьому світі взяти в руки ручки (!) й пригадати навички точного відтворення на письмі почутого тексту. Академічний Словник української мови (в 11-и томах) містить таке визначення диктанту: «Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується». Текст не диктується сам! Цьогоріч його диктував актор театру та кіно Олексій Гнатковський. Відзначимо, що диктував виконавець ролі Довбуша в однойменному фільмі зі знанням справи: чітко, ритмічно, фахово! Важко було не написати правильно, навіть щодо розділових знаків питань не виникало… Не розкриваючи якихось таємниць наперед, Національна комісія зі стандартів державної мови хоче звернути увагу на те, що саме на підставі відповідності до стандартів літературної мови у галузі українського правопису відбувається щорічне визначення переможців радіодиктанту. Усім зацікавленим особливу увагу радимо цьогоріч звернути на правила написання великої літери, зокрема параграф 50; на умови спрощення в буквосполученнях (параграф 28); на правила вживання коми та тире в простому реченні (параграфи 158 і 161), а принагідно звернути увагу на інші приписи правопису, які зможуть допомогти у встановленні істини. Бажаємо успіхів в опануванні української мови!
Увага! Громадське обговорення!Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує для громадського обговорення проєкт тексту рішення Національної Комісії зі стандартів державної мови про «Про затвердження Інструкцій до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою», схвалений 05 жовтня 2023 року на засіданні Комісії.Інструкції до проведення іспитів визначають обсяг прав і обов’язків претендента, екзаменатора, інструктора під час іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, які проводить і організовує Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія) з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 409 «Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою»Громадське обговорення триватиме з 10 жовтня по 23 жовтня 2023 року. Запрошуємо усіх зацікавлених осіб долучитися до обговорення і надіслати до 23 жовтня2023 року свої пропозиції та зауваження до Національної комісії зі стандартів державної мови на поштову адресу: пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053, або на електронну адресу [email protected] (з приміткою «Пропозиції до Проєкту»). Ознайомитись із проєктом можна за покликанням.
Сьогодні, 29 вересня, Національна комісія зі стандартів державної мови разом з усією громадськістю нашої держави вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. Під час каральної акції тут у роки Другої світової війни фашисти знищили майже все єврейське населення Києва. Та загибель євреїв стала частиною трагедії, що пережив увесь багатонаціональний народ України. У Бабиному Яру вбивали також ромів, караїмів, військовополонених, підпільників, членів ОУН, заручників, психічно хворих, «саботажників», порушників комендантської години тощо. Страшну трагедію втілив у поетичному слові єврейський поет Перец Маркіш: Нестерпним болем повен Бабин Яр. Тисячоліттям тугою волає. Безсилі тиша тут і календар, І берегів у пам’яті немає. Довгі роки Бабин Яр був місцем пам’яті та символом непокори, адже радянський тоталітарний режим забороняв збиратися тут для вшанування рідних і близьких друзів. Сьогодні пам’ять про цю страшну трагедію є застереженням світовій спільноті про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування за політичними, релігійними, етнічними та іншими ознаками.
Національна комісія зі стандартів державної мови вітає всіх співгромадян з Європейським днем мов!26 вересня з ініціативи Ради Європи ось уже 22 роки поспіль святкуємо Європейський день мов. Мовна політика Європейського Союзу спрямована на збереження та розвиток усіх мов і має на меті надихнути жителів Європи на вивчення іноземних мов упродовж життя. Через мову ми пізнаємо душу народу, особливості його світосприйняття, здобуваємо ключ до скарбниці його мудрості. Мовне розмаїття – один із найпотужніших інструментів для досягнення взаєморозуміння, яке є таким важливим у сучасному буремному світі. «Немає магії сильнішої, ніж магія слів», ‒ писав свого часу Анатоль Франс. Нині частка населення, що володіє іноземною мовою, в Європі складає щодо англійської мови ‒ 38%, німецької – 15%, французької – 14% тощо. Останні роки все більше людей у світі виявляють інтерес до української мови, мають бажання вивчати її. Сподіваємося, що невдовзі вона посяде належне їй місце серед інших європейських мов. Тож плекаймо кожну мову, бо кожна мова робить світ багатшим і яскравішим!
Прочитайте знову тую славу.Та читайте од слова до слова,Не минайте ані титли, ніже тії коми...Тарас Шевченко Національна комісія зі стандартів державної мови вітає усіх співгромадян із Міжнародним днем грамотності! Відзначення цього дня – 8 вересня – започаткувала в середині 60-х років 20 століття Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), щоб привернути увагу громадськості до проблеми поширення письменності.У всі часи письменність, чи грамотність була (і є дотепер!) ознакою освіченої людини, а на рівні держави відсоток письменних громадян є індикатором доступу до освіти. За даними ООН за 2010 рік – індекс грамотності в Україні складав 99,7 відсотка. Цей високий показник – не причина для самозаспокоєння.У сучасному світі поняття «грамотність» розширює свої межі, щоразу частіше говоримо про важливість медійної, фінансової, цифрової, інформаційної грамотності… Але все це неможливе без високого рівня володіння мовою, який є запорукою свободи і впевненості, дозволяє вибудовувати ефективну взаємодію із суспільством.Зараз для нас бути грамотним – це не тільки вміти читати й писати, а насамперед це вміти використовувати мову, володіти нею, постійно удосконалювати її з метою ефективного спілкування, особистісного розвитку, успішної кар’єри. Українська мова зміцнює нашу національну ідентичність та руйнує плани агресора нарівні із найновішою зброєю!Будьмо відповідальним перед Державою, вивчаймо державну мову, підвищуймо власну грамотність.Майстерне володіння державною мовою – ознака відповідального громадянина, це Перемога України, це її безпека і розвиток! Слава Україні! Героям Слава!
Синій, як море, як день, золотий – З неба і сонця наш прапор ясний. Олександр ОлесьНаціональна комісія зі стандартів державної мови вшановує 32 річницю підняття національного синьо-жовтого прапора України над Верховною Радою України.4 вересня 1991 року здійснилися мрії багатьох поколінь українців, які під синьо-жовтими прапорами виборювали власну самостійну Державу, – на десятий день від проголошення незалежності України над куполом Верховної Ради підняли синьо-жовтий стяг!• Теперішню послідовність смуг на прапорі затвердив у грудні 1918 року уряд Української Народної Республіки.• Як Державний Прапор України національний синьо-жовтий стяг затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року.• Державний Прапор України є одним із державних символів України (Стаття 20 Конституції України). Сьогодні Державний Прапор України – це символ єдності українського народу та Збройних сил України у кривавій війні проти російського агресора, у боротьбі за територіальну цілісність і суверенітет Української Держави.Під синьо-жовтим прапором разом до Перемоги!Слава Україні! Героям Слава!
Український інститут національної пам’яті на своєму офіційному вебсайті оприлюднив «Перелік населених пунктів, назви яких містять російську імперську символіку». У цьому переліку є Суворовські, Горького, Первомайські, Чкаловки, Червоні, Першотравенки, Потьомкині, Ватутіне тощо.Від моменту, коли Національна комісія зі стандартів державної мови оприлюднила свої рекомендації щодо приведення назв населених пунктів України у відповідність до стандартів державної мови, здійнявся галас і розпочалося цілеспрямоване цькування Комісії. Посипалися звернення не лише обурених громадян, а й цілих державних інституцій. Комісію звинуватили і у відсутності «чітких» рекомендацій, і у перевищені повноважень, і у тому, що ми піддалися на провокації.З-поміж цього галасу була лише одна спроба фахово проаналізувати ситуацію, проте автор не мав повної інформації і не звернув уваги на те, що кампанія з дискредитації Комісії має всі ознаки замовлення і може керуватися з одного центру. Питання – де цей центр і хто його очолює? Кому вигідно, щоб Комісія, яка є невід’ємною частиною в системі реалізації державної мовної політики, була дискредитована і знищена у час жорстокої агресії проти України?Якщо уважно переглянути перелік Українського інституту національної пам’яті, то можна зрозуміти, що науковці, залучені Комісією до підготування рекомендацій, все правильно зробили. Вони застосували методи і прийоми, які застосовує лінгвістична наука. Саме це дозволило визначити, що Першотравенські, Чкаловки і Ватутіне – це лексичні одиниці-символи.«Майстри» словесної еквілібристики навколо поняття «стандарт державної мови» довільно, недоказово, некомпетентно тлумачать це поняття. Основний їхній аргумент звучить приблизно так: слово «Партизанське» або «Червоноград» не має орфографічних помилок.Схвалюючи Перелік сіл, селищ та міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, Комісія виходила з того, що «стандарт державної мови» - це сукупність орфографічних, лексичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних норм і правил, які засвідчені в академічних словниках та граматиках української мови, визначають функціонування мовних підсистем усіх рівнів та можуть бути кодифіковані у відповідних нормативних документах. Саме тому назви населених пунктів на кшталт «Партизанське», «Першотравневе», «Чкаловка» є не лише виразниками російської імперської політики, а й грубим порушенням лексичних норм української мови.
