Сьогодні перепостила у фб свій текст, який, на жаль, не втратив актуальності за 5 років, але отримала там один лайк (дякую, Леноооо!). Думаю, що він не має так загинути, тим більше, що я згадую Вісник Трипілля доволі часто, у розмовах чи думках. Можливо, вартує такі реєструвати медіа? Власне, текст (13 грудня 2020): Сьогодні, почитавши коментарі під свіжим постом Євгена Клопотенка, зрозуміла, що впливовими медіа у сучасній Україні могли б стати:* Офіційний речник бібліотеки Ярослава Мудрого (ТМ)* Вісник Трипілля (ТМ)* Берегиня news (ТМ)Стрічка новин виглядала б так:- Вісник Трипілля повідомляє: У котрий раз відбулася бійка між мешканцями вулиці Хвойка через рецепт борщу. Питання було у додаванні картоплі. Деякі з громадян агрументували свою позицію, цитата: "Мій пращур ще 5500 років тому так варив"! Екіпажі поліції племен ямної культури прибули до епіцентру заворушень та припинили сварку.- "В спеціальному приміщенні у нас зберігаються берестяні грамоти та рідкісні папіруси, які свідчать про те, що українські дохристиянські звичаї допускали вживання продуктів тваринництва у часи так званого "посту" - цей коментар ми отримали з офісу Офіційного речника бібліотеки Ярослава Мудрого.- Передає Берегиня news: свято, присвячене встановленню пам'ятника першій Берегині відбудеться у селі, де, по інформації з авторитетних джерел, вона була спалена на багатті. Церемонію відкриє голова сільради, який каже, що особисто знав онуку діда Грині, який розказував про те, що його ойтець власноруч підносив дрОва)))Додавайте варіанти)
#Деколонізація #ЇжаІсторіяНавчання має вплив на мислення, з'являються нові хештеги на каналі.Днями я забрала передачку з Таїланду. Серед скарбів — три тайських лайми, які раніше я (і майже весь світ) називав кафірськими/кафрськими (kaffir lime). Аж поки...... Не було з'ясовано, що у часи апартеїду "кафр" - це слово, які люди з білою шкірою кидали в людей з чорною шкірою, як образу, показуючи їм, де їх місце. У наш час це слово визначається, як складник мови ненависті. Я дізналась про цю історію кілька років тому. Можливо, саме тоді, коли з"явилась стаття, посилання на яку я даю нижче. Тоді ж прозвучала й інша назва цього цитрусу, тайська, bai makrut, або просто — макрут. Але чомусь я її весь час забувала й коли мова заходила про цю історію, мала йти й шукати її десь у Вікі. Але ось кілька днів тому я тримала в руках цей невеликий цитрус, трошки натискаючи на його нерівну, зморшкувату шкірку (яка ніколи не вдавалась мені огидною, я завжди приймала цей вигляд, як природну даність, а не ваду), щоб з'явився цей аромат, що бере мене у полон вже багато років. І я пообіцяла собі, що я ніколи більше не використаю ту стару назву, яка колись мала показати, що одні люди гірші за інших.Зустрічайте: лайм макрут.Посилання на статтю (а в ній ще є посилання на інші статті): https://www.nationalgeographic.com/culture/article/a-food-has-an-historic-objectionable-name-should-we-change-it
У ресторанному світі Британії чи США ставки високі й тому визнання гідом Мішлен або іншими впливовими рейтингами конче важливе. Якщо у випадку з Анелей у Чикаго у команди вже був вагомий актив й не один (інший ресторан із зіркою, нагорода Джеймса Берда — це взагалі як Оскар), то у Лондоні українська команда таких переваг не мала.Аж ось швидкий погляд у бік лондонських цифр:Відкриття: За даними гіда Harden’s London Restaurants (звіт від вересня 2025 року), за попередні 12 місяців у Лондоні відкрилося 146 нових ресторанів. Це найвищий показник нових відкриттів з 2017 року.Закриття: За той самий період зафіксовано 65 закриттів. Це вважається найнижчим показником за десятиліття серед закладів високого рівня.Баланс (Net Change): Чистий приріст склав +81 заклад. Це означає, що ринок не просто відновлюється, а переходить у фазу активного росту, яку експерти порівнюють з «бумом» 2013–2017 років.Тенденції: Найбільше відкриваються ресторани сучасної британської та італійської кухні, але також стрімко зростає кількість японських закладів.Як бути помітним на цьому тлі?Тут на допомогу приходять агенції, які професійно займаються промо ресторанів (готелів, пекарень, кафе тощо), без них закладу важко гарантовано потрапити в огляди, на шпальта, бути представленим у потрібному ракурсі.Іноді договір між агенцією та закладом може включати такі пункти, як гарантовані зірки (аж до трьох) та перші місця у рейтингах типу 50 найкращих ресторанів світу.І це зовсім не означає, що місця в гіді чи рейтингу можна купити, або що видання розмістить огляд на рекламній основі. Ні, тут скорше йдеться про сталі взаємини між агенцією та спільнотою ресторанних критиків, інфлюенсерів, журналістів. Велика кропітка робота по промо складається з багатьох маленьких (і великих) кроків, часто починаючи з меню, подач, посуду і закінчуючи інтерв'ю, виступами на конгресах, кооперації з потрібними шефами чи брендами.Ціле діло)Якщо цікаво, ось лондонська агенція, яка просуває Сіно: https://toniccomms.co.uk/our-partners/?page=2
Але це ще не усе по хлібу) Партисипативно доєдналась до команди, яка створює виставку, присвячену хлібу, в Українському домі. Проєкт стартує вже 15 грудня, так що готуйтесь відвідати! А ми усі разом "мєтнулісь кабанчіком" до скансену у славетний (й незаслужено забутий) Переяслав, де є цілий Музей хліба. Багато цікавого побачили, дізнались й відібрали для виставки. А я ще збираюсь повернутись, бо є що досліджувати. Книги від команди наукових працівників скансену теж й купила, й у подарунок отримала, за що вдячна!А ще були зустрічі, які цінніші, ніж усі книги, хоча теж з книгами пов'язані. Перша — це нарешті теплі обійми з Лілією та Аліною Артюх. Як я вам вдячна, що прийняли мене вдома, дали почухати собачку та котика. Вже мрію про наступну нашу зустріч і запланую на неї весь час, бо говорити - не переговорити. Обіймаю!Друга — це дві години, які пролетіли, як мить, з моєю любою Олею Геркулес. Олю, мрію про те, щоб твоя книга (а краще — усі книги) були перекладені українською й підтверджую, що готова вже робити щось, щоб це здійснилось.Ну і неоціненно було потеревенити з шефами та поїсти з рук. Дякую, Мезенцев, Силін!
New Food Summit – це подія, на якій зазвичай презентується багато досліджень і обговорюється багато важливих трендів. Цього року ми разом із нашою постійною експерткою та спікеркою Юлією Авророю Огородник та її секретними гостями спробуємо заглибитись у механізми виникнення трендів та подивитися на ключові впливи.💠Юлія Аврора Огородник — дослідниця їжі та трендів, понад 15 років працює над проєктами, пов’язаними з ресторанною індустрією та історією продуктів. Подорожуючи Україною та світом, вона завжди шукає паралелі та цінні знання, які можна застосувати у нашій країні.Досвід відвідування найкращих ресторанів світу, ринків і фуд-холів на п’яти континентах, спілкування з шефами та виробниками продуктів дозволив їй сформувати основне правило, яке вона просуває у публікаціях та виступах:📎“Потрібно дивитися на локальні, місцеві продукти та застосовувати до них усі відомі на сьогодні світові техніки. Традиції — це добре, там наша пам’ять, фундамент. Але сучасний світ дає можливість швидко еволюціонувати, вчитися нового, експериментувати й рухатися вперед.Тільки завдяки традиційним рецептам перемогти у перегонах за увагу та смак споживача вже неможливо. Але мікс глибокого розуміння локального продукту з можливостями перетворення його на тренд — цілком реальний.”Як не дивно, саме про це говорив і Шевченко у позаминулому сторіччі. І сьогодні його слова залишаються актуальним девізом для бізнесу, пов’язаного з їжею:Учітесь, читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь.Не пропустіть виступ Юлії Аврори Огородник New Food Summit 2025 та купуйте квитки на подію, яка відбудеться вже 22 жовтня.Зануримось разом у світ нових смаків, магістральних трендів і натхнення для створення проривних продуктів!✅Встигніть зареєструватися! Деталі та реєстрація: https://bit.ly/47wzJSQ
#NewFoodSummit #TrendУ наступну середу, 22 жовтня виступатиму на New Food Summit зі своїм баченням того, як хвилі трендів рухаються до нас чи повз нас.Це буде вже вдруге, коли я долучаюсь до команди доповідачів, за що дуже вдячна організаторам. Говорити про їжу з однодумцями — велика радість. Відкривати разом щось нове, зазирати у майбутнє — неоціненно. Програма та усі інші активності ви можете побачити за посиланням: https://www.newfoodsummit.com.ua/Цього разу буду щаслива представити кілька продуктів, що зацікавили мене найбільше цього року та які наочно ілюструють тренди, про які говоритиму. Буде цікаво!Крім того, під час першої половини дня 22 жовтня ми (журі) маємо оцінити продукти, які подались на конкурс "Проривний продукт року" від New Food Summit. І я прям в очікуванні! Ну і буду дуже радо побачитись з усіма, хто бере участь у саміті, як доповідач/ка чи слухач/ка.А ще прошу написати мені, якщо ви б хотіли бути присутнім/ньою на New Food Summit (нагадаю, це Київ, 22 жовтня, цілий день офлайн презентацій, дегустацій та нетворкінгу). Аргументуйте своє бажання. У мене є один квиток, який дістанеться тому, хто його найбільше потребує.Пишіть у коментарях під цим постом, я у понеділок оголошу про свій вибір і ми у середу вже побачимось на події!
#ЇжаВійниЯк це працює?Ви обираєте базу — зазвичай це вуглеводи. Локшина, картопля, гречка, пшоно, кіноа, кускус, рис. Зрозуміло, що їсти цілий тиждень щось одне не потрібно. Зробіть кілька варіантів. Приготуйте їх у вибраний вами спосіб (зваріть, запечіть, заваріть).Далі йдуть білки/жири. М'ясо, птиця, риба, квасоля/сочевиця/нут. Моя рекомендація — відварювати, щоб отримати ще й бульйон. Або робити страву в соусі.Подбайте про клітковину! Це або приготовані окремо овочі, або овочі, салати чи ферментовані продукти, які ви додасте до страви.Що далі?Вам стануть у пригоді кухонні ваги та контейнери для їжі чи пакети для зберігання, а також стікери, на яких треба зазначити вміст та кому призначено.Трошки роботи з приготування та порціонуванням + усе підписати. Щось заморозити, щось залишити у холодильнику (наприклад, рис з бульйоном стає більш корисним саме після доби в охолодженому стані). І можна буде видихнути. Що точно вам допоможе скласти цікаве меню та знайти рецепти? Раніше я б сказала — ваша фантазія. Але тепер відповідь очевидна — це ШІ. Ви можете ввести усі свої гастрономічні вподобання чи, навпаки, заборони та попросити розробити меню на тиждень з розрахунком КБЖВ, ваги порцій та необхідних закупівель.Мені особисто при заготівлях імпонує принцип 2-2-2. Це коли кожного тижня є два овочі, два джерела протеїну та два — вуглеводів. Покладу відео з прикладом у коментарі. Ще маю трохи прикладів того, як забарвити щоденну їстівну рутину спеціями та приправами й ферментованими продуктами. Далі буде!
#Рефлексія Не існувало й не існує жодного списку, переліку чи нагороди, з якими геть усі були б згодні. Крім випадків диктату, коли незгодні теж є, але їх голоси не чути.У випадку з премією NV, судячи з дописів запрошених експертів, не існувало прозорої процедури фінального рішення. До того ж експерти опинились й у списку нагороджених, що само по собі - конфлікт інтересів.Ще два важливих аргументи навів Bogdan Logvynenko, але це вже зовсім стиль Дон Кіхотів (та лауреатів премії Гонгадзе), хоча мені вони дуже близькі.Не можу не навести приклад з паралельного всесвіту, ресторанного. Де існувало й існує безліч премій, рейтингів та нагород. Я сама вручала Пальмову Гілку ресторанного бізнесу 4 чи 5 років поспіль. Так ось, після кожного, кожного оголошення переможців ті самі люди, які казали, що премія важлива, журі поважне і взагалі усе прозоре, ставили обурливі питання: хто ці люди в жюрі, що за правила й взагалі, хто вам дозволив?!Моя внутрішня відповідь на усі ці закиди була одна: робіть свою премію за своїми правилами та критеріями.Бо... не існувало і не існує жодного списку, переліку чи нагороди, з якими геть усі були б згодні.
#FineDiningЗгадала, що вперше шефа Нікласа Екстеда зустріла у Таллінні, у 2019 році, на гастрономічному форумі Sauce.Він готував першу вечерю разом з Тонісом Сігуром, шефом Noa та Noa Chef's Hall. Останній тільки відкрився, а потім першим у Естонії отримав зірку Мішлен.Не пам'ятаю, чи продавали на вечерю квитки, напевно, що так. Але у нас, журналістів та інфлюенсерів, був свій окремий стіл та свої нескінченні балачки. За нашим столом був, наприклад Хестон Блюменталь, з яким мені пощастило перекинутись кількома фразами. А ще тоді я вперше з"їла устрицю фламбуду (гугл іт).Шеф Ніклас вражав, в першу чергу, своєю красою — він схожий на Арагорна з Володаря Перснів, правда ж? А також неймовірною відкритістю та щирістю: йому не було нудно, важко, нецікаво. Він просто носився, невгамовний, між гостями, кухнею та відкритим вогнем, володарем якого він і є.Коротка історія його найвідомішого ресторану, де усе готується на вогні. У них з дружиною вдома відключило електрику (знайомо, так?) і він мав їхати кудись, щоб купувати генератори, свічки та якось фіксити проблему. Натомість він закляк в авто з думкою: а як, бляха, усе працювало до винаходу електрики?!Покладу тут трохи фото й відео з тої вечері.
До речі, десять років тому відбулась показова історія з копіюванням кулінарної книги. І зовсім не простої! Це була книга одного з найкращих і технічно неперевершених шефів, Гранта Ахаца "Alinea".Людиною, яка «скопіювала» «Алінеа», є Аллен Гембергер, цифровий аніматор, який задокументував свою п'ятирічну подорож з відтворення всіх 107 страв з культової кулінарної книги у короткометражному фільмі та своїй майбутній книзі «Проект Алінеа». Він розпочав цей проєкт після натхнення від вечері в новаторському ресторані Гранта Ахаца в Чикаго.Історія натхнення:Після вечері в «Алінеа» у 2008 році Аллен Гембергер надихнувся взятися за завдання приготувати кожен рецепт з відомої кулінарної книги ресторану.Подорож:Гембергер провів п'ять років, вивчаючи та відтворюючи складні страви з кулінарної книги «Алінеа», процес, який він детально задокументував.Книга та фільм:Його досвід зафіксовано в короткометражному фільмі під назвою «Аллен та Алінеа» та документальній книзі «Проект Алінеа».Ось посилання на сайт з усіма рецептами: https://www.allenhemberger.com/alinea/the-state-of-everything/
