Марʼяна Безугла

Про церкву та канікулиНе хотіла писати про розборки в Парламенті щодо російської церкви і чи дійсно у нас канікули. Проте бачу, «несеться», тож поясню дещо на основі власних спостережень, уточнень:- Голосів на законопроєкт вистачає.- Знаючи це, опозиція качає голосування, а групи впливу московського патріархату — навпаки.- Поточний законопроєкт вносився Кабміном і був ініціативою Президента, тож і глава держави, і ОП, і Кабмін, і ще СБУ — за голосування.- СБУ неодноразово надсилала листи, щоб нардепи таки проголосували за законопроєкт.- Лист СБУ з проханням допомогти також надходив до Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки, але Комітет відморозився і не проводив жодного засідання, присвяченого загрозам національній безпеці від агентурної мережі московського патріархату. - Крім внутрішнього рішуче налаштованого лобі російської церкви є ще зовнішнє лобі, і воно, ні, не тільки в росії, воно в США.- Екс-олігарх, екс-нардеп і піп Новинський, який був у нашому парламенті, а потім якось умудрився виїхати (було б добре, щоб СБУ б не тільки щодо цієї теми листи писала, а й ловила б його), і не лише він разом з росіянами і не лише вони розкачують тему утисків на релігійній основі.- У США існують тисячі конфесій від звичайних до найбільш екзотичних та відверто загрозливих, і ця тема гарно заходить, особливо в республіканському середовищі.- Так гарно, що ми маємо сигнали, що на народних депутатів, які проголосують, будуть накладені санкції тощо.- Наразі в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них — саме кошти США, тож ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й будь-якої підтримки взагалі.- Щоб улагодити питання, надати додаткові роз'яснення тощо, і розуміючи, що важко конкурувати з мільярдами вкладених росіянами коштів у лобізм та пропаганду, наступного тижня в США виїжджає чергова українська делегація, яка буде вести перемовини, заручившись аргументами щодо категоричної ситуації у Парламенті.- У Ватикані з законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження. Це також фактор російського впливу і не перший такий випадок у Ватикані, але це також наслідок їхніх традицій.- Щодо самого законопроєкту, то у Президента була розроблена одна версія, але в ході доопрацювання вона так сильно змінилася, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) виступила публічно з зауваженнями.- Партія Порошенка почула «запах крові» у влади і качає цю історію, адже за баченням їхнього шефа вони в будь-якому випадку у виграші — якщо парламент не проголосує, то влада погана, якщо проголосує, то це вони почали і т.д. Звісно, питання оцінки інших ризиків, перш за все, американських, не стоїть. Головне — «вклепати» владу.- Різні старожили політики не згадують, що у них було мінімум чотири роки на заборону російської церкви за їхньої влади, вже не кажучи про попередні двадцять років української історії.- Інші фракції та групи приєдналися або чинять спротив руху з різних причин, зокрема внутрішні групи впливу серед «слуг». У нардепів є і чисто ідейні, і кон'юнктурні, що врешті злилося в драматичну вакханалію цього вівторка в залі українського парламенту.- Для доопрацювання фінальної версії і проведення вищезазначених консультацій та розборок парламентські засідання вирішили призупинити на декілька тижнів, але це не означає, що Рада пішла на канікули, це означає, що нардепи будуть працювати в комітетах, регіонах, відрядженнях тощо. Якщо хтось втече в Монако чи деінде, то журналісти їх мають підловити, всі ми заклеймити ганьбою до сьомого коліна, а правоохоронні органи «надати правову оцінку». - Я особисто підтримую заборону російської церкви, підписувала і голосувала за всі ініціативи та готова проголосувати фінальний варіант, не йду ні в яку відпустку.

Продовження:- На Торецький напрямок тепер вже треба перекидати додаткові резерви, їх зривають і знову закривають діру десантниками 95-ї бригади та іншими…Масове вбивство? Втрата територій. Межа.Ряд джерел підтвердили мені два надзвичайно важливі моменти щодо позиції Сирського та його оточення:- Він згоден підписувати режим припинення вогню та всякі варіації на тему капітуляції та примусу до миру.- Він не вірить в перемогу і щиро вважає, що ми не здатні отримати перевагу над росіянами на власній землі. Адже він мислить симетрично, і робить єдиний логічний для себе висновок.Памʼятаєте, після статті Залужного в «The Economist» про «глухий кут» я написала, що Головком, який не вірить в перемогу, має піти. Так ось, наступний Головком у нас такий же, і це через те, що вони — продукти однієї і тієї ж кругової поруки та сталої військової школи управління, яка наразі остаточно відстала та деградувала. Вона — не джерело для натхнення та критично неспроможна управляти вже зміненим внизу мобілізованим військом. А ще вони спʼяніли від безнаказаності і влади над людськими життями. Я зараз більш ніж впевнена, що в поточній ситуації Олександр Станіславович та Валерій Федорович не хочуть несподіваного успіху ЗСУ. Це зовсім інше, далеке нам з вами мислення. Поясню. Залужному вигідно, щоб Сирський залишався на посаді, бо за нього нічого не змінилось і можна маніпулювати далі щодо себе як єдиного і неповторного, розвиваючи політичні ігри. Сирському ж понад усе треба чіплятися за крісло, бо будь-яка більш-менш сучасна наступна команда буде кращою, вже неминучою «новою хвилею». І тільки розповідаючи казки про себе, як найбільш досвідченого, як неповторну цінність в абсолюті, не допускаючи нікого на заміну, пресуючи усіх проактивних поруч, можна сподіватися протягнути якомога довше. Наприклад, до якогось режиму припинення вогню. Тоді він, за його особистим баченням, міг би ввійти в історію і врятувати цілий пласт генеральської мафії, що зараз близька до знесення, як ніколи.Не вірячи в перемогу, ти будеш викрадати людей через ТЦК та СП, спостерігати за спробами впровадити новітні технології, як за дотепними експериментами, відправляти людей на інерційні задачі з утримання посадки для звітності… Свою нездатність та фактичну відсутність місця в цьому зміненому світі ти будеш прикривати досвідом знань минулого. І захищатися. За будь-яку ціну. Наприклад, брешучи Президенту, що зробиш контрнаступ, сподіваючись протягнути ще якийсь місяць. Він же готується, от-от і буде. Давайте не зараз. Повірте. Або прикриваючи свої помилки зняттям командирів, які знають, як і що насправді відбувається. Ба більше, відправляючи їхні підрозділи в суїцидальні місії, щоб свідків було менше, а люди — залякані. Замирюючись з волонтерами чи депутатами, щоб вони затихли, це ж дасть ще трохи протягнути. Недовго, до наступної брехні.