LILA

Я, коли вперше в есе побачила цю табличку подумала, що я або 3, або 4, або 8 тип. Виявилось я нічого з цього….. 🤣 Показало type 5: THE INVESTIGATOR The Intense, Cerebral Type: Perceptive, Innovative, Secretive, and Isolated. В принципі, коли я побачила secretive and isolated, я вже погодилась.....вхахвваххаАле!Чесно, мені було більше, як відкриття, бо я чомусь і не подумала, що можу попасти в цю категорію. Для п’ятірок core drive — бути компетентим, здібним, мати знання. Найбільший страх навпаки — бути безпомічним, useless, incapable. Ключові мотивації: бажання володіти знаннями, розуміти навколишнє середовище, все розібрати, щоб захистити себе від загроз з боку навколишнього середовища. Більшу частину свого часу вони витрачають на «збирання» та розвиток ідей і навичок, які, на їхню думку, допоможуть їм почуватися впевнено та бути готовими. З приємних слів “незалежні, інноваційні та винахідливі, здатні бачити світ у зовсім новому світлі”, щось дуже схоже водночас на Водолія 🤣Особисто мені якось прояснилось, що й справді, все, що я роблю — збираю знання (зокрема чужий досвід, книжки, купа есе і статей, інтерв’ю і тд) і мені завжди мало. До того ж мені особисто хочеться мати знання з усіх сфер і максимально зрозуміти, як працює світ. Тест і пояснення гарно підсвічують страх, яким керуються п'ятірки.А ще дала сестрі тест пройти, у неї зовсім інший тип. Ми потім читали описи один одного, бо я ще піддавала сумніву, адже може бути така інфа, ніби яка під усіх підійшла і кожен впізнав би себе. Але читала опис типу сестри і розуміла, що то тупо не про мене. Так само вона читала мій і взагалі не могла уявити, як би їй то підійшло 🤝🏻Тож, можливо, і вам щось цікаве підсвітить! Зберігайте, а як пройдете тест, обов’язково поділіться, чи співпали ваші здогадки з результатами, чи було в новинку, як мені!)

Попередній пост був натхненний... well, самою собою!! В чому і була суть посту 🫵🏻Одного вечора пішла читати свої архівні пости і натрапила на цей. Це був мій prime викладання і певний перехід до завершення тої ери. Того літа я спробувала себе в проведенні різних подій і це мені дуже сподобалось. Зрозуміла, що просто вести заняття онлайн я вже не могла, хотілось об'єднувати людей за розмовами і спільним досвідом. Це той перший досвід, який потім накопичувався з іншими втіленими ідеями, і привів мене сюди — де я досі організовую події і створюю простір для інших, аби краще зрозуміти себе і культивувати життя that fits you, але це вже ніяк не пов'язано з вивченням мов.Цікаво, як воно все веде до чогось. Такий минулий досвід і відслідкування цих причинно-наслідкових зв'язків завжди змушує мене почуватись дуже натхненно і з приємним очікуванням щодо майбутнього, бо нічого не відбувається дарма, і чим би ви не займались зараз — ви будете вдячні собі за це в майбутньому. Думаю, це навичка, яку кожен може розвинути і отримати це приємне передчуття.

У цій статті Why Do Girls Still Score Lower Than Boys on Maths Tests? дуже багато класних фактів підкріплених дослідженнями, і я вам дуже раджу почитати! Вчора кидала підбірку авторки в ТТ 🙂‍↕️Взагалі есе досліджує міф про те, що дівчата "природно" гірші в математиці, і розкриває причини гендерних розривів у навчанні. До прикладу, дівчат і точних наук, але так само в статті є приклади про хлопців + вивчення мов/читання.Звісно ж, дослідження спростовують біологічний детермінізм. І жоден гендер насправді не має ніяких вроджених особливостей до певних наук.Дослідження на 2,6 мільйона дітей показало, що при вступі до школи у 6 років хлопці та дівчата мають практично однакові математичні здібності. Однак уже через 4 місяці (я в шоках!!) навчання з'являється розрив на користь хлопців, який значно поглиблюється протягом року. Гендерні стереотипи починають впливати на дітей саме в шкільному віці (5-6 років), коли вони інтерналізують упередження, які на них насаджують вчителі/батьки/оточення про свої здібності.І цікаво, що так само хлопці відстають у мовних навичках через стереотип, що читання "не для хлопців". З дитинства батьки менше заохочують хлопців читати, менш схильні читати їм перед сном, що також впливає на розвиток у чоловіків емпатії, емоційного інтелекту.Щиро рекомендую профіль авторки. Ось інші її статті, які я згадала в ТТ: What Would a World Run by Women Actually Look Like?Why Young Men Think That When Women Gain, They Must Lose?.

Одна з ключових дій, що веде до зростання і успіху — це культивування любові до процесу.В останній книзі, яку я прочитала, The Order of Time, автор зрозуміло пояснив, що з точки зору фізики світ складається не з обʼєктів, а з подій. Нічого не є сталим, усе — процес. Навіть камінь на дорозі — це послідовність подій, а не щось стале.А ми досі очікуємо від себе та своїх творінь фінальної форми. Це неможливо. Нема фінальної ідеї та фінальної форми, це безкінечний процес, який ти або підтримуєш своєю увагою та зусиллями, або він занепадає. Ти, твої ідеї та проекти — це постійний процес, постійні зміни, яким потрібна твоя гнучкість.Я розповіла вам про останні півроку в попередніх постах, і пишучи цю історію, мені стало так приємно і цікаво бачити, ким я стаю! Скільки змін може відбутись за короткий час, яких ти не очікуєш, але вони приводять у ті місця, де можна знайти щось для себе, взяти і докласти до своєї особистості. Ти блок за блоком складаєш себе з різних частин і досвідів. І як класно в цьому процесі полюбити цю незавершеність і відчувати приємне передчуття щодо майбутнього 🥹

Сьогодні трапилось ось це відео в Тікток, де Оушен Вуонг, відомий автор і професор, розповідає, наскільки «cringe culture» стримує молодь від нових починань. Цей тікток і слова Оушена гарно доповнили мої думки останнім часом на цю тему — про те, як ми, сучасна молодь, не наважуємось пробувати нове. Автор у відео розповідає, що він сам помітив, як учні все більше переймаються тим, аби їх ніхто не побачив у намаганнях щось зробити. Причину цього він також відніс до популярності соцмереж, де ти по суті завжди на виду, за тобою завжди хтось спостерігає. Тут же страх осуду і у висновку це доходить до певного цинізму, що ховається за маскою «я класний, я все знаю, тому нічого не роблю». Проте жага до починань, спроб, новизни нікуди не дівається. А з ним лишається той страх бути «крінжовим».Почитавши ще інші матеріали на схожу тему, я прийшла до думки про те, що здається великою пасткою у яку потрапляють люди у свої 18-30 років — це постійна думка, що вони мають прямо тут і зараз вирішити, хто вони і чим будуть займатись до кінця життя. Ми вважаємо, що це одне рішення і воно має бути фінальне. Ми жадаємо спокою і тиші в голові, і тому прагнемо скоріше знайти відповідь і очікуємо, що вона має просто зʼявитись у голові без жодних зовнішніх дій.Ми намагаємось знайти відповіді "хто я" попередньо ще мало що створивши з себе і проживши життя, у нас не настільки ще багато досвіду, щоб поставити себе у якусь визначену рамку, саме тому ця відповідь і не приходить. Ми занадто багато рефлексуємо, коли іноді нема над чим і рефлексувати.І тому ми ніби паралізовані. Боїмось зробити «неправильне» рішення, не хочемо, аби хтось побачив, що ми намагаємось і пробуємо, не приймаємо факт, що ми можемо бути у процесі. Ми відмовляємось піти на роботу, яка не є на 100% омріяною, чи пожити там, де ти не зовсім і б хотів, хоча насправді ж, це ті ситуації, з яких можна отримати багато якомога різного досвіду. Отримати фактичний фідбек від реальності, взяти з того щось і далі рухатись до побудови себе як особистості. Нам хочеться знайти "своє", але здається так мало хто готовий пробувати різні досвіди, аби хоча б отримати мінімальні знання, як це "своє" відчувається, натомість ми overobsessed з довгими діалогами у власній голові і постійними рефлексіями.«У 80 років ти можеш прожити 8 окремих життів» я прочитала в одному есе. Автор працював у галереї і мав змогу спілкуватись з іншими старшими митцями, яким уже було по 70-80 років. Вони ділились своїм досвідом і автор, якому було 35, також зрозумів, що у нього ще більш, ніж достатньо часу побудувати те життя, яке йому подобається підходить.Якщо тобі 20, ти маєш ще 60 років життя, за умови хорошого здоров'я, які проведеш так, як зараз не можеш навіть уявити. Якщо тобі 40, ти маєш ще таку ж половину життя, і це також не кінець чи визначальний поінт, де вже пізно щось робити.При будь-яких починаннях наш мозок буде казати, що ми або not enough, або ми too much. Ми або too young, або too old.Тобі не потрібно вирішувати прямо зараз і шукати відповіді на всі питання. Натомість знаходити в собі сміливість діяти у нових середовищах, здобувати знання про себе через фідбек від реальності і памʼятати, що жодна думка і рішення не є фінальними. Це те, що я хочу культивувати в собі і що мені здається, потрібно дуже багатьом з нас. Пропоную колективно домовитись багато пробувати, намагатись і тим же ще більше дізнаватись нового про себе та будувати себе ♥️

❤️ JULY EVENTS — книжковий клуб, джорналінг, практичні творчі сесії, планування місяця.Єєєєєй, друзі, запрошую вас у другий місяць літа поринути у дослідження власної системи творчості, від циклів креативності до власних обмежень. Детальніше про кожну подію ↓🌸 Джорналінг. 8 липня, 19:00. Знайомство зі страхами. Що за ними ховається і як їх можна переосмислити.🌸 Місячний check-in. 13 липня, 10:00. Зустріч, де ми ділимось апдейтами планів на місяць та фіксуємо свої наміри на наступні два тижні.🌸 Практична письмово-розмовна сесія. 15 липня, 19:00. Як розвивати власну креативну екосистему та завжди мати ідеї. Який твій творчий цикл? На цій зустрічі кожен з нас зробить дослідження того, що може створювати і розвивати, сформувати власну систему, де ідеї не закінчуються. Будемо писати, говорити іііі малювати! 👀🌸 Книжковий клуб. 19 липня, 10:00. За книгою Тривожні люди Фредеріка Бакмана.🌸 Розмовна зустріч. 26 липня, 10:00.Про обмеження, які ховаються у сліпій зоні та як їх знайти. Скоріш за все, є ще багато можливостей для власного зростання, якщо ми лише зможемо краще зрозуміти, що ховається у власній сліпій зоні. Пропоную заглянути!🌸 Планування серпня. 27 липня, 10:00. Наміри, плани, творчі побачення.Пʼять онлайн зустрічей + книжковий клуб + бібліотека ресурсів та практик —все у любій спільноті Free Play. Ви можете відвідати як і всі зустрічі, так і лише одну, усі події та практики відбуваються за бажанням. Приєднатись можна у будь-який час, як і відмінити підписку. Вартість 555 грн/місяць.❤️ Оформити підписку на спільноту тут.Вас одразу переведе у наш чат, де є вся інформація та анонси подій. See ya! 🥹

What if I told you..... що я вчора дописала сценарій першого відео на Ютуб! Хехех!! Вийшло на 9 сторінок в гугл док.......😭 Дуже цікавий період і багато можу ще розповісти, які мисленнєві процеси відбуваються в моїй голові, але я стараюсь йти до свого. Здається, історія зі зйомками відео – це моя найефективніша робота зі страхами і самосаботажем. Ух, я коли це пройду і тупо якимсь супер хюманом стану!! 🤣Віжуал контент – це мій blind spot і не йти в нього не можливо, якщо я хочу більшого. Тож і логічно, що там де страх, там і зростання, ігнорувати це не виходить.Тепер, коли матеріал готовий, у мене нема іншого вибору, як генерувати варіанти того, як і де знімати, бо ще поки не знаю. Вирішила братись за це питання, коли буде зроблений перший крок – сценарій 🤝🏻 Він трохи зайняв часу, бо потрібно було перечитати всі матеріали по темі + вибрати головне + об'днати усе в одне логічне ціле. Вчора все закінчила!А ще я вже вивчила про себе, що я якщо я щось передумаю чи не захочу, на мене не діє факт, що я про це десь написала/хтось знає. Я просто роблю чи не роблю, як я хочу.... ❤️ Навіть цей пост не створить мені ніякого зобовʼязання, тож друзі, сподіваємось, що всередині мене нічо не переклікне, і я продовжуватиму!

❤️ Відійти від бачення ідеї як фінальної.Щоб ви не зробили, навіть у «ідеальному» та найбільш ефективному вигляді ця ідея рано чи пізно стане застарілою та нецікавою у її першому вигляді. Здавалось би, класно придумав, отримав відгук, всьо, можеш розслабитись, все буде працювати. Well, no…..Все рухається, правила гри змінюються, і, що я в певний час зрозуміла, ти походу ніколи в цьому житті не зможеш щось зробити, видихнути і на 100% впевнитись, що ця річ буде працювати так до кінця життя. Варто вміти адаптовуватися і йти в ногу з часом.Втім, навіть якщо те, що ти робиш зараз, стане нецікавим через півроку (для тебе ж самого теж), ця втілена ідея служитиме тобі точкою А, з певним досвідом і знаннями, від якої потім можна рухатись далі, і ці знання зменшують рівень фрустрації, коли станеться той момент усвідомлення, що твій геніальний план уже не працює.❤️ One thing at a time. Бачити те, на чому потрібно сфокусуватись зараз, одна річ, лише той крок, який зараз потрібен. І не забивати голову іншим.Якщо я хочу Ютуб відео — єдине, про що я думаю зараз це те, що я готую сценарій, сідаю, збираю інформацію і пишу текст. Я не знаю, де я його буду знімати, як монтувати і яка буде обкладинка, бо це зараз не потрібно. В мене є одна штука, яка іноді дивує інших — я готуюсь до подій/консультацій за годину-дві до її запланового початку 😅 Без поспіху, але й з обмеженим часом, бо не люблю розтягувати. Це не заклик, що так треба робити, я просто так функціоную.Якщо у мене подія на 19:00, я знаю, що я сяду за підготовку о 18:00, і до того часу я весь день живу, роблю інші справи і про це не переживаю. Я знаю, скільки часу мені потрібно підготуватись і закладаю його. Це знання про себе, які тобі допомагають побудувати систему, яка працює.❤️ Не чекати дозволу і займати місце. Найбільш liberating річ дорослого життя — ти ні в кого не маєш просити дозволу. Втім, вона і найбільш intimidating, лякаюча — бо якщо ти щось починаєш робити, за це відповідальний лише ти. Страшно починати, бо ніхто не просив. Ніхто не просить написати книжку, запостити ютуб відео, почати писати музику, започаткувати компанію — рухатись туди, куди тобі цікаво. Проте саме ці дії формують культуру і саме ця цікавість веде до великих інновацій. Це двигун прогресу. Тебе ніхто не просить і ти не чекаєш дозволу, ти просто дієш з власного бажання і займаєш місце у просторі, у цьому світі.Ось що крутилось весь день в голові, чесно це могло б окреме Ютуб відео походу бути 😂 Дякую за прочитання! ♥️

Сьогодні вийшло моє чергове есе на Substack 💌 [читати його тут] Тримаю свій комітмент писати щотижня все літо, але кожен раз це робиться не з великого натхнення (окрім першого посту, де я це пообіцяла 🤣). Люди кажуть, в цьому і ховається успіх — притримуватись своїх обіцянок і грати в довгу, і от з цим письмом щотижня я так само прокачую цей скіл, закомітилась на все літо.В новій публікації:🤍 якраз трохи роздумів про комітмент як свідому віддачу певному досвіду🤍 рекомендації ютуб-відео фаворитів за тиждень 🤍 апдейт щодо моїх починань: всі три ідеї по трішки рухаються!А однією з них я вже поділилась — збираю свою першу менторську групу ⚡️З березня я працювала з цікавими творчими особистостями 1-1 на місячному менторстві. З кимось ми починали ведення блогу, десь глибше дізнавалась про істинні інтереси і бажання та рух до них, комусь генерували ідеї для нових послуг і їх запускали — все це я хочу продовжувати роботи, тепер спробувавши у комфортній групі з кількох людей. 💗 Тільки готую програму і наповнення, але тут є анкета передзапису! Для всіх, кому вже відгукнулось, раніше хотілось, або хто вже був 1-1 🤗Вона не зобовʼязує вас долучатись, коли прийде час, але ви перші отримаєте всі деталі та найвигідніші умови!Я тим часом все готую ♥️

1 - Мій особливий core і я не знаю, як передати це відчуття, коли пʼєш каву зранку на вулиці і тебе окутує прохолодний вітер, бо останні дні на вулиці +12 зранку. Аутфіт, як бачите теж домашній, але ви б знали, який зручний. Мій фаворит!!! 2 - Я, щоб не забували, як виглядаю. Ще один мій фаворит і відкриття цього літа для себе — перестати фарбувати віїВ мене вони довгі (що не подобалось в дитинстві і я їх обрізала...) і гарно виглядають нафарбованими. Проте зберігати всюди один колір, волосся/вії/брови, і робити кольорові акценти на щоки і губи, that's what I'm here for this summer 💅🏻Невже настав той момент, що я приймаю свої світлі брови і вії, до цього я йшла всі роки з шкільного періоду! 😂З іншого — я, нарешті, з стану "не знаю, чим займатись і за що взятись 😡😫😩😓", що тягнувся з початку травня перейшла у "знаю, що хочу зробити, АЛЕ треба за це братись 😡😫😩😓", ахаххаахЯ маю три потенційні ідеї, які хочу втілити, і всі вони вимагають досить детальної і довгої підготовки. Що круто! Але і нетерпляче :)) Може, саме тому менше пишу сюди і не ділюсь чимось прям корисним/вагомим, окрім власних думок і лайфстайлу. В цілому, я помічаю і теж люблю, коли кріейтори цінують увагу глядача, можуть пропадати на певний період і давати собі час вийти з чимось новим. Беручись за щось нове і що раніше не робив, це досить логічно, що буду проводити більшу частину часу над цими проектами поза мережами. Але тоді і повернусь пізніше з дечим офігенним!