LILA | Ясність приходить через дію 🧶Втримати те, що вже вдалось набути — це в...

Ясність приходить через дію 🧶Втримати те, що вже вдалось набути — це велика робота, нелінійна і нешвидка, як я писала у попередньому пості. Але сьогодні мені захотілось повернутись до початку реалізації всього, що було у моїй голові на початку 2025 і поділитись тими “трьома (трошки більше) китами” — основними просуваючими думками, які допомогли мені на початку.Повернемось до важливого поінту, без якого нічого не буде і з якого все починається — ваші переконання і віра в те, що робите.Ми всі діємо з власних цінностей → потім з переконань і вірувань → які, врешті, впливають на те, як ми думаємо → а думка визначає дію.Не знаю, як можна дійти до бажаного без віри у те, хоча б малюсенької. Впевненість не з’явиться, якщо попросити про неї у себе в голові і далі сподіватись прокинутись наступного дня з вірою, готовністю та впевненістю. У тій же історії fake till you make it присутній елемент дії. Не віриш, не знаєш, але робиш. З того щось виходить і тобі прояснюється, що так це працює і ось так можна — що створює більшої віри і впевненості.Мені для віри у щось допомагає думка, що якщо це бажання/ідея виникла у мене — цього достатньо, аби почати/робити, інших причин не треба.🐯 Я не думаю чи вийде чи ні, зазвичай я знаю, що це зроблю. Між мною і моїм бажанням — лише простір і час. Аби це наблизити, мені треба побачити, де я собі у цьому несвідомо відмовляю. Питати не "коли я вже це отримаю", а "як я не даю цьому статись?". Відповідь часто стоїть в тих же переконаннях, які формують не ті дії.🐯 “Я можу бути будь-ким” і це, мабуть, ключове переконання. До нього дотичні “я можу все і всьому можна навчитись”. Ці три думки тримають перший пункт, адже знати, що я зроблю те, що хочу, можна лише з переконанням, що мені це можна і що я можу це робити.🐯 Втілювати абсолютно усе, що є в голові і не піддаватись сумнівам. Абсолютна довіра відчуттям і бажанням, втілення найменшої ідеї, яка, вже на досвіді знаю, приведе далі до більшого. Якщо ви зараз у хаосі і розгубленості, клубочок буде розплутуватись лише завдяки невеликим практичним діям.🐯 Не чекати готовності. Не знати, чим хочеш займатись — це нормально, але відповідь не прийде, поки ти сидиш і думаєш. Вона приходить через дії. Часом дивні, хаотичні, незрозумілі іншим, а іноді й тобі. Ти ніколи не прорахуєш все ідеально в голові, почати можна з невеликого і не ставити собі high stakes.Це все не потрібно проходити одному. Нам усім потрібна підтримка, погляд зі сторони, теплі слова, а часом обійми. Перше — якщо у вас поряд є такі люди, ви вже круті. Друге — просіть у них підтримки, або знайдіть собі людину, яка певним чином допоможе на початку шляху і підключайте невеликі кроки.Бо найбільше, що мене фруструє у комунікації з близькими, друзями, з тими, хто працює зі мною (та й походу загалом у житті 😅) — це бачити, СКІЛЬКИ всього має в собі КОЖНА людина, скільки у ній прекрасного і того, що має побачити світ, але її сумніви і страхи беруть гору. Хочеться, аби кожен міг відчути силу в собі, створював, ділився, із власного поклику і самості. І так хочеться всюди написати і казати "Боже, люди, просто робіть, шо вам хочеться" і сьогодні кажу це ВАМ ♥️