LILA | Про втримання нового рівня 🔏❤️Я час від часу обертаюсь і дивлюсь на шл...

Про втримання нового рівня 🔏❤️Я час від часу обертаюсь і дивлюсь на шлях, який пробудувався за цей рік і мені не віриться. Перші півроку я розкачувалась, багато пробувала, видозмінювала і впроваджувала нове. Щось набуло форми ще навесні, щось лише зараз, щось ще формується. Мене смішить і дивує той факт, що все, що вже існує зараз — ще півроку назад я не могла уявити, що це буде можливим і навіть зазіхнути на те. Більше того, піти у це все було для мене тим самим "крінжом", і думка, яка супроводжувала мене звучала як "хто я така, що б це робити". Але я робила.Із кінця липня я зрозуміла, що хочеться більшого. Маленькі кроки і дії побудували ще більшу довіру до самої себе і до того, що я створюю. Почався процес глибшого навчання та нових дій, активних і реальних.На своєму шляху руху у нове і більше, рано чи пізно, прийде той момент, коли ви справді зробите/досягнете бажаного — запустите проєкт, реалізуєте ідею, побачите гарну цифру на банківському рахунку.Цей момент реалізації і досягнення дуже приємний, момент ейфорії, впевненості і гордості за себе. В той же час це все може засліпити і за яскравими емоціями ви не помітите той факт, що ця подія цілком може бути одноразовою. Що прийти до цілі — не означає вийти на інший рівень. Це не гарантія, що проєкт буде працювати стабільно since now on, і що наступного місяця ви так само гарно заробите.Бо задача не так досягнути чогось, як потім це втримати. Ось, де відбуваться найбільша робота.Радіти і підтримувати інших треба, але тут мені хочеться донести, щоб чужі починання, запуски проєктів, переїзди і скріншоти з рекордним заробітком за місяць не викликали у вас сумнівів у власній самоцінності — бо це не те, на що треба орієнтуватись, і ніхто не знає, чи та людина наступного місяця не «відкатиться» назад. І якщо так станеться, ніхто вам про це не розкаже.Приємніше гучно заявляти про великі перемоги, а далі історія стишується, коли цю перемогу не вдалось втримати. Наскільки є щось довготривалим, можна зрозуміти лише з часом.Чи вдасться втримати це все, що в один момент, нарешті, опинилось у вас в руках? А яким чином?Якщо прийти до цілі і досягнути цього вимагало у вас таку кількість ресурсу і зусиль, чи готові ви робити це щомісяця?Інший важливий поінт.Процес стабілізації нового — не є лінійним. Вийшовши в нове, є величезне бажання мати той же самий (а для максималістів, ще й кращий) результат і наступного разу. Втримати щось — не завжди про ті ж самі результати щомісяця і ніяк інакше. В реальності це буде процес багатьох місяців, а буває й років. Вибудови, аналізу, впровадження знову чогось нового. Щоб дійти до стабільності нового рівня, треба буде пройти певний rollercoaster і згодом відкалібруватись.Для полегшення цього процесу варто завжди цілитися на довгострокову гру. Прийняти, що будуть невеликі відкати. Дати собі дозвіл після великого стрибку, знову трішки відступити, хоча це не приємно і свідомо багато хто на це не схоче погоджуватись. Той самий крок назад, аби зробити два кроки вперед. І як важливо, вміти це побачити і дати собі спокій та час. Швидкий рух не означає недбалий і абиякий.Найкраще поєднання буде у швидкості і зваженості, що якраз часом вимагає сповільнення. Але з терпінням, внутрішнім інтересом і грою, достатньою кількістю часу, а не погонею за швидкими результами, ці кроки заведуть до нового досвіду життя — того самого бажаного втриманого рівня, що, врешті, стане звичністю і стабільністю.А там, на секунду видихнеш і зазіхнеш на новий ;)