Canal LILA - @liladiary - №1021
Чому важливо створювати паузу між завершенням роботи і вже її публікацією?Це була одна з порад, якою я сьогодні на зустрічі Творчого Кемпу поділилася з дівчатами. Загалом я розповіла про 6 цікавих практик на тиждень — все, що стосується культивації того стану розуму, звідки приходять нові ідеї і де з'являється простір для створення.Ми чули пораду, яку я теж обожнюю і дотримуюсь: робити дії швидко, не відкладати на потім. Чим швидше ти зробиш, тим швидше отримаєш фідбек від реальності, побачиш цей gap між уявним і реальним і зможеш з цим працювати.Але є й інша сторона. Іноді, коли ми завершили проєкт (від великої ідеї до відео чи текстів у блог), між моментом завершення роботи і публікацією варто зробити паузу.Тут може з'явитися супротив і звучить він як "Я щойно закінчила, хочу публікувати і віддати це у світ, щоб мені вже не заважало." Або "Не хочу, щоб воно лежало ще кілька днів, бо я знайду нові речі для покращення. І мій перфекціонізм доведе до того, що ця робота ніколи не буде опублікована."And that's THE point 🐒Коли ми витримуємо паузу, вона нас вчить витримувати неідеальність власного проєкту. Це вчить нас приймати факт, що так, може це зроблено не ідеально, бо я прийшла через п'ять днів і подивилася на це з нового погляду, з новими думками. І я точно знайшла, що можу ще покращити. Але я спеціально цього робити не буду.Це вправа на те, щоб побачити: я вмію випускати, навіть якщо мені щось не подобається і знову знаходжу недоліки.Мені дозволено бути неідеальним. І моєму проєкту також. Мене не визначає мій проєкт. І якщо я бачу щось некрасиве, неточне, те, що можна було б зробити краще — це не визначає мене як людину. Бо, знову ж, немає межі досконалості.Коли я беру паузу між завершенням роботи і її публікацією, я спеціально вчуся бачити цю неідеальність, витримувати її, але й водночас приймати і доводити речі до кінця. Часом потрібно вчитись не закривати очі на те, що щось може бути не так, але й НЕ братись це знову змінювати чи покращувати.І в цьому нема нічого поганого, тому що всі ми живі, чесні, різні, неідеальні. І так само наші проєкти — ми можемо показувати їх світу в такому ж стані. Ніщо не є фінальною точкою і з вашого неідеального далі знову випливе щось нове і більше.
858
25-10-25 10:10