Estadísticas de telegram channel - @letstravel_ua

Каплиця-усипальниця СапєгКаплиця-усипальниця Сапєг у Більче-Золотому — неоготична пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована на території колишньої садиби магнатського роду Сапєг.Розташована на пагорбі серед старовинного парку в селі Більче-Золоте, споруда постала за проєктом архітектора Адольфа Куна в 1898 році (або 1880-му) на замовлення князя Леона Павла Сапєги. Її черепичний дах, вузькі готичні вікна, арки та скульптурний декор надають будівлі витонченості. На фасаді два герби: литовський ”Погоня” і родовий “Лис”. У підземних склепіннях колись містилися поховання представників роду, які згодом були перепоховані на місцевому цвинтарі. Неподалік стояв двоповерховий палац Сапєг, знищений під час Другої світової війни. Сьогодні споруда належить Українській греко-католицькій церкві та відома як храм святої Параскеви. Вона залишається головною архітектурною окрасою села, розташованого серед мальовничих ландшафтів Поділля.Осінь — найкращий час для Більче-Золотого. Старий парк навколо каплиці Сапєгів перетворюється на м’яке золоте море, а неоготичні шпилі храму виринають із туману, як із іншої епохи. Тиша, легкий запах вогкості й листя, шурхіт під ногами — і вся ця історична меланхолія тільки підсилює відчуття присутності минулого.Ph. travels #ТернопільськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Бакотський замокБакотський замок — кам’яний укріплений палац XIV–XV ст., який розташовувався у селі Бакота Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Замок мав оборонне призначення та контролював Пониззя, проте сьогодні від нього не залишилося жодних повноцінних споруд, лише залишки фундаментів та фрагменти стін.Історія замку бере початок ще за часів Великого князівства Литовського. У 1255 році власником Бакоти став боярин Мілей, який сприяв монголо-татарам захопити регіон, і замок було зруйновано.У 1362 році до влади прийшли Коріятовичі, відновили місто та збудували замок. У 1431 році під час боротьби Польщі з Литвою фортецю остаточно було зруйновано.Археологічні розкопки 1961 року (Григорій Хотюн) та 1963–1965 років (Іон Винокур) дозволили виявити фундамент та залишки стін. Замок був орієнтований за сторонами світу та формував разом із навколишнім ландшафтом єдиний природно-архітектурний ансамбль. Сьогодні це лише археологічна пам’ятка, яка нагадує про велич середньовічної Бакоти.#ХмельницькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Великий ДзендзикОстрів Великий Дзендзик — комплексна пам’ятка природи місцевого значення, розташована неподалік міста Бердянськ Запорізької області. Назва “Дзендзик” походить з тюркських мов і означає “гачок”.Історично Великий Дзендзик разом із островом Малий Дзендзик та архіпелагом Остапиха був офіційно створений рішенням Запорізького облвиконкому в 1984 році. З 2010 року об’єкт входить до складу Приазовського національного природного парку, а самі острови мають статус заповідної території та охороняються законодавством України.Острів складається з піщано-черепашкових берегів. Раніше він був сполучений із Бердянською косою пересипом, проте зараз повністю ізольований. Рослинність представлена очеретом звичайним, бульбокомишем приморським, полином пісковим, колосняком чорноморським та іншими прибережними видами.Великий Дзендзик разом із Малим Дзендзиком слугує важливим місцем гніздування для птахів: баклана великого, мартина-реготуна, річкового та рябодзьобого крячків.#ЗапорізькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Катеринівський лісКатеринівський ліс — зелене диво серед південних степів Миколаївщини. Розташований біля села Катеринка Первомайського району, він охороняється державою та є частиною природно-лісового фонду України.Його історія почалася наприкінці 18 століття, коли чернігівський полковник Михайло Штриков заснував поселення та висадив перші дерева, щоб зупинити рухомі піски над річкою. Поступово піщані дюни перетворилися на ліс — результат двох століть людської праці.Сьогодні Катеринівський ліс займає понад 1,5 тисячі гектарів і вражає різноманіттям: тут ростуть сосни, дуби, берези, ясени, клени, граби. У лісі трапляються унікальні дерева: стара верба, що пережила сам ліс, столітні дуби та навіть ялиновий гай, який уперше прижився на піску.Фауна теж багата: козулі, кабани, лисиці, зайці, бобри, видри, десятки видів птахів, плазунів і земноводних.Катеринівський ліс — це місце, де кожен крок нагадує про силу людських рук і терпіння, що повернули життя туди, де колись була пустеля.Ph. thegard #МиколаївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Озеро ОхничОзеро Охнич — мальовнича водойма торф’яного походження у Камінь-Каширському районі Волинської області, розташована біля села Замостя в межах Прилісненської громади. Це одне з найбільших озер регіону, популярне місце для відпочинку та риболовлі.За легендою, назва походить від міфічного духа-охоронця лісів Оха, який нібито захищає місцевість від лиха.Озеро має форму цифри “8”, його південний берег — високий, порослий соснами, північний і західний — заболочені, вкриті очеретом і вільхою. Водойма живиться з боліт і чотирьох джерел, що б’ють із південного берега. Дно вкрите м’яким мулом, вода — м’яка, з домішками гліцерину, що надає їй пом’якшувальних властивостей. Серед водної рослинності переважають латаття, а у водах водяться карась, лящ, щука, окунь, сазан, лин та плітка.Сьогодні Охнич — відомий осередок рекреації: тут облаштовано альтанки, пляжі, місця для риболовлі та відпочинку. Дорога до озера відремонтована, тож воно легко доступне для туристів і місцевих відвідувачів.#ВолинськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Санаторій “Рай-Оленівка” під Харковом Санаторій “Рай-Оленівка” розташований за 12 км від Харкова. Заклад працював як реабілітаційний центр для пацієнтів після операцій на органах травлення та для постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.У 2005 році санаторій було законсервовано, а через чотири роки він остаточно закрився. Територія включала великий сад і парк, а нижче розташовувався ставок. Будівлі санаторію розташовувалися серед соснового та листяного лісу. Заклад мав п’ять відділень, три з яких були реабілітаційними:🔘гастроентерологічне для дорослих;🔘гастроентерологічне для матері та дитини;🔘відділення для пацієнтів після операцій на органах травлення;🔘відділення реабілітації для осіб, постраждалих від аварії на ЧАЕС;🔘відділення для реабілітації батьків із дітьми, постраждалими від аварії на ЧАЕС.У санаторії були дво-, три- та чотиримісні номери, а також будівлі для столової та клубу з актовим залом, бібліотекою та відеозалом. Біля клубу знаходилося джерело мінеральної води.Станом на кінець 2015 року будівлі санаторію зазнали руйнувань: зірвана плитка, розбиті шибки, почорнілі від вогкості стіни. Сьогодні “Рай-Оленівка” використовується переважно як локація для зйомок фільмів та фотографій, а також привертає увагу людей, які цікавляться занедбаними об’єктами радянського періоду.Ph. Yaroslav Kosenko#ХарківськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Банилів-Підгірний Банилів-Підгірний — село в Чернівецькій області, розташоване в горах Буковинських Карпат. Його ландшафт формують численні вершини, а річка Солонець Великий впадає в Малий Серет, перетворюючи територію на мальовничі долини.Село виникло на базі кількох хуторів, серед яких Гільча, Дунавець, Кошелівка та Кошуя. У минулому Банилів ділився на дві громади: Банилів Волоський та колонію Августендорф. Через хутір Гільче проходила вузькоколійна залізниця, яка з’єднувала село з іншими населеними пунктами регіону.На території Банилова є кілька природних пам’яток: Банилівський парк, заказник “Зубровиця” та джерела. Полонини та ліси довкола села багаті на дикі орхідеї та інші рідкісні рослини.Село має розгалужену структуру, тут збереглася дерев’яна церква Святого Дмитра (1875), а мешканці колись врятували від руйнування церковні дзвони.Банилів-Підгірний поєднує багату історію, культурні пам’ятки та природні краєвиди, що робить його привабливим для любителів гірської природи.Ph. travels #ЧернівецькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Болото МшанаУ серці Карпат, на захід від села Осмолоди, розкинулося рідкісне болото Мшана — гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення площею 6 га. Від 1975 року ця територія охороняється та перебуває у віданні Осмолодського держлісгоспу.Мшана — овальне верхове оліготрофне болото з покладами торфу, розташоване на лівобережній терасі річки Молода, нижче гирла річки Мшани, на висоті 763–773 м над рівнем моря. Болото оточене ялиновим лісом із домішкою сосни.Територія заросла чагарниково-сфагновими угрупованнями: чорниця, буяхи та водянка чорна. Болото цікаве й з точки зору фауни: на квітучих чагарниках водянки чорної та буяхів можна побачити три види джмелів та метеликів чорнушки ефіопки, релікт льодовикового періоду. У 2007 році тут встановили охоронний знак завдяки громадській організації “Карпатські стежки” та Посольству Королівства Нідерландів в Україні. Болото Мшана — місце, де природа надає унікальне середовище для вивчення нашої флори та фауни.#Івано_ФранківськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Арабатські ТермиНа Арабатській стрілці, неподалік села Стрілецьке, у серпні 2020 року відкрився сучасний термальний курорт “Арабатські Терми”. Це унікальне місце, де поєднуються гарячі джерела, гліцеринові й солоні озера, а також цілющі грязі Сиваша — все в безпосередній близькості до Азовського моря.Вода тут відома своїми лікувальними властивостями: допомагає при проблемах опорно-рухового апарату, обміну речовин, захворюваннях шкіри. На відпочивальників чекали басейни з термальною водою, дитячий аквапарк, каскадні душі, зони релаксу з шезлонгами, альтанки, фуд-корт і навіть вечірні кінопокази під відкритим небом.Однак після 2022 року “Арабатські Терми” опинилися під незаконним контролем окупаційної адміністрації. Туристичні об’єкти розграбовані, а бізнес зруйнований. Місце й сьогодні зберігає унікальні природні ресурси та потенціал для відновлення. Але справжній розвиток можливий лише після деокупації й повернення курорту під український прапор.Ph. tripmustgoon #ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Хрестовоздвиженський жіночий монастир у ПолтавіНа Монастирській горі, звідки відкривається вид на все місто, височіє одна з головних святинь Полтавщини — Хрестовоздвиженський монастир. Його заснували в 1650 році, на честь перемоги козаків над військами Речі Посполитої, із дозволу київського митрополита Сильвестра Косіва.Собор Воздвиження Чесного і Животворного Хреста — головна окраса монастиря. Його будівництво тривало з кінця XVII до початку XVIII століття, і вже понад триста років він залишається символом українського бароко.Монастир пережив і велич, і драматичні сторінки: у його стінах певний час перебував шведський король Карл XII, сюди навідувався Петро І, а пізніше — навіть Гітлер. Попри випробування, ансамбль обителі зберіг унікальні пам’ятки: дзвіницю XVIII століття, братський корпус, трапезну й інші споруди.Сьогодні монастир живе своїм чернечим життям, а для полтавців і гостей міста залишається місцем духовної сили.#ПолтавськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅