Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Подорожуймо Україною SparkWay | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні
Añadido 14 jul. 2024

Подорожуймо Україною SparkWay | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні

@letstravel_ua
Número de suscriptores: 14 034
Fotos: 5,840
Videos: 180
Enlaces: 2,410
Descripción:
Україна❤️ - унікальна країна з багатою історією, захопливими пейзажами та численними можливостями для відпочинку. Тут ви знайдете: 🔝 Найкрасивіші місця для відпочинку 🏰 Історичні пам'ятки 🛠️ Лайфхаки для подорожей Купити рекламу: @Spark_Manager

👥 Número de suscriptores

14 034
Promedio/Día:: -5
Promedio/Tiempo:: -25
Promedio/Mes:: -19

👁️ Vistas promedio por mensaje

4 153
Promedio/Día:: 5,390
Promedio/Tiempo:: 4,449
ERR: 29.59%

📊 Mensajes por Día

1
Último día: 1
Promedio semanal: 1
Promedio por día: 1

Historial de cambios de nombre

Подорожуймо Україною SparkWay | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні 2025-07-31
Подорожуймо Україною🇺🇦 | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні 2024-11-06
Подорожуймо Україною🇺🇦/ Туристична Україна / Мандрівки / Екскурсії / Тури / Відпочинок в Україні 2024-07-14

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

Кам’янська Запорозька СічКам’янська Запорозька Січ — одна з найважливіших і найкраще досліджених Січей Запорожжя, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 та 1728–1734 роках. Заснована після знищення Чортомлицької Січі, вона стала місцем діяльності кошового отамана Костя Гордієнка і однією з останніх Січей у козацькій історії. Розташовувалася на мисі, оточеному Козацьким Річищем і гирлом річки Кам’янки.Дослідження Кам’янської Січі тривають з 19 століття: від перших описів Одеського товариства історії та старожитностей і робіт Яворницького — до археологічних розкопок Гошкевича, експедицій заповідника “Хортиця” та сучасних досліджень кінця 20 — початку 21 століття. Археологи встановили планування Січі та структуру укріплень, зафіксували залишки куренів, скарбниць, січової площі, ремісничого передмістя й козацького цвинтаря. Найвідоміший об’єкт — могила кошового Костя Гордієнка з кам’яним хрестом 18 ст.На території пам’ятки знайдено козацькі люльки, кахлі, металеві вироби, монети Кримського ханства, археологічні матеріали різних епох, залишки виробничих об’єктів, зокрема залізоплавильні печі. Частина території була знищена після створення Каховського водосховища, а решта зазнає природної ерозії та людського втручання.#ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Садиба Модеста ЄзерськогоСело Іванківці в Житомирському районі відоме з 1593 року. Наприкінці 19 століття ним володів Модест Єзерський. У 1892 році він звів тут садибний комплекс: палац у неоготичній стилістиці та господарські споруди, довкола — парк. Маєток Єзерський отримав у спадок від дядька Міхала Скабіцького.У 1913 році садибу продав генералу Веніаміну Баскакову, який здав її в оренду Францішеку Домбровському. Сам Єзерський переїхав до Ліщина, де й похований.Під час радянської влади в будівлі відкрили школу. Вона діяла до 1977 року, пізніше тут працював шкільний табір. Після незалежності садиба опинилася в приватній власності, а згодом її стан почав погіршуватися. Сьогодні палац і флігель приватні, споруди аварійні. У 2024–2025 роках власник виставив їх на продаж. Нині ціна — близько 62–69 тисяч доларів, залежно від оголошення. До об’єкта входить будинок і 40 соток землі.Попри стан, будівля зберігає автентику, а локацію досі відвідують туристи. Волонтери неодноразово прибирали територію, підлатували дах, розчищали хащі.Місцева влада розглядає можливість надання комплексу статусу об’єкта історичної спадщини. Будівля має потенціал для використання — музей, туристична точка, приватний пансіонат чи готель.Ph. ukrainaincognita #ЖитомирськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Каботажна гавань — серце МиколаєваНа межі 19 — 20 століть промисловим центром Миколаєва був район Каботажного узвозу — місце, звідки починалася індустріальна історія міста. Саме тут наприкінці 1880-х років було споруджено каботажну гавань — частину порту, призначену для внутрішніх морських перевезень. Будівництво тривало лише рік, і з перших днів гавань працювала на повну потужність: щороку тут перевалювали понад 30 мільйонів пудів вантажів. Сюди заходили як вантажні, так і пасажирські судна.Поруч із гаванню виріс цілий промисловий район — перша промзона Миколаєва. Тут розташовувалися найважливіші підприємства міста, серед яких завод “Наваль”, відкритий у 1897 році бельгійськими інвесторами. Миколаївці називали його “французьким заводом” — саме тут зводили кораблі під найбільшим на той час критим елінгом в імперії.У цьому ж районі працювало Механіко-технічне училище, де навчали майбутніх корабелів. Засноване за підтримки міської думи та суднобудівних заводів, воно стало основою для створення Миколаївського кораблебудівного університету.Сьогодні Каботажний узвіз — це місце з особливою атмосферою. Звідси відкривається мальовничий вид на Бузький лиман і порт, а промислові споруди нагадують про минулі часи.Ph. shipbuilding #МиколаївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Площа Філармонії Площа Філармонії — одна з найстаріших і найзатишніших площ Чернівців, яка за свою історію не раз змінювала назву: Рудольфспляц, Дакія, площа Перемоги. Називають її також Мельпляц або Мучна площа — за торгівлю мукою, що відбувалася тут у кінці 18 — першій половині 19 століття. Раніше на цьому клаптику землі стояли порохівня, продуктовий склад, цегельня, військові казарми та в’язниця. Ситуація змінилася в 60-х роках 19 століття: площа стала центром міста, казарми й порохові склади перенесли до сучасного парку ім. Шевченка, на місці в’язниці збудували кам’яницю готелю “Національ”.Головною архітектурною домінантою площі є будівля колишнього музичного товариства, сьогодні — Чернівецька філармонія. Саме вона дала сучасну назву площі.Площа завжди була та залишається місцем деталей: куполи з флюгерами, архітектурні дрібниці на кутових будинках, старі фасади, що постали після реконструкцій, фонтан. Навесні її прикрашає цвіт сакури, привертаючи увагу чернівчан і гостей міста.Ph. travel.chernivtsi #ЧернівецькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Поле Конотопської битвиПоле Конотопської битви — історична місцевість у Конотопському районі Сумської області, на південний схід від села Шаповалівка. Саме тут 27–29 червня 1659 року відбулася битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку та московським військом князя Олексія Трубецького — з іншого.Бойові дії охопили значну територію: від фортеці Конотоп, яку тримав у облозі московський загін, до переправи через річку Куколку біля Соснівки та урочища біля села Торговиця, де перебувала засідка з татарською кіннотою. Саме тут вирішився результат битви, що стала однією з найгучніших перемог українського війська 17 століття.У Конотопській битві об’єднане військо Виговського розгромило майже 30-тисячний загін московської кінноти під командуванням Семена Пожарського. Перемога стала вагомим політичним сигналом доби Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького.У 2008 році на місці бою встановили пам’ятний знак, а 2009 року місцевість внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення — “Поле битви між козацькими військами на чолі з І. Виговським і царською армією”.#СумськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Гірськолижний комплекс “Буковиця”Гірськолижний комплекс “Буковиця” розташований у місті Борислав Львівської області, неподалік Трускавця та Східниці. Офіційно відкритий 5 січня 2016 року, але традиції катання на цих схилах сягають періоду Австро-Угорщини. Комплекс знаходиться в межах Верхньодністровських Бескидів.Найвища точка — вершина Магестра (568 м над рівнем моря). Назву курорт отримав від гори Буковиця, розташованої на північ, висотою 624 м. Траси прокладені на північних схилах, що забезпечує тривалість сезону. Максимальна довжина спуску — 1050 м, перепад висот — 160 м.Функціонують три витяги:🔘Leithner-Poma — 800 м🔘Doppelmayr — 700 м🔘Мультиліфт — 200 мЄ траси різних рівнів складності, включно з дитячою. Доступні системи штучного засніження, також працює траса для тюбінгу. Є послуги прокату спорядження. На території комплексу діє гірськолижна школа, заснована у 2016 році. Навчання проводять інструктори з лиж і сноуборду. Дістатися до курорту можна автомобілем або громадським транспортом через Трускавець.#Львівська Запропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Озеро СтибинСтибин — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Чернігівському районі, на південь від села Савин. Площа водойми — 4,4 га. Охоронний статус отримала в 1966 році. Озеро розташоване в неглибокій чашоподібній западині. Має майже круглу форму, орієнтовні розміри — 200×220 метрів. Максимальна глибина станом на 2019 рік — близько 18 метрів, але водойма поступово замулюється. На початку 20 століття глибина перевищувала 20 метрів, що зумовило одну з його традиційних назв — Глибоке. У побуті також зустрічається назва Кругле.Походження озера достеменно не з’ясоване. Існує легенда про те, що вирва під водойму з’явилася після втручання “нечистої сили”. За науковою версією, воно могло утворитися внаслідок падіння метеорита.Місцеві мешканці вважають воду Стибина цілющою, зокрема такою, що допомагає загоєнню ран і лікуванню хвороб шкіри. Завдяки чистій воді, піщаному пляжу, пологому спуску та тіні дерев уздовж берегової лінії озеро є популярним місцем відпочинку жителів Савина та околиць.#ЧернігівськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Херсонський яхт-клубХерсонський яхт-клуб відкрили у 1908 році, його першим головою став князь О. Д. Максутов. Будівлю на стрілці Карантинного острова спорудили у 1913 році за підтримки поміщика П. І. Соколова. Архітектура поєднує цегляну кладку з ажурними дерев’яними деталями, широкими навісами та бесідками, а оглядовий майданчик вежі відкриває панораму дніпровських плавнів і Херсона.На початку 20 століття в яхт-клубі базувалися вітрильні яхти членів клубу та самих установи. Після Жовтневого перевороту 1917 року клуб тимчасово припинив роботу, відновився в 1926 році, пізніше перейшов у власність Товариства порятунку на воді, а в 1952 році був реорганізований в обласну водно-спортивну станцію.У 1970-х на території яхт-клубу розмістили Херсонський завод спортивного інвентарю, де виготовляли яхти, спортивні човни та весла. Продукція заводу допомагала херсонським спортсменам здобувати перемоги на різних чемпіонатах.#ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. КропивницькогоТеатр Кропивницького — головна театральна сцена Кіровоградської області, розташований у місті Кропивницький на вулиці Театральній, 4. Це обласний театр з академічним статусом, пам’ятка архітектури та історії місцевого значення.Приміщення було споруджене в 1867 році й стало колискою професійного українського театру. Першу виставу під орудою Марка Лукича Кропивницького, “Наталка Полтавка”, тут показали 27 жовтня 1882 року. Театр від самого початку заявив про зрілість і самобутність української сценічної культури, незважаючи на політичні обмеження того часу.У репертуарі театру — українська та світова драматургія, від Мольєра й Шекспіра до класиків української сцени. Протягом десятиліть трупа гастролювала по Україні та за кордоном, а сцена дала життя численним постановкам, серед яких були й заборонені або призабуті твори.Сьогодні театр Кропивницького — культурний осередок із сучасними умовами для постановок і глядачів. Тут діє “Золотий фонд театру”, проводяться фестивалі, вистави й благодійні акції. Після реконструкції в 2012 році заклад став ще доступнішим для глядачів і продовжує бути важливим центром українського театрального мистецтва.Ph. (2, 3) theatre #КіровоградськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись
Смерть та перепоховання Тараса Шевченка26 лютого 1861 року Шевченко помер від паралічу серця після тяжкого приступу задишки та болю в грудях. Перед смертю він записав свій останній вірш “Чи не покинуть нам, небого”. Після панахиди його тіло перенесли до академічної церкви в Петербурзі, а того ж дня телеграмами повідомили про смерть поета в Україну.Похорон відбувся 28 лютого на Смоленському кладовищі. На церемонії були письменники, художники, журналісти та студенти, серед них М. Костомаров, П. Куліш, Г. Честахівський, брати Лазаревські та інші.Після 58 днів домовину за клопотанням Михайла Лазаревського перевезли до України. В травні 1861 року її вивезли залізницею до Києва, далі студенти Університету Святого Володимира провезли труну на Поділ.20 травня на пароплаві ”Кременчук” прах доставили до Канева, дві доби він перебув в Успенському соборі. 22 травня, після панахиди, його віднесли на Чернечу гору, де встановили дерев’яний хрест, виконуючи останню волю поета.#ЧеркаськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись