Estadísticas de telegram channel - @letstravel_ua

Ставка Гіммлера Під час Другої світової війни нацистське керівництво створювало спеціальні захищені командні пункти — так звані ставки. Одна з них діяла під Житомиром, у лісі поблизу сучасного селища Гуйва, і мала назву Hegewald (“Заповідний ліс”).Комплекс складався з двох залізобетонних бункерів із триметровими стінами, з’єднаних підземним тунелем, штабу, господарських споруд і систем зв’язку з Берліном. Ставку маскували під звичайні будівлі, накривали маскувальними сітками й оточували кількома кілометрами колючого дроту.У “Геґевальді” відбувалися наради керівництва СС і Третього рейху. Тут обговорювалися плани колонізації та політика примусового переселення населення. Для створення колонії навколо ставки українські села виселяли, а на їхнє місце планували поселити німецьких колоністів.До наших днів збереглися залишки бункерів, будівля канцелярії, фрагменти інфраструктури та бруківка. Місце лишається маловідомим, хоча це одна з небагатьох нацистських ставок, збудованих на території України.#ЖитомирськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Садиба НаталіївкаСадиба Наталіївка — один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів Слобожанщини, заснований у 1884 році цукрозаводчиком Павлом Харитоненком. Маєток назвали на честь його доньки Наталії, княжни Горчакової.Палацово-парковий комплекс площею близько 48 га вважався зразком ландшафтного мистецтва кінця 19 — початку 20 століття. Тут були флігелі, стайні, кінний манеж, водонапірна вежа, терасний сад і в’їзні ворота, що нагадують середньовічну фортецю. Алеї каштанів, дубів і хвойних дерев формували парк із понад сотнею видів рослин.Архітектурною перлиною Наталіївки стала церква Всемилостивішого Спаса (1911–1913). Її прикрашали рельєфи, мозаїки та розписи, а колекція ікон і старожитностей Харитоненка була однією з найцінніших у регіоні.Після 1917 року садибу націоналізували, тут діяв протитуберкульозний санаторій, а храм використовували як музей, а згодом навіть як котельню. Сьогодні Наталіївка — важлива пам’ятка історії та архітектури, що нагадує про розкішні маєтки української аристократії.#ХарківськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Марининсько-Устянські гранітиМарининсько-Устянські граніти — геологічний заказник на Рівненщині, де річка Случ розкриває породи віком понад мільярд років.Територія площею 170 га простягається вздовж обох берегів Случі біля сіл Маринин, Більчаки та Устя. Тут кристалічні породи Українського щита виходять просто на поверхню, утворюючи скелясті відслонення й кам’янисті пагорби. Основу складають граніти, гнейси, кварцити, амфіболіти та пегматити нижнього протерозою.Рельєф хвилястий, з чітко вираженою долиною річки й надзаплавними терасами. У місцях виходу гранітів заплава зникає зовсім, а камінь формує берег. На схилах видно сліди вивітрювання й каолінізації.Рослинність строката: луки, ділянки степових трав, болотні угрупування. Тут ростуть чебрець, гвоздика Фішера, папороті, зокрема аспленії, а також центральноєвропейські види рослин.Заказник створено у 1983 році для охорони унікальних геологічних об’єктів і нині він входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку. #РівненськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Кривченський замокКривченський замок — оборонна фортеця 17 століття в селі Кривче, нині пам’ятка архітектури державного значення й туристична локація Тернопільщини. Замок збудували у 1639 році магнати Миколай-Станіслав і Войцех Контські на лівому березі Циганки. За плануванням це регулярний прямокутний замок з наріжними баштами, в’їзною брамою та системою сухих оборонних ровів. У 17 столітті замок мав важливе стратегічне значення. Його неодноразово захоплювали татари, турки та польські війська. Після Бучацької угоди 1672 року замок перейшов під контроль турецького султана, а згодом був відбитий військами Яна III Собеського.У 18 столітті, після зникнення воєнної загрози, замок утратив оборонну функцію та почав перетворюватися на панський маєток. Найбільших руйнувань він зазнав у 19 столітті, коли значну частину мурів і башт розібрали на будівельний матеріал. Сьогодні Кривченський замок — це руїни, які дають чітке уявлення про масштаб і значення колишньої подільської фортеці.#ТернопільськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Броварський аеропорт “Київ”Аеропорт збудували в Броварах на початку 1930-х років. У 1933–1941 роках він був головним аеропортом Києва та фактично повітряними воротами міста. Летовище зводили як повноцінний цивільний аеропорт: з аеровокзалом, майстернями, їдальнею та житлом для працівників. Пасажирські перевезення стартували в 1933 році, а вже в середині 1930-х Броварський аеропорт обслуговував міжнародні та внутрішні маршрути.25 червня 1941 року аеропорт був знищений під час німецького бомбардування. Попри це, деякий час він ще використовувався у воєнних цілях. Остаточно аеропорт розформували в 1943 році. Відновлювати його не стали — роль головної повітряної гавані Києва згодом перейшла до Жулян.Сьогодні на місці Броварського аеропорту — залишки інфраструктури, житлові будинки 1930–1940-х років, пропілеї при вході та фонтан, що колись зустрічав пасажирів. Місце, де починалася київська цивільна авіація, збереглося лише фрагментами — але з дуже насиченою історією.#КиївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Топ готелів ХмельницькогоСьогодні говоримо про готелі Хмельницького — місця, де зручно зупинитися на ночівлю.✨Potocki Boutique HotelГотель у центрі міста. Концепція побудована навколо арт-історії графа Юзефа Потоцького та сучасних стандартів сервісу. Більшість номерів виходить на парк ім. Шевченка, частина — на вулицю Проскурівську. Інтер’єри стримані: нейтральна палітра, дерев’яні фактури, функціональне планування.Адреса: вул. М. Грушевського, 66.✨Lybid PlazaГотельно-розважальний комплекс у центральній частині Хмельницького. Поєднує проживання та відпочинок: ресторани, боулінг, спа та аквацентр. Номерний фонд — від стандартних номерів до люксів. Адреса: вул. Кам’янецька, 21.✨Arena HotelСучасний готель у діловому та історичному центрі міста, поруч із пішохідною частиною Проскурівської. Інтер’єри виконані в стилі мінімалізму з елементами арт-деко. У номерах — клімат-контроль, підігрів підлог у ванних кімнатах, дизайнерські меблі. При готелі працюють ресторан та фітнес-зал.Адреса: вул. Проскурівська, 20.#ХмельницькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Баницький кар'єр кварцитівБаницький кар’єр кварцитів — промисловий об’єкт розробки Баницького родовища високочистих кварцитних пісковиків, розташований у селі Баничі Шосткинського району Сумської області. Площа кар’єру становить близько 20 га, а виробнича потужність — 80–100 тис. тонн кварциту на рік. Це єдине родовище в європейській частині пострадянського простору, де видобувають кварцити з вмістом двоокису кремнію понад 99 %.Розробка родовища почалася 1890 року, а з 1926-го кар’єр функціонує як промислове підприємство. Продукція постачалася на Запорізький алюмінієвий комбінат та Новолипецький металургійний комбінат для виробництва кристалічного кремнію та феросплавів, нині обслуговує Сумське машинобудівне НВО, а також постачає будівельний щебінь, побутовий камінь і відсів.До літа 2023 року кар’єр належав російському олігарху Олегу Дерипасці. За результатами перевірок ДБР компанія та її активи були під санкціями, а власність націоналізована.Ph. ukrainaincognita #СумськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Камінь “Диравець” — давній культовий мегаліт Камінь “Диравець” — великий вапняково-пісковиковий мегаліт із наскрізним отвором. Його друга назва — “Столовий Камінь”, оскільки верхня поверхня рівна, ніби стіл. Камінь виступає на лівому високому березі р. Колодниці. Скельні породи сформувалися 14–15 млн років тому, коли територія була дном теплого тропічного моря. Під час обстежень тут знайдено рештки давньої морської фауни.Вхід на камінь зі сходу перекритий ритуальним валом, вирізаним у мергелях. На західній вертикальній стіні збереглися три жолобоподібні заглиблення з гостроверхими закінченнями.Біля підніжжя каменя лежить великий овальний валун, а нижче на терасі — три округлі западини. У центральній з них археологи розкопали жертовну яму з шаром золи, вугілля і подрібненими кістками тварин. Тут же знайдено уламки глиняного посуду 8 – початку 9 ст., що підтверджує існування на цьому місці дохристиянського святилища.#Львівська Запропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Катерининська церкваКатерининська церква в Чернігові — пам’ятка архітектури національного значення та один із символів міста. Це кам’яний козацький храм 17–18 століть, зведений на кошти братів Лизогубів на честь героїзму їхнього діда та козаків Чернігівського полку під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 року.Храм побудований у стилі українського бароко, має хрестоподібний план, п’ять бань і всефасадну композицію з трьома входами. Його зовнішній вигляд повторює структуру традиційної дерев’яної церкви, а інтер’єр підкреслює вертикальність і п’ятиглавість споруди. Упродовж 18–20 століть Катерининська церква неодноразово зазнавала пожеж, перебудов і реставрацій, включно з відновою після руйнувань Другої світової війни.Під час російського вторгнення церква була пошкоджена уламками снарядів. Сьогодні Катерининська церква діє як козацький кафедральний собор ПЦУ та є однією з найвідоміших духовних і архітектурних пам’яток Чернігова.#ЧернігівськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Кам’янська Запорозька СічКам’янська Запорозька Січ — одна з найважливіших і найкраще досліджених Січей Запорожжя, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 та 1728–1734 роках. Заснована після знищення Чортомлицької Січі, вона стала місцем діяльності кошового отамана Костя Гордієнка і однією з останніх Січей у козацькій історії. Розташовувалася на мисі, оточеному Козацьким Річищем і гирлом річки Кам’янки.Дослідження Кам’янської Січі тривають з 19 століття: від перших описів Одеського товариства історії та старожитностей і робіт Яворницького — до археологічних розкопок Гошкевича, експедицій заповідника “Хортиця” та сучасних досліджень кінця 20 — початку 21 століття. Археологи встановили планування Січі та структуру укріплень, зафіксували залишки куренів, скарбниць, січової площі, ремісничого передмістя й козацького цвинтаря. Найвідоміший об’єкт — могила кошового Костя Гордієнка з кам’яним хрестом 18 ст.На території пам’ятки знайдено козацькі люльки, кахлі, металеві вироби, монети Кримського ханства, археологічні матеріали різних епох, залишки виробничих об’єктів, зокрема залізоплавильні печі. Частина території була знищена після створення Каховського водосховища, а решта зазнає природної ерозії та людського втручання.#ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅