Ґійом Мюссо «Квартира в Парижі»Або як я її називав весь цей час «Квартира на двох». Чим дуже сильно заґазлайтив подругу😁Ну а шо?! Вони ж реально вдвох її орендували. Ну, типу вдвох.Кроч, починав я це як легенький детектив, від якого буде важко відірватися. Взяв на перепочинок від Жадановського «Інтернату». А вийшло так, що цю книжку читав навіть довше.Початок був інтригуючим. Більше занурючись, розумів, що персонажі якісь нудні і не надто мене заохочують. Багато суперечок, одне проти одного йдуть, а навіть коли намацують спільний напрямок, то все одно не можуть знайти згоди. Порядком почало зайобувати. Читав, коли був час. Або коли трішки примушував себе. Хоча сама історія здалася мені цікавою. Реально було цікаво дізнатися що ж там сталося з сімʼєю художника, як до всього цього привело і які секрети на мене чекають в майбутньому. Під кінець книжки вже почав смакувати. Особливо, коли детективка свого «напарника» відпиздила при всіх в барі. Угарал я гучно😁 Проте розвиток цих персонажів далі пішов по якомусь дуже дивному шляху. Чи спойлити то всьо? Навіть не знаю. Лади. Трішки розкажу і закрию спойлером.Вона і він. Не знайомі. Зняли одночасно одну і ту ж хату померлого художника. Вона вирішує лахать звідти, тошо домовилася про повернення коштів. Він залишається в цій хаті. Потім обидва дізнаються про історію життя художника. І про його трагедію (сина викрали разом з дружиною, а потім на її очах малого зарубали). Сімʼя не витрамала та розпалася. Митець залишився сам. А потім сконав від серцевого нападу. Проте залишив по собі здогадку, що малий все ще живий. Цим і займається наша колишня детектиковка і її новий знайомий зі спільної хати. Вона йому дуже подобається. А він її дуже бісить.В якийсь момент він розуміє, що без неї не вирішить задачку, тому надурив і змусив обманом допомогти йому.Коли вона дізналася про це правду, то відпиздила його в барі😁Після цього все ж таки парочці вдалося знайти малого. На судні-заброшкє, де дитина якийсь час мешкала на самоті поряд з трупом однієї жінки (хто вона, не так важливо зараз).Кроч, і нє шоб відвезти хлопця в лікарню, вони його собі забрали і оформили в програму захисту свідків через друзів колишньої детектиковкі👀Чівоблять? А потім в епілозі через 5 років нам розказують яка вони щаслива сімʼя.Щось розгін від ненависті до любові — просто космічний. Особливо, коли на горизонті замаячила халявна нічєйна дитина. Сук, що за абсурд???Я навіть не знаю що позитивного сказати про цю історію. Чи негативного. Тут всього потрошку. Думав, буде задоволення, а виявилося, що мене в мозок виїбали))