Людмила Баран «Апельсин у калюжі»Це більше не ромком, а роздуми: а яка може стояти історія за тим апельсином, що лежить у калюжі?І такий погляд авторки мені імпонує. Це не просто історія заради історії. Всього лише фантазії. Людмила Баран дає просту історію про двох людей, які зустрілися при обставинах романтичної комедії на СТБ. Тільки на відміну від вищезгаданого каналу, читач може собі поставити на роль дійсно класного актора з живими емоціями😁Літній ромком, хоч і погода зараз не зовсім гуляльна, але все одно було класно пройтися по вуличках і місцевостях іспанських містечок. Завдяки цій книжці дізнався про коктейль Калімочо. І він став моїм одним з улюблених тепер. Десь приблизно на рівні з Бетоном (Бехеровка+Тонік) і Мімоза(Шампанське+Оранж джус(до речі, треба буде ще спробувати на Ананасовому — я не дуже активний бухарь😁))Людмило, даю тобі пятюню, тому що персонажа Владом можна було назвати тільки якогось негативного хуя. Влади, вибачте, але вас адекватних ріл мало. У бік Саш я також чув багато хуйового і якось з цим живу😁Було зовсім неважко здогадатися, що стосунки Насті можуть привести тільки в обійми Богдана. А він класний парубок)) І готувати вміє, і гуляти, і взагалі освічений і цікавий. Мені такі подоба.Не вишка літератури, при цьому і не бачив, щоб авторка якось так позиціонувала свій твір. Взагалі випадково знайшовся на поличці бібліотеки.Філософський бік твору «а шо тут робить цей апельсин» змусив мене подумати про багато того, що оточує в моменті. Нещодавно знайшов автівку на смітнику. І от яка може бути в нього історія? Чому він там? Можливо його хтось шукає? Можливо він брав участь у не дуже законних подіях? Питань дуже багато. Зрозуміти цей стан постійних питань ви зможете прочитавши "Апельсин у калюжі». Якщо хочете щось легеньке, велкам;)