🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩— Сподіваюся, ти не плануєш отруїти мене зараз, поки я не бачу, — долітає її втомлений голос із вітальні.— Слухай, після всього того пекла, через яке ти вже пройшла, було б надто тупо померти від моєї невдалої кави.— Не недооцінюй свої приховані кулінарні «таланти», Князєв.​Я мимоволі усміхаюся сам до себе, розливаючи каву по чашках. А потім раптом ловиш себе на зовсім незвичному відчутті — мені тут… спокійно. Вперше за дуже довгий і напружений час мені справді добре. І справа зовсім не в затишному будинку чи лісовій тиші за вікном. Справа виключно в ній. Я беру чашки й обережно повертаюся у вітальню.​Олівія сидить, підібгавши ноги під себе, і мовчки дивиться у велике вікно на вечірній ліс. Її волосся трохи розтріпане, обличчя все ще вкрите блідими слідами того жаху, через який їй довелося пройти. Але, бляха, для мене вона зараз — найкрасивіша жінка в усьому світі.​— Тримай свою отруту, — я простягаю їй чашку.— Якщо це лайно виявиться несмачним, я все одно тебе вб’ю, як тільки одужаю.— Я готовий ризикнути власним життям заради твого гастрономічного задоволення.​Вона робить невеликий ковток і замовкає на секунду, пробуючи смак.— Добре. Навіть дуже добре.— Це що, зараз був справжній комплімент моїм здібностям?— Не звикай до такого, це була хвилинна слабкість.​Сідаю в крісло навпроти неї, але потім випадково ловлю її глибокий погляд. І раптом, несподівано для самого себе, кажу зовсім не те, що планував спочатку.— Знаєш, я дуже довго думав над тим, чого мене так дико злить абсолютно все, що пов’язане з тобою.​Вона повільно піднімає очі, уважно вдивляючись у моє обличчя.— О, невже ми зараз відкриваємо безкоштовний сеанс психотерапії?— Можливо, щось на кшталт цього.— Я зараз абсолютно не готова до такого морально.— А доведеться вислухати.​Вона іронічно хмикає, але більше не перебиває. Я проводжу долонею по потилиці, збираючись із силами, і важко видихаю.Пара Олівії й Давида це дещо прекрасне для мене ❤️