Ну що, розкриваємо карти перед новим роком?🎄🤓У 2026-му моя книга вийде у видавництві Vivat. З цим видавництвом у мене склалась цікава, навіть трошки магічна історія. Власне, саме вони підштовхнули мене… до написання першої книги. Це була весна 2023 року. Я тоді тільки починала думати про письменництво. У мене був початок історії, я написала кілька глав, але ні віри в успіх, ні розуміння, що робити далі, у мене не було. Я вагалася, чи треба занурюватися в літературу, чи краще залишитися там, де я є.Одного дня я гортала соцмережі та побачила оголошення про конкурс. Vivat приймав рукописи у жанрі, який мені припав до душі. Часу на написання було до смішного мало — здається, місяці два? Але я відчула азарт і вирішила — пишу! Тоді я працювала дуже швидко. За кілька місяців з’явилась перша чернетка повноцінного роману. Я надіслала її на конкурс та, витираючи спітнілі долоні, стала чекати результатів конкурсу. Дочекалася. Свою першу відмову я сприйняла з гордо піднятою головою (пам'ятаю, їхала у тролейбусі, слухала сумну музику та стримувала сльози). Проте тоді я не опустила руки. Я подумала так: якщо мені вдалося написати повноцінну історію — 65 тисяч слів! — то я зможу зробити це вдруге. Так, власне, незабаром з’явилась "Афера". А потім "Єва". А потім "БДСМ". А потім — тобто зараз — історія про Яну, модель плюс-сайз, яка рекламує спідню білизну та бореться з РХП. Саме цей рукопис і знайшов домівку у чудовому видавництві Vivat💚
Я б хотіла, щоб ще більше дівчат і жінок читали любовні романи. Чи може це завищити стандарти? Єс, так, сі — і це чудово! Коли читаєш різні варіанти розвитку стосунки, різні прояви турботи і романтики, починаєш бачити, де ці кляті червоні прапорці. А коли ці книжки ще й обговорюють (клуби, коментарі, фестивалі) — взагалі топ! Коли я зустрічалася із хлопцями (дуже давно), то вважалося ок кидати когось через смс, ок з'являтися через 6 місяців після «були справи» і без нормальної розмови типу продовжувати стосунки (основне тут «типу стосунки»). В серіалах були ще більші емоційні гойдалки, тому в реальності вся драма могла ще й вважатися недостатньою. Між хлопцем і подругою — майже завжди вибирався хлопець. І так, дуже ок, що зараз нормалізується інше: ставити в пріоритет себе; жіноча підтримка; стосунки, в яких не треба прикидатися, що тобі подобається шансон, бо він слухає шансон; романтичні вчинки.«Але хіба не популярні зараз книжки про токсичні стосунки? А як же дарк романи?» — запитаєте ви. І так, але коли люди читають дарк романи — то це як фентезі, всі розуміють, де там «занадто». Це про якісь потаємні бажання, які ніхто і не планував втілити. Ну і звісно, я читала не аж так багато любовних романів, але в тих, які я читала — в тому чи іншому форматі все це було. Героїні вчилися приймати себе, дозволяти собі відчувати, не бути фальшивою версією себе, обирати карʼєру і багато всього іншого. І так, краще б я читала такі книжки, ніж поезію Ахматової, книжки Ремарка (хоча я філологиня і педагогиня, то читала дуже різне, навіть про систему виховання Макаренка).
Пропустила, що READBERRY пірнули у видання німецьких авторок, а за письменницею Дж. С. Вонда я давно слідкую в інсті. Отже, вона починала як незалежна авторка (самвидав) і стала справжнім феноменом німецького ринку. А потім створила два власні видавництва:✔️ Black Edition (для темних романів) та Pure Belle (для світліших історій у жанрі New Adult).Феноменально популярною стала завдяки серії «Very Bad Kings» — 10 книжок!!! Книжки серії регулярно займають перші позиції в списках бестселерів SPIEGEL та BILD. Одна з перших авторок у Німеччині, яка перетворила продаж книжок на повноцінний «lifestyle-досвід». У магазині Loveletters Bookshop мерч, спецвидання і чого тільки немає. Взагалі на Гудрідз зараз 67 книжок її авторства. Тобто вона видає по кілька книжок на рік, керує двома видавництва і створює мерч. Фріда має конкурентку в моєму списку дуже продуктивних людей. Звісно, це її псевдонім. На публічних подіях з'являється рідко і обирає радше сториз, прямі трансляції тощо. 😍 Обкладинка дуже гарна. І схоже, це буде м'який формат зі зрізом. Подобається!
А взагалі я теж хочу фото із Vivat insider day показати 😁😁 тим паче, що у мене це було два дні, бо Київ і Львів.Знаєте, коли ми обирали дати, то думали: всі вже відсвяткують і зʼїдять всю кутю (дві куті?), із відпусток вийдуть, на корпоративах по роботі побувають, від бабусь і дідусів повернуться. Аж тут хоба — морози, негода, обстріли, відсутність світла, спізнення потягів. Ну що ж. Минулого року багато горили із командою про інфлюенс-маркетинг. Все більше компаній у світі зміщують стратегію від разових «залучень селебріті» донішевих амбасадорів у різних тематиках та регіонах, щоб достукатись до більш вузьких, але лояльних спільнот (але тренд на нано-блогерів вже давно не тренд, а цілком дієвий інструмент, про який пишуть щороку вже років так з пʼять — стабільність). При цьому великі знаменитості все ще «корисні» для швидкого підняття впізнаваності (але їх залучають обережно, бо дорого). У світі великі бренди не обирають якийсь один із цих шляхів, а розподіляють бюджети і кампанії так, щоб і маленькі блоги залучати, і великих зірок теж.Ну і звісно, всі експерти радять налагоджувати стабільні і довготривалі співпраці, на противагу разовим рекламам; звертати увагу на цінності. Чи варто працювати із тими, хто «хайпує» на негативі? Тут кожна команда керівників у компанії ухвалює свої рішення. Але будь-яка колаборація — це сигнал підтримки. І підсилювати формати, контент і блоги, що множать негатив заради охоплень — таке собі партнерство. Історія «пишу про все, що відбувається у сфері» — лицемірна позиція, бо очевидно, що ніхто не пише про все, а обирає, на чому акцентувати увагу і про що саме розповідати. Але то я щось відволіклася на ніч. Радію, що ми нарешті зробили такі блогерські події. Страшенно хвилювалася, а потім співала в мікрофон Дорофеєву (лише кілька рядків, наступного разу буду співати Шугара). І дякую кріейторам, які беруть участь в подіях, знімають якісний контент, читають книжки, підтримують українських авторок! Звісно, вас більше, ніж на цих фото, але на жаль, поїхати в кожне місто України поки ніяк. Тому приїздіть на фестивалі обійматися. 😁🥂
Два роки без тебе, Максиме.І це досі звучить несправедливо й боляче — говорити «без тебе».За ці два роки твої «Вірші з бійниці» прочитали понад 20 тисяч українців. Нам часто пишуть і підходять на фестивалях — розповідають, як натрапили на твої тексти, як радили їх друзям, як поверталися до окремих рядків. Вірші перекладають, адже твій голос мають чути у всьому світі.Твоя збірка вже перекладена й видана у Греції, Франції, Литві та Бразилії. Окремі тексти вийшли у Польщі та Швеції. І зовсім скоро твої вірші читатимуть ще й у Болгарії, Німеччині та Іспанії. Кожен такий переклад — це ще одна розмова з тобою, ще один спосіб зберегти твою присутність.Ми видали твої щоденники й записи «На мінному полі пам’яті» — тексти, які ти залишив після себе. Їх упорядкував твій друг Валерій Пузік. Це було непросто, але дуже правильно. І ми вже готуємо наступну збірку, адже ти залишив нам стільки прекрасних віршів — обіцяємо, видамо всі з них.Твої книжки подорожують світом: Франкфурт, Лондон, Лейпциг, безліч фестивалів в Україні, де читачі завжди шукають твої збірки. І щоразу ловимо себе на думці: от би зараз ти був тут — точно пожартував би або сказав щось дуже влучне, з тією теплою усмішкою.Твої вірші живуть і поза сторінками книжок — вони стають піснями, виставами, публічними читаннями. Відбулося багато виставок твоїх фотографій, презентацій і зустрічей, де знову і знову говорять про тебе.Ти загинув 7 січня 2024 року на Харківщині.Ми дуже за тобою сумуємо, друже Далі. І продовжуємо робити те, що можемо — говорити про тебе й берегти твоє слово.
А ще Читомо опублікували топи видавців. В статті більше, а тут буде лише кілька. Цікаво, що Букшефа і РМ немає. А в деяких наклади топового фентезі доводять, що видати фентезі — недостатньо, його ще треба продати (в цьому дописі їх немає, в статті є). Джерело: https://chytomo.com/knyzhky-pavliuka-zaluzhnoho-j-inozemne-romentezi-bestselery-2025/▪️ Vivat Фріда Мак-Фадден. Служниця — 33 тис. примірників;Джон П. Стрелекі. Кафе на краю світу — 25 тис. примірників;Ана Хван. Twisted. Кохання — 24,5 тис. примірників;Фріда Мак-Фадден. Служниця спостерігає — 24,2 тис. примірників;Стефані Ґарбер. Балада про недовго й нещасливо — 19 тис. примірників▪️ КСД Ребекка Яррос. Оніксова буря. Емпіреї. Книга 3 — 45 тис. примірників;Сьєрра Сімоне. Священник. Книга 1 — 44 тис. примірників;Ліз Томфорд. Вище неба. Місто вітрів. Книга 1 — 40 тис. примірників;Тесс Геррітсен. Хірург. Книга 1 — 36 тис. примірників;Пенелопа Дуглас. Конклав. Книга 3 — 35 тис. примірників.▪️ ReadberryГоллі Джексон. Посібник з убивства для хорошої дівчинки — 40 тис. примірників (як і торік);Голлі Джексон. Виживуть п’ятеро — 30 тис. примірників;Голлі Джексон. Ні жива ні мертва — наклад не зазначено;Лорен Робертс. Безсила — 20 тис. примірників;Анна Савас. Тримай мене. Новоанглійська балетна школа — 15 тис. примірників.▪️ ВСЛ Ілларіон Павлюк. Я бачу, вас цікавить пітьма — 38 000 примірників;Ілларіон Павлюк. Книга Еміля — 25 500 примірників;Євгенія Кузнєцова. Спитайте Мієчку — 18 000 примірників;Євгенія Кузнєцова. Вівці цілі — 17 000 примірників;Павло Дерев’янко. Аркан вовків — 16 000 примірників.▪️ ВіхолаВолодимир Станчишин. Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією — 33 900 примірників;Юлія Ярмоленко. Малечі про інтимні речі — 24 000 примірників;Андрій Сем’янків (MED GOblin). Танці з кістками — 22 000 примірників;Володимир Станчишин. Для стосунків потрібні двоє — 20 900 примірників;Володимир Куліш. Слово про будинок «Слово» — 15 000 примірників.▪️ Наш форматҐреґ Маккеон. Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети (оновл. вид.) — 23 616 примірників;Раян Голідей, Стівен Генсільман. Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити (оновл. вид.) — 12 190 примірників;Роберт Сапольскі. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас — 7 457 примірників;Девід Ґоґґінс. Мене не зламати. Гартуй дух і кидай собі виклики — 7 429 примірників;Деніел Канеман. Мислення швидке й повільне — 6 263 примірники.
#начитала «Шлях Еврідіки» Наталії Довгопол і дуже раджу!Відгук буде коротким. Українка Віро летить у Грецію, бо відомий місцевий письменник вкрав її рукопис. З дитинства Віро бачить дивні сни і видіння — і через це вона втрапить в небезпечні пригоди і орфічний культ (не без залучення цього ж письменника). Це книжка, в якій неможливо визначити один жанр. Тут багато романтики, багато пригод, є містика і загадки. Романтично-пригодницька історія. Або ретелінг міфу про Орфея і Еврідку (я не знала цього міфу раніше). Я ще не читала ретелінгів від українських авторів. Ще й коли він такий динамічний (до цього я читала «Цирцею» — і там зовсім інший темп). Чомусь іноді згадувалася Стефані Гарбер — в описах і деталях, хоча сюжет абсолютно не схожий. Головна героїня іноді дратує своєю емоційністю, синдромом «світ крутиться навколо моїх проблем» (що логічно, бо вона тут головна героїня). І не скажу, що вона мені прям подобалася, але її дреди і татуювання із мойрами 🔥 Але Стас — це любов! 💔💔💔 і подружка головної героїні теж (хоч і на візочку, але стільки всього наробила!). Мінус: Після цієї книжки страшно захочеться в Грецію!Плюс: Після цієї книжки страшно захочеться в Грецію!✔️ Я вже читала книжки Наталії Довгопол. І її «Шпигунок з притулку Артеміди» теж ніжно люблю!✔️ Онлайн-презентація книжки https://www.youtube.com/live/4w74XPkH39E?si=cfq-pTBmsJG1-EAa
Розкажу ще вам кілька робочих новин. ▪️ Сьогодні в 12:00 вас чекає великий сюрприз! Передзамовлення, яке поза нашими стандартними дропами. Щось красиве!▪️ «Діло діточе» Остапа Українця, Катерини Дудка, «МурКотливі історії» Зоряни Биндас і «Ким ми були» Валерія Пузіка — це видання, що створені за підтримки Українського інституту книги. Тому перші наклади по 1500 примірників роз'їхалися по бібліотеках. Другі наклади (але перші для продажу) ми отримали в жовтні — і от «Діло діточе» та «МурКотливі історії» скоро відправляться на додрук. Це важливі книжки і тішить, що вони знайшли своїх читачів. Знаю, що в Києві примірники розкупили (але сподіваюся, ще кілька привезуть, бо у нас і вітрини по цій книжці, і реклама в метро). ▪️ В січні вас чекає передзамовлення на дві топові книжки українських авторок!!! На початок місяця колеги вже готують для вас анонси. Фентезі і містичний трилер. ▪️ «Шляхи Еврідіки» Наталії Довгопол і «Остання обитель бунтарства» Ірини Грабовської вже в усіх офлайн-книгарнях. Такі вже вони красиві! Офіційно оголошую їх найгарнішими книжками Vivat серед книжок українських авторок і авторів. ▪️ Ще зараз на сайті і в книгарнях -50% на книжку «Найкраще Різдво» — багато рухомих елементів і віконечок. Точно буде вау-ефект у малюків. ▪️ У книгарнях Vivat діє зимова пропозиція: кожен, хто купує різдвяну чи зимову книжку, отримує бонуси від українських локальних брендів: Eco Priority, GNIZDO, Shaleniy Enot, TVOЄ, Tviy.vosk, Micro Jewelry. І навпаки: наші партнери дарують своїм клієнтам спеціальні знижки на книжки.
Книжки, які найчастіше читали для Goodreads Reading Challenge 2025Goodreads проаналізували статистику і поділилися переліком книжок, які читачі найчастіше читали для челенджу. 🏆 Top Fiction — дві книжки із шести я читала, обидві раджу («Напрочуд кмітливі створіння», «Жовтолика»). The Wedding People — теж хочу, зараз на передзамовленні у Фабулі. 🏆 Top Historical Fiction — люди досі читають «Соловей» Крістін Генни. Я теж читала, але так давно, що вже й забула, чому ридала пів книжки (але цей факт пам'ятаю). 🏆 Top Mystery & Thriller — 5 із 6 це книжки Фріди Мак-Фадден. Чи здивована я? Ні. 6 із 6 — вийшли або вийдуть у Vivat (одна вже прям дуже скоро!). 🏆 Top Fantasy — Шваб і Кван рулять. Кван ще й в кількох категоріях! 5 із 6 вже вийшли українською, шоста — на передзамовленні. 🏆 Top Romantasy — тут нічого несподіваного. Маас, коли нова книжка? 🏆 Top Romansе — дві Генрі, дві Хіменес, а загалом всі авторки тут активно виходять українською. 🏆 Top Science Fiction — а чому «Колгосп тварин» і «Оповідь служниці» — це наукова фантастика? 🏆 Top General Nonfiction — цікаво, як «Тривожне покоління» і The Let Them Theory навіть трохи посунули безсмертні Атомні звички.
Під кінець цього року я вже як вичавлений лимон, а рік можу рахувати за два. Вчора згадували деякі із співпраць із колегами для підсумків року, то я була впевнена, що це було не цієї весни, а минулої. 🤪 Сьогодні я майже цілий день працюю, бо деякі завдання давно висіли — і треба нарешті доробити. І багато шукаю різної інформації то тут, то там. І зрозуміла, що за цей рік дуже втомилася від того, що всім все не так. Я розумію, що це накопичувальний ефект, що всім емоційно важко. Але таке відчуття, що за кожну помилку тепер готові розпинати. Частина книжкових блогерів (особливо початківців) будують особистий бренд, сторінку в соцмережах чи весь контент навколо негативу (і навмисно його шукають). Вони фокусуються на чужих помилках, бо «їхня аудиторія має знати про таку ситуацію». Але ж очевидно, що так висвічуються не всі «ситуації», а якісь вибіркові історії. Часто ті ж блогери потім то тут, то там жаліються, що видавництва не надсилають книжки (три новинки зараз — це 2 тисяч грн, звісно, всім все не надішлеш), не купують рекламу, купують рекламу, але не в них, а в когось, хто менше заслуговує (на їхню думку).Врешті частина блогерів (не всі), які кажуть, що популяризують читання, насправді вишукують проблеми, бо це робить їм перегляди і статистику. Як це хоча б щось популяризує? Риторичне запитання. Бо коли такі відео попадають на аудиторію, яка не читає, то єдині висновки, які вони роблять, — загалом не на користь українського, тому навіть не хочу озвучувати (це я не придумала, я чула такі тези). За ці пів року відписалася від 10+ книжкових телеграм-каналів. До деяких заходжу раз на місяць, щоб побачити настрої, але цифри і аналітика показують набагато більше цікавого, ніж емоційні дописи в стилі «хтось там знову пробиває дно, бо вибрав не ту обкладинку».Буває і таке, що те, що блогери називають «критикою», на практиці стає запуском хвилі агресії. І коли серед коментарів з’являються фрази на кшталт «давно по них не прилітало» — це вже про розпалювання конфлікту. Найсумніше, що такі коментарі часто і не модеруються (тобто толеруються?).Великі косметичні, фешн або продуктові бренди часто укладають із блогерами угоди: no negative PR or mentions of brand without prior consent. Або ще «Influencer agrees not to make or publish any statements that are defamatory, derogatory, or negative toward the Brand, its affiliates, employees, products, or services…». Думаю, що книжкові бренди теж з часом до цього прийдуть.Блогери можуть говорити про все, що їм хочеться. Але і бренди можуть вибирати, з ким працювати, а з ким — ні. На щастя, як у блогерів великий вибір, що читати, так і у компаній — великий вибір, з ким співпрацювати. Ми можемо вибирати фокус — і людей, із якими будуємо простір навколо книжок і маємо спільні цінності. Ну і це чудово.
TGLIST.COM.UA
