Estadísticas de telegram channel - @kinoinstytut

Самоцензура стала невидимим ворогом сучасного західного кінематографа. Якщо гучні скандали із заборонами фільмів привертають увагу громадськості, то тиха епідемія відмови від "складних" проєктів непомітно змінює ландшафт європейського кіно. Про це відверто говорили 17 травня учасники під час панельної дискусії "Framing Democracy: The Power of Film" ("Демократія в кадрі: Сила кінематографа") на цьогорічному Канському кіноринку."Криза демократії нині має два виміри. З одного боку, це зростання авторитарних політичних фігур, які впливають на цілі суспільства. З іншого — реакція суспільства на ці зміни, яку можна назвати передфашизмом. Як реагують інституції, коли хтось вимикає механізми різноманітності, рівності та інклюзивності (DEI) у системі? Як режисер, як ви реагуєте? Мене найбільше лякає м’яка самоцензура, коли люди уникають радикальних проєктів, знаючи, що їх важко реалізувати. Історик Тімоті Снайдер вважає, що суть тиранії саме в цьому, і наголошує, що громадянська та інституційна відповідальність лежить в основі проблеми. Свобода — це не лише принцип, а щоденний акт, зокрема на інституційному рівні. Для європейських суспільних фондів це зараз ключове питання. У США масштаби самоцензури досягли величезних розмірів", — зазначила виконавча директорка Данського кіноінституту Тіне Фішер."Самоцензура — це справді сумно. Йдеться не лише про гроші зараз, а й про ті, які ви могли б заробити в майбутньому", — підкреслила Ліза Драйер, директорка фестивалю FantasticFest, натякаючи, що багато продюсерів відмовляються від політично гострого контенту через страх потрапити до неофіційних "чорних списків".В епоху, коли межі дозволеного в мистецтві дедалі частіше визначаються не художніми, а політичними та комерційними міркуваннями, збереження незалежності кінематографа стає не лише творчою, а й громадянською місією. Детальніше читайте і дивіться за посиланням: https://cutt.ly/7rct7aG5А як справи з політичною самоцензурою в українському кінематографі, що думаєте?Підписатися на Український кіноінститут

Фестиваль анімації LINOLEUM вперше проводить зарплатне опитування представників української анімаційної індустрії.Важлива залученість кожного, хто працює у цій сфері, адже ваші відповіді допоможуть лобіювати інтереси спільноти в майбутньому.Анкета є анонімною та займає приблизно 10–15 хвилин. Для зручності заповнення рекомендуємо використовувати комп’ютер або ноутбук. Після завершення ви зможете переглянути свої відповіді та, за потреби, відредагувати їх.Заповнити анкету можна ось тут https://cutt.ly/7rlxrqIDДедлайн подачі - 28 травня.Галузеве опитування проходить у межах аналітичного проєкту «Анімація: Путівник до професії» за підтримки British Council Ukraine. На його основі буде сформовано звіт із рекомендаціями, який допоможе студіям, фрилансерам та молодим спеціалістам краще орієнтуватися на ринку, уникати демпінгу та будувати прозорі трудові відносини.Звіт буде презентовано у жовтні в межах фестивалю LINOLEUM та опубліковано у вільному доступі на сайті й у соцмережах фестивалю.Дослідження проводить Sense Research. Це нова дослідницька агенція, заснована минулого року Світланою Больман, яка до цього 9 років займалася управлінням дослідженнями у ВООЗ.Підписатися на Український кіноінститут

Американські стрімінги проти Європи: чи почнеться війна за аудіовізуальний ринок?Глобальна кіноіндустрія на межі потрясінь: президент США Дональд Трамп розширює торговельну війну, і цього разу під прицілом можуть опинитися американські стрімінгові платформи — Netflix, Disney+, Amazon — у протистоянні з Європою. Нові тарифи, які стартують 2 квітня і названі Трампом "Днем визволення", загрожують перерости в культурний конфлікт через європейські правила для стрімінгів. Про це пише Screen Daily.Трамп проти європейських законівУ меморандумі від 21 лютого Трамп розкритикував закони, які змушують стрімінгові сервіси фінансувати локальний контент, зокрема директиву ЄС (AVMSD). Вона дозволяє країнам, як Франція чи Іспанія (вже 14 держав), вимагати від платформ інвестувати в європейські проєкти. Трамп назвав це "атакою на суверенітет США" і пообіцяв ударити тарифами. Канада вже має схожі правила, а Австралія та Південна Корея готуються їх запровадити. Для американських гігантів це — загроза їхній глобальній експансії.Стрімінги б’ють на сполохАсоціація кінокомпаній США (MPA), що лобіює інтереси Netflix і Disney, подала звіт на 86 сторінок, звинувативши 30 країн у "торговельних бар’єрах". У Європі їх дратують квоти (30% контенту має бути європейським) та "надмірні" інвестиційні вимоги. Гільдії DGA та IATSE додають: через ці правила США втратили 40% телепродукції з 2022 року, а Європа, зокрема Британія, "перетягує" американські гроші на свої проєкти. MPA вважає це "несправедливою війною" проти стрімінгів.Європа під ударомЄврокомісія мовчить, чим обурила 54 депутатів Європарламенту — вони вимагають захищати Директиву AVMSD. Французькі продюсери називають дії США "оголошенням війни". Дані CNC вражають: там, де стрімінги зобов’язані інвестувати, їхні замовлення зросли на 140% за 2020–2024 роки. У Франції Netflix і Disney вклали €866 млн за три роки. Без цих правил Європа ризикує втратити культурний суверенітет.Чи буде бій?Для Європи аудіовізуальний сектор — це "м’яка сила" і економіка. Для американських стрімінгів — ринок, який не хочуть ділити. Експерти закликають Європу об’єднатися, інакше США можуть "задушити" її культурне розмаїття. Війна за екрани вже на порозі.Підписатися на Український кіноінститут

Чому у США економісти не схвалюють регіональні рібейти для кіноіндустріїАмериканські економісти різних політичних поглядів демонструють рідкісну одностайність у негативній оцінці регіональних рібейтів (податкових пільг) для кіноіндустрії. Дослідження систематично спростовують оптимістичні прогнози лобістів та зацікавлених медіакорпорацій. Про це пише видання The Daily Indy.Реальні дані проти оптимістичних прогнозівДослідження 40 штатів США за 15-річний період виявило лише мінімальні або тимчасові економічні вигоди від податкових пільг. Більшість типів пільг не мали помітного впливу на зростання заробітної плати місцевих працівників чи валового продукту регіону.Показові приклади з американських штатівНью-ЙоркПопри інвестування $7,5 мільярдів у податкові пільги, штат отримує лише 15 центів податкових надходжень на кожен витрачений долар. Департамент оподаткування визнав, що більшість кіновиробництва "відбувалася б у штаті незалежно від наявності пільг".ДжорджіяДжорджія привабила такі проєкти як "Голодні ігри", фільми Marvel та "Ходячі мерці" агресивною політикою податкових пільг. Проте аудит 2023 року виявив негативний вплив на загальне створення робочих місць. Кожне створене робоче місце в штаті для кіноіндустрії коштувало платникам податків приблизно $160 000.Проблема "гонки на дно"Податкові пільги створюють "гонку на дно", коли регіони конкурують між собою, пропонуючи дедалі щедріші умови. Кіностудії диктують свої умови, переміщуючи виробництво туди, де пропонують найвигідніші пільги.Така конкуренція не створює нових робочих місць у глобальному масштабі, а лише переміщує їх між регіонами за рахунок платників податків.Тимчасовість створених робочих місцьБільшість проєктів — це короткострокові виробництва, які не забезпечують стабільної зайнятості. Високооплачувані посади часто заповнюються людьми з-за меж регіону, де відбуваються зйомки. Місцеве населення зазвичай отримує менш оплачувані та нестабільні посади.Проблема прозорості та оцінки ефективностіБагато програм податкових пільг страждають від недостатньої прозорості. Звіти про економічний вплив часто готуються самими бенефіціарами, що створює конфлікт інтересів.Незалежні дослідження академічних установ або державних аудиторських органів показують значно скромніші результати порівняно з прогнозами галузевих лобістів.Досвід США демонструє, що рібейти для кіноіндустрії рідко виправдовують очікування щодо економічного зростання та створення робочих місць. Незважаючи на їхню політичну привабливість, такі програми часто виявляються неефективним використанням обмежених бюджетних ресурсів.Підписатися на Український кіноінститут

Кабмін передав Мінкульту понад 200 млн грн для Держкіно. Про це у Телеграмі повідомив постійний представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук.Кошти взяли з бюджету, які раніше були у розпорядженні Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну. Йдеться про загальний і спеціальний фонди держбюджету.Гроші розподілили так:30 мільйонів 443,6 тисячі гривень — на «Керівництво та управління у сфері кінематографії» (з загального фонду);128 мільйонів 676,4 тисячі гривень — на «Державну підтримку кінематографії, включно з документуванням воєнних злочинів» (з загального фонду, на поточні витрати);45 мільйонів гривень — на спеціальний фонд.Виконувати ці програми буде Держкіно.Нагадаємо, раніше видатки на Державне агентство України з питань кіно знизили втричі. У держбюджеті на 2025 рік заклали 204,1 млн грн, тоді як на 2024 рік передбачалося 618 млн грн.У лютому Кабмін надав Міністерству культури та стратегічних комунікацій повноваження у сфері розробки та реалізації державної політики в сфері кінематографа.Підписатися на Український кіноінститут

10 причин уникнути страждань і болю під час загострень. Пам’ятка для режисерів і продюсерів1. Якщо можеш не знімати, не знімай. Кіно — це неминучість для сильних творчим духом.2. Твій фільм ніхто не чекає. Ти ніхто, і твоє кіно — сміття в океані контенту.3. Уваги на всіх не вистачить. Кіно — в аутсайдерах за медіаспоживанням у середньостатистичного обивателя.4. Поганий фільм вимагає стільки ж ресурсів і часу, як і шедевр. То навіщо ти витрачаєш стільки сил на виробництво шлаку?5. Сублімація не працює. Після створення фільму ментальних проблем стане тільки більше.6. Кіно не прогодує. Шукай іншу основну роботу, або помреш голодним.7. Фестивалі — це лотерея. Немає зв’язків? Твій фільм у смітнику.8. Кіноіндустрія кишить шахраями, циніками і нарцисами. Не довіряй людям, які розподіляють бюджет і мають владу над твоїм гонораром. Сумніваєшся? Вже програв.9. Бійся інвестора, який не повернув свої гроші. Не окупився? Інвестор тебе закопає. Про прибуток мовчу — його немає.10. Якщо тебе нічого з цього не зупинило, вітаю — ти псих. Знімай, раз припекло.

Детальне дослідження "How are theatrical films distributed on TV and on VOD in the EU?" Європейської аудіовізуальної обсерваторії — справжня дорожня карта для тих, хто хоче зрозуміти, як кінотеатральні фільми потрапляють на телебачення та платформи VOD у 17 країнах ЄС. Для української кіноіндустрії, яка прагне інтегруватися в європейський простір, тут є купа корисних інсайтів. У кінці пропонуємо практичні поради, як продюсерам вибудувати стратегію дистрибуції наших фільмів у Європі.Що каже дослідження?Обсерваторія аналізує три ключові аспекти:Сервіси (TV, SVOD, TVOD): Як ТБ і VOD-платформи обирають фільми.Життєвий цикл фільмів: Шлях від кінотеатрів до телеекранів чи стрімінгу.Доступність для глядачів: Скільки фільмів доходить до аудиторії в кожній країні.Дані зібрані з LUMIERE (прокат), Metaprofile (ТБ) і JustWatch (VOD), тож це не просто теорія, а реальні цифри. Ось що я виніс для нас.Ключові цифри і трендиТБ любить хіти: 63% фільмів на ТБ у 2022 році в 17 країнах ЄС — це театральні релізи, причому 62% із них зібрали понад 100 тис. глядачів у кіно. ТБ-канали обирають перевірене і комерційно успішне.VOD — ширший вибір: На SVOD (Netflix, Amazon Prime) лише 40% — театральні фільми, на TVOD (Google Play) — 45%. Зате каталоги в 4,5–5 разів більші, ніж на ТБ, і там є місце для артхаусу чи навіть провальних у прокаті стрічок (33% європейських фільмів на SVOD зібрали менше 10 тисяч глядачів).Швидкий перехід: 63% фільмів 2022 року вже в тому ж році з’явилися на TV/VOD. TVOD і SVOD беруть по 50% таких релізів, ТБ — 41%.Франція домінує: 50% усіх фільмів ЄС на TБ, SVOD і TVOD — французькі. Польща, Німеччина, Іспанія та Італія теж у топі.Локалізація чи дистрибуція: Американські фільми охоплюють 15–16 країн на SVOD, а європейські фільми — лише 4 (ТБ) чи 7 (SVOD). Локальні ринки важливі, але це виклик для експорту.VOD подвоює можливості: У середньому VOD додає до кожної країни стільки ж фільмів, скільки не виходило в місцевих кінотеатрах.Як це використати українським продюсерам? Практичні кроки далі за посиланням: https://cutt.ly/urtA2sNeПідписатись на Український кіноінститут

Українське кіно: перемоги, виклики та загрози на міжнародній ареніЗ початку повномасштабного вторгнення українське кіно привернуло увагу світу. Наші фільми стали частиною програм найбільших фестивалів, отримували престижні нагороди, а «20 днів у Маріуполі» виборов перший в історії України Оскар. Здавалося, що український кінематограф отримав «зелене світло». Але третій рік війни приніс нові виклики. Про це пише Анна Паленчук, кінопродюсерка (435 ФІЛМС та Be Brave FILMS Inc), яка зараз проживає у Канаді.🔹 Світова увага слабшає. Якщо перші роки війни кожен великий кінофестиваль включав українські фільми у свої програми, то тепер ситуація змінюється. Українське кіно починають сприймати як «надто політизоване» або навіть як пропаганду. 🔹 Фінансування та незалежність. Державне фінансування кіновиробництва в Україні майже заморожене. Багато фільмів створюються завдяки міжнародним фондам, але в той же час в Європі та США державна підтримка українського кіно викликає недовіру. Під час Оскар-кампанії In the Rearview (польсько-франко-українське виробництво) в Лос-Анджелесі не раз звучало: «Як добре, що вам ніхто не диктує, що знімати!» Ця реакція свідчить про проблему іміджу українських інституцій, які все частіше сприймаються як організації, що контролюють наративи. 🔹 Небезпечні прецеденти. Скандал на кінофестивалі в Торонто з фільмом Russians at War показав, що фільми з проросійською оптикою можуть отримувати міжнародну підтримку під виглядом «авторського бачення». Водночас українські стрічки, створені за підтримки Держкіно, можуть автоматично виключатися через стереотипи про державний контроль. 📢 Що далі? На четвертий рік війни українські фільми ризикують отримувати відмови через «надто проукраїнську позицію». Це вплине не лише на фестивалі, а й на дистрибуцію та доступність фільмів на стримінгових платформах. Ми не можемо дозволити собі припинити знімати фільми про війну. Але як довести, що українське кіно – це не пропаганда, а чесне відображення реальності? Держава має не лише фінансувати виробництво, а й активно працювати над формуванням позитивного іміджу українського кіно у світі. Без цього наш кінематограф ризикує опинитися на периферії глобального медіапростору.Підписатися на Український кіноінститут

Задля підтримки української кіноіндустрії до угоди про асоціацію з ЄС внесли поправку.Україна стала офіційним членом підпрограми "Медіа" "Креативної Європи" — флагманської програми Європейської комісії з підтримки сфери культури та аудіовізуального сектору з бюджетом 2,7 млрд євро. Про це повідомляється на порталі Єврокомісії.Програма підтримує фінансування окремих проєктів, пов’язаних із розробкою та дистрибуцією кіно, онлайн- та телеконтентом, а також створенням інноваційних інструментів та бізнес-моделей в аудіовізуальній індустрії.Тепер українські кіновиробники можуть подавати заявки на всі відповідні конкурси в рамках підпрограми "Медіа".На підпрограму "Медіа" припадає щонайменше 58% бюджету програми «Креативна Європа».Щоб надати Україні повноправного членства, 11 грудня виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен та віцепрем’єр-міністерка України Ольга Стефанішина підписали поправку до чинної угоди про асоціацію України з ЄС під час церемонії, яка відбулася сьогодні вдень у Брюсселі.За словами Хенни Вірккунен, приєднання України до європейської аудіовізуальної екосистеми через напрямок “Медіа” програми “Креативна Європа” допоможе “режисерам та продюсерам ділитися своїми фільмами та історіями з ширшою аудиторією ЄС, одночасно сприяючи більшій солідарності та співпраці”.Україна долучилася до програми «Креативна Європа» у 2016 році. Відповідну угоду між урядом України та Європейською Комісією було підписано 19 листопада 2015 року.Підписатися на Український кіноінститут