Estadísticas de telegram channel - @kinoinstytut

Державне агентство України з питань кіно призначило на посаду генерального директора Національного центру Олександра Довженка Ігоря Гладуна та уклало з ним відповідний контракт. "Ігор Миколайович Гладун працював у Довженко-Центрі з серпня 2022 року на посаді виконавчого директора, у грудні 2024 був призначений виконуючим обов'язків генерального директора", - йшлося в повідомленні "Довженко-Центру" на сторінці у Фейсбук.Зараз ця новина уже видалена на сторінці Довженко-Центру у Фейсбук.Як відомо, 15 листопада 2022 року Держкіно призупинило реорганізацію "Довженко-Центру" до завершення повного аудиту та обрання нового керівника.21 грудня 2022 року Держкіно оголосило конкурс на гендиректора "Довженко-Центру", у якому перемогла колишня очільниця Олена Гончарук, але контракт із нею підписано не було.12 липня 2023 року Господарський суд Києва визнав незаконним наказ Держкіно про реорганізацію "Довженко-Центру". Пізніше Північний апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. У кінці 2024 року Касаційний суд залишив без задоволення скаргу про незаконність наказу Держкіно щодо реорганізації "Довженко-Центру".1 березня 2024 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Олени Гончарук до Держкіно щодо укладення контракту на керівника "Довженко-Центру" в редакції, запропонованій позивачем.У лютому 2026 року віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що конфлікти між Держкіно і "Довженко-Центром" залагоджено, але поки йде пошук рішення, що робити з призначенням генерального директора Центру.

ℹ️Старт подачі заявок по проєкту "Національна програма фінансування культури" ("1000 годин українського контенту") розпочнеться в найближчі тижні, а пітчинг заплановано на другу половину літа. Цей проєкт запланований як щорічний.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики - міністерка культури України Тетяна Бережна в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".Раніше очікувалося, що міжнародний пітчинг президентської програми "1000 годин контенту" припаде на травень 2026 року, а оголосити старт подачі заявок на проєкт планувалося до кінця 2025 року."Ключова ціль – забезпечити абсолютно прозорі процедури для відбору. Тому Міністерство культури працює над постановою, яка приблизно місяць була на обговоренні зі всіма представниками сектору, з громадянським суспільством, з митцями. Ми отримали багато коментарів, схвальних відгуків, думок, від представників галузі з глибокою експертизою, щоб покращити постанову. Наразі проєкт готується до відправлення на затвердження урядом. Вже фінальні етапи", - сказала Бережна.За її словами, наступний крок полягатиме в залученні експертів за 11-ма напрямками для 11 різних видів культурного продукту, які оцінюватимуть заявки, після чого буде відкрита подача самих заявок."Як тільки наберемо заявки, вони будуть на першому етапі оцінюватися експертами, а на другому - доєднаються міжнародні експерти, які матимуть дорадчий голос. І ще нас чекає велика подія - пітчинг проєктів, який буде транслюватись. За його результатами зможемо відібрати найкращі проєкти, які будуть профінансовані в рамках цієї програми", - розповіла віцепремʼєр, зазначивши, що до старту подачі заявок залишилися тижні."Терміни пітчингу трошки змістилися. Маємо велику амбіцію, що пітчинг відвідають міжнародні експерти. Тому поставили його в другій половині літа з розумінням, що подія не має перетинатися з великими міжнародними подіями, зокрема фестивалями та кіноринками", - додала вона.Віцепремʼєрка звернула увагу, що умови програми дозволяють отримати фінансування в цьому році і продовжувати реалізацію проєкту в наступному.Як відомо, під патронатом президента Зеленського в 2026 році буде реалізовуватися програма "1000 годин українського контенту". Зокрема, у державному бюджеті на 2026 рік Міністерству культури передбачено 4 млрд грн на забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської і євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, творення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування. Зазначається, що кошти підуть на створення українського культурного продукту: нові фільми, серіали, музика, книги й проєкти, що утверджують українську ідентичність і розповідають світу про Україну. В грудні 2025 року Мінкультури розпочало громадське обговорення проєкту постанови уряду "Деякі питання створення українського контенту" щодо реалізації ініціативи "1000 годин українського контенту".Голова Держкіно Андрій Осіпов заявив, що сприймає як недовіру до команди інституції той факт, що програму хочуть провести поза Агентством кіно. Також частина членів комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлювали незгоду з тим, що кошти на цю програму будуть виділятися через Мінкультури, а не безпосередньо для Держкіно та інші профільні інституції.📱Підписатися на Український кіноінститут

ℹ️Держкіно створить окрему агенцію Ukrainian Films, яка займатиметься промоцією українських фільмівУже цього року заплановано створення агенції Ukrainian Films, засновником якої буде Держкіно, і яка займатиметься промоцією кіно за аналогом досвіду Німеччини та Франції. Про це в інтервʼю Укрінформу повідомив голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.За словами Осіпова, Ukrainian Films створюється шляхом виділення кількох структурних підрозділів. «У Ukrainian Films буде окремий офіс, самостійний керівник та достатньо великий бюджет. Ця установа буде більш гнучкою, стане реальним містком між державою і кінобізнесом. Ukrainian Films займатиметься фестивальною діяльністю, промокампаніями українських фільмів як за кордоном, так і всередині країни», - розповів він.Очільник Держкіно зазначив, що за взірець братиме досвід Франції та Німеччини, у яких є спеціальні органи (крім Держкіно), які займаються промоцією національних фільмів всередині країни та за її межами. У Франції – Unifrance, в Німеччині – German Films.«Така практика є і в інших державах, але саме згадані агенції я вважаю взірцевими», - сказав Осіпов.За його словами, вже є домовленості з German Films і CNC, що вони візьмуть працівників українського Держкіно на стажування, щоб швидко створити компетенцію українських службовців та повноцінно запустити цю роботу тут.Він додав, що «якби не складні умови, в яких ми опинилися – блекаути, складна безпекова ситуація, – ми б уже це зробили. Бо для того, щоб з’явився Ukrainian Films, є все, і головне, є політична воля».📱Підписатися на Український кіноінститут

👁‍🗨Інсайдер: Пряма лінія зв’язку з Українським кіноінститутомМи знаємо, що в українській кіноспільноті є теми, про які не прийнято говорити вголос через страх репутаційних чи професійних ризиків. Але без правдивих фактів і документів неможливо створити прозору й ефективну індустрію.Для збору важливої інформації ми запускаємо бот зворотного зв'язку: https://t.me/kino_insider_botНаш підхід до анонімності: Ми не обіцяємо «магічну» технічну невидимість — ми гарантуємо захист джерела. Ваші особисті дані, якщо й будуть відомі нам, ніколи не будуть передані третім особам чи оприлюднені. Після отримання та збереження ваших документів/фактів, історія переписки може бути видалена за вашим запитом.Перевірка: Ми працюємо лише з фактами. Будь-яка інформація буде верифікована мінімум через два незалежні джерела.Що ми шукаємо? Документи, скріншоти, підтверджені факти зловживань, кулуарні домовленості та інсайди, що впливають на розвиток української кіноіндустрії.Що ми з цим зробимо? Отримані дані стануть основою для аналітики на сторінках Кіноінституту у соцмережах. Наша мета - перетворити закриті інсайди і чутки на публічні аргументи для змін.Якщо ви володієте інформацією, але чекали безпечного моменту - він настав: https://t.me/kino_insider_botПерешліть цей пост колегам. Чим більше джерел — тим об’єктивнішою буде картина.📱І не забудьте підписатися на Український кіноінститут

Про що українських кінематографістів попереджає битва за поглинання Warner Bros. Discovery📱Чому Netflix так сильно прагне купити цю компанію? Ця угода зовсім не властива Netflix, адже компанія ніколи раніше не йшла на поглинання такого масштабу. Вона бере на себе ризики, створює тиск на ціну власних акцій і вимагає колосальної уваги з боку керівництва. Постає логічне запитання: навіщо?Netflix не потребує стрімінгових і студійних активів Warner Bros. Discovery (WBD), щоб виграти «стрімінгові війни» — ця битва вже закінчена.Натомість компанія готується до наступної битви: появи неймовірної кількості створеного за допомогою ШІ контенту категорії «достатньо непогано», який змагатиметься за завжди обмежену у часі увагу глядачів і, ймовірно, збиватиме ціни на контент. Про це пише американський медіа аналітик Даг Шапіро.У такому світі перевірена інтелектуальна власність (IP), на базі якої можна створювати франшизи, стає ціннішою, ніж будь-коли, з трьох причин: IP як фільтр, IP як захисний бар’єр та IP як платформа.IP як фільтр: зіткнувшись із нескінченним вибором, споживачі звертатимуться до впізнаваного, перевіреного контенту, щоб зорієнтуватися в контентному шумі.IP як захисний бар’єр: досвід у сферах анімації, відеоігор та музики свідчить про те, що створювати нові франшизи стає дедалі складніше.IP як платформа: традиційні медіа не можуть виграти боротьбу за час, але вони можуть виграти боротьбу за залученість, сприймаючи свій контент не як продукт, а як безперервний сервіс у різних форматах і точках взаємодії.Незалежно від того, чи досягне Netflix успіху, ці дії є дуже красномовними.📱Підписатися на Український кіноінститут

🧐Чому ми так радіємо появі українських фільмів на 📱Netlfix, і що це означає насправдіВ українському медіапросторі склалася стійка традиція: будь-яка поява вітчизняного фільму чи серіалу на Netflix подається як велика індустріальна перемога та свідчення світового визнання. Новини про те, що стрічка «потрапила в Топ-10 переглядів» (замовчуючи, що йдеться виключно про український сегмент), збирають тисячі лайків.Але якщо відкласти емоції та поглянути на ситуацію крізь призму соціології медіа, економіки платформ та соціальної психології, картина виглядає інакше. Давайте розберемо цей феномен без ілюзій.Стратегія платформи: Local for Local: Перше, що варто усвідомити: у 99% випадків Netflix купує український контент не для світу, а для України. Це стратегія Local for Local. Глобальному стрімінгу дешевше купити права на вже готовий локальний фільм, щоб утримати українського підписника, ніж інвестувати мільйони у створення оригінального контенту спеціально для нашого ринку. Ми, як індустрія, виступаємо тут не як партнери, що експортують смисли, а як постачальники порівняно недорогого наповнення для локальної бібліотеки.Легітимація через «Центр»: Чому ж для нас це так важливо? Тут спрацьовує класичний соціокультурний механізм відносин «Центр - Периферія». Українська кіноіндустрія, перебуваючи в стані перманентної кризи, шукає зовнішнього підтвердження своєї якості. Нам недостатньо успіху вдома. Легітимність настає лише тоді, коли умовний «великий брат» ставить свій логотип поруч із назвою фільму. Це психологічна пастка: ми делегуємо право оцінювати нашу культуру іноземному алгоритму. Це також класичний постколоніальний синдром: «Біла людина (американська корпорація) схвалила, отже, це цінно».Економіка уваги та «Цифровий підвал»: Термін «Потрапити на Netflix» звучить як вихід на глобальну арену. Проте архітектура платформи влаштована так, що контент існує в ізольованих алгоритмічних бульбашках. Купівля прав на показ без статусу Netflix Original часто означає потрапляння в так званий «цифровий підвал». Фільм технічно доступний у базі, але алгоритми не пропонують його глядачеві в Бразилії, Франції чи США, навіть якщо стрічку продано на ці території. Він залишається невидимим для світу. Тому радість від «присутності» - це радість від самого факту зберігання файлу на серверах у Каліфорнії.Психологія: Захисний оптимізм та симулякр успіху В умовах війни суспільство відчуває гострий дефіцит перемог. Будь-яка позитивна новина гіперболізується. Медіа та продюсери створюють симулякр успіху - копію успіху без його оригіналу (реальних світових касових зборів чи глобального впливу). Заголовки про Топ-10 - це маніпуляція статистикою малої бази. Ринок підписників Netflix в Україні відносно невеликий (приблизно 500 тисяч), тому навіть кілька тисяч переглядів здатні вивести стрічку в лідери рейтингу. Це «перемога в порожньому басейні», яку ми видаємо за олімпійське золото.Алгоритмічний колоніалізм: Є і менш очевидний ризик. Радіючи тому, що нас купують, ми ризикуємо потрапити в пастку форматування. Щоб реально зацікавити глобальний Netflix, контент має ставати універсальним, втрачаючи національну унікальність. Ми можемо перетворитися на виробників «контентного наповнювача» - якісного, але знеособленого продукту, який заповнює паузи між виходами великих американських блокбастерів.Поява українського кіно на іноземних стрімінгах - це безумовно добре. Це гроші для правовласників, легальний доступ для глядача та крок до цивілізованого ринку. Але нам варто припинити плутати дистрибуцію з визнанням. Продаж прав на територію України - це бізнес-угода локального масштабу, а не культурна експансія. Справжня суб'єктність індустрії почнеться тоді, коли нашим головним критерієм успіху стане не логотип платформи, а реальний запит глядача в Україні і світі - незалежно від того, на якому сервері лежить файл.📱Підписатися на Український кіноінститут

🚨Деякі продюсери та правовласники не хочуть співпрацювати з київським кінотеатром KINO42 через нібито "руснявість" співвласника Ілька Гладштейна та російське громадянство його бізнес-партнера Василя Гроголя. Про це у себе у Facebook написав Ілько Гладштейн."Останнім часом я почув, що деякі продюсери та правовласники не хочуть співпрацювати з нашим кінотеатром через громадянство мого бізнес-партнера та мою нібито “руснявість”. Повідомляю офіційно, що мій партнер Василь Гроголь, з яким ми разом побудували кінотеатр, завершив складний юридичний процес виходу з російського громадянства, що тривав три роки, і з квітня 2025 не є громадянином росії", написав Гладштейн. Жодна копійка прибутку нашого кінотеатру ніколи не виводиться не те що в росію - але й за межі України. Практично всі згенеровані діяльністю кінотеатру кошти ідуть на зарплати команді, виплати правовласникам, закупівлю та ремонт обладнання. Тепер про мене та мою “руснявість”. Я присвятив розбудові української кіноіндустрії майже 16 років на різних позиціях - в якості працівника та організатора фестивалів, прокатника, продюсера, експерта, активіста, члена та засновника громадських організацій і, зрештою, підприємця співвласника кінотеатру. Уже рік я працюю в організації, що розбудовує військово-технологічну перевагу України. Мій шлях - простежуваний, мотивації - зрозумілі, а репутація - чиста (тут може бути мем про руки, які нічого не крали). У своїй організації я пройшов ретельну безпекову перевірку, включно з поліграфом. Чутки, що розпускають у мене за спиною колеги - досить сильно демотивують. KINO42 це низькомаржинальний бізнес, який по суті є соціальним проєктом, що існує завдяки щоденній роботі моєї команди, якій я безмежно вдячний, та моїй включеності. Якщо у когось виникають сумніви в моїй доброчесності чи спрямованості моїх проектів - ставте їх мені, а не поза очі. Не руйнуйте кінотеатр, підсумував Ілько Гладштейн.Але справа зовсім не в Гладштейні, а у Василі Гроголі.ℹ️Василь Гроголь — київський готельєр та девелопер, співвласник кінотеатру KINO42 та засновник готелю BURSA і пов’язаних з ним креативних просторів. Попри велику публічність його бізнесів, сам Гроголь залишається радше загадковою фігурою: у відкритих джерелах немає чіткої інформації про те, звідки він родом, хто його батьки та яким саме чином у дуже молодому віці він отримав ресурси для запуску готельних і галерейних проєктів у Києві. Така відсутність прозорих біографічних даних і детальної історії походження капіталу тільки підсилює запитання до його бекграунду, контексту партнерств та реального походження інвестицій у столичний бізнес.Це тільки підживлює вищеописані чутки в українській кіноспільноті, відмови працювати з KINO42 і комунікаційні атаки на цей бізнес.На фото: Василь Гроголь📱Підписатися на Український кіноінститут

ℹ️Фільм «Ти — Космос» зібрав 47 000 глядачів (8,7 млн грн) у перший уїкенд прокату (20-23 листопада), що дозволяє йому посісти 18 місце серед усіх українських фільмів та 4 місце серед українських релізів 2025 року за цим показником. Це солідний результат для науково-фантастичної стрічки, хоча й набагато нижчий за медіанний показник для художніх фільмів (72 657 глядачів).Фільм вийшов у 204 залах по всій Україні.🎯"В Україні цілимося в 40–50 млн грн бокс-офісу", – казав продюсер картини Володимир Яценко Forbes Ukraine у вересні 2025-го.🚨Але зараз він у Facebook висловив побоювання щодо подальшої долі прокату: "Після класного старту і дуже непоганого відвідування в 47 тисяч глядачів в першій вікенд - нам дуже ріжуть крила і кількість сеансів у другий вікенд. Майже вбивають фільм "Ти - космос". ☠️І можна було б, звісно, кинути чимось важким у бік кінотеатрів, які надають перевагу розпису голлівудського кіно, а не круто себе показавшого українського фільму, але ні. Тому що кінотеатри, як і всі ми, зараз виживають. І вони дуже бояться, що на другий вікенд ви, глядачі, не прийдете. Ми готові боротися за фільм і все що нам потрібно - це ви, глядачі! Ті, хто вагалися - сходіть на наш фільм, а ті, хто подивилися і кому він сподобався - кличте знайомих, друзів і рідних. І, звісно, ходіть на наш фільм з коханими!"🤝У коментарі до цього допису продюсера прийшов співвласник мережі кінотеатрів "Планета кіно" Дмитро Деркач і пояснив ситуацію з можливим урізанням сеансів на другий тиждень прокату: "Я за те, щоб сеансів було більше і прокат був довшим. І я зараз поспілкуюсь з командою, щоб ми принаймні зберегли кількість сеансів першого тижня. 🤑Але я також хочу пояснити ситуацію. Ви вийшли в прокат в один з найпіковіших періодів. Зараз всі голівудські студії починають випускати всі свої топові блокбастери. 💵Якраз почався високий сезон у кінотеатрах. Іде справжня бійка між студіями і дистрибʼюторами за сеанси. З середини грудня до 10 січня - це взагалі справжня бійка за сеанси. По всім блокбастерам є вимоги від дистрибʼюторів, яку мінімальну кількість сеансів потрібно поставити на день, скільки вечірніх сеансів, інакше не дадуть фільм. І коли ти розписуєш у грудні розклад за цими мінімальними вимогами, то часто вже неможливо щось ще додати. Чим менше залів у кінотеатрі, тим ця проблема стає гострішою. Якщо у кінотеатрі 1-3 зали ти можеш взяти в прокат тільки блокбастери в цей період.Антарктида вийшла у найнижчий сезон і можна було ставити багато сеансів, що і відбулось. Ми додавали сеанси і на багато тижнів продовжували прокат.🚀⚖️Я би рекомендував українським дистрибʼюторам/продюсерам дивитись на серпень-жовтень, а також з 10 січня до першого тепла (до початку шашликів). Як правило в цей час Голівуд не випускає блокбастери, а українці хочуть ходити в кінотеатри, бо на вулиці погана погода.📱Підписатися на Український кіноінститут

⁉️Не можете знайти фінансування для вашого фільму чи будь-якого творчого проєкту і не розглядаєте всерйоз краудфандинг? Тоді саме для вас буде безкоштовний посібник з краудфандингу, розроблений американською краудфандинговою платформою Seed&Spark.👆Його унікальність в тому, що він створений на основі багаторічного досвіду збору коштів для фільмів на цій платформі і постійне оновлюється згідно останніх трендів.🧐Посібник можна використовувати як поглиблений практичний курс з навчання професійному краудфандингу і застосовувати не тільки в Україні, але в будь-якій країні, де, ви вважаєте, є аудиторія для вашого майбутнього фільму.💰Краудфандинг — це вже не "жебрацтво" чи "план Б". Це ваша нова професійна дисципліна і фундамент для незалежності.🚨Багато хто досі сприймає краудфандинг як останній, соромний крок, коли гроші закінчилися. Це помилка!✅Це інфраструктура, а не збір грошей. Краудфандинг — єдиний механізм, який змушує вас створити спільноту і прямий зв'язок з аудиторією. Без них ваш проєкт просто зникне.🫶Довіра — це передумова. Щоб отримати першу гривню чи долар, ви маєте чітко знати, хто ваш глядач і навіщо він це купує. Інтимність і стосунки тут важливіші за бюджет.💪Творчий суверенітет. Мета — не просто зібрати 10 тисяч доларів. Мета — отримати контроль над своєю кар'єрою, свій шлях до дистрибуції та довгострокову творчу ідентичність.👀Після десятиліття спостережень за тисячами кампаній, експерти Seed&Spark зібрали безкоштовний The Crowdfunding Playbook.😓Це не теорія, а жива інструкція:Як зрозуміти аудиторію.Як правильно планувати.Як використовувати кампанію для розвитку всієї кар'єри.‼️Але пам'ятайте, будь-який посібник - це не панацея. Не у всіх вийде, але можливо це саме ваш шанс!▶️Посилання на посібник: https://cutt.ly/dtrM06to (Він англійською мовою і треба залогінитися у Notion)📱І не забудьте підписатися на Український кіноінститут

Цікавий кейс прокату і промокампанії фільму «Океан Ельзи: Спостереження Шторму», який вийшов у кінотеатрах 6 листопада.Режисером виступив Артем Григорян. Виробництвом займалася компанія Knife! Films на замовлення стримінгу Sweet.tv.Загальний бюджет склав більше 10 млн гривень. За перші 2 тижні прокату було продано 34363 квитки на суму 6,73 млн грн. На другому тижні бокс-офіс просів на 58% у порівнянні з першим тижнем через скорочення екранів зі 189 до 78, йдеться у звіті дистриб'ютора Kinomania Film Distribution.Заробити на кінопрокаті фільму з такими цифрами вже не вдасться. Щоб вийти в нуль, потрібно зібрати набагато більше за 20 млн грн. Залишається ще сам стримінг на Sweet.tv за рахунок платних підписників, у тому числі, припливу нових, а також реклами. Можливо, компанія у майбутньому поділиться цими даними.Бюджет стрічки перевищив 10 млн грн, про це повідомив Forbes Ukraine Юрій Поворозник, директор з контенту Sweet.tv. Загальний маркетинговий бюджет фільму – 7,5 млн грн, розповів він. До нього увійшли витрати на зовнішню, диджитал-рекламу, рекламу на телебаченні та радіо, а також партнерства, проте їхня частка невідома.Чи входили витрати на маркетинг до загального кошторису, Sweet.tv відмовився від коментарів.Одним із ключових елементів стратегії стали колаборації з брендами. До кампанії долучилися «Золота країна», Idealist Coffee & Co, «Київський метрополітен», «Укрзалізниця», «Аврора» та Readeat.На офіційній сторінці в TikTok можна побачити ролики з запрошеннями на фільм від виконавців Кажанна, Brykulets, Владислава Михальчука, соліста гурту Schmalgauzen, гурту Nazva, блогерів Євгена Яновича, Михайла Лебіги, Василя Байдака та інших. Ролик за участі блогера Олександра Потупи та Святослава Вакарчука зібрав понад 650 000 переглядів в Instagram.Виробник фільму Knife! Films розповів Forbes Ukraine, що співпраці з інлюенсерами були на некомерційній основі.За перший вікенд стрічка «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» зібрала понад 4 млн грн касових зборів та 20 000 глядачів, повідомили Knife! Films. Для порівняння, минулий фільм виробництва Knife! Films того же режисера «Яремчук: Незрівнянний світ краси» зібрав 1,9 млн грн за перший вікенд. Водночас фільм «Антарктида» Антона Птушкіна – 7,2 млн грн.За даними Google Trends, індекс популярності пошукових запитів стрічки «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» в Google піднявся з 14 балів 24 жовтня до піку – 100 балів 7 листопада. У TikTok офіційна сторінка фільму зібрала понад 1,9 млн переглядів із середини жовтня, а ролики в Instagram – понад 3 млн за майже два місяці. Knife! Films працює над новою стрічкою – документальним фільмом про співака Кузьму Скрябіна. Проєкт повністю побудований на архівних відеоматеріалах із закадровими коментарями. Дату прем’єри поки що не оголошено.📱Підписатися на Український кіноінститут