Estadísticas de telegram channel - @kinoinstytut

Базовий безумовний дохід для представників креативних індустрій в Ірландії виявився вигідним для держави.Пілотна ірландська схема надання базового доходу працівникам креативних індустрій засвідчила, що на кожне інвестоване євро €1,39 повертається в економіку. Про це пише видання European Correspondent.Запущена у 2022 році, схема підтримувала близько 2000 митців та представників креативних професій, надаючи їм просто так 1300 євро (63453 грн) на місяць без жодних додаткових умов. Результати були вражаючими — хоча й несподіваними: учасники приділяли більше часу своїй творчості, більше заробляли на ній та повідомили про значне покращення психічного здоров'я.Що було справді дивовижним, так це те, що схема виявилася фінансово вигідною. Незалежна оцінка встановила, що пілотний проєкт згенерував понад €100 мільйонів соціальних та економічних переваг, тоді як його фактична чиста вартість становила лише €72 мільйони. Оскільки учасники почали більше заробляти та менше залежати від соціальної допомоги, уряд повернув значну частину коштів через зростання податкових надходжень та зниження витрат на соціальний захист.З огляду на успіх пілотного проєкту, наступного року ірландський уряд зробить цю схему постійною, відкривши близько 2000 нових місць для митців та креативників.Це може стати прикладом для інших країн. По всій Європі митці довгий час перебували в скрутному становищі, жонглюючи тимчасовими підробітками, додатковою роботою, неоплачуваною працею та нескінченною невизначеністю. Багатьом досі бракує чіткого правового статусу як креативних професіоналів, через що вони часто не мають доступу до базових прав, таких як медичне страхування, пенсії та відпустка по догляду за дитиною.Ситуація потроху змінюється. У низці європейських країн уряди запроваджують юридичні визначення «митця» або «креативного професіонала», надають індивідуальні механізми захисту зайнятості та коригують податкові або системи соціального забезпечення.Успішні фінансові показники ірландської схеми є бажаним вагомим доказом для прихильників ідей базового доходу у креативному секторі. Згідно з нещодавнім опитуванням, 86% громадян ЄС вважають, що «культура та мистецтво є важливими для добробуту та економічного розвитку місця, де вони живуть», проте лише половина вважає, що митці отримують справедливу винагороду за свою роботу.📱Підписатися на Український кіноінститут

⚡️ТЕРМІНОВО: CEE Animation Workshop 2026 ВТРАТИВ ЧАСТИНУ ЗАЯВОК І ПРОДОВЖУЄ ДЕДЛАЙН!Анімаційна спільнота Центральної та Східної Європи зіткнулася з непередбачуваною ситуацією: організатори престижного воркшопу CEE Animation Workshop 2026 (CEEA W) у Празі (Чехія) повідомили про втрату частини даних, поданих учасниками через технічний збій на сайті.⚠️ Важливе Повідомлення для Аплікантів!Організаційний комітет CEEA W виступив із заявою, у якій підтвердив втрату деяких заявок, що вже були подані. Причиною став технічний збій на сторінці прийому.Якщо ви вже подавали заявку на участь у CEE Animation Workshop 2026, вам необхідно негайно зв'язатися з організаторами для підтвердження отримання ваших даних.Що робити: Надішліть листа на адресу [email protected]У листі вкажіть: Назву вашого проєкту та імена учасників/команди.Мета: Організатори перевірять і підтвердять, чи збереглася ваша аплікація.🗓 Дедлайн продовжено: є додатковий час!Як наслідок інциденту та щоб надати час заявникам на повторну подачу або підтвердження, дедлайн прийому заявок на CEE Animation Workshop 2026 було офіційно продовжено.Нова кінцева дата подачі: 10 листопада 2025 року.💡 Про CEE Animation WorkshopЦе вже восьма едиція воркшопу, що традиційно приймає проєкти на різних стадіях розробки, а також кар'єрно орієнтованих професіоналів без проєктів.Нагадуємо, воркшоп відкритий для:Команд із анімаційними проєктами (короткий, ТБ, повний метр, гібрид, XR).Професіоналів у сфері анімації без проєкту.Вперше: Стажерів для сценарних консультантів в анімації.Ця ситуація підкреслює важливість резервного копіювання даних. У разі, якщо ви є заявником, не забудьте перевірити статус вашої аплікації до нової фінальної дати!📱Підписатися на Український кіноінститут

ℹ️Без паперового свідоцтва: національний статус фільму через реєстр, експертам — оплата за формулоюДержкіно направило на погодження проєкт змін до Закону «Про кінематографію», який переводить підтвердження національного статусу з паперового свідоцтва у запис в Державному реєстрі національних фільмів з 24/7 доступом і відкритими даними.Нацстатус відтепер підтверджується внесенням до реєстру за заявою продюсера/виробника безоплатно; діє презумпція національного статусу у відносинах з державними органами, яку можна спростувати, якщо виявлено недостовірні дані.Держкіно стає держателем і адміністратором реєстру: відповідає за створення, захист, ведення, публікацію відкритих наборів та цілодобовий онлайн‑доступ на сайті агентства.Експертна комісія з розповсюдження і демонстрування зберігає право встановлювати індекс (віковий рейтинг), надавати висновки й акти мистецтвознавчого аналізу; строк розгляду заяви може бути продовжено до +15 робочих днів для перегляду фільму.Оплата експертів унормована: 2% мінімальної зарплати за кожен переглянутий фільм із держбюджету; очолює Комісію керівник Держкіно; Положення затверджує профільний центральний орган виконавчої влади, склад — Держкіно.Навіщо це: виконання завдання 78 Плану дерегуляції — цифровізація процедури надання нацстатусу та усунення правового вакууму щодо оплати Комісії після запуску Держреєстру фільмів постановою КМУ №1069 (10.10.2023), якою відходять від старої моделі «держпосвідчення» за постановою №1315 (1998).Для продюсерів і виробників: запис у відкритому реєстрі замість паперового свідоцтва, без плати за внесення, без повторного доведення статусу перед органами влади.Для дистриб’юторів і майданчиків: плануйте релізи з буфером до +15 робочих днів під перегляд Комісії та присвоєння індексу; перевіряйте коректність поданих даних, щоб уникнути спростування презумпції нацстатусу.Фінанси: на 2025 рік закладено 59,81 тис. грн на оплату роботи Комісії; для бізнесу додаткових прямих витрат не передбачено, окрім мінімальної «вартості часу» на адаптацію до нових правил (орієнтовно 72 грн на суб’єкта).Процес: закон набирає чинності наступного дня після публікації; КМУ має 6 місяців, щоб ухвалити підзаконні акти та синхронізувати регуляторку; Мінкульт проєкт погодив, тривають погодження з Мінфіном, Мінцифрою, Мінекономіки та Державною регуляторною службою.📱Підписатися на Український кіноінститут

📇"Кіно об'єднує": новопризначений без конкурсу голова Держкіно Осіпов розпочав свою діяльність з "теплої ванни" і подальшої фрагментації української кіноіндустрії на своїх і чужих.5 серпня у КВЦ «Парковий» (івент-майданчик "Слуг народу") у Києві відбулася "ексклюзивна зустріч з медіа та представниками влади задля презентації ініціатив і прикладів сучасних національних фільмів і серіалів, що перебувають у виробництві за підтримки Державного агентства України з питань кіно" (цитата з пресрелізу). Далі також з тексту: "Захід під назвою «Кіно обʼєднує», організований кіноіндустрією за підтримки Держкіно, зібрав у столиці журналістів, лідерів думок та органів влади. Цей камерний і водночас стратегічно важливий івент став першою публічною платформою для виступу новопризначеного голови Держкіно Андрія Осіпова".На цю подію були запрошені тільки лояльні до влади ЗМІ, блогери і продюсери. Анонс заходу завбачливо ніде не публікувався. Організацією займалася кінокомпанія UPHub (колишній Star Media Продюсерський хаб), яка за останні роки отримала від держави не менше 72 млн грн.Окрім голови Держкіно Андрія Осіпова, у "Парковому" виступали голова підкомітету у сфері кінематографа та реклами Комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко, заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська (куратор напрямку кіно), генеральна директорка кінокомпанії UPHub Ольга Пантелеймонова, перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.Детальніше про саму подію дивіться у сюжеті телемарафону."Що в цілому відбувається (навколо Держкіно), мене дійсно дуже лякає. Лякає прірва між кіноспільнотою і Держкіно, яка існує, яка тільки поглиблюється. Так точно не має бути. Відома драматургиня і режисерка Наталка Ворожбіт розповідала про своє ставлення до ситуації навколо Держкіно.Нагадаємо, у лютому 2024 року більше 700 представників кіноспільноти підписали відкритий лист, у якому висловили недовіру тодішному керівництву Держкіно та закликали владу перенаправити рекордний бюджет Держкіно (589,6 млн грн на «підтримку кінематографії, в тому числі документування воєнних злочинів») на потреби Сил Оборони.Жодного з них не запросили на "ексклюзивну зустріч "Кіно об'єднує" з Андрієм Осіповим.«Я такого ніколи в житті не бачила». Частина кінематографістів тоді ж у 2024 році була обурена креативом від Держкіно, тепер щодо фестивалю.За підтримки президента Зеленського, Мінкульту і Держкіно заснували кінофестиваль фільмів, знятих під час російсько-української війни, Cinema for Victory. Його розкритикували десятки кінематографістів. На проблему звернула увагу письменниця та режисерка Ірина Цілик. Дедлайн подання заявок на конкурс був 22 лютого, а відкриття фестивалю одразу вже наступного дня.Нагадаємо також, що Держкіно і продюсер «Кварталу-95» Яриш саботували розгляд апеляції у справі про незаконне продовження повноважень Ради з державної підтримки кінематографії.У 2023 році Держкіно винесло на розгляд Кабміну проєкт стратегії розвитку кіно до 2027 року, яка мала визначити напрями розвитку кіноіндустрії та її фінансової підтримки державою. Держкіно намагалося прийняти цей документ без жодного обговорення з кіноспільнотою. Після скандалу стратегію так і не було затверджено.Що цікаво, тоді Держкіно фактично визнало недосконалість державного управління кінематографією, законодавчої бази і неефективне використання державної підтримки. Про це йшлося в описі проблем, які обумовили підготовку Держкіно проєкту Стратегії розвитку кіно.📱Підписатися на Український кіноінститут

👀Наскільки сценарій може передбачити комерційний успіх?🧐Учені проаналізували 425 сценаріїв і зіставили їх із результатами касових зборів. Вони вивчали персонажів, діалоги, темп оповіді та емоційний тон, щоб визначити, наскільки сценарій може передбачити комерційний успіх. Цей аналіз помітив британський дослідник кіноіндустрії Стівен Фоллоуз.Основні висновки:💰Більше персонажів – вищий прибуток. Сценарії з більшою кількістю персонажів (відносно тривалості) зазвичай приносили більше грошей, але до певної межі. Те саме стосується діалогів. Ці елементи сприяють залученню глядачів, але їх надмірне використання знижує ефект.📉Швидкий темп зменшує прибуток. Фільми з більшою кількістю сцен на сторінку сценарію заробляли менше на кожен витрачений долар. Швидший темп підвищує витрати на виробництво і не окупається, якщо не збалансований належним чином.‼️Емоції підвищують прибутковість, але не касові збори. Емоційні сценарії не приносили більше касових зборів, але були прибутковішими у подальшому. Позитивний настрій також сприяв підвищенню рентабельності. Такі історії краще резонують із глядачами, коштують дешевше у виробництві та поширюються через сарафанне радіо.🤝Емоції та персонажі – найкраща комбінація. Найкращі результати демонстрували емоційні історії з багатьма персонажами. Ця комбінація мала кумулятивний ефект на рентабельність, даючи глядачам персонажів, до яких вони прив’язуються, та емоції, які їх захоплюють.😓1% покращення сценарію – на 2% більше прибутку. Покращення сценарію на 1% у цих аспектах призводило до зростання рентабельності на 1,97%, що еквівалентно приблизно 1,24 мільйона доларів додаткового доходу за середніх витрат.ℹ️Повний текст статті «Зв’язок розважальних елементів у сценаріях із результатами фільмів: емпіричне дослідження»: https://cutt.ly/grOcU6DC (Платний доступ за академічною підпискою).Автори: Бріанна ДжіВон Пауліч (Університет Південної Флориди) та В. Кумар (Індійська школа бізнесу, MICA, IIM, WE School)Опубліковано в Journal of the Academy of Marketing Science, 2021 рік📱Підписатися на Український кіноінститут

⚡️Знакова подія: Україна нарешті стала членом Європейської аудіовізуальної обсерваторіїУкраїна стала 42-м членом Європейської аудіовізуальної обсерваторії (ЄАО - Страсбург, Франція) - дослідницької і аналітичної неприбуткової організації Ради Європи, що проводить моніторинг та аналіз аудіовізуальної сфери, включно з кіно, на європейському рівні. Про це повідомляють Нацрада з питань ТБ і радіо та ЄАО.Приєднання України до ЄАО стало можливим завдяки рішенню Комітету міністрів Ради Європи про звільнення нашої країни від сплати обов’язкових внесків до бюджету Обсерваторії. 22 держави-учасниці ЄАО взяли на себе добровільне зобов’язання щодо фінансової підтримки участі України в організації на 2025 – 2026 роки. Загальний бюджет організації на 2025 рік - 4 млн євро.Членство України означає, що Європейська аудіовізуальна обсерваторія зможе включати факти та цифри про Україну до своїх звітів та баз даних. Крім того, Україна зможе стати членом різних мереж, які сприяють і отримують вигоду від цього інформаційного потоку. Це сприятиме більшій впізнаваності України та підтримає зусилля її професіоналів, які працюють у різних аудіовізуальних секторах.І навпаки, українські фахівці з кіно, телебачення та стрімінгових сервісів зможуть отримати доступ до інформації Обсерваторії та збагатити власні знання про європейський аудіовізуальний сектор.Національна рада з питань телебачення і радіомовлення як регуляторний орган виступила ініціатором приєднання і представлятиме Україну в ЄАО. Свою роботу медіарегулятор провадитиме у координації з Міністерством культури та стратегічних комунікацій.Відповідно до процедури українська сторона поінформувала Генерального секретаря Ради Європи про свою готовність приєднатися до ЄАО.Європейська аудіовізуальна обсерваторія проводить моніторинги аудіовізуальних ринків Європи; надає інформацію про ці ринки та їх фінансування; складає звіти про розвиток кіно- і телеіндустрії, а останніми роками – і ринок аудіовізуальних послуг онлайн; аналізує і звітує про правові питання, що впливають на різні сектори аудіовізуальної індустрії. Доєднавшись до ЄАО, Україна стала частиною цієї мережі спостереження за європейською індустрією.Крім того, Нацрада підкреслює, що це посилить імідж України як країни, що інтегрується у європейський простір з глибокою повагою до стандартів свободи слова та вираження поглядів.ЄАО була створена Радою Європи ще у 1992 році. Україна вступила до Ради Європи ще 1995 року, і майже 30 років українські державні органи не цікавились участю нашої країни в ЄАО.Як сказали в ЄАО, першими представниками України, які відвідали офіс Обсерваторії у Страсбурзі (Франція) у 2014 році, було керівництво Асоціації продюсерів України. Тоді гендиректор АПУ Денис Масліков (зараз директор Українського кіноінституту) зустрівся з виконавчим директором ЕАО Сюзанною Нікольчев і обговорив можливість вступу України до організації. Після цього Масліков звертався до Верховної ради, де його з цим питанням перенаправили до Міністерства культури, яке навіть не відповіло на запит.За словами співробітників Обсерваторії, Україна завжди їх цікавила як один із найбільших аудіовізуальних ринків Східної Європи, і вони не могли дочекатися нашого вступу до них.Поза межами ЄАО залишились тільки Білорусь, Молдова, Косово і Росія, яку виключили з організації і Ради Європи у 2022 році через повномасштабний напад на нашу країну.📱Підписатися на Український кіноінститут

👀Приховані факти європейського кіно: те, про що мовчать статистикиПоки всі говорять про мільярдні бюджети Netflix, ось що насправді відбувається за лаштунками європейської кіноіндустрії. Свіжі дані з дослідження Європейської аудіовізуальної обсерваторії.📈 Тихе зростання стимулів:За 5 років (2018-2022) обсяг податкових пільг для кіно потроїв! При цьому пряме фінансування залишилося стабільним. Країни переходять від "дати гроші" до "не брати податки".🎮 Відеоігри = нове кіно:• 13 програм підтримки ігор за 4 роки• Франція лідирує з 4 програмами• Але є нюанс: ігри мають бути "культурними" або "освітніми"• Звичайні шутери не пройдуть!💰 Неможливо порахувати:Експерти відверто зізнаються: точну суму європейської підтримки кіно неможливо підрахувати! Причини:• Різні відомства (від міністерств до місцевих фондів)• Різні рівні (національний, регіональний, місцевий)• Фіскальна таємниця🔢 Приблизні оцінки 2024:• Кінофонди: ~3,1 млрд євро (зростання на 30% з 2014)• Податкові стимули: ~4,3 млрд євро (34 схеми в ЄС)• Загалом >7 млрд євро — це більше ВВП Молдови!🎯 62% грошей йде на виробництво:• Виробництво: 58%• Розвиток проектів: 4%• Решта: дистрибуція, фестивалі, навчання🌍 "Важкі" фільми:Єврокомісія офіційно визнає категорію "комерційно складних" робіт:• Фільми мовами малих країн• Дебюти режисерів• Документальне кіно• Короткометражки🏆 Система скарг працює:Будь-хто може поскаржитися на незаконну допомогу кінопроєкту через Єврокомісію. І якщо скарга обґрунтована — гроші доведеться повертати!🎨 Культурний тест = обов'язково:Кожна країна сама визначає, що таке "національна культура" для свого кіно. Франція може вважати культурним одне, Естонія — зовсім інше.📱 VR і AR теж підтримують:Інтерактивні роботи, віртуальна реальність — все це офіційно може отримувати державну допомогу як "аудіовізуальні твори".🌱 Зелена революція:• Австрія першою ввела екостимули для кіно• Франція з 2025 зобов'язує звітувати про вуглецевий слід• У Німеччині є добровільні екодекларації, на які нараховують бали при подачіЄвропейське кіно — це не просто мистецтво, а складна економічна система з власними правилами, винятками та прихованими механізмами. І вона працює!📱Підписатися на Український кіноінститут

Вітаю читачів каналу! На зв'язку директор Українського кіноінституту Денис Масліков. Сьогодні був на панельній дискусії «Правила гри на стримінговому полі» під час фестивалю Docudays UA, де були представники Megogo, Sweet TV, «Київстар ТБ» та Takflix. Поділився з присутніми своїм свіжим прикладом партизанської дистрибуції "з вулиці" ще нікому невідомих українських документальних стрічок на національних ОТТ платформах. Розповім і вам деякі лайфхаки.Нагадаю, з 2017 року час від часу я допомагаю українським кінематографістам з подачею їхніх фільмів на фестивалі, з дистрибуцією в Україні і за кордоном, а також маркетингом.У жовтні минулого року до мене звернувся один продакшн з питанням, чи можу я їм допомогти з кінотеатральним показом їхнього документального фільму на воєнну тематику, а також з розміщенням стрічки на національних стрімінгових платформах Megogo, Sweet TV і «Київстар ТБ». Я погодився допомогти, хоча до цього ще не працював з цими платформами напряму, але це була не проблема для мене.Для пошуку потрібних контактів всередині компаній я використав одну з email маркетинг платформ, де є функція пошуку імейлів за доменом потрібної компанії. Знайшов імейли потрібних людей, які відповідають за закупівлю контенту, перевірив, чи їхня пошта актуальна і активна. Написав комерційну пропозицію і відправив листи з функцією імейл трекінгу, щоб розуміти, що відбувається з листами далі.Так от відділи закупівлі контенту Megogo і «Київстар ТБ» виявилися чуйними до пропозиції купити цей ще невідомий фільм. Перемовини тривали більше місяця. По кількості переглядів листів і адресатів - а це більше 20 разів у кожному випадку - було видно, як пошта дійсно циркулює всередині компаній.Таким чином, вдалося продати фільм на Megogo і навіть розпочати переговори про закупівлю ще одного фільму цього продакшну. На жаль, з «Київстар ТБ» правовласникам не підійшли запропоновані платформою умови.Зі Sweet TV вийшла інша історія. Через пошук імейлів неможливо було знайти людей, які займаються закупкою контенту, але була адреса головного редактора контенту Юрія Поворозника. Я написав йому двічі, він прочитав обидва листи, але так і не відповів. Сьогодні я запитав його про цей випадок. Він сказав, що на такі листи не відповідає, треба було писати у відділ закупок, адреси якого немає на сайті Sweet TV.Сподіваюсь, ця інформація надихне вас шукати виходи на ці платформи і продавати їм свої фільми, навіть якщо ви режисер-початківець і раніше не мали такого досвіду.Підписатися на Український кіноінститут

Вперше за два роки збереться Громадська рада при Держкіно, яка не оновлювалась з 2021 року."З метою відновлення ефективної роботи Громадської ради, відбудеться засідання Громадської ради 10 червня 2025 року о 10:00 у режимі онлайн", - йдеться на сайті Держкіно.У порядку денному - обрання нового голови Громради у зв’язку із загибеллю на війні продюсера Станіслава Притули, який обіймав посаду голови у 2021-2025 роках.До складу Громради зараз входять 14 людей:Володимир Авраменко від ГО "Назустріч сонцю", Юрій Артеменко від ГО "Індустріальний Телевізійний Комітет", Олександр Борисенко від ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", Володимир Войтенко від ГО "Творче об’єднання "Вавилон 13", Олена Голубєва від ГС "Українська анімаційна асоціація", Тетяна Ільчук від ГО "Об’єднання захисників надбань та відродження українського кіномистецтва", Олександр Ільяшенко від ГО "Буковинська кінокомісія", Світлана Калайда від ГО "Грін Скрін", Олександр Коваленко від ГО "Мрія життя", Світлана Коробіна від ГО "Міжнародна асоціація розвитку і підтримки української культури", Жанна Максименко-Довгич від ГО "Українська Гільдія Режисерів", Ірина Стройко від ВГО "Асоціація правників України", Сергій Сьомкін від Асоціації "Індустріальний Телевізійний Комітет", Віталій Шереметьєв від ГО "Нарешті".Громрада обирається терміном на два роки, але ще у 2022 році уряд постановив, що на період воєнного стану:формування нового складу громадської ради має здійснюватися органом виконавчої влади через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;продовжується строк повноважень діючих громадських рад до затвердження їх нового складу;встановлюється можливість обмеження за рішенням органу виконавчої влади доступу членів громадської ради до приміщень, в яких розміщений орган, залучення до роботи ради працівників органу, оприлюднення інформації про діяльність громадської ради.Кабмін вважає, що таке рішення спрямоване на забезпечення безперервності діяльності громадських рад під час воєнного стану, та, водночас, усуває ризики для життя і здоров’я представників інститутів громадянського суспільства, членів громадських рад та працівників органів виконавчої влади.📱Підписатися на Український кіноінститут

⚡️⚡️⚡️Європейський фонд солідарності з українським кіно (ESFUF) під час 78-го Канського кінофестивалю оголосив новий конкурс проєктів фільмів. На конкурс від ESFUF, ‼️єдиний в цьому році, можуть подаватися повнометражні проєкти фільмів, що належать до жанрів ігрового, документального або анімаційного кіно. Проєкти мають бути спільного виробництва українських продакшн-компаній та компаній, заснованих у країнах-учасницях ESFUF, і подаватися до початку зйомок фільму. Художні та анімаційні проекти можуть претендувати на підтримку до 200 000 євро, а документальні фільми – до 90 000 євро.Новий конкурс, результати якого будуть оголошені восени, дозволить новим проєктам скористатися підтримкою фонду на етапі виробництва.Прийом заявок триватиме до 30 червня включно.🚨💪Цього року фонд посилився завдяки приєднанню до нього Польського кіноінституту. Цей вступ був довгоочікуваним, бо він дозволить багатьом українсько-польським проєктам подавати заявки на участь у конкурсі.У 2023 році фонд підтримав проєкти на стадії розробки та постпродакшену, а у 2024 році фонд перетворився на програму підтримки проєктів фільмів на стадії виробництва. у 2025 році фонд продовжує свою роботу з бюджетом у 1,5 млн євро завдяки поновленим внескам донорів.Понад два роки фонд дає можливість українським кінофахівцям налагоджувати міцні зв’язки з країнами, що роблять внески до фонду. Зараз він об’єднує 19 донорів: 18 європейських міністерств культури або національних кіноцентрів (членів асоціації EFAD) і саму асоціацію. Ця модель є яскравим прикладом успіху колективної європейської ініціативи: за понад два роки було надано 57 грантів на розробку, виробництво або фіналізацію українських фільмів.🔈Детальніше про конкурс і умови подачі читайте за посиланням: https://cutt.ly/mrcO9KDA📱Підписатися на Український кіноінститут