НЕТФЛІКС ГОЛОВНОГО МОЗКУ

«The Drama» [Любить не любить] — чи реально «жити довго, щасливо і при тому чесно?»#безспойлерів Величезна проблема сприйняття цього фільму саме в Україні — адаптація назви.«Любить не любить» обманює очікування глядача, який йде тільки на акторів.Це не романтична комедія, а скоріше соціальний трилер в сеттінгу препарування стосунків.Режисер і сценарист Крістофер Боглер вміє подати буденну ситуацію так, що з кожним подальшим кроком глядачу може ставати боляче від скальпелю чесності.Здається, що це абсурд, але камон в нашому житті і не таке відбувається.Не можу і не буду розповідати про головний плот-твіст, але ця тема дійсно болюча для американського суспільства (тому не нам судити, наскільки це доцільно).Проте архетипічність та сучасність персонажів талановито прописана в сучасних реаліях стосунків. «Не чіпати, якщо все добре», але розвиток стосунків полягає в динаміці. Треба йти в напругу, треба йти в незручність, адже тільки так може формуватись справжність.Певні режисерські рішення нагадали мені серіал «The Affair» (2014 року), де нам показували різну реакцію на одні й ті самі події.І звісно… класна знахідка сцен спілкування з дитиною (потім зрозумієте).Коли ми вразливі, ми всі почуваємось дітьми…Зендея, як завжди, неймовірна.Роберт Паттінсон — улюблений британський додік (in a good meaning). Його палітра тривожності зачаровує і відштовхує водночас, а це означає, що робота зроблена добре. Дюже добре. Молодець)Якщо звісно, ви дивились з ним лише Сутінки, то вас Паттінсон здивує (але подивіться «The Lighthouse», «Good Time» або «Die My Love»).Зверніть увагу ще на операторську роботу і те, чому Нью-Йорк в деяких сценах дуже схожий на Київ ахах та музику… Деніель Пембертон добре розійшовся))Другий його проєкт за місяць (Проєкт Аве Марія теж він робив).Радію, що можу чути його більше.«The Drama» — абсолютно моє кіно. Люблю, коли я можу дивитись на ті ситуації, в яких я би не хотіла опинитись, але про які хотіла би подумати «щоб зробила я?».І звісно, темп і гумор… особливо чорний. Love it love it love it!Так що без очікувань і гоу ставити собі незручні питання.Краще в кіно, ніж в житті.Енджой 🖤P.S. Жартувала, що це фентезі, тому що хто зараз, взагалі, робить весілля… особливо в Нью-Йорку 😂

«Peaky Blinders: The Immortal Man»#безспойлерів Фізично не хочеться проговорювати такі речі, але з нами стався «El Camino: A Breaking Bad Movie».if you know you know…Можливо, завищені очікування. Можливо, запізно (з моменту виходу останнього сезону пройшло 4 роки).А можливо, все одночасно.Не можу сказати, що це прям погане кіно і не треба витрачати час на нього, але все банально і просто — чистий фансервіс.Ми сумували за Томасом Шелбі…Ми сумували за атмосферою серіалу, Бірмінгеном, красивими костюмами, скляними очима та харизмою Кілліана Мерфі.Але… побачити midlife crisis головного героя, на фоні Другої Світової, ще й з екстрасенсорно-відьмацьким втручанням.Hell no…Шоураннер Стівен Найт колись змінив телебачення цим серіалом.Поєднання історичних подій з гангстерсько-сімейною сагою, нестандартною візуальною подачею, скурпульозним підходом до деталей, сучасними саундтреками, які буквально коментували настрій сцени і харизматичним акторським складом зробили «Peaky Blinders» культовим.Але повторити те саме з фільмом, на жаль, не вийшло.Закінчити історію — так, але не більше.Від чого я майже візжала поки дивилась кіно, так це музика!Написаний score Ентоні Дженном і Мартіном Слеттері ідеально підкреслюють драматичні моменти.Але підібрані саундтреки (кавери пісень, які раніше звучали в серіалі) — це щооооось!!!Не втомлювалась захоплюватись і шазамити всі півтори години.Це якесь боже благословіння, яке для мене врятувало фільм.Навіть якщо не будете дивитись, плейлист маєте послухати!👉🏻apple👈🏻👉🏻spotify👈🏻👉🏻youtube👈🏻Храні Боже Кілліана Мерфі та його талант. Fuckin’ genius.Баррі Кеоган, Стівен Грем, Ребекка Фергюссон, Тім Рот теж молодці.Сподіваюсь. Я дуже сподіваюсь, що вам сподобалось більше і ви не будете мати завищених очікувань та просто зможете кайфанути.Тож фокін енджой 🖤P.S. щоб ви трохи розуміли, наскільки я люблю цей серіал.після розлучення єдине, що я забрала у колишнього чоловіка — це лімітований вініл зі всіма саундтреками «Peaky Blinders».Досі цим пишаюсь і нє жалєю ахахах

Оскар 2026. Підсумки.початок тутНе сталось інтриги заради інтриги (хоча накручували всіх знатно), але не менш важливим фільмом року був «Sinners».Люблю його мрачно. З різниииих сторін (про це розкажу в рецензії).Режисер Райан Куглер забрав нагороду за найкращий оригінальний сценарій.Артмейнстрім great again!Цю багатошаровість неможливо було не відзначити. Радію, наче за себе.В його карʼєрі все ще попереду і головні нагороди також. Талант. Моя любіма музична шведятіна — Людвіг Йоранссон отримав свій третій Оскар!!!«Black Panther» (Райан Куглер), «Oppenheimer» (Крістофер Нолан) і «Sinners» (Райан Куглер).Нагадати, над фільмом якого режисера він працює зараз? «The Odyssey» Крістофера Нолана.Не здивуюсь, якщо в наступному році знову станеться номінація (як мінімум).Людвіг — фантастичний. Його музика в «Sinners» окремий відчутний персонаж.Браво. Моя повага, шана і любов.Від якої номінації в мене стались мурахи… так це операторська робота!Отем Дюральд Аркапо стала ПЕРШОЮ жінкою, яка здобула Оскар за цю категорію.А знаєте, скільки жінок було номіновано за весь час? Чотири… 4 за 98 церемоній!І пані Отем перша, яка виграла...Така впевнена і сильна енергетика в неї.Передивіться промову, вона дуже надихаю.І робота в «Sinners» надзвичайна.Вона також є першою жінкою, яка зняла фільм у широкоформатних системах IMAX та Ultra Panavision 70 (камера важить близько 30 кг… ага, Отем — глиба!)І звісно, Майкл Б.Джордан забрав найкращу акторську роботу!Якби вам не подобався «Sinners», але хоча б просто подивитись на те, що Майкл виконав по суті дві ролі… це вражає.Його перша номінація і перемога. Пан Джордан став шостим темношкірим актором, які вигравали Оскар (Сідні Пуатьє, Вілл Сміт, Форест Вітакер, Джеймі Фокс, Дензел Вашингтон) і всіх згадав на сцені: «я стою тут завдяки вам…».Хороша промова. Про віру людей в тебе і як це важливо мати підтримку своїх.Тімоті Шаламе, а тепер звернення до тебе.Знай, все ще буде. В «Марті Супрім» ти вперше вів за собою кіно… не за допомогою когось, не в ансамблі, а самостійно.Це було вперше, але точно не в останнє.Просто треба памʼятати правило всесвіту: коли чогось одержимо хочеш — ніколи не отримаєш. відпустиш і все буде. Ти ще вийдеш на сцену. Може й не один раз. Але сьогодні не той рік і можливо не так роль.Так буває. Доросле життя.хохо А тепер про ту кляту номінацію «найкращий документальний фільм»Виграв «Mr Nobody Against putin».Дивились з вами разом тут. Кому цікаво — залітайте.Так, росіяни виграли. Так, неприємно, що ми не потрапили.Але знаєте, на ранок світ не рухнув.Нічого не змінилось. Цей паша таланкін не стане режисером, не буде далі знімати кіно, він стане черговим Містером Ніхто.Він точно не буде стояти в опозиції до кінця (це видно, навіть по його промові)«Давайте закінчимо всі війни»… Давайте жити дружно в цьому апокаліпсисі (кот лєопольд блін).Вони досі бояться сказати щось конкретне про війну і про Україну.«Четвертий рік ми дивимось на небо і загадуємо одне бажання»… Яке саме? Шоколадний торт? Рубль по 30? Може ви просто хочете повернутись в свою росію і жити там без санкцій з інтернетом та інстаграмом?Знаєте, його промова, наче була натхненна Януковичем, який каже «астанавітєсь».Ну і смішно було почути про пропаганду і полуправду від людей, які буквально створили на цьому фільм з небезпечними наративами, які можна трактувати як завгодно. Ми з вами маємо памʼятати, що статуетки / нагороди в нашій ситуації, лише допомога в висвітлюванні правди про російсько-українську війну. Лише додатковий майданчик для того, щоб говорити про Україну.Більше говорити про Україну.В нас своя одна битва за іншою… Їх перемога просто чергова битва. Наступна і головна буде за нами. Я певна.

«The Bride!» — кожному монстру потрібна людинаАбсолютно моє кіно!Електричне, яскраве, скажене, готичне, еротичне, гучне, містичне, гостре, кровоточиво-смішне, дуже зворушливе та ще й з десятками відсилок на старе та нове кіно… «The Bride!» — полярний. Ви не вийдете з кінозали з відчуттям «ну норм». Ви його або полюбите, або зненавидите.Ідея створення фільму прийшла режисерці Меґґі Джилленгол після того, як вона подивилась «Наречена Франкенштейна» (1935 року) і була мʼяко кажучі не в захваті від репрезентації Нареченої.«Мені близька ідея цього жахливого, жорстокого, але водночас, самотнього, дуже людяного чоловіка, який потребує когось, хто міг би бути з нею, повністю. Але те кіно не запитує: "А як же вона?". Наш фільм запитує.»Сюжет:Франкенштайну самотньо жити в світі, він потребує кохання, турботи і серйозних стосунків. Тут можна було б пожартувати про те, що тільки 100-річний чоловік буде готовий до серйозних відносин, але ладно ахаахТож приходить він до науковиці і просить зробити собі пару.І створив він ЇЇ за образом своїм і подобою своєю… але контролювати не зміг 😎З точки зору критики, я можу сказати де, до фільму можна доколупатись, що занадто багато всього відбувається, овер багато акцентів, на які відволікаєшся, сцена з танцями просто звалилась з неба, зайвий пафос, тема фемінізму, настільки в лоб, наскільки це можливо (навіть мені).Не вистачає всьому цьому тонкості, легкості та іронії.Структурно «The Bride!» створений з різних шматків, жанрів, ідей, пасхалок, тем, емоційного забарвлення… наче Джилленгол зробила свого Франкенштайна.Але вперше за довгий час, я вирішила не зважати на це і просто насолодитись.Мені подобається, що пані Меґґі ризикнула. Так якісно вплела відсилки на фільми (при першому перегляді, я нарахувала, десь 20 може більше).Мені подобається її скажено-зворушливий roller coaster. Я готова знову і знову сідати на цей кіно-атракціон.Операторська робота Лоуренса Шера («Джокер» 1-2, дуже схожа стилістика особливо з другим).Візуально театральне кіно. Красиве. А на цьому пан Шер знається і в нього виходить.Композиторка моя любіма —Гільдур Гуднадоттір. Знову її вгадала по музиці.Так воно підсилює історію… такий темний, нелінійний, містично-брудний, ніжний, струнний, в дусі 30-х (а місцями навіть техно) score. Вах!Настільки класний, що я хочу платівку)))Акторські роботи…Джессі Баклі aka Ma Queen. Джокересса любіма!!!Яка ж вона тут геть інша!! От в порівнянні з «Hamnet» ви її тут не впізнаєте!Справжня скажено-пристрасна сутність на екрані!Яка майстерна робота і як я щаслива бачити, що в неї понеслось.Це не перша спільна робота Джессі та Меґґ, подивіться «The Lost Daughter» (абсолютно інше кіно).Крістіан Бейл… ну що, ну Бог.Нічого не скажеш. Їх зворушлива хімія ллється, крізь екран. Але тут пан Бейл дає можливість сяяти Баклі, при цьому не губившись самому.Всі молодці: Аннет Бенінг, Пітер Сарсгард, Пенелопа Круз, Джейк Джилленгол (як він танцює і співає ай добре). В мене є відчуття, якщо порівнювати, то це «Джокер: Кохання на двох» в якого вийшло бути глядацьким і зухвалим водночас.— Що ти будеш з нею робити?— ЛюбитиВ кожного монстра всередині є людська душа і як класно по життю знайти свого «монстра» і любити його.Тож в мене зʼявився новий улюблений фільм про кохання. Може зʼявиться і у вас.Good Luck, Have Fun, Don't Die.Енджой 🖤

«Hamnet. Поезія горювання»*початок тутДія 4: «the rest is silence»Чи говорили з вами чесно про кінечність буття? Коли це було? Як? Як вам було після цього?Зі мною Хлої Чжао чесно поговорила про смерть.Можливо, це сталось зі мною вперше.Можливо, це найчесніша розмова, яка в мене колись була.Минуле і майбутнє в таких розмовах дивно поєднуються.Час наче перестає працювати так, як ми звикли. Іноді здається, що його просто не існує, а іноді, що ця агонія триватиме вічно.Особливо в нашому житті, де смерть ходить поруч та іноді буквально дихає в потилицю.Горе втрати завжди накриває хвилями. Спочатку сильніше. Потім рідше, але так само боляче.Ми не можемо перебувати в минулому. Ми не можемо пришвидшити майбутнє. Тому люди часто капсулюються. І тут виникає проста, але страшна думка, яка в мене виникла після фільму: ми знаємо, звідки починається втрата, але майже ніколи не знаємо, де вона закінчиться.Ми ховаємося від смерті.Під магічними ковдрами… коли летят шахеди або ракети. За стінами, за молитвами, за думками про рідних, за опори та звичними ритуалами життя. Наче це може нас захистити…Але «що було дано, те можна втратити в будь-яку мить…»І треба з цим примиритись. Знайти свої інструменти. Здатись болям. Довіритись… собі, близьким…Розумієте, в нас так багато людей втрачають своїх зараз.Саме тому для мене «Hamnet» — дуже актуальний. Для України та українців.Нам потрібно перестати табуювати цю тему.Нам потрібно піти в ту безодню…Є речі, які переживуть нас — природа і мистецтво.Можливо, варто спиратись на це..?Публіка Шекспіра не була готова до таких текстів… їх вичитували, знаходили свої болі та рефлексії. Зцілювались за рахунок цього.Чи готово людство зараз осягнути мету фільму Хлої? Відчути цей процес горювання, не за допомогою слів, а саме крізь відкрите серце… подивимось згодом.І все ж таки… Чи говорили з вами коли-небудь чесно про смерть?Зі мною говорила Хлої… the rest is silence.P.S. на цьому тут все… я відкриваю коментарі, тільки, будь ласка, прочитайте спочатку, якщо пропустили. Для мене це дуже важливо.Дія 5 — буде лекцією. Деталі згодом.Я душею хочу розповісти про це кіно.

«Hamnet. Поезія горювання»*початок тутТепер давайте трохи подихаємо і трохи пройдемось по структурі.Джізас Крайст!!!Слава кастинг-директорам і чуйке Хлої за цей акторський ансамбль.Я не дивилась фільм, я перебувала там! Була з ними: в лісі, в будинку (вʼязниці), в театрі… я буквально не відчувала межі кіно і реальності. Це все завдяки режисурі, операторській роботі, композитору та головне, акторам!Джессі Баклі, Пол Мескаль, Емілі Вотсон і дітииииииииии!!!!!Почну з них, тому що таких талановитих дітей, я не знаю, де можна було знайти… OUTSTANDING perfomance Джейкобі Джупа.Це маленький Хамнет. Ці очі. «I will be brave».Я вам клянусь, не уявляю навіть, як складно працювати з дітьми, ще з такими чутливими темами: смерті та втрати… але це браво!Ноа Джуп (не можу сказати хто, але вони реально брати), Олівія Лайнс (Джудіт), Бодхі Рей Бретнек (Susanna) — всім мої оплески.Якщо в мене колись будуть діти, то я хочу саме таких ахахахЕмілі Вотсон, ви могли її бачити в «Дюні: Пророцтво», вона — глиба! Одна сцена і одна фраза «що було дано, те можна втратити в будь-яку мить» і все… ти розумієш, величність акторської гри можна відчути в маленьких сценах. Мій поклон пані Вотсон.Пол Мескаль… ну цей бісів хлопець розбив мені серце ще в «Aftersun». Потім повторював цей трюк не один раз)Щиро радію за його шлях, за різномаїтність ролей… але в «Хамнеті» теж відчуваються зміни в його грі… він подорослішав.Сцени на мосту і на сцені — iconic. Стрімко стали на перше місце моїх його улюблених сцен в кіно.І тому я перебуваю знову в праведному гніві на цих клятих академіків, які не номінували його на найкращу роль другого плану.Достойна роль для номінації. Чутлива і вразлива.Той самий «людяний Шекспір». Ну і Ma Queen — Джессі Баклі.Так, це правда, вона забере свій акторський Оскар, але цього буде мало.За цю роль треба взяти кожну сльозу, яку люди пропонили в кінотеатрах, поєднати їх разом і створити фонтан, який буде поповнюватись і поповнюватись. І це буде продовжуватись вічно.Це та роль… знаєте, як Марлон Брандо в «Apocalypse Now», як Роберт Де Ніро в «Taxi Driver», Джек Ніколсон і Деніель Дей Льюіс всюди… власне, я про те, що це справді, КУЛЬТОВА РОЛЬ!Це треба бачити і чути (тому дякую ще раз за оригінал) — крик жінки, наче рик тварини, яку підстрелили в саме серце, але чомусь змусили жити далі… цей розфокусований погляд, коли вони не розуміє, де реальність, «look at me» і особливо, третій акт. весь.Джессі, взагалі, акторка-пластилін і цим вона мені дуже подобається… вона трансформується в персонажа і здається, що навіть очі та риси обличчя змінюються.Вона, наприклад, грала Людмилу в серіалі «Чорнобиль» (жінку, яка доглядала за своїм чоловіком), а ще була в «Women Talking», «Lost Daughter», «I'm Thinking of Ending Things» і наступного місяця запремʼєриться «The Bride» Меґґі Джилленхол про наречену Франкенштейна (фільм чекаємо дуже всі).Але поки, дякую, Джессі за те, що я змогла побачити, що така акторська гра існує.Мені хотілось встати і бігти до них… до всіх них.Я відчувала їх поруч.Цю атмосферу пані Хлої створила разом з оператором Лукашем Жаль і композитором Максом Ріхтером.to be continued…

Дія 2: Все життя — театр, а Шекспір — гіпотеза.*початок тут«Hamnet» — це екранізація роману Меггі ОʼФаррелл, який став бестселлером в 2020-му році.Але він був заснований на статті Стівена Ґрінблатта «The Death of Hamnet and the Making of Hamlet» для The NY Review of Books в 2004 році.Прочитати її можна тут (вона платна, але цікава).Якщо коротко, то пан Ґрінблатт звертає увагу на емоційне ядро «Гамлета» (частково я вам його описала вище) і повʼязує це зі смертю єдиного сина Шекспіра — Хамнета.Припущення 1: імена Hamlet і Hamnet були взаємозамінними на той момент.Припущення 2: смерть дитини не могла не вплинути на Шекспіра. І якщо немає прямих доказів в інших джерелах, то ми можемо прослідкувати радикальний поворот в художньому стилі та подачі драматурга. Його творчість поділяють на три періоди: оптимістичний / романтичний: Ромео і Джульєтта, Сон в літню ніч, Венеційський купець, Дванадцята ніч, Річард III.трагічний: ГАМЛЕТ, Отелло, Король Лір, Макбетпосттрагічний: Буря, Цимбелін.Припущення 3: демонстрація внутрішнього болю та роздумів про смерть (описала вам вище, на прикладі монологу). Припущення 4:зміни в англійському суспільстві (релігія, епідемія чуми, забобони), унеможливлювали відкрите обговорювання тем особистої скорботи.З декількох припущень виникає гіпотеза, що Шекспір написав «Гамлета», як свій реквієм по сину.А що ми, взагалі, знаємо про Вільяма Шекспіра, окрім того, що він геній? (без теорій змов, що то все не він)Він народився в заможній консервативній родині в Стретфорді. Від нього завагітніла місцева дівчина Анʼєс (Енн) і ніби змусила одружитись.Так в них народилось троє дітей (одна дівчинка і близнюки).Але Вільям її ненавидів… так думають через те, що він біжав в Лондон, щоб працювати в театрі. Один з близнюків, син Хамнет, помер у віці 11 років під час епідемії чуми.Через рік Вільям написав і поставив трагедію про Принца Датського — «Гамлет». Авторка роману «Hamnet» Меггі ОʼФаррелл, взявши за основу статтю, вирішила подивитись на сухі строки в біографії з іншої оптики.А якщо вони кохали один одного? Якщо Анʼєс бачила велич таланта Вільяма і сама відпустила його в Лондон через те, що любила? Як вони переживали втрату дитини? Якщо саме смерть сина вплинула на створення легендарної пʼєси, то що відчувала вона?І якщо «Гамлет», насправді, не про помсту, а про процес горювання?Адже люди живуть доти, поки існує памʼять про них…В романі читач не розуміє про кого йде мова через те, що там нелінійна структура оповіді. Спочатку герой Шекспіра має «імʼя» — Tutor (репетитор), потім Husband (чоловік), Father (батько) і потім Will (Вілл). В фільмі це теж є, але там лінійна структура, ну і ми з вами не печерні люди і знаємо, хто перед нами на екрані.На мою думку, пані ОʼФаррелл зробила фундаментальну та скамʼянілу постать Шекспіра — людяною, виставу — спадщиною горя та зцілення...А Хлої Чжао, беззаперечно, геніально втілила це на екрані.to be continued...

Як це потрапити в шортлист Оскара в 26 років?Як це бути режисеркою анімації в Україні? Чому мульт про Пса Патрона важливий для дітей?Ми зняли новий випуск «Додивитесь в кіно» з Анастасією Фалілєєвою!Вона потрапила зі своєю роботою «I died in Irpin» в шортлист цього року!Значить, розповідаю.Я не була знайома з Настею до запису подкасту, але я одразу зрозуміла, що це наша людина!Молода, зухвала, щира, глибока, смішна і дуже талановита!Страждає на творчу біполярку, сумнівається, але не перестає рухатись до своєї мрії!Я дуже поважаю і ціную таких людей, тому хотіла би, щоб ви теж познайомились з нею та її роботами.Хоча ми встигли поговорити про різне: аніматоров, комерцію, освіту, абʼюз, блокаду Ірпіня, рефлексії в мистецтві, синдром самозванця і про майбутнє покоління.👉🏻випуск тут👈🏻👉🏻анімація «I died in Irpin» тут👈🏻Енджой 🤍P.S. щаслива, що тепер ми з пані Настєю дружимо))Я щиро вірю, що це далеко не остання можливість потрапити на Оскар в її житті, щоб розповідати свої історії за світовій арені!

«Коли журналістика фактів перетворилась на журналістику емоцій?»Сьогодні Україна відзначає День військового журналіста.Дякуємо кожному та кожній, хто продовжує висвітлювати правду і поширювати її на весь світ, попри загрози життю.Вічна шана тим, хто в цьому несправедливій битві за правду, віддав найцінніше...Тому я хочу сьогодні нагадати, що 26 лютого починається прокат документального фільму «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки.Це кіно про останні місяці роботи Курахівської ТЕЦ в Донецькій області.Мала за честь побачити на спецпоказі пару місяців тому та вже писала про нього тут.Але після цієї надважкої зими, в якій ми досі відчайдушно намагаємось вижити, на мій погляд, фільм став ще більш цінним відбитком нашої історії.Сходіть в кіно обовʼязково!А якщо захочете прийти на спецпоказ з режисером в своєму місті, вище побачите розклад.Пан Антон — класний, то все вам розкаже від першої особи)В Києві ми плануємо зробити спільний показ, але про це оголосимо згодом.Зберігайте світло в собі і подивіться, якою ціною воно нам дається вдома.🤍P.S. якщо захочете раптом подивитись щось художнє про військову журналістику, то рекомендую вам два моїх фаворити за останній час.«Civil War» Алекса Ґарленда та «Lee» Еллен Курас.З першим — обережно, чутливим людям може бути важко дивитись, особливо, якщо у вас птср. Памʼятаю, коли я дивилась, то в третьому акті фільму, я наче побувала в емоційній аеротрубі.. але Алекс Ґарленд — геній та пророк і все те, що відбувається в фільмі, можна, в принципі, побачити в майбутній Америці.А ось «Lee» — це біографічна драма про величну Лі Міллер!Вона була моделлю, але під час Другої світової війни стала військовою фотографкою.Якщо памʼятаєте фото в ванній кімнаті Гітлера з брудними чоботами і жінкою, тона фото вона.Лі Міллер документувала не тільки жахи війни, а ще її вплив на жінок.Головну роль чікарно грає Кейт Вінслет. Фінальний акорд в виборі фільму на вечір.Фільми різні за жанром та брутальністю оповіді, але повʼязані. Голову героїню, військову фотографку в «Civil War» звати Лі, на честь пані Лі Міллер. І зверніть увагу на сцену в ванній)Все, доповідь закінчила.Бережіть себе.

Кожного року 14 лютого доповнюю величезну добірку фільмів про кохання!Комусь допомагає зігрітись в цей день, комусь полегшити вибір фільмів на вечір, комусь прожити свої переживання.2023 рік — 82 фільми, які розбиті на жанри та смак2024 рік — серіали були, але я вам зараз зроблю новий список2025 рік — ще 8 достойних стрічок, які вийшли того року2026 — кєнооооо:- A Big Bold Beautiful Journey [Велика смілива красива подорож; Марго Роббі і Колін Фаррел про близкість]- Eternity [Вічність; такі собі «Матеріалисти» здорової людини, правда в потойбіччі]- Ти - космос[тут ясно]Також, вам добірка серіалів про кохання!Це мої улюблені 💅🏼- Modern Love [Сучасне кохання, серіал антологія]- Mr&Mrs Smith [Містер і Місіс Сміт]- Normal People [Нормальні люди]- Love Life [Особисте життя]- One Day [Один День]- Our Flag Means Death [Наш Прапор Означає Смерть; Тайка Вайтіті… закоханий пірат]- Scenes from a Marriage [Сцени з подружнього життя… там обережно, буде боляче]- The Affair [Коханці; старий, але такий класний… показує різну оптику на необережне кохання чоловіка і жінки]- White Lotus [Білий лотос, але 2 сезон]- Fleabag [Погань; iconic]Якщо брати ваших любімих Бріджертонів, то мені до душі історія королеви «Bridgerton: Queen Charlotte».«Nobody Wants This» [Ніхто цього не хоче] ви й так дивились)Найкращий серіали про кохання, сімʼю, повагу, підтримку, близкість і життєві перешкоди — це «This is Us» [Це ми].Серіал - психотерапія.Добрий, хоч інколи може зробити вам боляче від усвідомлення простих цінностей, про які ми забуваємо.Як «Ted Lasso» або «Shrinking»… тільки про родину.Тож, енджой!Ще про наш випуск подкасту не забувайте 💅🏼Пишіть свої варіанти в коментарях.Я точно не додала багацько…І памʼятайте, любов варта всього 🤍P.S. а ну перевіримо ще одне одвічне питання, чи була у Росса та Рейчел перерва?