Дія 2: Все життя — театр, а Шекспір — гіпотеза.*початок тут«Hamnet» — це екранізація роману Меггі ОʼФаррелл, який став бестселлером в 2020-му році.Але він був заснований на статті Стівена Ґрінблатта «The Death of Hamnet and the Making of Hamlet» для The NY Review of Books в 2004 році.Прочитати її можна тут (вона платна, але цікава).Якщо коротко, то пан Ґрінблатт звертає увагу на емоційне ядро «Гамлета» (частково я вам його описала вище) і повʼязує це зі смертю єдиного сина Шекспіра — Хамнета.Припущення 1: імена Hamlet і Hamnet були взаємозамінними на той момент.Припущення 2: смерть дитини не могла не вплинути на Шекспіра. І якщо немає прямих доказів в інших джерелах, то ми можемо прослідкувати радикальний поворот в художньому стилі та подачі драматурга. Його творчість поділяють на три періоди: оптимістичний / романтичний: Ромео і Джульєтта, Сон в літню ніч, Венеційський купець, Дванадцята ніч, Річард III.трагічний: ГАМЛЕТ, Отелло, Король Лір, Макбетпосттрагічний: Буря, Цимбелін.Припущення 3: демонстрація внутрішнього болю та роздумів про смерть (описала вам вище, на прикладі монологу). Припущення 4:зміни в англійському суспільстві (релігія, епідемія чуми, забобони), унеможливлювали відкрите обговорювання тем особистої скорботи.З декількох припущень виникає гіпотеза, що Шекспір написав «Гамлета», як свій реквієм по сину.А що ми, взагалі, знаємо про Вільяма Шекспіра, окрім того, що він геній? (без теорій змов, що то все не він)Він народився в заможній консервативній родині в Стретфорді. Від нього завагітніла місцева дівчина Анʼєс (Енн) і ніби змусила одружитись.Так в них народилось троє дітей (одна дівчинка і близнюки).Але Вільям її ненавидів… так думають через те, що він біжав в Лондон, щоб працювати в театрі. Один з близнюків, син Хамнет, помер у віці 11 років під час епідемії чуми.Через рік Вільям написав і поставив трагедію про Принца Датського — «Гамлет». Авторка роману «Hamnet» Меггі ОʼФаррелл, взявши за основу статтю, вирішила подивитись на сухі строки в біографії з іншої оптики.А якщо вони кохали один одного? Якщо Анʼєс бачила велич таланта Вільяма і сама відпустила його в Лондон через те, що любила? Як вони переживали втрату дитини? Якщо саме смерть сина вплинула на створення легендарної пʼєси, то що відчувала вона?І якщо «Гамлет», насправді, не про помсту, а про процес горювання?Адже люди живуть доти, поки існує памʼять про них…В романі читач не розуміє про кого йде мова через те, що там нелінійна структура оповіді. Спочатку герой Шекспіра має «імʼя» — Tutor (репетитор), потім Husband (чоловік), Father (батько) і потім Will (Вілл). В фільмі це теж є, але там лінійна структура, ну і ми з вами не печерні люди і знаємо, хто перед нами на екрані.На мою думку, пані ОʼФаррелл зробила фундаментальну та скамʼянілу постать Шекспіра — людяною, виставу — спадщиною горя та зцілення...А Хлої Чжао, беззаперечно, геніально втілила це на екрані.to be continued...