Кадрова допомога 🔴🟡🟢

​Мінекономіки та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини підписали Декларацію про наміри щодо підтримки реформ ринку праці через новостворену програму JobConnectДекларація фіксує спільне бачення сторін щодо реформ ринку праці у взаємозв’язку із соціальною політикою, посилення інституційної спроможності та ефективного використання публічних ресурсів, а також передбачає відкритість до залучення додаткових партнерів. «JobConnect надає практичні інструменти: людям – для пошуку роботи, бізнесу – потрібних працівників. Ми фокусуємося на результаті: якісніші сервіси зайнятості, сучасні підходи до підбору вакансій і навчання, а також рішення, які допомагають людям повернутися на ринок праці та підвищити свою конкурентоспроможність. Партнерство з Урядом Німеччини дає можливість масштабувати ці інструменти та забезпечити зрозумілу координацію між ключовими стейкхолдерами», – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. Підписання Декларації про наміри є частиною більш широкого порядку денного реформ ринку праці в Україні та розвитку співпраці з міжнародними партнерами для впровадження сучасних рішень у сфері зайнятості.Джерело: Мінекономіки

​Суд визнав неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення зарплати Велика палата КСУ 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність ч. 1 ст. 233 КЗпП та ухвалила Рішення № 1-р/2025.Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.Дослідивши питання, суд зазначив, що оспорюваний припис КЗпП у частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення зарплати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.Суд зазначив, що встановлення часового обмеження для реалізації визначеного законом права особи є питанням розсуду законодавця, однак, лише за умови, що таке обмеження не порушує сутності права, установлене з легітимною метою та його досягають домірними засобами, воно є справедливим та об’єктивно виправданим.Аналіз чинного трудового законодавства дає Суду підстави стверджувати, що законодавець пов’язав строк звернення до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, та не врахував специфіки правовідносин, що тривають. Так, працівник, перебуваючи у трудових відносинах, у випадку систематичної невиплати винагороди чи періодичних затримок виплати має подавати позови кожних три місяці, щоб не втратити право на судовий захист.Отже, Суд наголосив, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення зарплати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих ст. 43 і 55 Конституції, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить ч. 1 ст. 8, ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 55 Конституції України.⚠️Суд постановив, що ч. 1 ст. 233 КЗпП, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.Джерело: КСУ

​Працівник оформив щорічну відпустку, але у зв’язку з виробничою потребою керівник хоче скасувати відпустку без згоди працівника. Чи має він право це зробити?Поняття «скасування відпустки» у трудовому законодавстві нема. Є поняття «перенесення відпустки». Переносити щорічну відпустку без згоди працівника роботодавець не має права.Перенесення щорічної відпустки може здійснюватися на вимогу працівника, з ініціативи роботодавця або з інших підстав.Згідно зі ст. 11 Закону № 504 щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:✔️порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (ч. 11 ст. 10 Закону № 504);✔️несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівникові за час щорічної відпустки (ч. 1 ст. 21 Закону № 504).Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:✔️тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;✔️виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;✔️настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;✔️збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.Щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період лише за письмовою згодою працівника та за погодженням з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання такої відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 к.дн. буде використана в поточному робочому році.У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону № 504.Переносячи працівникові відпустку, потрібно пам’ятати, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці.Джерело: ФПУ

​Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язанихЯк вказують у Мінекономіки, нововведення спрямовані на зміцнення кадрового потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу та компаній, які забезпечують економічну стійкість держави.Бронювання на 45 днів для усунення порушень військового облікуОдне з важливих нововведень – можливість бронювати працівників підприємств ОПК строком на 45 к.дн. – період протягом якого працівник усуває порушення правил військового обліку. Таке нововведення дозволяє компаніям не втрачати фахівців під час врегулювання формальних процедур.Швидше ухвалення рішень для критично важливих підприємствКрім того, для підприємств, яким підтверджено статус критично важливих, скасовано дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання. Тепер рішення ухвалюються швидше, що допомагає оперативно захищати персонал та підтримувати безперервну роботу.Коментар Міністерства економіки«Ми продовжуємо вдосконалювати механізм бронювання, щоб підприємства, особливо в оборонно-промисловому комплексі, могли стабільно працювати й утримувати свої команди. Швидке ухвалення рішень, скасування зайвих затримок та можливість бронювати працівників на період усунення порушень військового обліку – це те, що бізнес давно очікував», – зазначив заступник Міністра економіки Віталій Кіндратів.Коли зміни набудуть чинностіНововведення починають діяти з дати офіційного опублікування постанови Кабміну. Це дає змогу підприємствам ОПК та критично важливим компаніям оперативно переходити на оновлений механізм бронювання та одразу використовувати розширені можливості для захисту своїх працівників.Джерело: Судово-юридична газета