Юридична практика

⚖️ ВС опублікував тематичний огляд судової практики ККС ВС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень за 2025 рікОгляд містить ключові правові позиції ККС ВС, а також об’єднаної палати ККС ВС у сфері корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Серед них, зокрема, – такі висновки:▪️період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його;▪️обов’язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), є наявність в обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У разі обвинувачення за цією нормою закону необхідно доводити, що обвинувачений мав такі повноваження або владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким майно ввірене чи у віданні яких воно перебуває.

🆕 БЕБ, НАБУ, ДБР: хто реально розслідує бізнес-кейси у 2026 році, особливості компетенції✍🏻 «У 2026 році система органів досудового розслідування в Україні переживає етап трансформації, зумовлений як внутрішніми реформами, так і зовнішнім тиском у межах євроінтеграційного процесу.Посилення антикорупційної інфраструктури, реформування правоохоронних органів та перерозподіл підслідності безпосередньо впливають на те, хто саме розслідує так звані бізнес-кейси — кримінальні провадження у сфері економіки, службових зловживань та корупції.Бюро економічної безпеки (БЕБ), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Державне бюро розслідувань (ДБР) утворюють своєрідний трикутник кримінальної відповідальності за злочини, які прямо або опосередковано торкаються інтересів бізнесу.Для практикуючого юриста, власника бізнесу, корпоративного радника чи бізнес-менеджера чітке розуміння, хто саме і за якими правилами здійснює досудове розслідування, є не академічним, а цілком практичним завданням: від цього залежать стратегія захисту та усвідомлення реальних ризиків для компанії.Функціонування держави у 2026 році в умовах воєнного стану суттєво впливає на роботу правоохоронної та судової систем: змінюються пріоритети по напрямкам здійснення досудового розслідування, посилюється контроль за бюджетними коштами, оборонними закупівлями, митними та податковими процесами, а також зростає увага держави до фінансових потоків і ризиків економічної безпеки.Попри це, кримінально-правовий тиск на бізнес не лише не зменшився, а в окремих секторах діяльності навіть посилився», — зауважує в статті Марина Кузьменко, помічниця адвоката Grain Law Firm

16 червня 2026 року — V Business & Legal Infrastructure Forum 16 червня 2026 року в Києві у оффлайн та онлайн-форматі відбудеться V Business & Legal Infrastructure Forum. Цей форум є професійною платформою для обговорення ключових викликів відбудови, модернізації та захисту інфраструктури України. Організатор – «Юридична практика».Форум буде цікавий представникам державного сектору, інфраструктурного та енергетичного бізнесу, девелоперам, логістичним компаніям, юристам, інвесторам, міжнародним фінансовим інституціям, експертам із відбудови та всім, хто працює на перетині інфраструктури, безпеки, транспорту й регуляторної політики.✅ Серед ключових тем форуму: ▪️ інфраструктура як елемент національної безпеки та економічного зростання; ▪️імплементація acquis ЄС у сфері інфраструктури;▪️захист підстанцій і трансформаторів та нові стандарти фізичної безпеки;▪️інтеграція України в TEN-T та розвиток прикордонної інфраструктури з ЄС.✅ У програмі — представники органів державної влади, професійних об’єднань, енергетичних компаній та провідних юридичних фірм.Програма та реєстрація доступні за посиланням📌Дата проведення: 16 червня 2026 року📌Місце проведення: готель «Прем’єр Палац» (бул. Т. Шевченка / вул. Є. Чикаленка, 5-7/29, Київ) / Online✅ Організатор: видавництво «Юридична практика»✅ Співорганізатор: Асоціація українських корпоративних радників✅ Генеральний партнер: ДТЕК✅ Професійний партнер: АDER HABER✅ Експертний партнер: Altelaw&Sempra✅ Стратегічний партнер: Gutovska & Partners

⚖️ Вищий антикорупційний суд 8 червня затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором СА та колишнім Головою Верховного Суду Всеволодом КнязєвимЯк повідомляє САП, обвинувачений повністю визнав свою вину, погодився надати викривальні покази щодо інших учасників злочину та прийняв умови реального покарання з конфіскацією майна.✅ Вироком суду колишнього очільника Верховного Суду визнано винуватим за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки.Також суд ухвалив конфіскувати квартиру та житловий будинок засудженого, понад 200 тисяч доларів особистих заощаджень, а також застосувати спеціальну конфіскацію до 1 248 700 доларів, які були предметом неправомірної вигоди.Окрім цього, за домовленістю сторін Всеволод Князєв перерахує 1 104 600 доларів на підтримку Збройних Сил України через благодійний фонд «Повернись живим».У САП наголосили, що затвердження угоди дозволило завершити тривалий судовий процес, який розпочався по суті ще у серпні 2024 року. За даними прокуратури, завдяки конфіскації та іншим фінансовим зобов’язанням держава отримає понад 2,55 млн доларів, що еквівалентно більш ніж 113 млн гривень.Також одним із ключових елементів угоди стала згода засудженого на надання викривальних показів щодо інших осіб, причетних до корупційних правопорушень.

🆕 Незаконне збагачення: проблеми доказування та межі кримінальної відповідальності✍🏻 «Майже щодня ми отримуємо інформацію з різних джерел про викриття фактів незаконного збагачення як топ-посадовців, так і чиновників місцевого рівня. Водночас статистика щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за статтею 3685 Кримінального кодексу України (далі – КК) свідчить про те, що шлях від моменту виявлення ознак незаконного збагачення до ухвалення обвинувального вироку є складним і тривалим.Криміналізація незаконного збагачення мала спростити виявлення посадовців, чиї активи явно не відповідають їхнім офіційним доходам. Однак кількість ухвалених судових рішень не дає підстав стверджувати, що відповідна юридична конструкція в КК є ефективною. І саме її законодавчі недоліки можуть стати підґрунтям для критики та, відповідно, формування стратегії захисту – не задля того, щоб винним особам уникнути законної відповідальності, а з метою недопущення несправедливого засудження невинуватих осіб», — зазначають у спільній статті Олег Валендюк, керуючий партнер АО Benchers law firm, Ольга Шаповалова, партнерка АО Benchers law firm, заслужена юристка України, кандидатка юридичних наук, та Павло Отвіновський, партнер АО Benchers law firm

🆕 Колізії при визначенні коду виду цільового призначення земель оптових ринків сільськогосподарської продукції✍🏻 «Наявність спеціального правового режиму оптових ринків cільськогосподарської продукції не усуває головної проблеми – фрагментарності земельно-правового регулювання, що породжує «конкуренцію» кодів КВЦПЗ і, як наслідок, підвищену конфліктність та регуляторні ризики для аграрного бізнесу.Водночас, з урахуванням описаної вище логіки законодавця, підвищеного захисту земель cільськогосподарського призначення та наміру держави забезпечити їх використання першочергово у cільськогосподарських цілях, оптові ринки cільськогосподарської продукції відповідно до порядку визначеного законом набувають земельні ділянки із спеціальною метою, а саме для розміщення інфраструктури оптових ринків cільськогосподарської продукції, у зв’язку із чим відповідним ділянкам в даному випадку може бути присвоєно код виду цільового призначення 01.12 як єдиний можливий та такий, що відповідає фактичному використанню, код.У практичному вимірі визначення «правильного» коду цільового призначення має спиратися на первинні документи формування ділянки, на реальну домінуючу функцію інфраструктури та на містобудівні обмеження (функціональні зони), а не на формальні ознаки окремих об’єктів (павільйони, торгівельні приміщення), які є лише елементами комплексної інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції. Якісна юридична перевірка документів при оформленні прав на землю оптового ринку cільськогосподарської продукції забезпечує ключове – прогнозованість реалізації інфраструктурного проєкту, захищеність інвестицій та мінімізацію ризиків судових спорів та переслідувань правоохоронними органами», — зазначає в статті Володимир Пилипенко, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, народний депутат VI, VII скликань, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (2012-2014 рр.)

🆕 Правове регулювання штучного інтелекту: імплементація норм Регламенту (ЄС) 2024/1689 у корпоративний сектор✍🏻 «Штучний інтелект уже не є темою лише для програмістів, стартапів і технологічних конференцій. Він тихо, майже непомітно, зайшов у щоденну роботу бізнесу.Маркетолог просить нейромережу написати рекламний текст. Менеджер з продажів генерує комерційну пропозицію. HR використовує сервіс для швидкого відбору резюме. Юрист отримує від клієнта договір, який уже «попередньо перевірив штучний інтелект». Бухгалтер просить AI-помічника пояснити складний лист від контрагента. Керівник відділу завантажує у ШІ внутрішній документ і просить «коротко виділити ризики».Зручно? Безумовно. Швидко? Так. Відповідально? Є питання.Проблема не в самому факті використання ШІ, а в іншому: бізнес часто використовує його стихійно. Без внутрішніх правил, без контролю, без розуміння, які саме дані потрапляють у систему, хто перевіряє результат і хто відповідатиме, якщо алгоритм помилиться.Уявімо цілком життєву ситуацію. Менеджер компанії готує відповідь важливому клієнту. Щоб зекономити час, він вставляє в AI-сервіс фрагменти договору, історію листування, суми, строки поставки і просить: «Напиши ввічливу відповідь, щоб ми не визнавали провину». За кілька хвилин відповідь готова. Але разом із цим компанія могла передати зовнішньому сервісу конфіденційну інформацію, комерційну позицію і частину майбутньої доказової бази у спорі.Інший приклад. HR-відділ підключає сервіс, який швидко сортує резюме. Дуже зручно: замість ста кандидатів система залишає десять. Але якщо ніхто не розуміє, за якою логікою алгоритм «відсіяв» інших, бізнес непомітно для себе може отримати ризик дискримінації. Система могла занижувати рейтинг кандидатів за віком, статтю, перервами в роботі, місцем проживання або іншими ознаками, які роботодавець навіть не планував враховувати.Саме в цьому контексті варто говорити про EU AI Act — новий європейський Регламент про штучний інтелект. Не як про чергову складну «європейську бюрократію», а як про важливий сигнал для бізнесу: епоха безконтрольного використання ШІ поступово закінчується», — зауважує в статті Кирил Іорданов, адвокат Адвокатське об’єднання «Barristers»

❓ Позиціювання юридичної компанії: чому «повний спектр послуг» більше не працює — блог Анастасії Глущенко, CEO I Founder SP Consulting✍🏻 «Фраза «повний спектр юридичних послуг» колись мала звучати як перевага. Вона ніби обіцяла клієнту надійність, широку експертизу і здатність закрити будь-яке питання.Сьогодні ця фраза часто звучить інакше: як відсутність вибору.Коли юридична компанія говорить ринку: «ми робимо все», клієнт не завжди бачить її силу. Часто він бачить невизначеність. Йому складно зрозуміти, у чому саме компанія найкраща, з якими запитами й завданнями до неї варто звертатися, які практики формують її реальну репутацію і чому її варто обрати серед десятків інших фірм із майже такими самими формулюваннями.Юридичний ринок став прагматичнішим. Клієнт більше не хоче самостійно розшифровувати експертність фірми. Він хоче швидко оцінити релевантність: чи розуміє радник його бізнес, ризики, індустрію, ситуацію та обмеження.Тому позиціювання юридичної компанії вже більше не красивий текст на сайті. Ваше позиціювання має стати стратегічним рішенням партнерів: за що ринок має обирати саме цю фірму», — зазначає в блозі Анастасія Глущенко

⚖️ ККС ВС опублікував огляд правових позицій зроблених у квітні 2026 рокуУ огляді зібрані актуальні висновки ККС ВС щодо застосування норм кримінального права та кримінального процесуального права.✅ Щодо застосування норм кримінального права ККС ВС серед іншого зробив висновки:▪️ звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов’язком суду. Для застосування ст. 79 КК України суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК України і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні;▪️відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію, а тому телефон підлягає поверненню власнику;▪️використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.✅ Щодо застосування норм КПК України висловлені правові позиції:▪️у разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, можуть бути об’єднані судом в одному провадженні, що є правом, а не обов’язком суду;▪️ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні скарги особи на відмову прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, підлягає апеляційному оскарженню;▪️час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні.

🆕 Спори із військовими частинами: актуальна судова практика✍🏻 «Судова практика, яка стосується спорів із військовими частинами, за період повномасштабного вторгнення дуже сильно змінилась, як у підходах до розгляду справ, де фігурують як військова частина так і військовий чи ветеран, так само змінились і тенденції розгляду практики українськими судами, тому у цій публікації розглянемо найбільш часті питання, з якими звертаються військові до суду, та судові рішення, які варто зберегти та розглянути, як такі, що формують сталу судову практику, як окремий напрям ветеранського та військового права», — підкреслює Поліна Марченко, адвокат, керуюча Polina Marchenko Law OfficeВона виділяє чотири найбільш актуальні питання для військових:✅ Спори щодо незаконної відмови у звільненні зі служби, суть яких полягає у формальному підході до розгляду рапортів на звільнення, штучного затягування розгляду таких звернень і незаконних відмов.✅ Спори щодо невиплати бойових та грошового забезпечення.✅ Спори із військовою частиною щодо програми “Контракт 18–24”.✅ Спори щодо самовільного залишення військової частини чи дезертирства і досі залишаються одним із найбільш болючих питань, як військових частин, так і військових.