Юридична практика

🆕 Втрати бізнесу через війну: як працює Реєстр збитків✍🏻 «24 лютого 2022 року кожен українець запам’ятає на все життя. А для частини українців з окупованих росією територій Криму, Луганщини та Донеччини повномасштабне вторгнення стало повторенням жахів війни, яку росія принесла на українську землю ще у 2014 році.Людські жертви, зруйновані домівки, втрачені роки життя, знищені підприємства, активи та інфраструктура — усе це наслідки російської агресії проти України. І хоча жодні кошти не здатні компенсувати людські втрати чи пережитий досвід війни, держава-агресор має понести відповідальність, зокрема й шляхом виплати репарацій.Саме з цією метою формується міжнародний компенсаційний механізм для України, який складається з трьох компонентів:▪️Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр збитків, Реєстр);▪️Міжнародної компенсаційної комісії;▪️Компенсаційного фонду.На сьогодні фактично функціонує перший компонент — Реєстр збитків. Другим етапом має стати запуск Міжнародної компенсаційної комісії. 30 квітня 2026 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України і станом на 08.05.2026 відповідний закон передано на підпис Президенту України», — зазначає в статті Юлія Терновська, радниця практики податкового права АО Azones

🆕 Комерційна таємниця: актив, який український бізнес досі не рахує✍🏻 «Поки українські компанії інвестують у бренди, патенти та фізичні активи, найбільші втрати часто відбуваються там, де їх не помічають — у витоку знань, даних і інформації про внутрішні процеси. І проблема не лише в тому, що ця інформація вразлива. Проблема в тому, що бізнес досі не сприймає її як повноцінний актив, який потребує системного управління і захисту.У глобальній практиці це питання давно вийшло за межі юридичної площини. Комерційна таємниця стала елементом стратегії — поряд із патентами та іншими інструментами інтелектуальної власності. В Україні ж цей підхід лише формується, хоча ризики, з якими стикається бізнес, уже повністю відповідають світовим.У сучасній економіці, де ключову роль відіграють дані, інновації та швидкість виходу на ринок, класичні підходи до захисту інтелектуальної власності поступово втрачають ефективність. Патентна система, яка десятиліттями вважалася основним інструментом захисту технологій, дедалі частіше не відповідає потребам бізнесу. Причина не лише у складності чи вартості процедур. Головний виклик — у часі. У багатьох галузях, від штучного інтелекту до біотехнологій, інноваційний цикл настільки швидкий, що продукт або технологія можуть морально застаріти ще до завершення патентної експертизи.Крім того, патент передбачає обов’язкове розкриття суті рішення. Це фундаментальна логіка системи: держава надає виключне право в обмін на публічність. Але в умовах жорсткої конкуренції та високої швидкості копіювання така відкритість не завжди є перевагою. Для багатьох компаній значно ціннішим стає можливість зберегти ключові елементи технології в закритому режимі», — відмічає в статті Сергій Заянчуковський, радник, адвокат Leshchenko & Partners

🆕 Розширення компетенції міжнародного комерційного арбітражу: крок до проарбітражної юрисдикції чи нові виклики правової визначеності🆕 28 квітня 2026 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу» (Закон). Ініціатори законопроєкту у пояснювальній записці визначили такі цілі: розширити компетенцію міжнародного комерційного арбітражу (МКА), наблизити Україну до світових стандартів арбітражного розгляду, покращити стан правової системи як проарбітражної юрисдикції та розвинути Україну як місце інвестиційного арбітражу, що є доцільним у контексті післявоєнного відновлення.✍🏻 В цій статті Орест Бумба, радник ЮК «АРМАДА», та Назар Фурасєв, юрист ЮК «АРМАДА», пропонують розглянути чи створює Закон реальні стимули для бізнесу обирати Україну як місце арбітражу.Вони зауважують, що Закон змінює наступні ключові площини МКА:1) критерії «міжнародності» спору, за яких спір може розглядати МКА;2) компетенцію МКА щодо інвестиційних спорів за участю держави;3) ретроактивне поширення змін на арбітражні угоди, укладені до набрання чинності Законом.

🆕 Сьогодні 15 травня, набув чинності Закон України «Про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України». Закон був прийнятий 30 квітня 2026 року та підписаний Президентом України 14 травня.Конвенція регулює створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією рф проти України, усім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи з 24 лютого 2022 року або пізніше.Конвенція має перспективний характер оскільки регулює як існуючі процедури, так і закладає основу для подальшого розвитку міжнародного компенсаційного механізму. Зокрема, створення компенсаційного фонду.Конвенція набуде чинності через три місяці після того, як будуть виконані дві умови, визначені в пункті 3 статті 30:1) 25 країн-підписантів мають дати згоду на обов’язковість для них цієї Конвенції відповідно до її положень.2) сукупні індивідуальні внески цих підписантів до бюджету Реєстру на 2025 рік мають становити щонайменше 50% від загального бюджету Реєстру на 2025 рік (3 692 150 євро).

🆕 Правильне цільове призначення земель для аграрних оптових ринків: виклики та практика✍🏻 «Оптовий ринок сільськогосподарської продукції (ОРСГП) за своєю правовою природою є інфраструктурним «вузлом» аграрного ринку, покликаним забезпечувати оптовий обіг продукції, її концентрацію та скорочення логістичних втрат. У період воєнного стану стійкість таких «вузлів» напряму залежить від юридичної визначеності механізму регулювання земель оптових ринків сільськогосподарської продукції, які є фактичним і правовим базисом аграрного бізнесу.Водночас правове забезпечення статусу цих земель досі має фрагментарний характер: спеціальний Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» приділяє земельному аспекту фактично лише статтю 12, яка загально відсилає до «порядку, визначеного законом», а Земельний кодекс України (ЗК України) не встановлює спеціальних правил щодо обігу таких земель. Це створює передумови для судових спорів і підвищеної уваги правоохоронних органів до товаровиробників, що може істотно впливати або навіть блокувати господарську діяльність. Однією з ключових причин спорів є проблема визначення цільового призначення земель оптових ринків сільськогосподарської продукції», — зазначає Сніжана Васильєва, аспірант Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, юрист АО Alarius

🆕 Кабмін дозволив частині жінок-посадовиць вільно виїжджати за кордонКабінет Міністрів України скасував обмеження на виїзд за кордон під час воєнного стану для окремої категорії жінок-посадовиць. Про це повідомила Прем’єр-міністрка України Юлія Свириденко.Зазначається, що працівниці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених установ зможуть перетинати державний кордон без додаткових обмежень.Разом з цим нові правила не поширюються на найвищих посадових осіб держави та керівництво ключових органів влади. Для цієї категорії посадовців порядок виїзду за кордон залишається незмінним.Обмеження й надалі діятимуть для членів Кабінету Міністрів, керівництва міністерств та центральних органів виконавчої влади, представників Офісу Президента, Апарату Верховної Ради, РНБО, СБУ та Національного банку. Також чинні правила збережуться для народних депутатів, суддів Верховного та Конституційного судів, прокурорів Офісу Генерального прокурора, а також керівників державних органів і підприємств загальнодержавного рівня.

🆕 «Сильна експертиза — це must-have, але сама по собі вона не створює клієнтський досвід» — Анна Монахова, бізнес-партнерка VB PARTNERS Про роль клієнтського досвіду в юридичному бізнесі, зміну очікувань клієнтів та підходи до побудови довгострокових відносин «Юридичній практиці» розповіла Анна Монахова, бізнес-партнерка VB Partners.❓ Як ви визначаєте клієнтський досвід у юридичній фірмі?➡️ Для мене клієнтський досвід — це значно більше, ніж якісна юридична робота.Виграний суд чи добре написаний процесуальний документ — це база. Якщо цього немає, далі взагалі немає про що говорити.Клієнтський досвід — це весь шлях клієнта: від першого повідомлення до того, чи звернеться він до вас вдруге. І тут уже працює не лише право. Бо клієнту важливо не просто юридично правильно, а зрозуміло, вчасно і без відчуття, що він сам має витягувати з вас інформацію.Знаєте, як у футболі — недостатньо просто купити дорогу форму та зібрати зірковий склад.Так само і в юридичному бізнесі: сильна експертиза — це must-have, але сама по собі вона не створює клієнтський досвід.Наша головна та улюблена задача полягає в тому, щоб перевершити очікування на етапі виконання, перетворивши разовий запит на довгострокові відносини.✅ Більше — на сайті ЮП

🆕 Допустимість доказів: підходи судової практики✍🏻 «Правнича спільнота часто звертається до ст. 8 Конституції України як до своєрідної «точки тяжіння» будь-якої аргументації. Я також не омину увагою цю норму, адже її зміст є фундаментальним для розуміння контексту статті.Принцип верховенства права є безумовним орієнтиром діяльності держави. Сутність останнього полягає не лише в декларуванні прав і свобод людини як найвищої цінності, але й у встановленні органам державної влади чіткого обов’язку діяти винятково в межах визначених процедур.Уявімо ситуацію: орган, покликаний забезпечувати правопорядок, систематично порушує встановлені правила, а держава замість того, щоб це визнати, починає такі дії виправдовувати. Ба більше, знаходить підтримку з боку судової влади. За таких обставин нівелюється механізм забезпечення прав та свобод, адже якщо порушення, прямо передбачене законом, у практичному вимірі перестає визнаватися таким, то й сама правова норма втрачає своє значення.І тоді виникає низка цілком логічних питань: яким є рівень суспільної небезпечності випадку, коли орган державної влади, на який покладено обов’язок захищати права і свободи, систематично порушує встановлені правила? Якою є оцінка такої практики, коли подібні відступи не лише не отримують належної реакції, а фактично визнаються допустимими з боку судової влади», — запитує в статті Людмила Куса, партнерка Gracers Law Firm

❓ Як еволюціонувала практика White-Collar Crime у воєнний період? Чи змінилися підходи судового контролю у справах про білокомірцеві злочини? Як на ці процеси впливає практика ЄСПЛ? Які виклики стоять перед правоохоронцями в процедурах екстрадиції? Як борються суди із затягуванням процесу та іншими процесуальними зловживаннями в кримінальних провадженнях? Що варто зробити бізнесу для мінімізації ризиків кримінального переслідування?Ці та інші актуальні питання WCC-сфери будуть предметом професійних дискусій на ІV White-Collar Crime Forum, який відбудеться 12 травня 2026 року.✍🏻 Програма та реєстрація — за посиланням: https://pravo.ua/event/wcc2026📌 Місце проведення: готель «Прем’єр Палац» (бульв. Т. Шевченка / вул. Є. Чикаленка, 5-7, Київ) / online🔹Організатор: видавництво «Юридична практика»🔹Співорганізатор: Асоціація українських корпоративних радників🔹Генеральний партнер: Benchers Law Firm 🔹Експертний партнер: GRACERS🔹Професійний партнер: Grain Law Firm🔹Стратегічний партнер: EVERLEGAL

⚖️ ККС ВС опублікував огляд правових позицій зроблених у березні✅ Щодо застосування норм кримінального права ККС ВС серед іншого зробив висновки:▪️контрабанда, вчинена шляхом приховування від митного контролю, вважається закінченим кримінальним правопорушенням з моменту виявлення предмета контрабанди під час митного контролю або після його завершення, незалежно від факту перетину митного кордону та напрямку такого переміщення;▪️вчинення з метою ослаблення держави підпалу релейних шаф, що входять до комплексного обладнання залізничної станції, яка є об’єктом критичної інфраструктури, що має важливе народногосподарське та оборонне значення, утворює склад диверсії (ст. 113 КК України);▪️заволодіння військовослужбовцями рф автомобілями потерпілого, позбавлення його волі та вивезення в невідомому напрямку без повідомлення будь-яких правових підстав таких дій, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 438 КК України. Навіть якщо військовослужбовці рф діяли на виконання наказу свого командира або начальника, такий наказ суперечив положенням міжнародного гуманітарного права і національному законодавству як окупованої держави, так і держави-окупанта.✅ Щодо застосування норм КПК України висловлені правові позиції:▪️оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, що й судового рішення, щодо якого вирішувалося питання про виправлення. Під час вирішення цього питання мають бути враховані обмеження права на оскарження судового рішення, передбачені КПК України;▪️вилучена в ході оперативної закупки психотропна речовина не є додатком до протоколу в розумінні ст. 105 КПК України, а є речовим доказом;▪️ухвала слідчого судді про звернення застави в дохід держави не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_03_2026.pdf