Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Історія України 🇺🇦 ЗСУ ❤️
Añadido 14 jul. 2024

Історія України 🇺🇦 ЗСУ ❤️

@istoriya_ukrainy
Número de suscriptores: 76 155
Fotos: 3,040
Videos: 237
Enlaces: 2,970
Descripción:
Найбільший канал про справжню несовкову історію України. Розповідаємо про найцікавіше та щодня відкриваємо незвідані сторінки історії нашої Батьківщини! Вірте в ЗСУ, вірте в Україну! Слава Україні! @garrincha_7

👥 Número de suscriptores

76 155
Promedio/Día:: -41
Promedio/Tiempo:: -305
Promedio/Mes:: -1758

👁️ Vistas promedio por mensaje

12 564
Promedio/Día:: 14,200
Promedio/Tiempo:: 9,451
ERR: 16.5%

📊 Mensajes por Día

2.9
Último día: 0
Promedio semanal: 2.7
Promedio por día: 2.9

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

🤡 23 фєвраля 1918 щойно утворена армія російських більшовиків зазнала поразки від німецьких військ під Нарвою. Пізніше у совєцькій росії з'явився міф про "перемогу над німцями" із встановленням свята «23 фєвраля», яке було проголошено святковим днем у 1922 році. Після створення срср воно стало загальносоюзним. Спочатку свято мало назву “дєнь красной арміі і флота”, з 1946 року – “деєнь совєцкой арміі і воєнно-морского флота”.Для пояснення саме такої дати іосіф сталін у 1938 році запустив в обіг вигадку про “перемоги під Псковом і Нарвою”. У тезах для пропагандистів до 20-річчя ркка і вмф було відзначено: 🤡Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їхнє просування на революційний петроград було призупинено”. Підкреслимо – тоді йшлося лише про “рішучу відсіч” і “призупинення”. У подальшому це неправдиве пропагандистське пояснення вживалося на сторінках “Короткого курсу історії вкп(б)”, який тільки за часів сталіна видали й перевидали загальним накладом у майже 43 млн. примірників. В умовах Другої світової війни, аби історичними прикладами надихнути громадян срср до боротьби з нацистською Німеччиною, вже з’явилося формулювання про “цілковитий розгром німецьких загарбників під Псковом і Нарвою 23 фєвраля 1918”. Ця теза підтримувалася совєцькою пропагандою аж до самого краху срср.Як завжди, вся пропагандистська основа совка та росії — цілком фейкова та безглузда.
⚜️19 лютого 1992 р. постановою Верховної Ради України №2137-XII був затверджений один з чотирьох державних символів України – малий Державний Герб у вигляді тризуба.Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, адже він пов’язаний з нашою тисячолітньою державною, політичною i культурною історією.З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їхніх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі й тризуб. В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві – Великої Богині Матері.В період розквіту Руси-України, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території – від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 р. Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, в Коростені 25 (12) лютого 1918 р. тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що тризуб є знаком князівської влади (тризуб був родовими знаком київських князів) і спадкоємності української державної традиції.З 22 січня 1919 р., після проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР, тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави Павла Скоропадського, а також Директорії.Уперше спроба конституційно оформити тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року. 🇺🇦19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави.🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
🗺🇦🇷5 лютого 1921 року Аргентина стала першою латиноамериканською країною, яка визнала Українську Народну Республіку і єдиною в Південній Америці, що встановила з нею дипломатичні відносини. На жаль, на ту мить УНР вже була в екзилі, а армія УНР інтернована у Польщі.Визнання Аргентиною УНР базується на трьох основних документах: 💬листі французькою мовою посла Аргентини у Франції Mарсело Tоркуато дe Aльвеара президенту української делегації на Паризькій мирній конференції графу Михайлу Тишкевичу від 3 березня 1921 р. про визнання урядом Аргентини УНР; 🟡листі іспанською мовою міністра закордонних справ та культів Аргентини Оноріо Пуейрредона очільнику української делегації на Паризькій мирній конференції від 31 березня 1921 р. про визнання його урядом УНР; 💬та додатку до листа від 31 березня 1921 р. - скриптурна завірена копія постанови уряду Республіки Аргентина від 5 лютого 1921 р. за підписами президента республіки Іполіто Іріґожена та в.о. міністра закордонних справ та культів Пабло Торелло про визнання УНР державою вільною і незалежною. Обидва листи і додаток надійшли до Надзвичайної дипломатичної місії УНР Парижі - 7 березня та 8 травня 1921 року.🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
🗺4 лютого 1877 року народився Микола Макаренко - український археолог і мистецтвознавець, який був страчений 4 січня 1938 року московсько-совєцькою окупаційною владою через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.Народився в селі Москалівка (нині село Роменського району Сумської області). Після Лохвицької гімназії навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона, з 1902 — 1905 рік — у петербурзькому Археологічному інституті.Дослідницьку діяльність розпочав в Ермітажі. 🇺🇦Вчений був єдиним, хто описав зібрання козацьких клейнодів, які зберігались в Ермітажі, й довів, що козацькі прапори були переважно жовтого та блакитного кольорів. Після цього колекція цих прапорів таємничо зникла. Викладав на Вищих жіночих архітектурних курсах, вивчав мистецьку спадщину Тараса Шевченка. 1918 отримав громадянство УНР та оселився в Києві. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору. Брав участь у археологічних розкопках Ольвії.Був директором музею Мистецтв ВУАН, що відкрився на основі унікальної збірки Ханенків. Макаренко багато зробив для її збереження і дослідження.1934 заарештований совєцькими окупантами за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору, засланий на три роки до Казані, де викладав у художньому технікумі, був консультантом Центрального музею. 1936, після повторного арешту, засуджений на три роки і відправлений у Томську виправно-трудову колонію № 2. 🕯15 грудня 1937 втретє заарештований режимом і постановою «трійки» НКВС СРСР убитий в тюрмі 4 січня 1938. Місце поховання московсько-совєцькі кати приховали.✍️Реабілітований Постановами Верховного суду Татарської АРСР від 07.07.1960 та Президією Верховної Ради СРСР від 16.01.1989. 📰На стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві встановлена меморіальна дошка Макаренку М. О.., яку створив скульптор Юрій Багаліка.🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
📜✍️31 січня 1734 року вийшов таємний указ московської імператриці Анни «Про шлюби малоросів».Цей указ московської імператриці Анни Іванівни щойно призначеному правителю т. зв. «Малоросії» князю О.Шаховському. Мав запроваджуватися у руслі загальноімперської політики русифікації в умовах поступової ліквідації залишків української державності.Викликаний донесеннями про часті шлюби українців із білорусами-литвинами, поляками і жемайтами та «іншими іноземцями», що, як зазначено в указі, «суперечить нашому інтересу».Князю О.Шаховському наказувалося докладати чимало зусиль для таємного заохочення «спритним чином», аби «малоросійський народ охоту мав своячитися і до шлюбу вступати з нашим великоруським народом». Містить посилання на «особливий намір» російського імператора Пьотра I здійснити подібні заходи.❗️Не вміщений до «Полного собрания законов российской империи». Уперше повністю оприлюднений у «Киевской старине» 1905 за текстом із Московського архіву Міністерства юстиції російської імперії із сигнатурою: «№ 79/1806» (нині російський державний архів давніх актів). Тож завжди пам'ятайте, звідки ростуть вуха у т.зв. «братства», про яке зазвичай волають московські та промосковські пропагандони. Головна мета такого «братства» - цілковите знищення поняття «українець».🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
🗺🤝21 січня 1990 року відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – символічний ланцюг злуки «Українська хвиля» від Києва до Львова як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування проголошення Акта Злуки. Ця акція стала одним із свідчень, що українська нація подолала страх перед комуністичним режимом і готова маніфестувати свою незгоду політиці комуністичної партії.Це була одна з перших масових акцій, організованих новоствореним Народним Рухом України за перебудову. Були організовані автобуси для перевезення учасників акції на ділянки маршруту за межами населених пунктів. Багато хто скористався власним транспортом, рейсовими автобусами. На акцію люди прийшли із саморобними плакатами та блакитно-жовтими прапорами.Офіційно «ланцюг злуки» називався «між Львовом і Києвом», але початком основного «ланцюга» було місто Стрий на Львівщині. Від нього також простягалися ще два «ланцюги» - до Івана-Франківська та на Закарпаття. Доєднати до «ланцюга» Івано-Франківськ було важливо, оскільки саме це місто було столицею ЗУНР в 1919 році. Таким чином «живий ланцюг» простягався практично на 700 км.Особливо багато охочих долучитися до «ланцюга злуки» виявилося в Києві, Львові та інших великих містах. У столиці від Софіївської площі до Повітрофлотського проспекту люди стояли плече до плеча, а то й у кілька рядів. У багатьох в руках горіли свічки. Дехто з тих, що не помістилися у лінію, брався за руки і влаштовував символічну «ходу злуки» вздовж вишикуваних у шеренгу людей. За різними оцінками, участь в акції взяло від 400 тисяч до 3 мільйонів людей. Завершилася акція велелюдним мітингом на Софіївському майдані.А ідея такого ланцюга, як, власне, й ідея самого Руху (так само, як і назва) були запозичені з країн Балтії, а конкретніше — з діяльності литовської організації «Саюдіс», що в перекладі й означає «рух». Саме там 23 серпня, у 50-річчя підписання сумнозвісного пакту Ріббентропа-Молотова було утворено живий ланцюг від Таллінна через Ригу до Вільнюса. Ця акція мала назву «Балтійський шлях». На відміну від українського, балтійський ланцюг тривав усього кілька хвилин — люди взялися за руки і вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв радянського режиму. 💛«Українська хвиля» трималася більше години і була досить неоднорідною: якщо у великих містах люди не поміщалися в ланцюг, то між деякими містами й селами відстань між учасниками акції була до 50 м. Однак загальне піднесення і в Україні, і в країнах Балтії було неймовірним.🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
🤝📩🤝🤝Панове, наразі зібрано понад половину від потрібної суми, маємо прискоритись, щоб вчасно виконати всі запити від наших козаків! Ще залишається зібрати 140 тисяч!Прошу всіх максимально активно долучитись по можливості до нашого збору на термінові запити бійців ЗСУ. А саме:   Автомобіль для воїнів 517-го батальйону "Гайдамаки" 1-ої ОБрСпП, старлінк + зарядна станція для воїнів 153-ої ОМБр, ноутбук для задач ППО та декілька акумуляторів для авто воїнам 115-ої ОМБр.❗️Кожна пожертва є важливою. Кожні 20, 100, 1000 грн — це безцінний внесок у знищення ворожої техніки та особового складу окупантів та запорука збереження життя наших воїнів. 🔥А кожен великий донат у декілька тисяч - це крутезний аргумент для прискорення збору! Маєте таку можливість і суперсилу? - Використайте її просто зараз.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9sztq8eJeS💳Номер картки банки4441111120458694🌐Номер рахунку: UA403220010000026207354274067🏦 Конверт приват: https://www.privat24.ua/send/27rhl🏦 Номер картки Приват:5168745662420766🌐 Paypal — [email protected]Щоб взяти участь у розіграші мистецьких подарунків, після того, як задонатили, поставте + в коментарях за посиланням ТУТДякуємо за підтримку ЗСУ та невтомну працю задля нашої перемоги!🇺🇦🗺Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Разом переможемо!
🗺 Друзі, до нас звернулися за допомогою воїни 517-го батальйону "Гайдамаки" 1-ої ОБрСпП з терміновим запитом на збір для придбання автівки (пікап або кросовер), яка допоможе у виконанні бойових завдань. А також воїни 153-ої ОМБр просять купити старлінк+зарядну станцію, ноутбук для задач ППО та воїни 115-ої ОМБр декілька акумуляторів для авто.❗️Кожна пожертва є важливою. Кожні 20, 100, 1000 грн — це безцінний внесок у знищення ворожої техніки та особового складу окупантів та запорука збереження життя наших воїнів.🎯 Ціль: 300 000 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9sztq8eJeS💳Номер картки банки4441111120458694🌐Номер рахунку: UA403220010000026207354274067🏦 Конверт приват: https://www.privat24.ua/send/27rhl🏦 Номер картки Приват:5168752136619619🌐 Paypal — [email protected]І як завжди у наших зборах, серед всіх доброчинців розіграємо чудові подарунки від воїнів: шеврони+гільзи 12.7 мм, гільзи 23мм, 30 мм, гільза 57 мм та тубус від порохового заряду до снаряду 155 мм. Їх мисткині пані Наталя Радіч, Тетяна Кашуба та Надія Архіпчук перетворюють у витвори мистецтва для подарунків вам.❤️‍🩹Щоб взяти участь у розіграші, після того, як задонатили, поставте + в коментарях за посиланням ТУТРозповсюджуйте, будь ласка, цей збір. Це дуже допоможе, бо зібрати потрібно якомога швидше. Пам‘ятайте, що репости несуть вагомий вклад і маленьких донатів не буває, кожна гривня є важливою. Дякую всім!🇺🇦🗺Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Разом переможемо!
🇺🇦⚔️🗺4 листопада 1921 в рейд Другого зимового походу Армії УНР вийшла головна Волинська група з району Олевська під командуванням генерала Юрія Тютюнника.Подолавши опір радянських прикордонників, перетнула польсько-український кордон (приблизно на межі сучасних Рівненської і Житомирської областей) і пройшла в Коростенський район. 7 листопада здобула Коростень 6 стрілецька дивізія полковника Вержбовця, однак радянська історіографія це заперечувала. Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. Після бою відбулося об'єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської дивізії під командуванням полковника Палія-Сидорянського та 6-ї стрілецької дивізії полковника Вержбовця. 10 листопада об'єднаний загін захопив станцію Чоповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий. В районі селища Базар (нині Житомирщина) група була оточена більшовицькою кавалерією Г. Котовського.17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки українські повстанці були розбиті переважаючими російсько-більшовицькими окупаційними силами. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 було розстріляно під Базаром (Житомирщина).Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон. Прикордонники звітували, що відбулося прикордонне зіткнення біля с. Тернівка із «контрреволюційними силами». Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців масштабним Голодомором.🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!
🗺3 листопада 1918 року у Чернівцях, відбулося Буковинське віче, на якому було прийнято рішення про входження цих територій до Західноукраїнської Народної Республіки та подальшу злуку з «Великою Україною».Як відомо, восени 1918 року Австро-Угорщина, до складу якої входила Буковина, внаслідок воєнних поразок у Першій світовій війні, наближалася до свого розпаду. Українці західних земель, натхненні прикладом українців східних етнічних земель, що проголосили у листопаді 1917 року Українську Народну Республіку, включилися у боротьбу за свою державність.18-19 жовтня 1918 року, у Львові була створена Західно-Українська Народна Республіка у складі українських територій Східної Галичини, Північної Буковини і частини Закарпаття. Там же було створено Українську Національну Раду, як вищий орган влади для всіх західноукраїнських земель, у тому числі і для Буковини. 24 жовтня у Чернівцях був створений Українській Крайовій комітет як складова частина УНРади з повноваженнями діяльності у північній частині краю. Цей комітет і прийняв рішення про скликання крайового віча буковинських українців.3 листопада, в Чернівцях відбулись народні збори, у яких взяло участь майже 10 тис. осіб. З огляду на значну кількість учасників, багатолюдні народні зібрання проходили на площах та в кількох публічних приміщеннях міста. Зрештою, Віче прийняло рішення про возз’єднання Північної Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною». Окрім того, Віче висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». Вже 6 листопада владу на території Північної Буковини перебрав Український крайовий комітет на чолі з Омеляном Поповичем.Згодом, 22 січня 1919 року, відповідно Акту Злуки, у складі ЗУНР Буковина об’єдналася з Українською Народною Республікою. Проте, після поразки України у Польсько-українській війні буковинські землі були окуповані військами Румунії. Лише у 1940 році Буковина возз'єдналася з рештою українських земель, але, на жаль, відбулося це вже під новими етапами окупації нацистським, а згодом комуністичним режимами. 🌐 Історія України🔱 Підпишись, пізнавай, поширюй!