InTax. Про податки

💵Як оприбутковувати готівку в національній валюті України?Оприбуткування готівки – це відображення фактично отриманих коштів у відповідних облікових документах, залежно від способу проведення розрахунків. Такими документами можуть бути касова книга, книга обліку доходів і витрат, фіскальний звітний чек (Z-звіт), електронний фіскальний звітний чек або розрахункова квитанція.Порядок оприбуткування готівки залежить від того, яким способом суб’єкт господарювання здійснює розрахунки.Якщо підприємство або його відокремлений підрозділ використовує РРО, оформлює прибуткові касові ордери та веде касову книгу, оприбуткуванням вважається внесення всієї суми фактично отриманої готівки до касової книги на підставі прибуткових касових ордерів.Для відокремлених підрозділів, які застосовують РРО, але не ведуть касову книгу, оприбуткування здійснюється шляхом збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронному вигляді протягом строку, визначеного Податковим кодексом України. Якщо під час виходу з ладу РРО або відключення електроенергії використовується КОРО, інформація із Z-звітів додатково вноситься до відповідної книги. При цьому підприємство самостійно визначає місце та порядок зберігання електронних Z-звітів своїми відокремленими підрозділами.Якщо розрахунки проводяться із застосуванням ПРРО без ведення касової книги, оприбуткування полягає у щоденному формуванні фіскальних звітних чеків у паперовій та/або електронній формі, їх передачі до фіскального сервера, а також направленні електронних розрахункових документів і повідомлень для реєстрації та довгострокового зберігання.У разі проведення розрахунків із використанням КОРО без застосування РРО, оприбуткуванням вважається внесення даних із розрахункових квитанцій до книги обліку розрахункових операцій.Фізичні особи – підприємці здійснюють облік отриманих доходів шляхом їх відображення у книзі обліку доходів і витрат або в іншій довільній формі, визначеній Податковим кодексом України, із помісячним відображенням отриманих доходів.Крім того, кожне підприємство або установа повинні розробити та затвердити внутрішній порядок оприбуткування готівки, який враховує особливості діяльності підприємства, режим роботи, графіки змінності, порядок здавання виручки до банку та специфіку роботи відокремлених підрозділів. Такий порядок має відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.Для окремих категорій суб’єктів господарювання, які відповідно до Закону України № 265 мають право здійснювати готівкові розрахунки без застосування РРО (зокрема під час продажу проїзних документів, білетів державних лотерей або квитків на культурно-спортивні та видовищні заходи), готівка оприбутковується наприкінці робочого дня за загальною сумою всіх проведених операцій. При цьому оформлюються відповідні касові документи та здійснюється відображення операцій у КОРО або розрахунковій книжці.У всіх випадках сума готівки, що оприбутковується, повинна повністю відповідати сумам, зазначеним у відповідних касових або розрахункових документах.Приєднуйтесь до ІнТакс

🧾Службове відрядження за кордон: як правильно оформити Звіт про використання коштів?Підприємства мають право забезпечувати працівників коштами для закордонних відряджень як у готівковій іноземній валюті, так і шляхом перерахування авансу на банківський рахунок працівника або на корпоративну платіжну картку.Відповідно до Інструкції про службові відрядження, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, роботодавець зобов’язаний видати працівнику аванс для покриття поточних витрат під час службової поїздки. Аванс може бути перерахований:📌на особистий рахунок працівника, до якого прив’язана платіжна картка;📌на рахунок підприємства, операції за яким здійснюються за допомогою корпоративної платіжної картки.Аванс для закордонного відрядження може бути наданий у валюті країни призначення, у доларах США, євро або у гривневому еквіваленті, визначеному за офіційним курсом НБУ на дату подання до банку розрахунку витрат на відрядження.За наявності підтвердних документів працівнику компенсуються також банківські та інші супутні витрати, пов’язані з використанням платіжних карток і готівки. Зокрема, підлягають відшкодуванню витрати на:📌обмін валюти;📌банківські комісії;📌переказ авансу;📌повернення невикористаних коштів;📌безготівкові розрахунки у валюті, відмінній від валюти карткового рахунку;📌зняття готівки;📌конвертацію валюти;📌отримання банківських виписок.Після завершення відрядження працівник повинен скласти та подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, у строки, визначені п.п. 170.9.3 ПКУ. Звіт може бути оформлений як у паперовій, так і в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу.📎До Звіту обов’язково додаються документи, що підтверджують понесені витрати, із зазначенням способу їх оплати.Якщо підтвердних документів про перебування працівника за кордоном немає, до Звіту необхідно додати:📌завірені копії сторінок закордонного паспорта з відмітками про перетин державного кордону;📌або довідку Державної прикордонної служби України про факти перетину державного кордону.☝️Невикористані кошти працівник повинен повернути у тій валюті, в якій було отримано аванс. Якщо аванс видавався готівкою, залишок повертається до каси підприємства, а якщо кошти були перераховані на рахунок — на відповідний банківський рахунок роботодавця.💵Під час складання Звіту документально підтверджені витрати перераховуються за фактичним курсом обміну, застосованим банком. Якщо підтвердження курсу обміну відсутнє, використовується крос-курс, розрахований за офіційними курсами НБУ на дату затвердження Звіту.Якщо після перевірки Звіту роботодавець повинен компенсувати працівнику додаткові витрати, виплата здійснюється у гривнях за офіційним курсом НБУ, що діє на дату затвердження Звіту керівником. Такі кошти необхідно виплатити не пізніше третього банківського дня після його затвердження.У разі несвоєчасного повернення надміру витрачених підзвітних коштів застосовуються правила оподаткування, визначені п. 170.9 ПКУ.Основні правила перерахунку витрат при закордонному відрядженні:📌якщо фактичні витрати відповідають сумі виданого авансу — відшкодування здійснюється за курсом НБУ на дату видачі авансу;📌якщо працівнику необхідно доплатити кошти — компенсація проводиться за курсом НБУ на дату затвердження Звіту;📌якщо працівник повертає невикористаний аванс — розрахунок здійснюється за курсом НБУ на дату погашення заборгованості, якщо він відрізняється від курсу на дату видачі авансу;📌за відсутності документів про обмін валюти витрати визначаються за крос-курсом, розрахованим на підставі офіційних курсів НБУ на дату затвердження Звіту.Приєднуйтесь до ІнТакс

🧑‍💻Порядок і строки подання декларації з податку на прибуток резидентами Дефенс СітіДо 1 січня 2036 року (але не пізніше року вступу України до ЄС) для резидентів Дефенс Сіті діють спеціальні правила оподаткування, передбачені п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.Якщо резидент Дефенс Сіті подає заяву про застосування звільнення від оподаткування прибутку, таке звільнення починає діяти з першого дня кварталу, що настає після подання заяви, і триває до моменту втрати права на пільгу. Подати таку заяву можна лише один раз протягом перебування у статусі резидента Дефенс Сіті.Незалежно від того, чи до набуття статусу платник застосовував квартальний чи річний звітний період, після подання заяви він зобов'язаний перейти на квартальний звітний період. У такому випадку декларація з податку на прибуток подається наростаючим підсумком:📌за І квартал, півріччя та три квартали — протягом 40 календарних днів після закінчення відповідного звітного періоду;📌за рік — протягом 60 календарних днів після завершення календарного року.Якщо ж резидент Дефенс Сіті не подає заяву про звільнення від оподаткування прибутку, він сплачує податок на прибуток за загальними правилами.У такому разі порядок звітування залежить від розміру річного доходу за попередній рік:📌якщо дохід перевищує 40 млн грн, декларація подається за квартал, півріччя, три квартали та рік;📌якщо дохід не перевищує 40 млн грн, застосовується річний звітний період — з 1 січня по 31 грудня поточного року, а декларація подається один раз на рік у встановлений законодавством строк.Приєднуйтесь до Інтакс

🤔Як демобілізованому ФОП на загальній системі подати декларацію про майновий стан і доходи?Самозайняті особи, зокрема фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які були мобілізовані або проходили військову службу за контрактом під час особливого періоду, звільняються від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати звітність з ПДФО, військового збору та (для платників єдиного податку) єдиного податку на весь період військової служби. Таке звільнення діє з першого числа місяця мобілізації.Підставою для застосування пільги є інформація про проходження військової служби, яку ДПС отримує з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.Якщо військова служба тривала протягом усього звітного року, обов’язок подавати декларацію про майновий стан і доходи не виникає, навіть якщо підприємець отримував дохід від підприємницької діяльності.Якщо ж військова служба охоплювала лише частину звітного року, демобілізований ФОП повинен подати декларацію протягом 180 календарних днів з дня демобілізації.‼️Разом із декларацією необхідно подати:📌Додаток Ф2, у якому відображаються доходи від підприємницької діяльності лише за період, що не припадає на час військової служби. До декларації переносяться сума чистого оподатковуваного доходу, а також розраховані суми ПДФО та військового збору.📌Додаток ЄСВ1, у якому зазначаються сума чистого доходу, база нарахування ЄСВ, ставка 22 % та сума нарахованого внеску. Якщо доходу не було, у відповідних графах зазначається «0,00». Підсумкова сума ЄСВ переноситься до рядка 22.1 декларації.Приєднуєтьсь до ІнТакс

📩Запит від ДПС щодо трансфертного ціноутворення: які документи має підготувати платникПлатники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані складати та зберігати документацію з ТЦУ за кожний звітний рік.🗓️На вимогу ДПС така документація подається протягом 30 календарних днів із дати отримання запиту. При цьому запит може бути направлений не раніше 1 жовтня року, що настає після року здійснення контрольованих операцій.Документація з ТЦУ оформлюється у довільній формі — як єдиний документ або сукупність документів. Водночас вона повинна містити всю інформацію, передбачену ПКУ.‼️Зокрема, до документації включаються:📌інформація про учасників контрольованої операції та пов’язаних осіб, у тому числі про кінцевих бенефіціарних власників, власників корпоративних прав від 25 % та підстави пов’язаності;📌загальна інформація про міжнародну групу компаній (за наявності), її структуру, діяльність та політику ТЦУ;📌відомості про організаційну структуру платника податків і чисельність персоналу;📌опис діяльності підприємства, умов ведення бізнесу, ринків збуту та конкурентного середовища;📌інформація про реструктуризацію бізнесу або передачу нематеріальних активів, якщо такі операції впливали на діяльність платника;📌детальний опис контрольованих операцій та ланцюга постачання товарів, робіт або послуг;📌обґрунтування економічної доцільності та ділової мети операцій;📌характеристика товарів, робіт чи послуг, зокрема їх якісних характеристик, країни походження, виробника та інших істотних ознак;📌інформація про проведені розрахунки (суми, валюта, дати платежів і підтвердні документи);📌фактори, що впливали на формування ціни, включаючи бізнес-стратегію сторін;📌результати функціонального аналізу із зазначенням виконуваних функцій, використаних активів та прийнятих ризиків.☝️Окремим розділом має бути економічний і порівняльний аналіз, який підтверджує відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Він, зокрема, повинен містити:📌фінансові результати операції та показники рентабельності;📌обґрунтування вибору методу трансфертного ціноутворення;📌обґрунтування вибору зіставних операцій або компаній та джерел інформації;📌розрахунок діапазону цін або рентабельності;📌опис і розрахунок коригувань, проведених для забезпечення зіставності умов.Усі фінансові показники, використані в аналізі, мають підтверджуватися даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності досліджуваної сторони.Якщо постачальник здійснює контрольовані операції з кількома покупцями, а для аналізу застосовується його рентабельність, документація додатково повинна містити алгоритм розподілу витрат, економічне обґрунтування такого підходу та відповідні розрахунки.У разі самостійного або пропорційного коригування податкових зобов’язань інформація про такі коригування також включається до документації.Для учасників міжнародних груп компаній додатково подаються копії істотних внутрішньогрупових договорів, що впливають на ціноутворення, а також копії угод про попереднє узгодження ціноутворення і податкових роз’яснень іноземних компетентних органів, якщо вони стосуються відповідних операцій.📎До документації також додаються:📌копія аудиторського висновку щодо фінансової звітності (якщо аудит є обов’язковим);📌копії договорів та додатків до них, за якими здійснювалися контрольовані операції.Документація подається українською мовою в паперовій або електронній формі. Якщо до неї додаються документи іноземною мовою, необхідно одночасно надати їх переклад українською. Нотаріальне чи інше спеціальне засвідчення перекладу законодавством не передбачено.Приєднуйтесь до ІнТакс

🧐Про найменш використовуваний у контрольованих операціях метод розподілення прибутку.Метод розподілення прибутку є одним із методів визначення цін в рамках ТЦУ. Він полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку/збитку, отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній неконтрольованій операції.Основна ідея методу полягає в тому, що прибуток, отриманий внаслідок КО, розподіляється між пов'язаними сторонами з урахуванням їх вкладу у спільне підприємництво або ризики, які вони несуть. Цей метод базується на принципі "справедливого" розподілу прибутку між незалежними сторонами, які б приймали участь в аналогічному проекті.Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:🔸істотного взаємозв’язку між КО та іншими операціями, що здійснюються сторонами КО з пов’язаними з ними особами;🔸у сторін КО прав на володіння об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами КО за результатами здійснення такої КО.☝️Сукупним прибутком всіх сторін КО є сума прибутку від таких КО всіх сторін контрольованих операцій за період, що аналізується. При цьому залишковий прибуток/збиток визначається як різниця між сукупним прибутком/збитком, отриманим за результатами здійснення КО, та сумою розрахункового прибутку/збитку всіх сторін КО.Для розподілу між сторонами КО сукупного або залишкового прибутку всіх сторін зазначених операцій можуть враховуватися, зокрема, але не виключно, такі показники:🔸Внесок кожної пов'язаної сторони. Оцінюється внесок кожної сторони у проект, включаючи фінансові ресурси, активи, інтелектуальну власність, працю, ноу-хау тощо;🔸Функціональні обов'язки. Враховується, які функції виконуються кожною стороною, які послуги надаються, чисельність та кваліфікація залученого персоналу, витрачений час та обсяг витрат на персонал;🔸Ринкова вартість активів. Враховується вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на розмір фактично отриманого прибутку/збитку КО;🔸Інші показники, які пов’язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку/збитку кожною стороною контрольованих операцій.🤷‍♂️Цей метод дуже рідко зустрічається на практиці, оскільки він є досить складним на практиці з огляду на декілька факторів:🔸Складність визначення внеску кожної сторони. Це може особливо складно у випадку інтелектуальної власності, ноу-хау або бренду.🔸Суб'єктивність інтерпретації. Оцінка внеску кожної сторони і розподіл прибутку може вимагати суб'єктивної оцінки, що може призвести до різних інтерпретацій і розбіжностей між сторонами або між податковими органами.🔸Обмеженість порівняльних даних. Складність може виникнути ще на стадії збору співставних операцій. Підпишись на ІнТакс

📌Метод ціни перепродажу у контрольованих операціяхМетод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів/послуг, придбаних у КО, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів/послуг, яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.Метод ціни перепродажу може використовуватися, зокрема, але не виключно, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції:🔸підготовка товару до перепродажу та його транспортування;🔸змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.☝️Окрім зазначеного принципи ціни перепродажу може виділити ще декілька:🔸У методі можна враховувати витрати на подальшу обробку товару або послуги, зокрема на рекламу, зберігання та дистрибуцію. Ці витрати можуть бути виключені з розрахунку прибутку пов'язаної сторони, оскільки їх вартість вже включена в ціну перепродажу;🔸Метод дозволяє контролювати рівень прибутку, який залишається у пов'язаної сторони;🔸Метод використовується там, де пов'язана сторона діє як посередник або дистриб'ютор, який закуповує товар або послугу від іншої пов'язаної сторони і перепродає їх клієнтам.Простота методу ціни перепродажу полягає у його відносно простому розрахунку та застосуванні. Основна ідея полягає в тому, що пов'язана сторона продажує товар або послугу клієнтам за певну ціну, яка включає прибуток пов'язаної сторони.🧐Що потрібно для розрахунку?1️⃣Визначити собівартість товару/послуги. Туди можуть включатися витрати на виробництво, закупівлю, транспортування та інші прямі витрати;2️⃣Встановити рівень прибутку, який планує отримати пов'язана особа від реалізації товару/послуги;3️⃣Ціна перепродажу обчислюється, додаючи прибуток до собівартості товару або послуги. Це стає ціною, за яку товар або послуга будуть перепродані клієнтам;4️⃣Перевірити, що отримана ціна перепродажу є адекватною, тобто вона знаходиться в межах ринкових умов та не перевищує цін, за якими аналогічні товари або послуги продаються на відкритому ринку.🤷‍♂️Але тут одразу хочеться сказати про недоліки цього методу.Один з ключових аспектів методу ціни перепродажу - визначення рівня прибутку, який пов'язана сторона хоче отримати за продаж товару/послуги. Показник може бути суб'єктивним і вимагає аналізу ринку, галузевих стандартів та конкурентоспроможності.Ще одним недоліком є визначення собівартості у співставних операціях. Тут потрібно системи обліку, структуру витрат, методи розрахунку собівартості. Якщо все-таки розбіжності є тоді потрібно вноситивідповідні коригування, для того щоб упевнитися, що в кожному випадку для розрахунку валової маржі використовуються одні й ті самі види витрат. ☝️Тобто, для того щоб побудувати діапазон цін потрібно знайти подібні операції та індентифікувати це є якісь розбіжності. Ця задача досить непроста і є, мабуть, основною складністю цього методу. Приєднуйтесь до ІнТакс

📌Про метод «витрати плюс» у контрольованих операціях Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів/послуг у КО з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.☝️Метод «витрати плюс» може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час:🔸виконання робіт/надання послуг особами, які є пов’язаними з отримувачами результатів таких робіт/послуг;🔸операцій з продажу товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов’язаними особами;🔸операцій з продажу товарів/послуг за довгостроковими договорами між пов’язаними особами.Метод «витрати плюс» починається з витрат, які виникли у постачальника майна/послуг у КО за передане майно чи надані послуги асоційованому покупцю. До цих витрат потім додається відповідна надбавка «витрати плюс», що забезпечує прибуток з урахуванням виконаних функцій та ринкових умов. Одержана після додавання таких витрат сума становить звичайну комерційну ціну початкової контрольованої операції. 🧐Особливості цього методу наступні:🔸Надбавка «витрати плюс» постачальника у КО повинна визначатися на основі величини надбавки «витрати плюс», яку той самий постачальник одержав би у порівняній неконтрольованій операції. 🔸необхідно мати доступ до ринкових даних і інформації про ціни, встановлені незалежними сторонами за аналогічними умовами. 🔸необхідно враховувати складові собівартості товару/послуги. Собівартість включає всі витрати, пов'язані з виробництвом або наданням послуги, такі як сировинні матеріали, праця, енергія, амортизація обладнання, адміністративні витрати та інші непрямі витрати.Неконтрольована операція є порівняною щодо контрольованої операції для потреб цього методу, якщо задовольняється одна з умов:🔹жодна з відмінностей між порівнюваними операціями чи між підприємствами, які здійснюють такі операції, не може суттєвим чином вплинути на надбавку «витрати плюс» на відкритому ринку;🔹можливо зробити розумні коригування для усунення таких відмінностей.☝️Застосування методу «витрати плюс» іноді має певні труднощі, особливо при визначенні витрат. Хоча насправді підприємство повинно покривати свої витрати протягом усього періоду ведення бізнесу, такі витрати не мають бути основним фактором при визначенні відповідного прибутку у окремому випадку у будь-якому році. У багатьох випадках конкуренція змушує компанії знижувати ціни щодо витрат на створення відповідних товарів чи надання послуг.Приєднуйтесь до ІнТакс

📌Про особливості методу чистого прибутку в контрольованих операціях.Метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції з відповідним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.Він використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов КО з умовами зіставних неконтрольованих операцій під час використання інших методів.Основна ідея полягає в тому, що прибуток, який пов'язана сторона отримує від операцій з іншою пов'язаною стороною, повинен відповідати прибутку, який був би отриманий, якби операції здійснювалися між незалежними сторонами у подібних умовах.🤔Які особливості цього методу?🔸Метод чистого прибутку може бути застосований до різних видів операцій та галузей діяльності. Це дозволяє його використання в широкому спектрі ситуацій;🔸Щоб встановити відповідність принципу "витягнутої руки", метод чистого прибутку використовує порівняльні дані про прибуток, отриманий незалежними сторонами;🔸Метод чистого прибутку дозволяє враховувати особливості конкретної пов'язаної сторони, такі як її бізнес-модель, стратегія, інноваційність та інші фактори, які можуть впливати на прибуток. Це дозволяє більш точно порівнювати прибуток між пов'язаною стороною та незалежними сторонами.Процедура застосування методу чистого прибутку включає наступні кроки:1️⃣Спочатку необхідно визначити порівняльний рівень прибутку, заснований на даних про прибуток, отриманому незалежними сторонами, що здійснюють аналогічну діяльність. Ці дані, як правило, отримуються з фінансових звітів компаній;2️⃣Наступним кроком є визначення коригуючих факторів, які враховують відмінності між пов'язаною стороною і порівняльними незалежними сторонами. Такі фактори можуть включати розмір, склад активів, функції, ризики та умови угоди;3️⃣Застосовуються коригуючі фактори до порівняльного рівня прибутку, щоб врахувати відмінності. Це дозволяє отримати коригований прибуток, який відповідає умовам, які були б укладені між незалежними сторонами;4️⃣Використовуючи коригований прибуток, встановлюється відповідність принципу "витягнутої руки" для операцій між пов'язаними сторонами.Однак, застосування може бути складним у випадках, коли немає достатньо порівняльних даних або коли не можливо оцінити вплив різних коригуючих факторів.🛑Більш детально про фактори, які ускладнюють застосування цього методу.Ефективне застосування методу чистого прибутку вимагає наявності достовірних і повних фінансових даних, які є доступними для аналізу. Якщо такі дані обмежені або неякісні, це може ускладнити використання методу та призвести до менш точних результатів.Крім того, отримання точних порівняльних даних, які відображають умови операцій з незалежними сторонами, може бути ще тією задачею. Оскільки підприємства можуть мати обмежену доступність до таких даних або не мати ідентичних операцій з незалежними сторонами для порівняння.☝️Проте, це проблема не тільки цього методу.🧮Основна формула для розрахунку рентабельності за методом чистого прибутку така:Рентабельність = (ЧП / Виручка) * 100Де:🔸Чистий прибуток (ЧП) - це прибуток після відрахування всіх витрат.🔸Виручка - це загальний дохід від продажу товарів або послуг.Розрахунок рентабельності за методом чистого прибутку враховує всі витрати, пов'язані з діяльністю підприємства, і може бути використаний для порівняння різних підприємств чи різних періодів діяльності одного підприємства.Приєднуйтесь до ІнТакс

✍️Метод порівняльної неконтрольованої ціни.Метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у КО, з ціною у зіставних неконтрольованих операціях, які фактично здійснені платником податків або на підставі інформації, отриманої з відкритих джерел.‼️До речі, наявність достовірної і порівнянної інформації про ціни, що застосовуються в незалежних операціях є ключовим аспектом цього методу. До такої інформації можна віднести публічні дані, довідкові матеріали, інформацію про ціни з ринкових джерел або інші документально підтверджені джерела.Порівняння ціни КО з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення КО дату.У разі здійснення КО на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату.🧐Процедура визначення ціни наступна:🔸Вибір порівнянних транзакцій:🔹Вибір критеріїв порівняння. Визначення ключових факторів, які впливають на ціну, таких як характеристики товару, якість, кількість, час, умови постачання та інші обставини. 🔹Пошук незалежних транзакцій. Здійснюється пошук доступної і достовірної інформації про незалежні транзакції, які відповідають вибраним критеріям. Ця інформація може бути знайдена у публічних джерелах, статистичних даних, довідкових матеріалах, аналітичних звітах, договорах та інших документах.🔸Аналіз порівнянних операцій:🔹Порівняння факторів. Порівняння цін, умов постачання та інших факторів між пов'язаними операціями. Детальний аналіз проводиться з урахуванням різних факторів, що можуть впливати на ціну, таких як ринкові умови, специфічні ризики, торговельні умови тощо.🔹Корекція ціни. При виявленні різниці між порівнянними операціями, можуть застосовуватися корекції ціни для врахування відмінностей у факторах, що впливають на ціну. ☝️Неконтрольовані операції повинні бути достатньо схожими за відповідними факторами, такими як характеристики товару, якість, кількість, час, умови постачання та інші обставини, що впливають на ціну.🤷‍♂️Звісно ж метод має свої складності.Одна з складностей обмеженість доступу до достовірних порівняльних даних. Тут можна виділити:🔸Обмежений доступ до ринкової інформації. У деяких галузях може бути важко отримати доступ до розглядуваної інформації про ціни на ринку або даних про незалежні транзакції. Це може бути особливо випадком, якщо ринок є недостатньо розкритим або контрольованим.🔸Конфіденційність даних. Деякі компанії можуть бути не готові розкривати свою цінову інформацію або деталі операції. Такі випадки можуть зустрітися у фармацевтикі або оборонкі.Ще до складностей можна віднести унікальність товару. Тобто, як і в інших методах потрібно, щоб співставні операції були максимально схожі. Але тут я такий механізм, як коригування.☝️У зв'язку з цим, при використанні методу порівняльної неконтрольованої ціни важливо мати на увазі можливі обмеження доступу до порівняльних даних. Це може вимагати збору інформації з різних джерел, включаючи публічні дані, аналітичні звіти, звіти ринкових досліджень, спеціалізовані бази даних тощо. Приєднуйтесь до ІнТакс