Триденна операція Трампа і Бібі, що пішла не за планом. Іранська відповідь, якої не чекали США та Ізраїль. Головне з допису Тома Купера:Задум цієї агресії був доволі примітивним.Ізраїльтяни переконали або навіть шантажем змусили (див. справу Епштейна) IQ47 "приєднатися" до їхніх ударів по Ірану. Судячи з усього, вони сказали йому, що потрібно спільно вдарити по Ірану, знищити режим і таким чином спровокувати іранців на повстання та повалення того, що від нього залишиться. Це не спрацювало, оскільки режим КВІР готувався саме до такого розвитку подій. Тож ізраїльтяни можуть "обезголовлювати" країну скільки завгодно: завжди знайдеться хтось, хто замінить убитого лідера.Більше того, іранська ППО виявилася міцнішим горішком, ніж очікувалося. І не тому, що вона складається з "китайських HQ-9" чи "російських С-300MU", як це помилково вважають, а тому, що її основу становить широкий спектр систем, спроєктованих у Китаї відповідно до іранських вимог і виготовлених в Ірані. Не дивно, що дуже мало з того, що справді має значення, а саме систем великої дальності, таких як Bavar-373 і Mehran, було уражено та/або виведено з ладу.Принаймні доти, доки в них не закінчилися ракети, а це сталося цими вихідними. Це теж не дивно: так само, як США та Ізраїль, Іран не має безмежних запасів "перехоплювачів". Проте більшість іранських ЗРК середньої та малої дальності залишаються боєздатними, тож значна частина повітряного простору над центральним Іраном залишається недоступною навіть для F-22 та F-35.В американо-ізраїльських сил є ще одна проблема: те, що КВІР називає своїми "ракетними містами". Іранці розпочали будівництво першого зі своїх ракетних міст через два роки після того, як BLU-109 ввели в експлуатацію. Тому вони скоригували їхню конструкцію й побудували підземні споруди так, щоб ті містилися "глибше максимальної дальності дії BLU-109". Ця зброя просто не може пробити достатню глибину, щоб дістатися й проникнути в один з іранських ракетних тунелів. Отже, максимум, що можуть зробити США та Ізраїль, – це бити по входах, щоб заблокувати "рух" іранських транспортерів-пускових установок.Що б не розповідали IQ47 і Бібі Нетаньягу, поєднання жорстокості й точності іранських ракетних та безпілотних ударів застало зненацька і США з Ізраїлем, і їхніх союзників у Перській затоці. Поки США та Ізраїль не припиняють базікати про те, що "іранці цілять у цивільних", насправді КВІР б'є по таких об'єктах, як пункт збору розвідданих Сил оборони Ізраїлю та радіолокаційна станція на горі Мерон, авіабаза Рамат-Давид, штаб розвідки на півночі Тель-Авіва, Міністерство оборони в Тель-Авіві, авіабаза Сдот-Міха, аеропорт Бен-Гуріон та авіабаза Неватім.Крім того, іранці вивели з ладу один з основних американських радарів у Йорданії, три в ОАЕ, один у Катарі та один у Бахрейні. Таким чином, КВІР "засліпив" своїх супротивників, змусивши їх виконувати значно більше додаткових бойових патрульних вильотів уздовж кордонів іранського повітряного простору, ніж планувалося.Попри те, що не лише їхнє вище політичне керівництво було знищене, а й системи зв'язку та управління зазнали сильних пошкоджень унаслідок американо-ізраїльських повітряних ударів, іранці продемонстрували здатність відстежувати численні розвідувальні вузли США.Зараз американські ЗМІ стверджують, що "саме росія надає цю розвідувальну інформацію". Вибачте, але я в це не вірю. Натомість іранці мають і власні розвідувальні групи, розгорнуті в усіх арабських країнах, і сотні місцевих інформаторів. Більше того, на відміну від КНР, росіяни не мають розгорнутих груп на місцях разом із КВІР в Ірані. Це означає, що налагодженого протоколу обміну розвідданими в режимі реального часу не існує. Нарешті, росіяни не лише зірвали кожну свою "велику угоду з постачання зброї" Ірану за останні 25 років, а й іранці не довіряють росіянам, а Москва і Тегеран не мають такої тісної співпраці, як Пекін і Тегеран.