Епштейн і розвідка. Максвелл, Моссад та КДБ. Головне з допису Джона Шиндлера:Роберт Максвелл народився в 1923 році в бідній єврейській родині в закарпатському містечку Солотвино, яке на той момент входило до складу Чехословаччини, під ім'ям Ян Хох. Після війни Хох перетворився на Максвелла і став висхідною зіркою в британських видавничих колах. Він прийшов у політику і був депутатом парламенту від Лейбористської партії з 1964 по 1970 рік. До 1980-х років він став яскравим медіамагнатом із впливом далеко за межами Британії, вів розкішне життя і регулярно подавав позови проти ЗМІ, які висміювали його претензії.Потім усе зруйнувалося. До 1991 року Максвелл збанкрутував, незважаючи на те що розкрадав пенсійні фонди своїх підприємств. Десятиліття сумнівних фінансових операцій наздогнали його. 5 листопада того ж року він помер під час круїзу на Канарських островах на своїй яхті Lady Ghislaine. Офіційний вердикт про смерть від серцевого нападу і утоплення від самого початку вважали підозрілим. Моссад, як завжди, ніколи не коментував свої вигідні стосунки з Максвеллом, але багато про що говорить той факт, що на його похороні на Оливній горі в Єрусалимі були присутні щонайменше шість чинних і колишніх керівників ізраїльської розвідки, а тодішній прем'єр-міністр Іцхак Шамір загадково похвалив покійного: "Він зробив для Ізраїлю більше, ніж можна сьогодні розповісти".Ветерани ізраїльської розвідки розповідали мені про свої стосунки з Максвеллом, якого вони прозвали "Маленьким чехом". Один із них, який зустрічався з магнатом-шпигуном, назвав його "складним, але цінним". У шпигунських колах давно вважається, що Моссад мав певний стосунок до його підозрілої смерті. Згідно зі стандартною версією, до серпня 1991 року Максвелл був у скрутному фінансовому становищі, а до того ж нерозумно вплутався в підтриманий КДБ переворот у Москві. У відчаї Максвелл зателефонував прем'єр-міністру Шаміру і зажадав грошей, а також підтримки московського перевороту. Шамір розсудливо не хотів мати з цим нічого спільного й відхилив прохання Максвелла. Для будь-якого ветерана контррозвідки виникає одне питання: чому Максвелл, британський видавничий магнат та ізраїльський шпигун, був причетний до московського перевороту КДБ 1991 року? Протягом десятиліть він служив КДБ, одночасно працюючи на Моссад. До середини холодної війни британська розвідка дійшла висновку, що Максвелл мав таємні зв'язки з Кремлем, – і вони мали рацію.У 2018 році полковник КДБ у відставці Ніколай Шварьов опублікував докладний звіт про службу Максвелла в Москві. Наприкінці 1940-х років Максвелл таємно працював як на Моссад, так і на КДБ; у 1950-х роках обидві сторони з'ясували подвійне життя Максвелла, але він залишався цінним. Потім, у 1968 році, Максвелл, як депутат від Лейбористської партії, підтримав радянське вторгнення в Чехословаччину, свою батьківщину, що викликало суперечки. Це принесло йому ще більшу довіру в Москві та призвело до його зв'язків із вищим керівництвом КДБ, а також до приватної зустрічі з радянським лідером Леонідом Брежнєвим.Максвелл був цінним для КДБ не лише як джерело західних секретів, він також просував радянську лінію з політичних питань і мав доступ до багатьох західних VIP-персон. Москва була незадоволена тим, що він також був близький до Моссаду, і побоювалася, що Максвелл може працювати й на британську розвідку. Насправді Максвелл час від часу зустрічався з представниками Служби безпеки, широко відомої як MI5, і ділився з ними певною інформацією, але це було здебільшого спробою уникнути переслідувань із боку MI5.Протягом десятиліть Максвелл отримував значні суми готівки від КДБ, а також слугував відмивачем грошей для підприємств, пов'язаних із радянською розвідкою. Максвелл подружився з Володимиром Крючковим, багаторічним керівником елітного Першого головного управління КДБ, його зовнішньополітичного підрозділу, а також останнім головою КДБ. Це стало фатальним для Максвелла, коли Крючков попросив його про допомогу під час перевороту 1991 року.