Іран не стане легкою здобиччю. Спроба розхитати країну зсередини загрожує новою великою авантюрою. Головне з допису Тома Купера:Цілком закономірно, що коли США та Ізраїль будують свої процеси ухвалення рішень на таких опортуністах, як різноманітні знаменитості та впливові особи з-поміж іранців-емігрантів, які розповідають їм те, що ті хочуть почути (а нерідко – те, за що їм платять), результат просто не може бути не провальним.Так само не дивно, що перші чутки про "можливе розгортання наземних сил" в Ірані я почув ще вранці 1 березня. Можна припустити, що спочатку ці чутки стосувалися американського спецназу та PKK, яка, як відомо, була здебільшого витіснена із Сирії і "відійшла" до Іраку.Для мене це було своєрідним "першим сигналом" того, що американо-ізраїльська операція розвивається не за планом. Принаймні, її американська частина. Зрештою, як я розумію задум цієї операції, жодного "розгортання наземних сил" не передбачалося: авіаудари мали "обезголовити" керівництво КВІР, після чого іранці самі мали піднятися й довершити справу. А IQ47, тобто ізраїльтяни, мали підібрати відповідного наступника. І справді, невдовзі ніхто інший, як сам IQ47, підтвердив ці чутки, – заодно підтвердивши свої телефонні розмови з Масрудом Барзані, прем'єр-міністром Курдського регіону на півночі Іраку (KRI). Хоча Трамп ніколи б у цьому не зізнався, йому відмовили: знаючи КВІР надто добре, Барзані не виявив жодного бажання втручатися. Саме тому до Ірану, мабуть, будуть спрямовані американські (та ізраїльські) маріонетки у вигляді PKK – можливо, у супроводі оперативників американського спецназу. Або їхніх ізраїльських колег.Крім того, п'ять різних організацій курдів з Ірану оголосили про створення альянсу з метою боротьби проти режиму КВІР. І нарешті, лише вчора організація, яка називає себе "Арабські племена" (з Хузестану, багатої на нафту провінції Ірану), оголосила про відокремлення цієї провінції від Ісламської Республіки Іран. Можна припустити, що це було зроблено на фарсі, але її поява в Інтернеті настільки віддає Моссадом, що годі й казати.Навіть якщо я нічого не знаю про потенційну чисельність усіх цих рухів, я сумніваюся, що всі вони спроможні на щось більше, ніж "звичайна комбінація АК-47 і РПГ-7" (або їхніх еквівалентів).Які перспективи у них?Можна просто очікувати, що ізраїльтяни дуже серйозно спробують реалізувати цю ідею, адже, їхньою нинішньою першочерговою стратегією є фрагментація всіх держав Великого Близького Сходу та Західної Азії з подальшим перетворенням їх на "ще одну Лівію": сукупність ворогуючих регіонів без жодного значущого центрального контролю – тобто, по суті, парадержавних утворень, якими неможливо керувати. Далі – встановлення контролю над торговельними шляхами, а отже, і над фінансуванням; і нарешті – розгортання військової присутності та встановлення таким чином свого контролю. Інакше кажучи, ізраїльтяни зроблять усе можливе, щоб розколоти Іран. Наприклад, шляхом підбурювання до повстань курдів і белуджів.Проблема в тому, що Іран – надзвичайно велика країна з величезним населенням (близько 93 мільйонів), і навіть якщо курди разом нашкребуть 10 000 бійців, – я не думаю, що вони становитимуть для КВІР більше ніж локальну проблему.Тим паче, що КВІР не збирається пускати нічого на самоплив. КВІР наразі командує всіма іранськими збройними силами і вже 5 березня з'явилися повідомлення про те, що він не лише мобілізував, а й перекинув дві дивізії сухопутних військ до провінції Курдистан в Ірані. Звісно, приблизно в той же час ізраїльтяни почали завдавати ударів по місцевих базах КВІР і навіть по поліцейських дільницях. Однак цього було явно замало, і це жодним чином не завадило пересуванню великих іранських сухопутних формувань.Тепер КВІР перебуває під контролем Муджтаби Хаменеї – людини, яку часто характеризують як "психопата" і однозначно як "ультраконсерватора". І ця людина бачила, як ізраїльтяни вбили не лише його батька, а й дружину, і, схоже, дитину.