Президент Франції Еммануель Макрон закликав європейські країни розглянути можливість придбання французьких систем озброєння замість американських аналогів. Зокрема, він зазначив, що тим, хто планує закупівлю систем Patriot, варто звернути увагу на франко-італійські комплекси SAMP/T нового покоління, а тим, хто розглядає F-35, — на винищувачі Rafale.Ця заява пролунала на тлі повідомлень про те, що Канада та Португалія переглядають свої плани щодо закупівлі американських винищувачів F-35. Канада, яка раніше підписала контракт на 88 літаків F-35 вартістю 19 мільярдів доларів, розглядає альтернативні варіанти, включаючи можливість локального виробництва літаків. Португалія також висловила занепокоєння щодо придбання F-35 через непередбачуваність політики США в контексті НАТО, що може вплинути на доступ до обслуговування та оновлень для цих літаків.Макрон підкреслив важливість європейської оборонної автономії та закликав країни ЄС підтримувати європейських виробників озброєння, що сприятиме зміцненню обороноздатності та незалежності Європи.Варто зазначити, що Франція та Італія відмовилися від участі в ініційованому Німеччиною у 2022 році проєкті «Європейський небесний щит» (European Sky Shield Initiative, ESSI), який передбачає створення комплексної європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони шляхом спільної закупівлі відповідних засобів та обладнання. Це рішення пояснюється бажанням підтримувати власні оборонні промисловості та розробки, такі як системи SAMP/T. Ці події підкреслюють прагнення Франції просувати європейські оборонні рішення та зменшити залежність від американських технологій у сфері безпеки.
Пам’ятаєте, я під час ефірів пояснював, що таке розвідувальні дані, і одним із видів цих даних наводив приклад проаналізованої інформації? Так ось, у Пентагоні ліквідовують підрозділ, який десятиліттями займався саме цим.Міністр оборони США Піт Гегсет наказав розформувати Офіс стратегічного аналізу (Office of Net Assessment, ONA) – один із найвпливовіших аналітичних центрів Пентагону, який з 1973 року займався довгостроковими стратегічними прогнозами.Що таке ONA і чому це важливо?ONA фактично був внутрішнім мозковим центром Пентагону. Його завдання – оцінювати загрози, тенденції та ризики на горизонті 20-30 років. Саме аналітики цього офісу ще у 80-х передбачили економічний занепад СРСР, а у 2000-х – зростання китайської військової загрози.Свого часу офісом керував легендарний Ендрю Маршалл, якого у Вашингтоні називали «Йода Пентагону» через його унікальне стратегічне мислення. Після його виходу на пенсію у 2015 році ONA очолив Джим Бейкер, а фокус досліджень зсунувся більше на коротко- та середньострокові загрози.Чому його ліквідують?У лютому цього року сенатор Чак Гресслі почав вимагати перегляду діяльності ONA, звинувативши офіс у неефективному витрачанні коштів і запитавши список усіх досліджень, проведених за останні 10 років. Очевидно, під час внутрішніх перевірок у Пентагоні ухвалили рішення закрити офіс та перерозподілити його бюджет на більш нагальні потреби.Водночас у меморандумі міністра оборони зазначено, що заступник міністра має протягом 30 днів розробити план реорганізації ONA, тобто цілком можливо, що цей підрозділ не зникне повністю, а змінить свою форму та функції.Що це означає?1. Менше стратегічного аналізу – США ризикують втратити незалежний підрозділ, який передбачав виклики майбутнього та давав змогу ухвалювати довгострокові рішення.2. Переформатування пріоритетів – у той час, коли США скорочують витрати на аналітику, Китай та Росія навпаки активно розвивають свої стратегічні дослідницькі центри.3. Вплив на аналітичну спільноту – десятки контрактів ONA з американськими аналітичними центрами та університетами буде розірвано, що може послабити дослідницьку базу Пентагону.На фоні глобальної нестабільності рішення про ліквідацію Офісу стратегічного аналізу виглядає дуже суперечливим. Якщо хтось хотів би, щоб США менше займалися стратегічним плануванням – це саме такий крок.
Окрім жартів - давайте проаналізуємо реальну причину прольоту літака А-50 над територією рфії яка відбулась 10.03.2025. Останні відомі інциденти з російськими літаками А-50 сталися в січні та лютому 2024 року, коли українські сили заявили про їх знищення над Азовським морем та Краснодарським краєм відповідно. З того часу не було публічних повідомлень про конкретні місії або польоти російських А-50.Зліт з аеродрому “Ульяновськ-Східний” (Аеропорт був побудований у 1983 році як експериментальний аеродром та випробувальна база для Ульяновського авіаційного заводу. Цей завод, відомий як “Авіастар-СП”, спеціалізується на виробництві та обслуговуванні важких транспортних літаків, таких як Іл-76МД-90А. ).Прямолінійний політ без маневрів до Тамбовської/Рязанської області говорить про спокійні умови та відсутність загрози.Маневри між двома областями – типовий режим роботи ДРЛВ, що може вказувати на збір розвідувальних даних або координацію дій на Курщині, або перевірка власної ППО. Останнім часом Україна активно атакує об’єкти вглиб території РФ, що може змушувати Росію перевіряти ефективність своєї системи ППО.Проліт здійснювався на відстані близько 300 км від кордонів України - максимально безпечна відстань від можливої загрози збоку наших сил оборони але це дозволяло зазирнути на глибину близько 300 км нашої території. Висновок:Цей політ – може вказувати на збір розвідувальних даних або координацію дій на Курщині, або перевірку власної системи ППО в умовах щоденних атак дронів/ракет з боку України. З урахуванням сьогоднішнього масованого обстрілу, саме цього напрямку, більше схоже на перевірку власної ППО.
Як Президент США може зупиняти чи розгортати військову допомогу союзнику без санкції Конгресу? Це взагалі законно?Конгрес США затверджує бюджет і військову допомогу союзникам, але її реалізація знаходиться в руках Президента та виконавчої влади. Хоча Президент не може скасувати схвалену допомогу, він може: • Затримати або сповільнити її постачання під приводом перегляду політики чи бюрократичних процедур. • Змінити графік або обсяги поставок. • Використати механізм “Impoundment”, що дозволяє тимчасово блокувати кошти (але вимагає повідомлення Конгресу). • Посилатися на питання нацбезпеки, щоб змінити формат допомоги.За Impoundment Control Act (1974) Президент не має права затримувати виділені кошти без санкції Конгресу, але існують лазівки, що дозволяють Білому дому діяти під виглядом “перегляду стратегії”.Прецеденти: • 2019, Трамп – Україна: затримка військової допомоги стала причиною його першого імпічменту. • 2024, Байден – Ізраїль: повідомляється про затримку постачання зброї через “перегляд політики”.Висновок: формально Президент не може скасувати допомогу без Конгресу, але може її гальмувати та змінювати, використовуючи юридичні та бюрократичні механізми. Законність таких дій залежить від конкретної ситуації та реакції Конгресу.
Зрада, покарання чи вимушений крок? Чому винищувачів шахедів роблять піхотинцями, і як це виправити - в моєму інтерв’ю для New VoiceНасамперед переведення військових має бути ретельно продуманим і обґрунтованим. Це не просто перестановка кадрів — це рішення, яке впливає на обороноздатність нашої держави. Ключове — розуміння, що кожен військовий повинен бути на своєму місці відповідно до своєї спеціалізації. Наприклад, якщо вже виникає необхідність переведення з ПС, то логічно розглядати їхнє включення у Зведену стрілецьку бригаду Повітряних сил, а не в Сухопутні війська. Також важливо забезпечити час і ресурси для бойового злагодження. Переведення людей, які разом служили, в один підрозділ значно покращить адаптацію до нових умов.Важливим є і питання мотивації та чіткої контрактної системи. Людина повинна знати: вона підписує контракт, проходить службу в умовах, прописаних у документі, і має зрозумілий вибір — продовжити контракт чи завершити його. Також потрібно зосередитися на соціальних і фінансових стимулах. Це не лише питання збільшення зарплати. Йдеться й про списання кредитів, пільгові умови для житла, безкоштовне навчання для дітей військових у вишах. Ми повинні показати нашим захисникам, що держава дбає про них та їхні родини.
Ох уж ті клікабельні назви, але про що насправді говорили та можливо не договорили:1. Чи варто Україні зосередитися на розробці та масовому виробництві одного далекобійного дрону, подібно до стратегії Росії з “Шахедами”?Україна має значний потенціал у створенні різних моделей далекобійних дронів, що дозволяє адаптуватися до різних умов бойових дій. Водночас, концентрація на одному типі дрону, як це робить Росія з “Шахедами”, може знизити витрати на виробництво і полегшити логістику. Однак така стратегія має ризики, оскільки однотипна техніка може бути швидше нейтралізована противником, який адаптує свою ППО під специфіку цих дронів. Україні варто дотримуватися балансу — одночасно розвивати масовий продукт і адаптивні, високоінноваційні моделі.2. “Технологічна ставка” при президенті: наскільки ефективним може бути цей орган у впровадженні інновацій у військовій сфері?“Технологічна ставка” має потенціал стати ефективним майданчиком для швидкого впровадження новітніх технологій, якщо в її діяльність будуть залучені провідні експерти, інженери, військові та представники ВПК. Її основна функція — стратегічне планування і визначення пріоритетів. Однак цей орган може бути обмежений бюрократією, недостатнім фінансуванням або конфліктами інтересів між державними і приватними структурами. Успіх залежить від чіткої взаємодії з усіма зацікавленими сторонами.3. Як Україні створити системний прогноз щодо розвитку бойових технологій?Для цього потрібна система військово-технологічної аналітики. В Україні такі прогнози мають створюватися за участю спеціалізованих аналітичних центрів, оборонних компаній і експертів з військової справи. Важливими є міжнародні дослідження, які допоможуть зрозуміти тенденції та розробити адекватну відповідь. Держава має стимулювати створення довгострокових планів і впроваджувати інструменти оцінки технологічних ризиків.4. Що потрібно для прискорення виробництва високотехнологічних озброєнь в Україні?Для цього необхідно:• Забезпечити державну підтримку у вигляді фінансування, пільг і програм субсидій для ВПК.• Розвивати співпрацю між державою, приватними компаніями та науковими установами.• Створити сприятливі умови для залучення міжнародних інвестицій і технологій.• Оптимізувати процеси ліцензування і сертифікації нових зразків озброєння.↩️https://youtu.be/QO9ZBE0H358?si=BB-lTtspmX56VWT8
Росія знову в прольоті: Іран обирає JF-17 замість Су-35Іран, який раніше планував придбати російські винищувачі Су-35, наразі розглядає можливість закупівлі пакистансько-китайських літаків JF-17. Переговори щодо цього відбулися в жовтні 2024 року під час міжнародних навчань “Щит Інду” в Пакистані, де іранську делегацію очолював командувач повітряних сил Хамід Вахеді. Цей інтерес до JF-17 може свідчити про певні проблеми з російськими літаками, зокрема:• Невідповідність експортних версій Су-35 заявленим характеристикам.• Затримки у постачанні. Росія, ймовірно, не здатна забезпечити постачання у строки, які потрібні Ірану.• Сумніви у майбутньому обслуговуванні. Тегеран може непокоїти перспектива залежності від російської технічної підтримки та озброєння.JF-17 — це легкий однодвигунний винищувач 4+ покоління з сучасною авіонікою, радаром з АФАР і широким вибором китайського озброєння. Його вже використовують Пакистан, Нігерія, М’янма, Ірак та Азербайджан. Останній отримав першу партію літаків у вересні 2024 року, хоча про JF-17 у Баку говорили ще у середині 2000-х років. Авіапарк Ірану значно застарів і складається переважно з літаків, отриманих ще в 70-х та 80-х роках. Більшість із них — це F-4 Phantom, F-5, F-14 Tomcat та їх аналоги. З понад 330 літаків боєздатними вважаються лише одиниці. Оновлення парку за рахунок сучасних винищувачів є нагальною потребою для Ірану. Що правда Іран може прагнути уніфікації авіапарку з використанням як легких JF-17, так і важких Су-35. Це дозволило б мати різноманітний набір літаків для виконання різних завдань. Однак переговори про JF-17 потребують згоди не лише Пакистану, а й Китаю, який контролює їх виробництво. Доречі у березні 2020 року делегація Повітряних Сил ЗСУ на чолі з генерал-полковником Сергієм Дроздовим відвідала пакистанську компанію PAC, виробника винищувачів JF-17 Block III, візит делегації розцінили як зацікавленість у заміні застарілих МіГ-29 і Су-27, які успадкувала Україна від СРСР.
З 2008 по 2022 рік росія випустила (побудувала) близько 619 літаків тактичної авіації, 419 з якіх можуть бути використані на війні з Україною. Пік виробництва російських літаків був у 2014 році, тоді вони випустили близько 101 літака, 10 МіГ-29, 20 Як-130 (тренувальні) та 71 літак Сухого 30/34/35 чому більше Су, та тому що там фінансові інтереси путіна. Більшість сучасних російських літаків з 2008 року комплектувалися французькою авіонікою. На 2024 рік виробничі потужності 5-7 літаків Сухого на рік. (Закривають контракти 18-19 років)На початок повномасштабного вторгнення росія мала близько 1 388 літаків тактичної авіації 1 000 з котрих вона може використовувати у ході бойових дійЗа час повномасштабного вторгнення росія втратила близько 109 літаків тактичної авіації. 72 з яких сучасні літаки Сухого побудовані в період 2008-2022 року. Нам треба для переваги над ворогом 6-7 ескадрилей сучасних літаків четвертого покоління, за стандартом НАТО це 18-21 літак в ескадрильї. Тобто ~120 літаків F-16 та ~20 Mirage 2000-5F, останні для збільшення можливостей використання Storm shadow.Сьогодні русня втратила ще один Су.
Супутник зафіксував наслідки ударів українських безпілотників по діючому військовому аеродрому «Борисоглібськ» у Воронезькій області Росії – «Схеми»На супутникових знімках Planet Labs за 14 серпня, які є у розпорядженні «Схем», видно, що українські дрони уразили північно-західну частину летовища - зокрема, зруйновані декілька ангарів. За словами авіаексперта Анатолія Храпчинського, там знаходиться технічно-експлуатаційна частина, яка займається ремонтом та обслуговуванням літаків.Аеродром «Борисоглібськ» використовується ВПС Росії, там, зокрема, базуються літаки Су-25, Су-30, Су-34 та Су-35.За даними джерела Радіо Свобода у Службі безпеки України, в ніч з 13 на 14 серпня далекобійні дрони СБУ та Сил оборони (ПС, ССО, Центру безпілотних систем ЗСУ, ГУР МО та інших родів військ) здійснили найбільшу атаку на російські військові аеродроми за всю війну. Йдеться про летовище у Воронежі, а також «Курськ», «Саваслейка» та згаданий «Борисоглібськ». Джерело підтверджує, що це була «спеціально спланована операція», щоб противник не міг використовувати ці аеродроми для ударів КАБами по лінії фронту та українських містах.
TGLIST.COM.UA
