Як відрізнити справжнє фото чи відео від згенерованого ШІ?Запрошуємо на вебінар GIJN«Виявлення контенту, створеного за допомогою ШІ: оновлені інструменти та методи».Тренер — Хенк ван Есс — всесвітньо відомий експерт в галузі розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) та цифрової верифікації. 📅 Дата: 26 березня, 16:00 за Києвом⏱️ Тривалість: 75 хв.🇬🇧 Мова: англійська.На вебінарі Хенк ван Есс пояснить, як застосовувати оновлену версію його посібника «Виявлення контенту, створеного за допомогою ШІ» в журналістській роботі, та розповість про нові ресурси, інструменти й методи, які допоможуть відрізнити зображення, створені ШІ, від справжніх.Вебінар буде корисний журналістам і дослідникам, які хочуть вдосконалити свої навички верифікації в епоху стрімкого розвитку ШІ.🕵️ Хенк ван Есс — експерт із розвідки на основі відкритих джерел та онлайн-розслідувань. Він навчає журналістів, дослідників і правозахисників у різних країнах світу шукати приховану інформацію в інтернеті. Ван Есс відомий своїми креативними розслідувальними методами та практичним стилем викладання. Його робота зосереджена на тому, щоб допомагати репортерам орієнтуватися в цифровому середовищі, яке стрімко змінюється.Від себе додамо, що ван Есс — один із наших найулюбленіших і найпопулярніших тренерів. Дотепний, як стендап-комік, і винахідливий, як детектив, він вміє розповідати про заплутані цифрові методи дохідливо, зрозуміло та практично.
«Не всі хочуть виконувати цю роботу, бо вона вимагає системного мислення та сильних організаторських здібностей», — говорить Хейзел Шеффілд, координаторка кількох розслідувань, а також співробітниця академії Arena for Journalism in Europe, яка у 2025 опублікувала власне дослідження про роботу координаторів.Цей фахівець виконує водночас роль посередника, менеджера й мотиватора; і чим більше пересувних груп, партнерів і країн залучені до проєкту, тим важливіша ця роль. Такі фахівці налагоджують спільну роботу репортерів усередині однієї редакції або ж кількох журналістських команд. Зокрема:🔸 організовують роботу журналістів у різних локаціях чи країнах;🔸 визначають дедлайни;🔸 координують роботу зі збору даних та доказів;🔸 вирішують конфлікти та непорозуміння між членами команди;🔸 укладають юридичні та публікаційні угоди між медіапартнерами.За словами Шеффілд, ця роль значною мірою залежить від характеру розслідування й наявних ресурсів.Редактор транскордонної редакції розслідувань Investigate Europe Кріс Метьюз розповідає, що в них у кожному проєкті є свій координатор. Якщо проєкт масштабніший — то навіть кілька. Координатор веде проєкт на всіх етапах виробництва: від початкової гіпотези до публікації матеріалу, і ставить питання, що допомагають визначити напрям розслідування, терміни, а також навички та фахівців, необхідних для реалізації.«На чому ми зосередимося? Яким буде головний ракурс історії? Як узгодити дату публікації з урахуванням вимог та графіків усіх учасників [проєкту]?» — пояснює він.Сам Метьюз координував транскордонний проєкт про канали постачання в обхід санкцій. Розслідування почалося з витоку даних і охопило Росію, Індію та Францію. Завдання коордитанора полягало в тому, щоб зв’язати всі ці ниточки в єдину оповідь.🧾 Детальніше про роль та цінність координатора розслідувань — читайте на GIJN.
«Будинок жаху» — так сербські журналісти охрестили будівлю на околиці Белграда, де група злочинців на замовлення різних мафіозних кланів катувала та вбивала людей. Тіла знищували настільки ретельно, що жодних решток не залишалося. Для цього використовували промислову м’ясорубку.🇷🇸 Ця історія стала для засновника сербського розслідувального медіа KRIK Стевана Дойчиновича важливим сигналом: організована злочинність змінилася, адже вона передає частину своїх функцій, зокрема, брудну роботу — «зовнішнім спеціалістам».🗨️ «Вони тільки вбивали. Нічого більше. Інші злочинні угруповання наймали їх як підрядників, передаючи насильство на аутсорсинг так само, як корпорації передають на аутсорсинг логістику чи ІТ», — зазначив Дойчинович на Глобальній конференції журналістів-розслідувачів 2025 року.🇨🇿 Подібне делегування завдань, але вже у сфері наркотрафіку, журналісти викрили й в іншому розслідуванні — «Група “Америка”» — над яким Дойчинович працював разом із чеською колегою Павлою Хольцовою.🇮🇹🇸🇰 Ця історія почалася для Хольцової з прохання перекласти рішення суду щодо наркокур’єра, який перевозив дев’ять кілограмів кокаїну з італійського порту до Словаччини. Розслідування швидко вийшло за межі справи одного кур’єра й двох країн. Пошуки нових доказів привели на інший континент.🇵🇪 Чеську журналістку вразило, наскільки легко було отримати доступ до документів слідства в Перу.🗨️ «Я просто зайшла в Google, знайшла прокуратуру, зателефонувала. Вони сказали: добре, приходьте», — розповідає Хольцова.Незабаром вона тримала в руках десятки тисяч сторінок матеріалів справи. Хольцовій також вдалося «під прикриттям» зайти до камери перуанської в’язниці й поспілкуватися з ключовою фігурою міжнародної наркомережі. Зустріч була ризикованою, але показовою: в’язень поділився секретами сучасних злочинних схем — вони виявилися віддзеркаленням структури легального бізнесу!🗨️ «Він сказав, що вони працюють так само, як і ми, журналісти: у кожній країні мають людей, які надають допомогу. У кожній країні в нього був хтось, хто міг йому допомогти», — сказала Хольцова.🌍 За п’ять років міжнародна команда журналістів викрила одну з найбільших мереж імпорту кокаїну до Європи, яка працювала в Італії, Словаччині, Перу, Аргентині, США та інших країнах.Цей досвід підтвердив: злочинні ієрархії змінилися.🗨️ «Організована злочинність контролювала весь ланцюг: купівлю наркотиків, їхнє транспортування, продаж. Але розслідування «Група “Америка”» показало ще й іншу модель — спеціалізацію. Одна група займалася транспортуванням, друга — гуртовим розподілом. Інші — отримували контракти на підробку документів або вбивства. Іноді одночасно від декількох угруповань-конкурентів!» — говорить Дойчинович.📕 Які підходи застосовують розслідувачі для викриття злочинних мереж нового формату — читайте на GIJN (поки англійською).🧾 Посібник з розслідування організованої злочинності — уже українською на GIJN.
Можливості для журналістів: Не проґавте дедлайн!🔎 Онлайн-курс «Вступ до розслідувальної журналістики» — GIJN, iMEdD🔥 Дедлайн: 6 березняВзяти участь можуть журналісти, які мають щонайменше п’ять років досвіду в професії, але ніколи не працювали у жанрі розслідувань.У програмі курсу такі теми: вступ до розслідувальної журналістики, пошук джерел (люди та документи), міжнародна співпраця, техніка інтерв’ю та підготовка пітчів, розвідка на основі відкритих джерел (OSINT) аналіз фінансових потоків, формування мислення, орієнтованого на дані, цифрова безпека, фактчекінг (перевірка фактів), редагування.🇬🇧 Мова навчання: англійська.***📈 Курс «Робота з даними для місцевих розслідувань» — Texty.org.ua⌛ Дедлайн: 11 березняДо участі запрошують журналістів та активістів із досвідом роботи з відкритими даними.Відібрані учасники пройдуть практичні онлайн-заняття з підготовки розслідувань на основі локальних даних, візьмуть участь у дводенному тренінгу в Львові, отримають двомісячну менторську підтримку та зможуть претендувати на стипендію 300 євро.***🏆 Премії за свободу преси — The International Press Institute (IPI) and International Media Support (IMS) ⌛ Дедлайн: 20 березняПодавайте кандидатури своїх колег на конкурс у двох категоріях:🔹 «Герой свободи преси» — індивідуальна номінація для окремих журналістів, які зробили вагомий внесок у захист і просування свободи преси, зокрема, працюючи в умовах високого особистого ризику.🔹 «Піонер вільних медіа» — групова номінація для медіаорганізацій або пов’язаних зі ЗМІ спільнот та організацій, що впроваджують інноваційні моделі журналістики та/або роблять вагомий внесок у захист свободи преси.❗ Жодна з категорій не допускає самовисування. Водночас можна номінувати колегу з організації, у якій працюєте.Серед переможців минулих років — українські ЗМІ: AБО, StopFake, «Слідство.Інфо», hromadske, Ukraїner, «Українська правда», The Kyiv Independent, а також журналістка Вікторія Рощина, яка загинула у російському полоні.***📑 «Міжнародний фонд страхування журналістів» Подати заявку можуть українські фіксери, журналісти, відеооператори, редактори та фотографи незалежних українських медіа, які мають засоби індивідуального захисту та вирушають у офіційні відрядження до:▫️ зони бойових дій;▫️ деокупованих територій;▫️ прифронтових населених пунктів;▫️ прикордонних з Росією та Білоруссю територій;▫️ підконтрольних ЗСУ територій Росії.Пріоритет надається тим, хто пройшов безпекові тренінги та курси домедичної допомоги.💰 Страховка передбачає виплату до 100 000 доларів у разі поранення чи загибелі.
Як працювати із супутниковими знімкамиХочете самостійно навчитися застосовувати супутникові знімки в своїх розслідуваннях? Зібрали добірку практичних матеріалів GIJN українською, які допоможуть вам у цьому 👇🧾 Ресурси для пошуку та використання супутникових зображень.Посібник із ключовими інструментами, платформами та практичними порадами, які допомагають журналістам знаходити, аналізувати й використовувати супутникові знімки у розслідуваннях.🧾 Як безкоштовно отримати доступ до якісних супутникових зображень практично будь-якої точки Землі.🧾 Як отримати безкоштовні супутникові знімки.Із цього порадника ви дізнаєтеся, як безкоштовно отримати в комерційних провайдерів супутникові знімки у високій роздільній здатності, а також — як їх завантажувати й аналізувати для використання у журналістських розслідуваннях.🧾 Використання супутникових знімків у розслідуваннях.Практичні поради Лабораторії доказів Amnesty International про те, як працювати із супутниковими знімками — від виявлення змін на місцевості до перевірки фактів і документування порушень.🧾 Як Росія руйнувала Маріуполь.Покрокова методологія розслідування Human Rights Watch, у якому правозахисники за допомогою супутникових знімків і відкритих даних задокументовали масштаби руйнування Маріуполя та відтворили хронологію знищення міста.
Як ЗМІ може підготуватися до правового тиску з боку владиЯкщо редакція публікує (або планує) гучні викриття високопосадової корупції, то до масштабного юридичного переслідування ліпше підготуватися заздалегідь. Ось, що радить комунікаційник і кризовий менеджер, що зробив кар’єру на 5 континентах, Майк Крісті. 👇📍 Створіть команду з кризового менеджменту заздалегідьУ цій команді знадобляться керівники, юристи, комунікаційники, HR, ІТ, фінансові менеджери та фахівці з безпеки. Заздалегідь розподіліть ролі, повноваження й визначте порядок ухвалення рішень, налаштуйте захищений канал зв’язку. Варто також передбачити заміну ключових осіб.📍 Відпрацюйте кризовий сценарійЗмоделюйте обшук і вилучення техніки. Перевірте, які дані можуть опинитися в руках представників силових структур у разі вилучення пристроїв у ньюзрумі та вдома в журналістів і редакторів, і оцініть вразливості команди. Навіть добре підготовлені редакції під час таких вправ знаходять прогалини в своїй безпеці.📍 Перевірте юридичну готовністьОбговоріть із юристами можливі сценарії тиску та механізми захисту. Забезпечте доступ до зовнішніх консультантів та адвокатів — як для організації, так і для окремих журналістів, які можуть стати фігурантами судових позовів чи розслідувань з боку правоохоронців.📍 Проведіть аудит відповідностіПеревірте трудові договори, умови роботи з фрилансерами, корпоративне управління, податкову дисципліну, політику захисту персональних даних і дотримання умов використання інтелектуальної власності. Масштабний юридичний тиск часто починається з формальних зачіпок.📍 Підготуйте план кризових комунікаційПризначте відповідального, який говоритиме від імені редакції; окресліть зміст повідомлень для аудиторії та партнерів у разі необхідності публічно відреагувати на атаку. Якщо внутрішньої експертизи бракує — залучіть зовнішніх консультантів.📍 Підготуйте співробітників до можливого тискуРедакції слід розробити чіткі процедури реагування на арешти та обшуки, й заздалегідь ознайомити з ними співробітників. Перед початком роботи над потенційно резонансними матеріалами варто оцінити ризики, щоб максимально пом’якшити фізичні, цифрові та юридичні загрози.📍 Перевірте інформаційну безпекуТехнології захисту своїх джерел і матеріалів також потрібно розробити заздалегідь. Оцініть політику зберігання даних, використання особистих пристроїв, рівень шифрування резервних копій, безпечність каналів зв’язку та умови співпраці з технологічними постачальниками.📍 Будуйте коаліціїРедакції, що зазнають узгоджених і масштабних атак, потребують підтримки спільноти. Широка коаліція медіа та правозахисних організацій допоможе захиститися від надмірного втручання влади.📕 Детальніше про те, як редакції підготуватися до судової атаки з боку влади— GIJN.
Можливості для журналістів🔎 Гранти на створення поглиблених розслідувань — Balkan Investigative Reporting Network (BIRN)⌛ Дедлайн: 28 лютогоДо участі запрошують журналістів із країн-членів ЄС та держав, що прагнуть вступити до ЄС (серед них — Україна).Відібрані учасники отримають грант у 1140 євро на створення розслідування на суспільно важливу тему.Програма також передбачає менторську підтримку редакторів BIRN на всіх етапах роботи над матеріалом.***🌱 Гранти на екологічні розслідування — Pulitzer Center⌛ Дедлайн: 28 лютогоОрганізація фінансово підтримує розслідування на такі теми:▪️ прозорість державних та бізнесових рішень, що впливають на довкілля;▪️ контроль за використанням природних ресурсів і виконанням екологічних зобов’язань тощо.***🕵️♀️ Онлайн-курс «Вступ до розслідувальної журналістики» — GIJN, iMEdD⌛ Дедлайн: 6 березняВзяти участь можуть журналісти, які мають щонайменше п’ять років досвіду, але ніколи не працювали у жанрі розслідувань.Мова навчання: англійська.***🌍 Гранти на транскордонні розслідування — Journalismfund Europe⌛ Дедлайн: 19 березняФінансування можуть отримати транскордонні команди журналістів та/або медіа щонайменше з двох європейських країн.Розслідувальний проєкт повинен мати чітку транскордонну складову, новинну цінність, глибину та бути релевантним для європейської аудиторії.***🔬 Гранти для проведення розслідувань на основі наукових досліджень — European Journalism Centre⌛ Дедлайн: 23 березняМедіа у партнерстві з науковою або дослідницькою установою можуть отримати 10–50 тисяч євро на створення розслідування, що ґрунтується на науковому дослідженні.Окрім фінансування, учасники отримають менторство, навчання та можливості налагодження контактів із науковцями.
За роки війни українські журналісти задокументували чимало потенційних воєнних злочинів Росії — від обстрілів цивільної інфраструктури до катувань, сексуального насильства, депортацій і позасудових страт.Для тих, хто вже працює або хоче почати працювати з цими непростими темами, GIJN розробила й переклала українською «Посібник журналіста з розслідування воєнних злочинів». У ньому:🔻 базові норми міжнародного права, які регулюють закони та звичаї війни;🔻 класифікація й визначення різних типів воєнних злочинів;🔻 методи збору, верифікації та збереження доказів;🔻 особливості проведення інтерв’ю із постраждалими та членами їхніх сімей;🔻 інструменти й інструкції для пошуку інформації у відкритих джерелах;🔻 поради щодо захисту джерел, а також власної фізичної та психологічної безпеки репортерів тощо.Автори посібника — журналісти-розслідувачі, юристи та правозахисники з багаторічним досвідом роботи в галузі висвітлення та документування воєнних конфліктів.Передмову написала Надія Мурад — правозахисниця, співлауреатка Нобелівської премії миру та авторка біографічної книги «Остання дівчина: моя історія полону та моя боротьба з Ісламською державою».Читайте та діліться з колегами.Дякуємо кожному і кожній, хто продовжує цю роботу!
GIJN у цифрах: Звіт про роботу в 2025 роціЦьогоріч ми святкуємо тридцятиліття роботи нашої організації. До ювілею ми наближаємося із розгалуженою мережею, новими міжнародними ініціативами та посиленою підтримкою журналістів-розслідувачів.Ось кілька ключових досягнень року 👇🎯 Уперше в історії Глобальна конференція журналістів-розслідувачів (GIJC25) відбулася в Азії.🎯 #GIJC25 зібрала понад 1500 учасників зі 135 країн, серед них 400 доповідачів із майже 100 країн; зокрема двоє лауреатів Нобелівської премії.🎯 Ми відповіли на понад 2000 запитів про допомогу від журналістів з усього світу.🎯 Підготували 11 нових посібників із розслідувальної журналістики, присвячених широкому колу тем — від продовольчої безпеки та виявлення згенерованого ШІ контенту, до індустрії викопного палива, іноземного лобіювання, кастових і земельних конфліктів у Південній Азії.🎯 Провели понад 60 навчальних заходів — конференцій, тренінгів, лекцій і вебінарів — для більш ніж 3800 журналістів. Серед тем: цифрові загрози, журналістика даних, міжнародна співпраця та розслідування фінансових злочинів.🎯 Мережа зросла до 263 некомерційних організацій у 97 країнах — уперше до неї долучилися розслідувачі з Есватіні та Кіпру.🎯 Взяли на себе адміністрування провідної міжнародної премії з журналістики даних — Sigma Awards.🎯 Сайт GIJN встановив новий рекорд відвідуваності — 1,085 мільйона користувачів.І це лише верхівка айсберга. Більше про нашу роботу читайте на GIJN.
Понад 175 журналістів в Україні стали жертвами потенційних воєнних злочинів Росії за час повномасштабної війни — звіт «Репортерів без кордонів»Атаки дронів, артилерійські обстріли, викрадення, незаконні ув’язнення — це лише деякі з нападів на журналістів і зловживань, що їх задокументували «Репортери без кордонів» (RSF).Загалом з 24 лютого 2022 року під час виконання професійних обов’язків:📍 16 репортерів загинули: 15-ро в Україні та журналістка Вікторія Рощина — в російській в’язниці;📍 щонайменше 53 українські та іноземні журналісти отримали поранення внаслідок російських атак;📍 26 українських журналістів Росія наразі утримує в ув’язненні та піддає фізичному й психологічному насильству;📍 російські сили здійснили 25 атак на телевізійні та радіовежі, намагаючись перешкодити поширенню інформації.📍 У 2025 році однією з головних загроз для журналістів стали російські FPV-дрони, які полювали за працівниками медіа в прифронтових районах, тилових містах і навіть у готелях.З посиланням на Інститут масової інформації RSF також повідомляють: з початку повномасштабного вторгнення 333 українські ЗМІ припинили роботу з різних причин: зокрема, внаслідок падіння рекламного ринку та припинення закордонного фінансування.З 2022 року «Репортери без кордонів» подали 10 скарг до Міжнародного кримінального суду (МКС) та прокуратури України, а також дві скарги у Франції щодо потенційних воєнних злочинів Росії, скоєних проти журналістів та медіа. 🧾 Повний текст звіту — тут.🎬 До четвертої річниці повномасштабної війни RSF створили фільм про роботу українських воєнкорів.
TGLIST.COM.UA
