Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Глобальна мережа журналістів-розслідувачів
Añadido 14 jul. 2024

Глобальна мережа журналістів-розслідувачів

@gijnUkr
Número de suscriptores: 399
Fotos: 210
Videos: 23
Enlaces: 842
Descripción:
Журналістські розслідування та журналістика даних: Інструменти, поради, методики, посібники, новини та можливості для журналістів. Сайт: gijn.org/ua Потрібна допомога? Пишіть @GIJN_editor

👥 Número de suscriptores

399
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: -3
Promedio/Mes:: -5

👁️ Vistas promedio por mensaje

105
Promedio/Día:: 89
Promedio/Tiempo:: 90
ERR: 26.32%

📊 Mensajes por Día

0.7
Último día: 1
Promedio semanal: 0.7
Promedio por día: 0.7

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

Співзасновник IRE загинув від вибуху бомби, закладеної в його автомобіль, у червні 1976 року. Вбивство збіглося в часі з проведенням першої конференції IRE, коли 300 журналістів зібралися разом, тож вони вирішили: ми маємо працювати спільно! Якщо вони вб’ють одного з нас, їм доведеться мати справу із сорока. А якщо сорок — з чотирмастами.Ця історія стала одним із найяскравіших прикладів журналістської співпраці — з неї виросла серія з 23 матеріалів. Репортери не лише намагалися з’ясувати, хто вбив їхнього колегу, а й завершили його роботу.Про витоки журналістської колаборації розповідає легенда світової журналістики — голова ради директорів GIJN, завідувач кафедри розслідувальної журналістики в Університеті Іллінойса Брант Х’юстон. Для нього це не просто спогади, а підґрунтя для виживання незалежних ЗМІ: співпраця, адаптація до нових реалій і формування стійкості.У відео для #GIJNAcademy Х’юстон дає 5 порад, які допоможуть редакціям вижити у новій медіареальності.🎥 Дивіться відео повністю (5 хвилин).
​​Якщо треба перевірити, з яким акаунтом пов’язаний номер телефону, скористайтеся Telegram Phone Number Checker від Bellingcat.Цей безкоштовний інструмент допоможе дізнатися, чи зареєстрований уже відомий вам номер телефону у Telegram, а також знайти прив’язане до нього ім’я користувача, якщо воно не приховане налаштуваннями приватності. За даними Bellingcat, іноді можна отримати й інші дані користувача: ім’я, фото профілю та час останньої появи в мережі.На конференції з журналістики даних NICAR співзасновник Decoherence Media Трістан Лі розповів, як Telegram Phone Number Checker допоміг йому простежити зв’язок між власником бізнесу та екстремістським Telegram-каналом.⚠️ Telegram Phone Number Checker потребує певних технічних навичок, зокрема вміння працювати з командним рядком. На етапі встановлення може знадобитися допомога ІТ-спеціаліста.⚠️ Інструмент працює через Telegram API застосовує для перевірки ваш Telegram-акаунт, тому експерти не радять використовувати особистий профіль для таких пошуків. Краще створити окремий робочий акаунт.📕 Детальніше про Telegram Phone Checker та інші інструменти для журналістських розслідувань, якими ділилися учасники NICAR — на GIJN.
​​Якщо треба щодня моніторити десятки сайтів, але не дуже хочеться робити це вручну — скористайтеся Visualping. На конференції NICAR колеги з усього світу ділилися досвідом використання цього сервісу, який автоматично моніторить вебсторінки й надсилає сповіщення, коли на них щось змінюється.Керівниця програми Visualping  для журналістів Кайла Чжу, розповіла, що в них діє безкоштовний Journalist Plan: він дозволяє безкоштовно провести до 1000 перевірок на місяць і одночасно моніторити до 25 вебсторінок.Можливості Visualping:🔎 Автоматичний моніторинг сайтів — інструмент сам перевіряє потрібні сторінки й повідомляє про зміни.🔎 Відстеження фрагментів сторінки — можна моніторити не весь сайт, а конкретний розділ, абзац, таблицю чи навіть частину документа.🔎 Порівняння змін — показує, що саме додали або видалили на сторінці: новий текст підсвічує одним кольором, видалений — іншим.🔎 ШІ-резюме — не лише повідомляє про оновлення, а й коротко пояснює зміни.🔎 Налаштування сповіщень — можна обрати, як часто сервіс перевірятиме сторінку: щогодини, щодня або щотижня.📕 Детальніше про Visualping та інструменти для пошуку інформації в масивах даних — на GIJN.
​​Навіть шпигуни помиляються: викривають себе, приміром, через презентацію в PowerPoint 🤯 Про такий випадок провідний розслідувач The Insider Христо Грозєв розповів на саміті розслідувальної журналістики Truth Tellers — щорічній зустрічі журналістів і редакторів, де вони діляться своїми знахідками й обговорюють професійні виклики.«Знайти шпигунів — не проблема. Щойно ви навчитеся їх ідентифікувати, це стає рутиною. Але з’ясувати, що вони задумали, — це справжня проблема, а без цього контексту немає історії», — сказав Грозєв.За його словами, раніше він користувався складною системою для відстеження російських шпигунів, зокрема за даними з «сірого» ринку, які продавали корумповані чиновники. Тепер шукати цінну інформацію стало простіше завдяки витокам даних. Іноді там можна знайти справжні скарби.Після того, як українські хакери атакували російську компанію, що торгувала зброєю, Грозєву та його команді вдалося ідентифікувати сотні шпигунів. Допомогла йому в цьому… презентація PowerPoint, у якій детально описували, чим вони займаються.«Мушу сказати, це приносить задоволення. Промах за промахом», — пожартував він.У Грозєва є ще одна історія — про те, як шпигунку видала її кицька, а старе розслідування отримало нове життя. Кілька років тому Грозєв розповідав про російську агентку, яка проникла в НАТО. Пізніше цю історію «перепакували» для YouTube, де ролик побачили понад три мільйони глядачів.«Зазвичай мої розслідування отримують у десятки разів менше переглядів. Після публікації відео мені зателефонували із правоохоронних органів іншої країни. Я спитав: «Хіба я не надсилав вам це чотири роки тому?» Вони відповіли: «Так, але ніхто не помітив»... Тож ідея мого сина використовувати відео з котами як канал для серйозних історій спрацювала», — розповів Грозєв.🧾 Читайте про інші цікаві кейси у статті 10 історій із саміту Truth Tellers імені сера Гаррі Еванса — на GIJN.
​​Розслідування місяця з України🧠 Як Росія перетворює українських підлітків на інфосолдатівЩоб показати, як українські діти стають гвинтиками російської пропагандистської машини, журналісти KibOrg, «Суспільного», The Kyiv Independent і «24 Каналу» разом з OCCRP проаналізували сотні сторінок внутрішніх документів прокремлівського молодіжного військово-патріотичного руху «Юнармія», пройшли відеокурс «юнкорів» і простежили долі українських підлітків з окупованих територій України — від їхніх перших онлайн-відеосюжетів з української школи до нагород від російського уряду.***🧾 Мовне питання за гроші Москви«Схеми» отримали від джерела десятки тисяч електронних листів і документів підтримуваного РФ фонду, який під виглядом юридичної допомоги міг відстоювати інтереси Кремля за кордоном. Аналіз цього витоку даних дозволяє журналістам стверджувати: Росія фінансувала просування закону «Про засади державної мовної політики», ухваленого Верховною Радою України влітку 2012 року попри порушення під час голосування та акції протесту. Згідно з розслідуванням, Москва ще й давала вказівки, як «чинити тиск на українську владу». Проаналізувавши судові рішення, журналісти також дійшли висновку: попри визнання закону неконституційним у 2018 році, деякі українські судді й досі посилаються на його норми у своїх рішеннях.***🔌 Трансформатори від Японії застрягли дорогою до ХерсонаЦентр журналістських розслідувань розповідає, як бюрократія й відсутність своєчасно підготовленого механізму передачі завадили жителям Херсонщини отримати трансформатори, закупівлю яких профінансував уряд Японії. ЦЖР пише, що енергорозподільча компанія закрила потребу в обладнанні коштом іншої держпрограми, а трансформатори, виготовлені за японські кошти, з минулого року стоять на складах виробників. Під час розслідування журналісти проаналізували грантову угоду, урядові постанови, контракти, накази міністерства, судові документи та відповіді на інформаційні запити.*** 🧨 Як Росія імітує «бунт» в Україні«Слідство.Інфо», OCCRP і RISE Moldova поспілкувалися з громадянами Молдови, засудженими за диверсії в Україні, та їхніми матерями, які через акаунти своїх дітей вийшли на зв’язок з імовірними кураторами, і дійшли висновку: за цими злочинами стоїть російська дезінформаційна кампанія зі створення й поширення фейку про існування підпільного руху опору в Україні. Вивчивши переписки, акаунти в соцмережах і Telegram-оголошення про вербування, замасковані під «боротьбу з ТЦК», журналісти також встановили особу одного з імовірних вербувальників. ***🎙️ Деанонімізація ведучих ультраправого подкастуKyiv Independent у співпраці з OSINT-спільнотою TUA Research назвали ймовірних авторів анонімного англомовного ультраправого подкасту, який поширював проросійську воєнну риторику на західну аудиторію. За даними журналістів, ними виявилися двоє ультранаціоналістичних російських блогерів, які раніше збирали кошти для російських військових. Щоб ідентифікувати блогерів, журналісти зіставили акаунти в соцмережах, пов’язані email-адреси й телефонні номери з витоками баз даних, записами про доставки, Google- і Yandex-акаунтами, архівними публікаціями та біографічними деталями, які самі ведучі озвучували в подкасті. Після виходу розслідування Patreon i Boosty заблокували цей проєкт.***🎮 Контрабанда розвагNGL.media стверджує, що російські користувачі не втратили доступ до глобального ринку відеоігор через санкції, а лише перейшли на тіньові схеми. Журналістка провела експеримент: придбала російський акаунт на одній із найбільших у світі платформ відеоігор, поповнила гаманець, і купила гру, офіційно недоступну для продажу в Росії. Для того, щоб показати, як саме користувачі обходять санкції, журналістка також перевірила посередницькі сервіси, через які росіяни поповнюють акаунти та купують ігри. За підрахунками редакції, росіяни витрачають на цій платформі близько 546 млн доларів на рік, а ще понад 31 млн доларів — на виплату комісії посередникам.
​​Переможці конкурсу журналістики даних Sigma Awards 2026«Мене неймовірно вразила якість заявок цього року. Це показує, наскільки журналістика даних поширилася у світі, та наскільки це сприяло важливому й новаторському висвітленню подій», — каже координаторка Комітету премії Джина Чуа.Цьогоріч на премію надіслали 543 роботи з 84 країн. Серед десяти переможців Sigma Awards — спільний дата-проєкт Texty.org.ua та швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung «Мовчазні жертви війни. Як Росія позбавляє українських дітей їхньої ідентичності». Про цю роботу ми розповідали окремо.Тепер коротко — про інші проєкти-переможці, які можуть бути цікаві українським журналістам 👇 🔻 Тіньова війна Росії в Балтії — The Financial Times (Велика Британія)Розслідування про пошкодження підводних кабелів, газопроводів і електроліній у Балтійському морі, у яких підозрюють, зокрема, судна російського «тіньового флоту».🔻 Викрадені діти Сирії — Lighthouse Reports (Греція), Women Who Won The War, Al-Jumhuriya (Сирія), BBC Eye (Велика Британія), The Observer (Велика Британія), Trouw (Нідерланди), Der Spiegel (Німеччина), Sowt та SIRAJ (Сирія)Понад десять років сирійські спецслужби забирали дітей у затриманих ворогів режиму Башара Асада, щоб шантажувати їхні родини. Журналісти зібрали й перевірили дані про понад 300 дітей, яких сирійська розвідка ховала в дитячих будинках. У матеріалі розповідають, деяких дітей реєстрували як покинутих сиріт або давали їм нові імена; сім’ї досі розшукують щонайменше 3700 зниклих дітей.🔻 Торгівля отруйним свинцем — The Examination та The New York Times (США)Дата-проєкт вивчає темний бік «екологічної» переробки старих автомобільних акумуляторів: на заводах у Нігерії з них отримують свинець, який далі продають виробникам акумуляторів для американського автопрому. Як стверджують у розслідуванні, наслідки цього ланцюга постачання — забруднене повітря, отруєний ґрунт і небезпечний рівень свинцю в крові людей, які живуть і працюють поруч із цими переробними заводами. 🔻 Невидимки — Salud con lupa (Перу)Журналісти показали, як автоматизована система оцінювання в Перу помилково виключала літніх людей із програми соціальної підтримки. За висновками дослідників, алгоритми завищували статки найбідніших пенсіонерів, і занижували — заможних, через що тисячі людей віком понад 65 років залишилися без засобів для існування.🔻 Людська пастка — ARIJ та Al-Muhajir (Судан)У розслідуванні розповідають, як злочинні угруповання на кордоні Судану та Єгипту полюють на суданських біженців, які прямують до єгипетського міста Асуан. Через вразливий статус переселенців їх грабують, викрадають і ґвалтують.Повний список проєктів-переможців з посиланнями на них та методологія — на сайті GIJN.
​​Обережніше з ШІ! Газета New York Times розірвала контракт із позаштатним журналістом, якого викрили у використанні штучного інтелектуЧитач зв'язався з NYT і повідомив, що в січневій рецензії на книгу Жан-Батиста Андреа «Watching Over Her» містилися «висловлювання та деталі, схожі» на рецензію, опубліковану раніше в The Guardian.Тепер до публікації NYT додали примітку, де сказано: «Ми поговорили з автором цієї статті, позаштатним рецензентом, і він зізнався, що використав інструмент штучного інтелекту, який включив до його чернетки матеріал з рецензії Guardian, який він не зміг ідентифікувати та видалити».Докладніше про цей та інші випадки, коли щось пішло не так із застосуванням ШІ, читайте в огляді Press Gazette «Штучний інтелект у журналістиці: відстеження скандалів та помилок у режимі реального часу».🔻 На проблему плагіату вказує також судовий процес у США. Нещодавно п'ять великих видавництв подали позов проти Meta Platforms до федерального суду Манхеттена, стверджуючи, що технологічний гігант неправомірно використав їхні книги та наукові статті для навчання своїх моделей штучного інтелекту, повідомляє The Guardian. Зображення: Скріншот з сайту Press Gazette.
​​На знак вшанування пам’яті свого друга і вчителя Олекси Шалайського NGL.media започаткували премію «Бронзовий кріт»Уперше кротів, але дерев’яних, вручив своїм колегам-журналістам саме Олекса Шалайський ще у 2016 році — як символ тих, хто копає глибоко й наполегливо.Співзасновник і головний редактор «Наших грошей» Шалайський був одним із тих, хто формував українську антикорупційну журналістику й культуру розслідувань, заснованих на документах, даних та аналізі публічних закупівель. Олекса пішов з життя 4 жовтня 2025 року у віці 58 років. День народження вчителя у травні редакція NGL.media вирішила відзначити заснуванням нової нагороди. 🗨️ «Це наш внесок у розвиток спільноти розслідувачів, до започаткування якої визначальною мірою доклався Олекса. Це суб’єктивний вибір, тому не варто очікувати ніяких відбіркових етапів, журі чи правил подолання конфлікту інтересів — ми просто обрали роботи і людей, які нас особливо вразили цього року і вирішили їх відзначити», — пояснює керівниця проєктів NGL.media Олександра Губицька.Перших лауреатів премії нагородили 16 травня у Львові. Їм вручили іменні бронзові фігурки кротів — родичів того дерев’яного крота, дизайн якого свого часу розробив відомий львівський художник Павло Шалайський, брат Олекси.Відзнаки отримали:🔻 Антоніна Волкотруб, аналітикиня Центру протидії корупції — за вплив на якість українських розслідувань через розвиток OSINT-культури, навчання та аналітичну підтримку медійної спільноти.🔻 Михайло Ткач, керівник відділу розслідувань «Української правди» — за послідовність і безкомпромісність у розслідуваннях, які змушують владу відповідати перед суспільством.🔻 Аліса Юрченко, журналістка The Kyiv Independent — за журналістську роботу, що поєднує глибину аналізу, сміливість висновків і реальний вплив на безпекову політику.🧾Детальніше про премію — на NGL.media.📷 Фото: NGL.media
​​Можливості для журналістів⚖️ Чотириденний практикум «Журналістські розслідування та робота активістів: юридичні аспекти» — IWPR Ukraine Дедлайн: 18 травня📅 30 травня–2 червня 2026 року📍 КиївУ програмі:▪️ робота з інформаційними запитами та відкритими реєстрами;▪️ юридична підготовка розслідувань до публікації та реагування на вимоги щодо спростування інформації;▪️ межі приватності публічних осіб і особливості висвітлення судових процесів;▪️ захист журналістів та активістів в умовах перешкоджання їхній діяльності чи кібербулінгу.***🔎 Навчальна програма з фактчекінгу журналістських розслідувань — ІРРП Дедлайн: 20 травняФормат навчання:🔹 Триденний офлайн-тренінг у Києві (29–31 травня)🔹 Два онлайн-майстер-класів (2 та 4 червня)У програмі:▪️ юридичні та професійні стандарти доказовості;▪️ ключові інструменти фактчекінгу;▪️ практичні поради щодо організації фактчекінгу в редакції.Після завершення програми учасники зможуть долучитися до мережі фактчекерів розслідувань та працювати із редакційними запитами.***🌡️ Онлайн-курс із кліматичної журналістики — GIJN, Knight Center for Journalism in the Americas📍 Дати: 1–28 червня🌐 Формат: онлайн. Навчання можна проходити у зручний для вас час.Для журналістів і редакторів, які хочуть досліджувати кліматичну кризу: шукати дані, перевіряти заяви компаній та урядів і показувати, як зміни клімату пов’язані з економікою, здоров’ям, енергетикою, продовольством і життям громад.Курс складається з відео, матеріалів для самостійного опрацювання, обговорень і щотижневих тестів.Мова: англійська й іспанська.
​​Як розслідувати іноземне лобіювання: посібник GIJN — уже українською 🇺🇦Китай, Саудівська Аравія та Росія — серед країн, які витрачали найбільше коштів на політичний вплив у США. Загалом за останнє десятиліття іноземні уряди та закордонні політики витратили понад 5 мільярдів доларів на просування своїх інтересів у цій країні, пише OpenSecrets. Це не просто абстрактна «історія про лобістів десь у Вашингтоні чи Європі». Іноземне лобіювання може впливати на рішення, які стосуються України напряму: санкції, військову допомогу, торговельні угоди й ставлення політиків до України чи Росії.Цей вплив не обмежується урядовими кабінетами. Через лобістів потрібні меседжі потрапляють у медіа, наукові та навчальні інститути, експертні дискусії та соцмережі.З позитивних новин: лобіювання залишає документальні сліди, і кожен документ може стати сенсацією, якщо знати де і як шукати.🇺🇦  Про це — читайте у «Посібнику GIJN з розслідування іноземного лобіювання», який ми переклали українською.Читайте, зберігайте й використовуйте під час підготовки наступного матеріалу.