Floodlight Gaming шукає розслідування для створення онлайн-ігор💡 Чи знали ви, що ігри The New York Times генерують понад 80% усього їхнього трафіку?Уявіть, що ваше розслідування не просто читають чи дивляться на YouTube, а занурюються в нього з головою — проживають історію ув світі, побудованому на зібраних вами фактах, доказах і свідченнях. Таку можливість відкриває конкурс Floodlight Gaming Investigative Journalism Game Jam.Співзасновник OCCRP і Floodlight Пол Раду запрошує журналістів усього світу надсилати свої розслідування, щоб разом із незалежними розробниками перетворити їх на інтерактивні онлайн-ігри.
🔗 Відправляйте свої історії сюди.Найкращі роботи увійдуть до каталогу, який передадуть розробникам ігор для створення проєктів, що змагатимуться на фінальному етапі відбору.
⌛ Дедлайн: 15 лютого
🎯 Відбір сюжетів: 15 березня
🏆 Презентація фіналістів: 2–3 червня, фестиваль Indigo, Роттердам (Нідерланди)
📩 Якщо виникли питання, звертайтеся до креативного директора Floodlight Gaming Едіна Юсовича:
[email protected]
Можливості для журналістів🎯 Гранти для незалежних медіа — Інститут масової інформації⌛ Дедлайн: 26 січняГрантові кошти можна витратити, зокрема, на такі проєкти:🔸 матеріали про наслідки війни, екологію, права людини й інші теми, що цікавлять вашу аудиторію;🔸 створення журналістських розслідувань;🔸 проведення стратегічної сесії, розробку редполітик, тренінги для зміцнення організаційної стійкості й прозорості медіа;🔸 закупівля необхідного обладнання для повноцінного функціонування та виживання медіа, оренда офісу тощо.💰 Максимальний розмір гранту: до 750 тис. грн. Рекомендований — 500 тис. грн.***🤖 Навчальний курс «Медіастійкість в епоху ШІ» — Kyiv Media School, DW Akademie⌛ Дедлайн: 26 січняПрактична програма для редакторів та менеджерів, які прагнуть системно впроваджувати штучний інтелект у роботу редакції.За 3 місяці навчання в онлайн та офлайн форматі учасники:🔸 навчаться автоматизовувати рутинні процеси та створювати контент швидше й ефективніше;🔸 опанують OSINT-аналітику та методи протидії дезінформації;🔸 зрозуміють, як будувати етичні та правові правила використання ШІ;🔸 відпрацюють знання на практичних кейсах українських та міжнародних медіа;🔸 відвідають гостьові лекції від провідних експертів DW Akademie з синхронним перекладом українською;🔸 створять дипломний проєкт — власну ШІ-стратегію для редакції.***⚖️ Тренінг з використання OSINT для фіксації доказів воєнних злочинів — Рада Європи⌛ Дедлайн: 30 січня, 15:00Протягом триденного тренінгу працівники медіа та громадських організацій, які працюють у сфері документування воєнних злочинів Росії проти України:🔸 розглянуть роль OSINT у документуванні воєнних злочинів;🔸 ознайомляться з практичними підходами до збирання, фіксації, оформлення та збереження електронних доказів для подальшого використання у кримінальних провадженнях;🔸 отримають практичні знання щодо роботи Реєстру збитків для України (RD4U), зокрема процедури подання заяв.💡 Рекомендуємо ознайомитися з нашим «Посібником журналіста з розслідування воєнних злочинів» (українською).
В’язні-«привиди», зниклі діти та антикорупційні прослушки: Найкращі розслідування 2025 року з УкраїниМоторошний свист ракет і дзижчання дронів; відключення світла, інтернету, крижаний холод в офісах і домівках на тлі безсонних ночей через російські атаки; перешкоди в доступі до інформації; законодавчий і правовий тиск; стеження й онлайн-переслідування; брак фінансування й кадрів…Цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Українські журналісти стикаються з цією реальністю щодня, й настільки звикли до неї, що сприймають як буденність. Проте, коли ми розповідаємо про це закордонним колегам, вони щиро дивуються — як в таких умовах можна не лише вижити, а й створювати настільки потужні, майстерні та резонансні матеріали?!Торік у фокусі уваги українських редакцій були російські воєнні злочини, уникнення санкцій, корупція, приховані статки посадовців та системні проблеми в роботі державних інституцій.Деякі з цих історій мали відчутний вплив. Наприклад, фігурант розслідування «Української правди» звільнився ще до публікації матеріалу, а завдяки фільму «Слідства.Інфо» вихованка інтернату возз’єдналася з маленькою донечкою, яку в неї хотіли забрати.Команда GIJN протягом минулого року системно відстежувала роботу розслідувачів у регіоні. За підсумками цього моніторингу Ольга Сіманович і Тетяна Колісник разом із редакцією GIJN тижнями формували й редагували добірку найкращих українських розслідувань року.До неї увійшли матеріали Bihus.Info, «Ґрати», The Kyiv Independent, Kib.Org, NGL.media, Texty.org.ua, «Слідство.Інфо», «Суспільне», «Схеми», «Українська правда», створені в співпраці з Agos (Туреччина), Forbidden Stories (Франція), Investigace.cz (Чехія), а також міжнародними організаціями OCCRP і «Репортери без кордонів».Запрошуємо прочитати цю добірку, поділитися нею з друзями та колегами.
Як заархівувати канал або групу в TelegramTelegram — одна з небагатьох платформ, яка дозволяє завантажити повну історію чату разом із файлами й медіа у форматах, придатних для читання та подальшого аналізу. Це зручно для документування воєнних злочинів, фактчекінгу, розслідувань, збереження доказів або роботи з великою кількістю повідомлень.Як це зробити — покрокова інструкція 👇📍 Відкрийте потрібний канал або групу в десктопній версії Telegram.Це може бути приватний чат, публічний канал або група — навіть ті, де ви не є учасником, а лише відкрили їх у Telegram за прямим посиланням.📍 Натисніть меню у правому верхньому куті та оберіть «Експорт історії чату».📍 Оберіть, що саме експортувати: текст, фото, відео, голосові повідомлення, файли.Чим більше типів файлів, тим довше триватиме завантаження і тим більше місця знадобиться на диску.📍 Оберіть формат:HTML — для зручного перегляду в браузері;JSON — для машинної обробки, пошуку, аналізу та роботи з даними.Вкажіть діапазон дат, якщо вам потрібні дані за певний період.📍 Натисніть «Експорт» і дочекайтеся, поки файли завантажаться. Процес може тривати кілька годин і потребує стабільного інтернет-з’єднання.📍 Після завершення обробки відкрийте файл messages.html у браузері — ви отримаєте повноцінний локальний архів із можливістю пошуку по повідомленнях.Важливі нюанси💡 Повноцінна функція експорту працює у версії Telegram для Windows. На macOS і Linux найпростіше скористатися віртуальною машиною Windows (наприклад, через VMware Fusion або VirtualBox).💡 Перед експортом перевірте, чи маєте достатньо вільного місця на диску — архіви великих каналів можуть важити десятки гігабайтів.💡 Для довготривалого зберігання варто робити резервні копії архіву на окремому носії або в зашифрованому хмарному сховищі.🧾 Більше порад щодо архівування повідомлень у Telegram — на GIJN (українською).
Від пітча до публікації: Як редактори можуть посилити журналістські розслідуванняНа Африканській конференції журналістів-розслідувачів редактори провідних розслідувальних медіа розповіли, як разом із журналістами перетворюють зібрані факти на сильні та впливові історії. Ось їхні ключові поради 👇🔻 Шліфуйте тему ще на етапі пітчингуДопоможіть журналісту перетворити «загальну ідею» на чітку гіпотезу, назвавши ймовірні порушення, конкретних фігурантів та докази, які вже наявні або які реально зібрати. Чим точніше окреслена гіпотеза, тим легше її перевірити.🔻 Тримайте фокус розслідуванняПісля погодження теми журналісти часто занурюються в теорію, контекст і дослідження другорядних напрямів. Роль редактора — постійно повертати команду до головного:▪️ у чому конкретне звинувачення;▪️ що саме потрібно довести;▪️ якою є мінімальна версія історії на основі вже зібраних доказів.🔻 Відсікайте зайвеПід час написання тексту автор може втратити загальну картину й загубитися в деталях. Завдання редактора — винести на передній план найпереконливіші докази, ключові знахідки й висновки та прибрати все, що не працює на пояснення ключових викриттів задля посилення впливу розслідування.🔻 Перевіряйте факти так, ніби готуєтеся до контратакиФінальне редагування — це перевірка фактів і тверджень рядок за рядком з урахуванням можливих юридичних ризиків та потенційних спроб дискредитувати зроблену роботу. Ваша історія має витримати суспільну увагу, скептицизм і критику.🔻 Дбайте про сторітелінгРедактор разом із автором має вибудувати історію чітко й послідовно, прибрати зайве й зробити так, щоб її хотілося дочитати до кінця. Ваша мета — щоб читачі точно зрозуміли, що сталося, і чому це важливо.🧾 Як редактори можуть посилити розслідувальні історії.
10 питань до співзасновниці одного з найвпливовіших медіа ТайванюThe Reporter — перше некомерційне видання Тайваню й одне з найуспішніших в Азії. Під час запуску 2015 року редакцію підтримували лише чотири людини, нині — майже 8000 донаторів щомісяця. Жодної реклами чи paywall — це принципова позиція медіа.Матеріали редакції неодноразово ставали каталізатором законодавчих змін. Зокрема, після серії розслідувань про трудову експлуатацію іноземних рибалок, у країні ухвалили нові закони й зросла мінімальна зарплатня для рибалок-мігрантів.Операційна директорка та заступниця гендиректора Шеррі Лі розповіла GIJN про принципи роботи їхньої розслідувальної команди.🔻 Який найбільший виклик для вас як для розслідувача?«Найскладніше — знайти «незаперечний доказ», який розкриває правду. Тільки тоді історія матиме реальний вплив, зможе торкнутися суті проблеми та ефективно кинути виклик владним структурам… Ми часто переживаємо болісне очікування того єдиного вирішального доказу, який може ніколи не матеріалізуватися. А коли якась зачіпка все ж таки з'являється, ми мусимо перевірити її швидко та ретельно, свідомо уникаючи пастки упередженості».🔻 Порада для успішного інтерв’ю«Коли ми [журналісти] особисто читаємо матеріали, вивчаємо жаргон і контекст певної галузі, співрозмовник може відчути щирість і відданість, що стоять за цією кропіткою роботою. ШІ не здатен зімітувати допитливий погляд і детальні уточнювальні запитання, які допомагають отримати значно глибші відповіді».🔻 Якою була ваша найбільша помилка?«Під час одного розслідування ми були впевнені, що зробили достатньо, аби захистити конфіденційне джерело. Після публікації його все ж таки упізнали кілька людей, і це спричинило серйозні проблеми. Цей випадок став для мене важливим уроком: навіть якщо джерело погоджується на запропоновані умови захисту, остаточна відповідальність за його безпеку лежить на журналістах».📕 Читайте інтерв’ю з Шеррі Лі на GIJN.Ілюстрація: Нюк для GIJN.
Можливості для журналістів🏆 Премія за журналістику даних Sigma Awards–2026 — GIJN⌛ Дедлайн: 11 січняЯкщо ви опублікували дата-проєкт у 2025 році — заповнюйте заявку.Кількість заявок від одного учасника — необмежена. Категорій — немає. ✔️ Вкажіть, чи подаєте ви заявку як приватна особа, невелика редакція або великий ньюзрум.***🛠️ Хакатон для дослідників дезінформації — Rapid Response Mechanism Canada та SocialLab⌛ Дедлайн подання заявок: 15 січняДо участі в The Information Resilience Exchange Hackathon запрошують студентів, представників громадянського суспільства, дослідників, розслідувачів та аналітиків з України, Естонії та Молдови. Протягом триденного інтенсиву учасники у транскордонних командах разом із досвідченими експертами досліджуватимуть дезінформаційні наративи, використовуючи цифрові інструменти, пошук у відкритих джерелах, аналіз даних, перевірку фактів та дата-сторітелінг.Програма передбачає:🔸 Попереднє знайомство та онлайн-сесію з обговорення ідей (січень 2026)🔸 Повністю профінансований триденний хакатон в Естонії (17–19 лютого)🔸 Менторство та підтримку публікацій для обраних досліджень (лютий–квітень)***💶 Гранти на підвищення стійкості українських медіа — Міжнародний фонд відновлення українських медіа (IFRUM), Львівський медіафорум, DII-Ukraine⌛ Дедлайн: 20 січняУ межах цієї грантової програми українські редакції можуть отримати від 5 000 до 20 000 євро на базові інституційні витрати: оплату праці, оренду, бухгалтерські послуги та заходи безпеки, а також на залучення експертів із фінансової стабільності, операційних процесів, комунікацій, юридичного супроводу й стратегічного або кризового планування.***🤖 Глобальний акселератор штучного інтелекту для медіа — International Press Institute⌛ Дедлайн: 4 лютогоПодавати заявки можуть малі та середні незалежні медіа, які готові протягом 8 місяців працювати над практичним впровадженням ШІ в редакційні процеси — від підвищення грамотності команди та дослідження аудиторії до тестування рішень і формування довгострокової стратегії розвитку.Відібрані учасники отримають:🔸 фінансування до $14 000;🔸 персональні консультації експертів;🔸 доступ до професійних мереж та потенційних джерел підтримки.
Як журналісти розслідували потенційні воєнні злочини в Україні: досвід «Схем»Поштовхом до цього розслідування стала перехоплена СБУ телефонна розмова, у якій російський військовий вихвалявся обстрілами житлових будинків, катуваннями полонених і мародерством. Команда програми «Схеми: корупція в деталях» поставила собі за мету з’ясувати, де саме він воював, і які підрозділи діяли на цій території. Як журналістам це вдалося — розповіла розслідувачка Валерія Єгошина на #GIJC25 👇📍 SIGINT (розвідка сигналів). Аналіз телефонного трафіку показав: військовий майже 70 разів дзвонив своєму батькові. Зв’язок із базовими станціями мобільних операторів дозволив встановити маршрут руху бригади.📍 GEOINT (геопросторова розвідка). З телефонної розмови журналісти отримали опис населеного пункту: «велике село», залізниця, що його перетинає, ліс, водойма та близько 15 одиниць важкої техніки. Ці деталі допомогли звузити пошук до Борівської громади в Харківській області.📍 Інтерв’ю з місцевими жителями. Журналісти попросили голову Борівської селищної ради порівняти ці описи з фактичною картою громади. Це допомогло ідентифікувати село Піски-Радьківські з майже 100% впевненістю. Наприкінці розслідування автори зателефонували росіянину, і він зізнався в розмові, що катував в’язнів.📍 Супутникові знімки. Фотографії з місця подій підтвердили характер руйнувань, згаданих фігурантом: обстріл цивільних будівель, артилерійський вогонь по селу, руйнування будинків уздовж деяких вулиць.📍 Робота на місцях після деокупації. Журналісти намагалися якомога швидше приїхати на місце подій після звільнення українських територій, щоб зібрати докази та поговорити з місцевими мешканцями.🧾 Як українські журналісти розслідують воєнні злочини на окупованих територіях — на GIJN (українською).Світлина: Самсул Саїд, Alt Studio для GIJN.
Як шукати — й розбудовувати — міжнародні партнерстваЯкщо ви хочете створити свою мережу або команду для спільного проєкту, то перший крок — чітко визначити, хто ви та що створюєте. Тоді легше буде знайти однодумців і партнерів. Кілька простих порад, які допоможуть вам це зробити 👇🔻 Заявіть про себе світовіДеякі журналісти майже не розповідають про свою роботу, тому втрачають можливість знайти партнерів. Довіра народжується з відкритості та послідовності — зробіть свій сайт та/чи профілі в соцмережах зрозумілими, помітними й живими.🔻 Покажіть свою роботуЕфективна мережа тримається не лише на обміні інформацією, а й на внеску кожного її учасника. Діліться своїми розслідуваннями, методами й інструментами — саме це робить вас цінним членом спільноти. Пам'ятайте, що для колег цінні не лише історії успіху, а й чесні розмови про труднощі та помилки.🔻 Дотримуйтеся професійних стандартівЗахист джерел, перевірка інформації та прозора комунікація зміцнюють довіру до вашої професійної репутації.🔻 Будьте відкритими до навчання та зворотного зв’язкуЧасом участь у конференціях, тренінгах, нетворкінгах та майстер-класах виснажує, але прогрес і розвиток журналістської професії залежить від допитливості та мотивації до навчання. Кожна така взаємодія розширює професійний світогляд і коло контактів.📕 Більше порад щодо побудови міцної журналістської мережі.
Серед найкращих дата-проєктів року — дослідження українських журналістівЦьогоріч GIJN підготувала 22 огляди «Топ-10 журналістики даних», у яких охопила понад 200 робіт. На основі цих матеріалів була створена добірка найкращих дата-проєктів року. Серед них — і дослідження української редакції.🤖 Що думає ШІ про Україну?Команда Texty.org.ua спільно з OpenBabylon дослідила, як великі мовні моделі (LLM) зі США, Франції, Китаю та Канади інтерпретують російсько-українську війну. Для цього вони сформулювали 2803 запитання про Україну англійською мовою і поставили їх 27 мовним моделям. Проаналізувавши їхні відповіді, дослідники дійшли до висновку: канадські моделі найбільш «дружні» до України, тоді як китайські моделі демонструють проросійські наративи.🍽️ Голод як зброя в ГазіForensic Architecture та World Peace Foundation зібрали й проаналізували відео, супутникові знімки, відкриті дані та дійшли висновку: ізраїльські сили використовують голод як тактику ведення війни в Газі. Зокрема, дослідники зафіксували атаки на цивільних, які отримують гуманітарну допомогу, і знищення ключової продовольчої інфраструктури.📕 Як розслідувати моріння голодом — читайте у «Посібнику журналіста з розслідування воєнних злочинів» (українською).🪤 Людська пасткаГромадянська війна в Судані спричинила масштабну гуманітарну кризу. У спільному розслідуванні ARIJ та Al Mohajer розповіли, що контрабандисти та злочинні угрупування на кордоні з Єгиптом нападали на біженців, які тікали від війни.Журналісти провели інтерв’ю з десятком постраждалих й опитали 324 біженців, задокументувавши численні випадки сексуального насильства, домагань, грабежів і викрадень. Також на основі зібраних свідчень журналісти відтворили чотири основні маршрути втечі та нанесли їх на інтерактивну карту.⛓️ Сирія після АсадаПісля втечі Башара Асада з Сирії у грудні 2024-го, тисячі вигнанців, зокрема журналісти, вперше за десятиліття змогли повернутися додому. New York Times зібрала нові фото, відео та документи та створила найдетальнішу 3D-модель в’язниці Седная — одного з символів сирійських катувань. У матеріалі показали внутрішню структуру тюрми, її призначення та розповіли історії колишніх ув’язнених.📊 Більше дата-проєктів та посилання на них — на GIJN.
TGLIST.COM.UA
