GANIN FM

По хорошому Володенька Путєн дуже сильно сподівався що типовий диваноносець росіянин не відчує що таке війна.Коли Володька йшов у президенти, обіцяв мир та стабільність. Кацап його і вибирали бо головне що? Телевізор робе, пожрать та посрать ближче ніж 500 метрів до хати.4 роки Володьке було дуже зручно воювать, коли загальний свіноскот відчував війну трошки економічно, ну там ще Курщина та Бєлгород, але на них похуй, можна суто заюзать щоб показати які хохли кровожерливі.Так вони і жили 4 роки.Війна десь далеко, б'ємо хохлов, хай сидять без світла, у них війна, вся країна суєтиться а у нас мір та покой, поки ми б'ємо фашистів.4 рік нарешті вніс трошки суєти для війни яка стала в тупік.В моменті Володька охуїв, по 300 дронів почали літали по території РФ лишаючи країну бензоколонку бензина.Рядові дівани трошки збудились.Канешна половців били і без бензину, однак трошки непріятно.Про некомпетентність Володьки на кухнях почали говорити трошки голосніше.Володька збудився, стукнув ніжкою та почав влаштовувати тероризм.Склади цигарок, їжі, Нова Пошта, малі АЗС, Володька піздорів куди міг, аби нагнути слабких хохлів.Однак знаєте шо? Й без обстрілів кацапії, кацап буде все обстрілювати, однак нам нічого не лишится як сидіти та терпіти.Тому рот поєбать ті цигарки, сухарікі, буду заправлятися з каністри при дорозі, сидіти без покупок в інтернеті, але головне щоб ці обізяни їбані сиділи так само.А так і буде.Впевнений що на столах вже є координати їх електростанцій, складів з їжею та складів з найдорожчими для кацапа їлдаками з Вайлдберіз.Питання тільки в часі, й час настане зимою. Зимою дівани ахуєют. Нарешті ця війна з тупіка почалась рухатись, їбучі дівани людожери викуплять що можна грати в обидві сторони, а стара кляча буде топати нозями по підлозі, бровками хмурити, слюною бризгати поки серце не стане. Тєрпі Іван, тєрпі родной, далі гірше.Саппорт | Мерч | Донат

Народний депутат Ярослав Железняк опублікував розслідування про те, як анонімні телеграм-канали заробляють на чорному піарі. Йдеться, зокрема, про невеликий канал «Відсіч», який часто виступає першоджерелом для розгону новин на більші пабліки. Схема виглядає так: спочатку потрібний меседж з'являється в офіційному джерелі, потім його підхоплюють онлайн-медіа, далі публікацію з більш емоційною подачею випускає «Відсіч». Тоді майже одночасно однакові тексти поширюють великі анонімні Telegram-канали із загальною аудиторією понад 12 млн підписників. Після чого тема повертається в медіа другою хвилею.Власником каналу є 31-річний Іван Хоменко, який перебував у розшуку через проблеми з військовим обліком, але пізніше працевлаштувався у львівське ТОВ «Укрінтехнології», ймовірно повʼязане з колишнім віцепремʼєром Олексієм Чернишовим. Вартість розміщення у «Відсічі», як показало розслідування, становить $3-3,5 тис. Адміни при цьому наполягають на оплаті криптою. Канал систематично критикує НАБУ та САП, публікує фейки «Трухи» про Михайла Федорова, при цьому захищає Єрмака. Публікуючи принаймні один пост з «чорнухою» на день, власники заробляють приблизно $80 тис. на місяць.

Серед російських продавців паніка, тому що найбільший маркетплейс піднімає комісії до 40%Wildberries – найбільший маркетплейс московії, аудиторія якого перевищує 85 млн на місяць, а частка ринку онлайн-торгівлі сягає 45%. З 7 липня Wildberries підвищує комісію для продавців, що одночасно б’є по малому бізнесу та гаманцях десятків мільйонів російських покупцівАж на 20% зросла комісія для DBS-продавців, тобто тих продавців, які лише розміщують товар на платформі Wildberries, але зберігають й доставляють товар саміУ низці категорій комісія тепер 40-41%. І серед DBS-продавців найбільша панікаДля FBS-продавців (товар зберігає сам продавець на своєму складі, а доставляє Wildberries) комісію збільшили на 6%. Для FBW-продавців (все робить Wildberries: від зберігання до доставки) – на 5%Wildberries пояснює свої дії паливною кризою: паливо подорожчало, а логістичні витрати зросли. Переважно це справді так. Хоча інший великий маркетплейс Ozon, який є конкурентом Wildberries, ще у квітні рекордно підняв комісії до 50-55%Wildberries та Ozon разом складають від 63% до 77% ринку онлайн-торгівлі, тому підвищення комісій може бути наслідком дуополіїДавайте подивимось на наслідки для DBS-продавця з товаром за 10 тисяч рублів. До підвищення при комісії близько 20% він віддавав платформі 2 тисячі рублівЩе умовно 1000-1500 витрачав на власну доставку, плюс реклама. При закупівельній ціні 6000 рублів залишалося 500-1000 прибутку. Нова комісія 40% забирає 4000 рублів. І та сама угода дає мінус 1500-2000 з кожного продажуА FBS та FBW-продавці платять не лише комісію на 5-6% більшу, а й за приймання на сортувальному центрі, логістику до покупця, повернення, штрафи за повільне збирання. І додаткова комісія так само з’їдає прибуток цих продавців, якщо не перекласти це в ціну товаруПередусім це б’є по дрібних підприємцях, які будуть просто змушені піти з ринку або працювати в мінус. Просто підняти ціну товару не вийде, оскільки продавець впирається у стелю платоспроможності покупця, а також стає менш конкурентоспроможним з FBS та FBWПідняти ціну вийде для унікальних та нішевих продуктів, але знову ж таки це впирається у платоспроможність покупцяДля пересічного російського покупця ж це розтягнутий у часі податок на споживання. Подорожчає до 90% асортименту платформи, через яку купує понад 85 мільйонів людей щомісяцяАсортимент товарів теж стане біднішим. А де звужується вибір, там зменшується цінова конкуренція між продавцями, і ціни ростуть удруге, вже з іншої причиниАле найголовніше. Для мешканців російських сіл або невеликих міст маркетплейси часто є єдиним способом купити необхідні речі, і за переважно нижчими цінамиАле тепер найвищі комісії якраз у масових категоріях: одяг, побутова хімія, дитячі товари, гігієна. Тобто дорожчає саме те, що купують біднішіУ грудні путін казав, що маркетплейси стримують інфляцію. Тепер вони не стримують її, а навпаки – посилюютьОстанній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Історію про бігуна, який доніс звістку про перемогу під Марафоном до Афін, розповіли два знамениті давньогрецькі історики — Геродот і Плутарх. Першим був Геродот, який народився через кілька років після битви і мав змогу спиратися на свідчення очевидців. За Геродотом, гінця Фідіппіда відправили за день до битви до Спарти з проханням про підкріплення. Його обрали як відомого бігуна, щоб він доставив таке повідомлення: «Лакедемоняни! Афіняни просять вас допомогти їм і не допустити поневолення варварами найдавнішого міста в Елладі. Адже Еретрія вже несе ярмо рабства, і Еллада стала біднішою на одне знамените місто».Про подальшу долю Фідіпіда Геродот нічого не пише. Зате у Плутарха, який жив через півтисячоліття, є барвиста розповідь про це. На думку Плутарха, гінця (ім'я якого, за Плутархом, Євкл) за добу подолав 1240 стадій (грецька стадія становить 178 м), у тому числі гірськими дорогами, щоб просити спартанців про допомогу. Не отримавши бажаної відповіді, він повернувся назад із звісткою, що підкріплення не буде і тому битву слід виграти наявними силами. Після цього Євкл взяв участь у 6-годинній битві, яка, як відомо, закінчилася перемогою греків. Право принести радісну звістку в рідне місто було надзвичайно почесним. Навіть виснажений і поранений, Евкл не бажав поступатися цим правом нікому. Кілька бігунів вирушили до Афін, Евкл випередив їх усіх. Біля міських воріт він вигукнув: «Радійте, афіняни, ми перемогли!» Після цього герой впав мертвим.Якщо врахувати, що за Плутархом Евкл біг до Афін у обладунках і зі зброєю, можна було б лише захоплюватися живучістю та витривалістю давньогрецького героя. На жаль, ця історія є або вигадкою самого Плутарха, або компіляцією з кількох різних історій. Гонщик у Спарту навряд чи зміг би всього за день донести звістку до військ, що залишилися біля Марафону, не кажучи вже про те, щоб активно брати участь у запеклій битві відразу після такого титанічного забігу. Гонців із звісткою про перемогу до Афін, звісно, послали, але, звичайно, не з числа поранених у цій битві гоплітів. Зрештою, не було ніякого сенсу в тому, щоб гінцець подолав цю дистанцію в обладунках і озброєним.До числа дисциплін давньогрецьких Олімпійських ігор входив так званий «гоплітодром» — біг у обладунках і зі зброєю. Згодом від зброї, а потім і більшої частини обладунків, відмовилися, залишивши лише щит. При цьому дистанція забігу становила 2 стадії, тобто менше 400 метрів. Схоже, що історія про біг зі зброєю має свої корені саме в цьому виді античного спорту.Як би там не було, марафонський біг на дистанцію 42 км є зараз олімпійським видом спорту. Ця дистанція склалася наступним чином — перед першими Олімпійськими іграми в 1896 році виміряли відстань від Марафона до Афін і округлили цифру до 40 км. Але в 1908 р. під час Олімпіади в Лондоні її збільшили до 42 км, щоб фініш знаходився біля королівської резиденції у Віндзорі. У 1982 р. п'ять британських офіцерів повторили легендарний маршрут Фіддіпіда, загальною протяжністю 246 км, витративши на це півтора дня. З 1983 р. щорічно в Греції проводиться так званий «Спартатлон», забіг на цю величезну дистанцію.На жаль, на марафонській дистанції гинуть іноді й у наші дні. На марафоні 2013 року в Мексиці з 20 тис. учасників одна людина померла і четверо потрапили до лікарні. За статистикою, одна смерть припадає на 80 тис. марафонців. Її причиною є коронарна недостатність або гіпертрофічна кардіоміопатія — потовщення стінки серцевого шлуночка. Приблизно в третині випадків летальний результат трапляється на фініші. Це пов'язано з тим, що адреналін у крові ще змушує серце активно скорочуватися, але потужні м'язи ніг вже перестали допомагати серцю перекачувати кров, все навантаження лягло на серце і воно не витримало.Для античного бігуна, якщо він дійсно загинув біля міських воріт, фатальним міг стати ривок перед фінішем. Поспішаючи прибігти до Афін першим, він, швидше за все, розігнався на останній ділянці дистанції. Сукупна дія втоми, адреналіну від цього ривка і зупинки після цього цілком могла викликати описаний Плутархом летальний кінець.

СБУ уразила два російські судна військового забезпечення та засоби ППО в КерчіВиконуючи поставлені Президентом України Володимиром Зеленським завдання в рамках 40-денної операції впливу на рф, воїни «Альфи» СБУ завдали успішних ударів по суднах військового забезпечення, що перебували на території суднобудівного заводу «Затока» в тимчасово окупованій Керчі. Також були уражені засоби протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки.Під час спецоперації безпілотники СБУ вдарили по кабельних кораблях проєкту 15310 «Волга» та «Вятка», а також по вантажопасажирському порому «Петропавловськ», готовність якого становила 96%. Унаслідок ударів на них виникла масштабна пожежа.«Волга» та «Вятка» будувалися для міноборони рф. Їхнє призначення — розгортання системи гідроакустичного спостереження «Гармонія» для підводної військової розвідки. Крім того, вони можуть встановлювати неконтактні міни для ураження кораблів, підводних трубопроводів, кабелів та інших об'єктів критичної інфраструктури. Вартість кожного з цих суден становить сотні мільйонів доларів.Крім того, безпілотники СБУ уразили озброєння та радіолокаційну станцію зі складу зенітного ракетного комплексу С-400, який прикривав район Керченської протоки.Системна робота СБУ з ураження російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму позбавляє ворога можливості використовувати півострів як логістичний і військовий хаб. Знищення засобів ППО відкриває шлях для нових високоточних ударів, а виведення з ладу кораблів і портової інфраструктури підриває спроможності окупантів забезпечувати своє угруповання.

Що з поляками: яскравий приклад, як не можна будувати національний міф💬 В окремому дописі я писав про те, що не можна поступатись претензіям Польщі, і що цієї ситуації в цілому було не уникнути. Зараз же я просто деталізую думку за двома напрямками: чому цього було не уникнути та чому саме зараз.Навроцький та Волинська трагедіяЗ 2009 року Навроцький працював в Інституті національної пам’яті — закладі, який безпосередньо займався Волинською трагедією. Саме Навроцький входив до групи, яка ніби мала встановити всі факти трагедії. Неформально ж це період коли партія PiS почала створювати об’єднавчий популістичний міф про Волинську трагедію (ще раз, я не заперечую трагедію, як провину обох сторін, я заперечую політизовану польську інтерпретацію), що був одним з елементів політичної кампанії для повернення PiS до влади у 2015 році. Потім Навроцький працював директором музею Другої світової, де здогадаєтесь яку експозицію найбільше просував?З 2021 року Навроцький вже був призначеним директором Інституту національної пам’яті, а політизація Волинської трагедії досягала абсурдних і від того загрозливих масштабів, де кожен виборчий цикл кількість жертв зростала з 7 до 20, потім 50 і 100, і вже є заяви про 200 тисяч.Обсяги спекуляцій змушували політиків звертати увагу/ реагувати, а політичних опонентів PiS жити в межах конструкту, створеного PiS, а від того в менш зручному положенні. Якщо простіше, то поляки самі повірили у свої спекуляції, а заперечити означало б «зрадити Польщу».🔗 Згідно з дослідженнями, якщо у 2008 році 59% опитуваних «щось чули про Волинську трагедію», то у 2023 році це вже 92%.До цього основним об’єднавчим зовнішнім міфом був Катинський розстріл, але через те, що він «суспільно-консенсусний» та історичний, в електоральних цілях його було важко використовувати.Отже, політична кар’єра Навроцького тісно пов’язана зі спекуляціями на історичній пам’яті.❓Чому саме зараз?Одним із тих, хто вигадував цифри жертв зі стелі, власне, був і Навроцький, який «як історик» заявляв нібито про нові факти, а далі з посиланням на нього політики використовували це як спекулятивну тезу.Однією з вимог була ексгумація жертв Волинської трагедії з розумінням, що Україна не  хоче цього робити, щоб не перетворювати це на польське шоу. Проблема в тому, що кожні відкопані рештки, навіть якщо замість 100 тис. знайдуть 10, польською пропагандою щоразу будуть подані в спекулятивному вигляді. Тому позиція України полягала в тому, щоб формувати спільну історичну пам’ять та примирення щодо трагедії. Але Варшаві цього було мало і конфлікти загострювались.Зрештою Україна почала надавати з минулого року дозволи на ексгумаційні роботи.🔄 Але виявилось (для поляків), що процес не дає необхідного політичного результату, бо перші місця ексгумаційних робіт, — це саме ті місця, на яких наполягали поляки, про «тисячі поховань», — спростовують твердження про масовість, про яку так сильно зазначали поляки.Міф розпадається — якість роботи Навроцького в Інституту пам’яті під питаннямУ вересні 2025 року в селі Садове на Тернопільщині ексгумаційні роботи виявили поховання 42 жертв трагедії. У квітні 2026 в селах Воля та Острівки були виявлені окремі випадки поховань, а в березні 2026 в селі Угли на Волині в місцях, де поляки стверджували, що мали бути масові поховання, взагалі не було виявленожодної жертви трагедії.Тобто ексгумацію хоч і продовжують використовувати як політичну спекуляцію, але вона в кінцевому підсумку дає зворотний ефект, бо заяви про сотні тисяч Навроцького та Інституту під його керівництвом не відповідають дійсності, а отже міф може розсипатися.І тут просто знаходиться привід, щоб підірвати відносини (бо, очевидно, тепер невигідні для Навроцького ексгумаційні роботи загальмуються через напругу у відносинах) і таким чином до виборів не буде достатньо кейсів для підтвердження псевдоісторичної роботи президента в Інституті національної пам’яті.Плюс потреба відволікти увагу від постійних скандалів самого Навроцького: від снюсу, незрозумілих заяв та історій про привласнення квартир пенсіонерів до наміру підставити прем’єра Туска, який мав би або підписати позбавлення нагород Зеленського, і тоді його авторитет серед європейських лідерів впав би, або, якщо не підписати, то PiS отримує шанс спекулювати, що він «на боці українців», як до того розповідали, що Туск маріонетка Берліна на минулих виборах, але це не спрацювало.➡️ Тому абсолютно правильним було не чекати, поки Туск постане перед вибором, а відіслати на адресу Навроцького нагороди самим і таким чином позбавити Навроцького та PiS можливості поставити Туска в незручне положення.Тож ті, хто створював міф і спотворював історичну пам’ять у Польщі, настільки повірили у власні маніпуляції, що, вимагаючи ексгумації як доказу, за результатом самого процесу можуть підтвердити, що власне заяви про масштаби й те, що переважно виключно поляки постраждали, — є маніпуляціями. Все це відбувається на очах незалежних істориків, що за цим спостерігають. А отже 15 років «роботи» Навроцького виявляться фейком.Тож тому було не уникнути конфлікту, оскільки Навроцький шукав просто привід. Щоб ці процеси зірвати потрібно що зробити? Створити кризу і перевести все знову з домовленостей, за результатами чого, власне, і відбувається тепер невигідна Навроцькому ексгумація, в емоційне шоу.Resurgam ➰ Приєднуйся

Найдавніша чоловіча професіяІ це зовсім не хлопець легкої поведінки (як хтось міг би подумати). Вона називається «паразит». Ага, сучасне слово «паразит» (тобто нахлібник) походить саме від назви цієї професії — щоправда, за часів Стародавньої Греції «паразит» перекладався як «співтрапезник».Головним завданням паразита було розважати господарів приємною застільною бесідою на найрізноманітніші теми. За чаркою вина він міг як філософствувати про сенс життя, так і розповідати анекдоти, притчі та кумедні плітки з життя городян. За це йому виявляли всіляку повагу, а ще парасита годували досхочу.Чим краще у людини був язик, тим частіше її запрошували розділити трапезу. І, до речі, параситом міг стати навіть раб, якщо вмів бути душею компанії. Між іншим, легендарний Езоп починав свою кар'єру байкаря саме в якості парасита: багаті греки обожнювали запрошувати в гості кульгавого і потворного раба з гострим язиком.Стародавні римляни перейняли естафету у греків, але від римського парасита вже не вимагалася всяка «філософська нісенітниця»: він мав розважати господарів лестощами та дотепами. Саме тоді назва професії стала загальною, набувши сучасного звучання та значення. А давньоримські драматурги почали активно вводити у свої комедії персонажів-паразитів, висміюючи їхні головні риси — настирливість, підлесливість, жадібність, прагнення поласувати за чужий рахунок, бажання ввійти в милість пана ціною будь-яких послуг.Вважається, що паразити — одні з «предків» середньовічних блазнів: вони точно так само з’являлися при багатому пані, розважаючи його та гостей своїми кумедними витівками. Але це вже зовсім інша історія

Дякую всім друзям України і кожному, хто допомагає нам здобувати важливу інформацію та підтримує українські розвідувальні операції. Були доповіді наших розвідок за результатами роботи щодо оцінки внутрішньої російської ситуації і здобуття документів, які потрапляють на стіл керівнику Росії. Ми розуміємо, що Путіну рідко приносять повністю правдиву інформацію без прикрас. Але навіть те, що він бачить у документах, які до нього потрапляють, все ж таки дозволяє зробити висновки. Зокрема, так звані прогнозні показники невдоволення росіян Путіним продовжать неухильно зростати, і його вже зараз почали привчати до думки, що зростання невдоволення не вдасться зупинити і цей показник «не вийде на плато» до вересня, коли в Росії заплановані парламентські вибори. Щодо показника підтримки російської правлячої партії фіксується стійка тенденція до падіння, що означає необхідність значно більших фальсифікацій. Доповідають також і про суттєве зростання протестних настроїв в російських регіонах. Вважаємо, що у цих звітах ще й не враховані потенційні події червня, липня та серпня, які не можуть не вплинути на ситуацію в Росії додатково. Цілком справедливий тиск на Росію за цю війну триватиме і буде збільшуватись, і не тільки наш тиск. Отже, на вересень Путін вийде з іще значно гіршими показниками. На жаль, на всі публічні та непублічні пропозиції миру, які були нами зроблені, прозвучали тільки слова про продовження його війни. Внутрішня російська ситуація має переконувати у протилежному: у тому, що мир потрібен. Україна пропонує домовлятись про достойний мир. Очевидно, тенденції не зміняться, і з часом це може означати, що угоду доведеться укладати вже з кимось іншим з Росії – з тим, хто не буде закриватись від реальності. Слава Україні!

Голий землекоп — тварина, яка змусила біологів переглянути багато уявлень про те, яким має бути ссавець.На перший погляд він виглядає досить непривабливо. Майже гола зморшкувата шкіра, маленькі майже сліпі очі, великі виступаючі зуби. Проте за цією дивною зовнішністю ховається один із найдивовижніших організмів на планеті.Голий землекоп мешкає у посушливих районах Східної Африки, переважно в Ефіопії, Кенії та Сомалі. Майже все життя він проводить під землею у складній системі тунелів, довжина яких може сягати кількох кілометрів. У цих лабіринтах живуть великі колонії, іноді чисельністю понад 200 особин.Найбільше вчених здивувала їхня соціальна організація. Серед ссавців вона практично унікальна. Колонія нагадує не групу гризунів, а мурашник або бджолиний вулик. Тут є королева, кілька самців-виробників, робітники та солдати. Розмножується лише королева, а всі інші члени колонії займаються риттям тунелів, пошуком їжі, доглядом за потомством і захистом нори. Така форма суспільства називається еусоціальністю і є надзвичайно рідкісною серед хребетних тварин.Королева підтримує свій статус не лише поведінкою, а й фізіологією. Після здобуття влади її організм буквально перебудовується. Хребет подовжується, збільшується розмір тіла, що дозволяє народжувати великі виводки. У деяких випадках одна самиця може дати життя сотням нащадків протягом свого життя.Ще дивовижнішою є їхня тривалість життя. Зазвичай дрібні гризуни живуть від двох до чотирьох років. Голий землекоп легко доживає до 30 років, а деякі особини перевищують навіть 35 років. Для тварини такого розміру це біологічний феномен. Якби людина старіла з такою ж швидкістю відносно свого розміру та обміну речовин, її тривалість життя могла б перевищувати кілька століть.Особливо зацікавило вчених те, що з віком землекопи майже не демонструють типових ознак старіння. У більшості тварин ризик смерті з кожним роком зростає. У голих землекопів цей ризик залишається напрочуд стабільним протягом десятиліть. Саме тому вони стали однією з головних моделей для досліджень механізмів старіння.Не менш вражаючою є їхня стійкість до онкологічних захворювань. Протягом багатьох років випадків раку у цих тварин взагалі не знаходили. Сьогодні відомо, що пухлини все ж можуть виникати, але надзвичайно рідко. Їхні клітини мають особливі механізми контролю росту, а тканини містять специфічну високомолекулярну гіалуронову кислоту, яка, ймовірно, допомагає пригнічувати розвиток злоякісних новоутворень.Ще одна унікальна риса пов'язана з виживанням у середовищі з дефіцитом кисню. У переповнених підземних норах повітря часто містить дуже мало кисню та багато вуглекислого газу. Для більшості ссавців такі умови були б смертельними. Голі землекопи виробили дивовижну адаптацію. Під час гострої нестачі кисню їхній організм здатний частково переключатися на використання фруктози замість глюкози для забезпечення життєво важливих органів енергією. Подібний механізм практично не зустрічається серед ссавців.Їхня нервова система також відрізняється від нашої. Голі землекопи слабко реагують на деякі типи болю, особливо на подразнення кислотами. Це пов'язано зі змінами у роботі больових рецепторів та нервових волокон. Для науки це відкриває перспективи створення нових знеболювальних препаратів.Навіть температура тіла цих тварин поводиться незвично. На відміну від більшості ссавців, вони не можуть ефективно підтримувати постійну температуру організму. У певному сенсі їх можна назвати майже холоднокровними ссавцями. Для зігрівання вони збираються великими групами у спільних камерах нори.Харчуються землекопи переважно підземними бульбами та кореневищами. Цікаво, що вони часто виїдають лише внутрішню частину великої бульби, залишаючи зовнішню оболонку неушкодженою. Рослина продовжує жити й відновлюватися, забезпечуючи колонію їжею ще тривалий час. По суті, це своєрідне підземне «фермерство».

Людська пам'ять працює не як відеозапис, а як система відбору та реконструкції спогадів.Є кілька причин, чому майже кожне покоління говорить: «раніше було краще».По-перше, люди схильні забувати неприємне. Психологи називають це ефектом «рожевої ретроспекції» (rosy retrospection). Через роки хороші моменти минулого запам'ятовуються краще, ніж проблеми. Людина згадує дешеве морозиво, дружбу у дворі, цікаві фільми, але забуває дефіцит товарів, бідність, злочинність або політичні проблеми того часу.По-друге, люди часто порівнюють молодість із сучасністю. Насправді вони сумують не за епохою, а за власною молодістю. У 20 років здоров'я краще, друзів більше, майбутнє здається відкритим. Коли через 30–40 років життя стає складнішим, виникає ілюзія, що проблема в сучасному світі, а не в тому, що змінилася сама людина.По-третє, негативні новини сьогодні видно набагато краще. Сучасна людина щодня отримує інформацію про війни, злочини, катастрофи та скандали з усього світу. Житель 1960-х або 1980-х просто не знав про більшість подій за межами свого міста чи країни. Через це створюється враження, що світ став гіршим, хоча часто змінилася лише поінформованість.По-четверте, кожне покоління формує свої норми. Те, що молодь робить сьогодні, здається старшим дивним або неправильним. Але так було завжди. Ще понад 2400 років тому Сократ приписують скаргу на те, що молодь стала лінивою і не поважає старших. Історики сперечаються щодо автентичності цитати, але подібні нарікання точно зустрічаються в античних текстах.Втім, це не означає, що минуле завжди ідеалізують помилково. Іноді окремі аспекти справді були кращими. Наприклад, у багатьох країнах житло відносно доходів було доступнішим у середині XX століття. У деяких суспільствах існували міцніші місцеві спільноти та ширші особисті контакти між сусідами. Тому твердження «раніше було краще» може бути правильним щодо конкретного явища, але майже ніколи не є правильним щодо епохи в цілому.Цікаво, що цей феномен дуже давній. Уже в поемі Гесіод «Роботи і дні», написаній близько VIII–VII століття до н.е., автор скаржився, що він живе в занепалому «залізному віці», тоді як колись існував кращий «золотий вік». Тобто люди говорили «раніше було краще» щонайменше 2700 років тому — і, ймовірно, ще раніше.