Найдавніша чоловіча професіяІ це зовсім не хлопець легкої поведінки (як хтось міг би подумати). Вона називається «паразит». Ага, сучасне слово «паразит» (тобто нахлібник) походить саме від назви цієї професії — щоправда, за часів Стародавньої Греції «паразит» перекладався як «співтрапезник».Головним завданням паразита було розважати господарів приємною застільною бесідою на найрізноманітніші теми. За чаркою вина він міг як філософствувати про сенс життя, так і розповідати анекдоти, притчі та кумедні плітки з життя городян. За це йому виявляли всіляку повагу, а ще парасита годували досхочу.Чим краще у людини був язик, тим частіше її запрошували розділити трапезу. І, до речі, параситом міг стати навіть раб, якщо вмів бути душею компанії. Між іншим, легендарний Езоп починав свою кар'єру байкаря саме в якості парасита: багаті греки обожнювали запрошувати в гості кульгавого і потворного раба з гострим язиком.Стародавні римляни перейняли естафету у греків, але від римського парасита вже не вимагалася всяка «філософська нісенітниця»: він мав розважати господарів лестощами та дотепами. Саме тоді назва професії стала загальною, набувши сучасного звучання та значення. А давньоримські драматурги почали активно вводити у свої комедії персонажів-паразитів, висміюючи їхні головні риси — настирливість, підлесливість, жадібність, прагнення поласувати за чужий рахунок, бажання ввійти в милість пана ціною будь-яких послуг.Вважається, що паразити — одні з «предків» середньовічних блазнів: вони точно так само з’являлися при багатому пані, розважаючи його та гостей своїми кумедними витівками. Але це вже зовсім інша історія