🔥 ФАКТИ ЖИТОМИРА🔥

👊 У центрі Житомира стався конфлікт між підлітками - один бив іншого Увечері 31 травня на вулиці Михайлівській у Житомирі між двома неповнолітніми стався конфлікт, який переріс у сутичку.Спочатку про розповів житомирянин шляхом надсилання анонімного повідомлення у телеграм: “Близько 20:30 на пішохідній вулиці Михайлівській п'яні підлітки побили мого 13-річного брата. Дитина просто йшла по вулиці і нікого не чіпала. Хлопець, якому 15 років, підбіг до мого брата і вдарив його в перенісся, а потім в щелепу", — йдеться у повідомленні.У дописі також зазначається, що неподалік перебували патрульні поліцейські, які втрутилися в ситуацію."Дуже страшно, що в центрі міста таке відбувається", — йдеться в повідомленні.За інформацією поліції, попередньо, 15-річний хлопець ударив 13-річного. Інцидент стався близько 20:30. Бійку припинили патрульні, які перебували неподалік. Правоохоронці опитали учасників події та задокументували обставини. Старшого підлітка передали батькам, а молодшому видали направлення на судово-медичну експертизу.Наразі поліція встановлює причини конфлікту та очікує на результати експертизи, після чого буде визначено правову кваліфікацію події.Нагадаємо, це вже не перший випадок резонансних конфліктів за участю підлітків у Житомирі. Раніше поліція відкрила провадження щодо побиття 14-річної житомирянки Міли Красун у центрі міста.А ви ходите ввечері на Михайлівську? Джерело: Суспільне Житомир, поліція Житомирської області#Житомир #новиниЖитомира #ФактиЖитомира #Михайлівська #поліція #українціПідписуйся та будь з нами! 🔥➖➖➖ 📢 Підписатись 💬 Чат сильних людей вільного Житомира 📸 Ми в Instagram📘 Ми у Facebook ➖➖➖

“Мої друзі роблять для країни більше, ніж я. Але прав у них менше”Друзі, ми продовжуємо серію голосів союзників та союзниць. Сьогодні — Тетяна Касьян, письменниця, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА». Маріуполь — Київ. 7 років тому вона пішла з журналістики в активізм і досі не може повірити, що питання цивільних партнерств досі не вирішене.Я дуже фрустрована і розчарована тим, що в нашій країні доводиться проходити такий довгий шлях. Коли я перейшла з журналістики в активізм 7 років тому, мені здавалося, що це питання 3–4 років — адже є міжнародне право, є досвід інших країн: просто беріть і адаптуйте, забезпечте людям захист. Але це триває і триває. І найбільше мене гнітить те, що влада не слухає людей. Мені боляче знати, що мої друзі не мають таких самих прав, як я, хоча роблять для країни набагато більше, зокрема ризикують життями на фронті.Я вважаю, що ЛГБТІК+ люди мають мати ті самі права, що й гетеросексуальні люди. Це база — забезпечити громадянам захист їхніх прав, партнерів та сімей. Мені здавалося, що вже після повномасштабного вторгнення це стало абсолютно очевидним — особливо коли перші петиції за цивільні партнерства за кілька днів зібрали 25 тисяч голосів. Люди розуміють, що це несправедливо: коли в країні, де йде війна, одних українців закон захищає, а інших — ні. Бо ці «інші» в ньому навіть не згадані.Цивільні партнерства — це про безпеку людей. Про те, щоб партнери та партнерки мали мінімальні права, які мають люди в зареєстрованих шлюбах: майнові питання, питання здоров’я, доступ до інформації — особливо якщо один із партнерів військовослужбовець.От уявіть: твоя близька людина воює на фронті і зникає безвісти. Офіційні чоловіки та дружини мають право знати, що сталося. А якщо це одностатева пара — держава тебе не визнає, і тобі ніхто не зобов’язаний повідомляти, що сталося з твоїм партнером чи партнеркою.Якщо права ЛГБТІК+ вас не стосуються — тоді й не заважайте людям отримати захист. Від того, що кілька сотень тисяч людей матимуть захист у нашій країні, ви нічого не втратите. А може, й навпаки: коли в країні захищають найбільш дискриміновані групи — це означає, що й інші також захищені.Тетяна Касьян, письменниця, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА», Маріуполь — Київ#цивільніпартнерства #праваЛюдини #ФактиЖитомираЦя публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту «Факти Житомира» і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.

У Житомирі попрощалися із двома захисниками, прикордонниками 9 загону ім. Січових Стрільців: 31-річним Андрієм Пасіщуком та 51-річним Романом Нероденком 🕯Герої були побратимами і були убиті проклятою окупаційною армією рф в один день на Покровському напрямку Донеччини.🕯 НЕРОДЕНКО РОМАН ЛЕОНІДОВИЧ11.12.1974 — 13.05.2026 рр. , став до лав оборонців України у 2024 році. Не залишившись осторонь у найважчий для держави час, він свідомо обрав шлях воїна та став на захист рідної землі, свободи і майбутнього українського народу. Його мужність, витримка та вірність Батьківщині назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму.🕯 Пасіщук Андрій Андрійович, 1994 року народження, проходив службу в прикордонному відомстві з 2020 року. Відданий військовій присязі та справі захисту державного кордону, він до останнього подиху залишався вірним українському народові. Молодий, щирий та незламний воїн віддав найдорожче – власне життя – за мирне майбутнє України.Обидва захисники загинули під час виконання бойових завдань на одному з найгарячіших ділянок фронту – Покровському напрямку Донеччини, де українські воїни щоденно стримують ворога та виборюють право нашої держави на свободу і незалежність.Під час церемоній прощання присутні схилили голови у скорботі, віддаючи останню шану полеглим Героям. Державні прапори, військові почесті, сльози присутніх – усе це стало символом болю втрати та безмежної вдячності тим, хто до останнього стояв за Україну.Поховали воїнів на рідній землі: Романа Леонідовича – у місті Житомирі, а Андрія Андрійовича – у селі Зарічани.Світла пам’ять і вічна шана Героям.Низько схиляємо голови перед їхнім подвигом 🙏🏻Відео: СК1

«Нормальне суспільство — це коли люди не змушені доводити, що вони теж заслуговують на повагу й захист»Ірина Тарановська, фотографка з ЧеркасДрузі, продовжуємо серію. Сьогодні — голос союзниці. Людини, яка не є частиною ЛГБТІК+ спільноти, але вважає, що рівні права — це про всіх нас.«Для мене відсутність юридичного захисту для ЛГБТІК+ пар — це бюрократична і людська несправедливість, яка давно не відповідає реальному життю.Сексуальна орієнтація — це не «пропаганда» і не вибір. З цим народжуються. І коли ти це розумієш — сама ідея обмежувати людей у правах починає виглядати абсурдно.Це про реальні речі: лікарня, спадщина, спільно нажите майно, право ухвалювати рішення за партнера чи партнерку у критичній ситуації. Люди живуть разом роками — але юридично вони один одному ніхто.Я вважаю, що ЛГБТІК+ пари повинні мати не лише цивільні партнерства, а й право укладати шлюб — як усі інші. Бо зараз обсяг прав людини фактично залежить від того, кого вона любить.Під час війни люди служать, ризикують, втрачають партнерів і партнерок — а держава може не визнавати їх сім'єю. Наче твоя сім'я недостатньо «справжня». Це суперечить і людяності, і здоровому глузду.А тим, хто каже, що це їх не стосується — от що я скажу.Ці люди є поруч із вами. Можливо, живуть в одному під'їзді. А може — в одній квартирі. Багато хто просто не говорить про себе відкрито через страх осуду чи упередженого ставлення»#цивільніпартнерства #праваЛюдини #євроінтеграція #ФактиЖитомира*Ця публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту “Факти Житомира” і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.

ЄС вимагає від України одностатевих шлюбів? Ні. І ось що насправді відбувається 👇Друзі, завершуємо серію пояснювальних постів про цивільні партнерства. І цей пост — найважливіший. Бо саме тут найбільше маніпуляцій.❌ Міф: ЄС вимагає від України легалізації одностатевих шлюбівЦе неправда. ЄС ніколи цього не вимагав — ні в офіційних документах, ні в бенчмарках, ні в переговорному процесі.Це маніпуляція, яка навмисно підміняє поняття — щоб налякати людей і заблокувати будь-яку розмову про права.✅ Що насправді є1 червня 2023 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Маймулахін і Марків проти України».ЄСПЛ констатував: відсутність будь-якого юридичного захисту для одностатевих пар в Україні є дискримінацією і порушенням Європейської конвенції з прав людини.Але — і це ключове — рішення не зобов'язує Україну легалізувати одностатеві шлюби. Держава має свободу обирати механізм захисту самостійно. Шлюб, партнерство або інший інститут — це рішення України.✅ Що записано у бенчмарках ЄСБенчмарки — це критерії готовності України до вступу в ЄС. У документі прямо зазначено:"ЛГБТІК особам забезпечено рівні права шляхом запровадження інституту реєстрованих партнерств"Не шлюбів. Партнерств.✅ Чому це важливо для євроінтеграціїУкраїна визнала це зобов'язання, включивши його до Дорожньої карти з питань верховенства права. Єврокомісія включила його до бенчмарків — критеріїв за якими ЄС оцінюватиме готовність України до вступу.Ігнорувати рішення ЄСПЛ — означає ігнорувати вимоги ЄС. І це безпосередньо впливає на євроінтеграційний курс України.Навіть у найбільш консервативних країнах ЄС — Польщі та Литві — відповідні законопроєкти вже розглядаються парламентами.❗️ Підсумок серіїЗа п'ять публікацій ми розібрали: ▪️ що таке цивільні партнерства і чим вони відрізняються від шлюбу ▪️ що партнерства потрібні не лише ЛГБТІК+ людям ▪️️ яких прав позбавлені ЛГБТІК+ пари в Україні ▪️️ як це вже працює в десятках країн світу ▪️ що насправді вимагає від нас ЄСЦивільні партнерства — це не про секс. Не про привілеї. Не про нав'язані цінності.Це про право кожної людини визначати, хто є її сім'єю. І щоб держава це визнала.Поки в Україні йде війна — тисячі людей залишаються без цього захисту. Військові та їхні партнерки й партнери. Люди які доглядають один одного. Ті хто втратив рідних і знайшов нову близькість.Вони заслуговують на більше ніж мовчання.#цивільніпартнерства #праваЛюдини #євроінтеграція #ФактиЖитомира*Ця публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту “Факти Житомира” і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.

41 рятувальник працював сьогодні на пожежах при ліквідації наслідків ударів армією рф на Житомирщині. ФОТОПочали зʼявлятися нові подробиці про наслідки російської атаки у Коростенській громаді та Коростені.За інформацією ДСНС Житомирщини внаслідок російської атаки постраждав 56-річний чоловік. Його госпіталізовано до медичного закладу. Також на декількох локаціях виникли пожежі. Через безпекову складову рятувальники не мали змоги відразу приступити до гасіння. Наразі усі осередки загорання ліквідовані.Рятувальники також опублікували фотографії з місць пожеж.Загалом від ДСНС до гасіння були залучені 41 рятувальник та 14 одиниць техніки. Також на місцях працювали офіцери-рятувальники громад.Голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко на своїй сторінці у мережі Facebook уточнив, що вночі під російський обстріл потрапила транспортна інфраструктура та промислові об'єкти Житомирщини. За словами Віталія Бунечка, триває усунення наслідків обстрілів, перевірка території на наявність вибухонебезпечних предметів та фіксація злочинів російських ударів з повітря.Підписуйся та будь з нами! 🔥➖➖➖ 📢 Підписатись 💬 Чат сильних людей вільного Житомира 📸 Ми в Instagram📘 Ми у Facebook ➖➖➖

🏚 Мешканці Житомира скаржаться на стан укриття в будинку на Крошенській, 39У Житомирі мешканці будинку на вулиці Крошенській, 39 повідомляють про незадовільний стан підвального приміщення, яке визначене як укриття.Про це жителі розповіли у відео, яке поширили в соцмережах 📹За їхніми словами, у перші місяці повномасштабного вторгнення у 2022 році мешканці власними силами розчистили підвал, облаштували лавки та провели освітлення 💡🪑. Однак згодом приміщення знову захарастили, зокрема, як стверджують люди, через використання його працівниками обслуговуючих служб як господарського приміщення 🧰🧹У коментарях мешканці зазначають, що фактично підвал перестав виконувати функцію укриття ⚠️Водночас згідно з картою укриттів Житомира, будинок за цією адресою офіційно визначений як такий, що має укриття. Відповідальною організацією вказано ПП «ВЖРЕП №4».Наразі офіційних коментарів щодо ситуації від балансоутримувача не оприлюднено.📹 Відео з місця події поширюють мешканці у соцмережах.#Житомир #новиниЖитомира #ФактиЖитомира #українці #укриття #Крошенська #Житомирщина

🚨 У центрі Житомира чоловік побив 87-річного пенсіонера. ВІДЕОУ Житомирі правоохоронці встановили чоловіка, який побив 87-річного місцевого жителя у сквері на вулиці Лятошинського.Про це повідомили у Національна поліція України.Інцидент стався вдень 21 травня. За попередніми даними поліції, під час конфлікту невідомий кілька разів ударив пенсіонера кулаком в обличчя та ногою в стегно.Правоохоронці встановили особу нападника. Ним виявився 29-річний житомирянин, який за словами поліцейських визнав свою провину.Подію попередньо кваліфікували за ч.1 ст.296 КК України — хуліганство. Чоловікові може загрожувати покарання від штрафу до обмеження волі на строк до 5 років.Водночас у місцевих Telegram-каналах та соцмережах очевидці пишуть, що конфлікт нібито почався через зауваження щодо неправильного паркування авто, яке пенсіонер зробив жінці. Після цього, за словами свідків, до скверу прийшов чоловік та побив літнього житомирянина. Офіційно цю інформацію правоохоронці наразі не коментували.📹 Відео моменту конфлікту поширюють у соцмережах.#Житомир #новиниЖитомира #ФактиЖитомира #українці #поліція #Житомирщина

Копію застосунку 📱 Резерв+ створив студент Житомирської політехнікиЖитомир завжди славився своїми атійшникам. Як стало відомо з Єдиного державного реєстра судових рішень - студент 2 курсу Житомирської політехніки запланував та реалізував стартап, створивши фейковий додаток «Резерв+» і продаваючи підроблені документи військовозобов’язаним.Нещодавно Богунський районний суд Житомира призначив 2 роки пробаційного нагляду студенту 2 курсу Державний університет «Житомирська політехніка», який разом зі знайомим створив фейковий застосунок «Резерв+» та продавав підроблені військово-облікові документи. Пробаційний нагляд — це покарання без ув’язнення, коли засуджений перебуває під контролем органу пробації та зобов’язаний виконувати встановлені судом обмеження й правила поведінки.Інформація про це оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.За даними суду, хлопець допомагав розробляти копію мобільного застосунку електронного кабінету військовозобов’язаного від Міністерства оборони України. Він займався програмуванням, дизайном, оновленнями та усуненням помилок у фейковому додатку.Після цього фігуранти створили Telegram-бота та канал, через які продавали доступ до застосунку і збували підроблені військово-облікові документи, зокрема із відмітками про бронювання.Слідство вважає, що ці документи використовувалися для уникнення мобілізації.Студент уклав угоду зі слідством та визнав провину. Суд визнав його винним у перешкоджанні діяльності ЗСУ та підробленні офіційних документів.📸 Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень#Житомир #новиниЖитомира #ФактиЖитомира #українці #РезервПлюс #ТЦК #Житомирщина

Уяви: твій чоловік у реанімації. А тебе не пускають. Бо юридично ти — ніхто 😱Для ЛГБТІК+ пар в Україні це не уява. Це реальність. Роками.Друзі, сьогодні — конкретно і без зайвих слів. Про права, які ми не помічаємо, бо вони в нас просто є 👇🔹 Лікарня Уяви: твій чоловік чи дружина у реанімації. Тебе пускають, бо ти — офіційний родич. Ти отримуєш інформацію про стан здоров'я. Ти підписуєш згоду на операцію. А тепер уяви, що тебе не пускають. Що ти стоїш під дверима і не знаєш навіть — живий він чи ні. Що рішення про операцію ухвалює хтось інший — далекий родич, з яким не спілкувались роками. Для ЛГБТІК+ пар це не уява. Це реальність.🔹 Спадщина Уяви: ви разом прожили двадцять років. Разом купили квартиру, техніку, меблі. Все потроху, з часом гарно облаштували. Партнер твій помирає — і квартира відходить його батькам, з якими він не спілкувався роками. Або далеким родичам. Бо юридично ти — ніхто. Саме так — ніхто. Без заповіту — жодних прав. А заповіт — його завжди можна оскаржити. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Спільне майно Уяви: ви разом ведете господарство, разом відкрили бізнес, разом взяли кредит на розвиток чи старт. Але юридично все оформлено на одного. Якщо стосунки розриваються — другий залишається ні з чим. Без жодного правового захисту. Бо ви — чужі люди. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Діти Уяви: у твоєї партнерки є дитина від попереднього шлюбу. Ви разом виховуєте її вже багато років. Але юридично ти — чужа людина для цієї дитини. Якщо з партнеркою щось трапиться — ти не маєш жодних прав на опіку. Ти їй чужий дядя / тьотя. Дитину забирають і передають комусь іншому. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Військові та їхні партнери і партнерки А це в нашій реальності найболючіше. ЛГБТІК+ українці та українки воюють з першого дня. Не з 24 лютого 2022-го — з 2014-го. Вже 13-й рік вони захищають цю країну поруч з усіма іншими. Уяви: твій чоловік загинув на фронті. Тобі повідомляють першою — як дружині. Ти отримуєш виплати. Ти влаштовуєш поховання за його заповітом. Ти маєш право на державну підтримку. А тепер уяви, що нічого цього немає. Що тебе не повідомляють — бо юридично ти ніхто. Що тіло забирають інші люди. Що виплат немає. Що держава, яку він чи вона захищала роками, не визнає тебе навіть у момент найбільшого болю. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність. Сьогодні. Просто зараз. Захищати державу — і не бути нею визнаною. Це не просто несправедливо. Це ганьба.❗️ Усі ці ситуації — не абстракція. Це те, з чим ЛГБТІК+ люди стикаються щодня. Роками. І що не вирішується — теж роками. Цивільні партнерства не дали б їм усього. Але дали б головне — базовий юридичний захист. Визнання. Гідність.У наступному пості — як це вже вирішили в інших країнах. І що це дало їхнім суспільствам.#цивільніпартнерства #праваЛюдини #ФактиЖитомира🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹 Читайте також:Цивільні партнерства ≠ одностатеві шлюби 🤝Цивільні партнерства — це не лише про ЛГБТІК+ людей *Ця публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту “Факти Житомира” і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.