🔥 ФАКТИ ЖИТОМИРА 🔥 | Уяви: твій чоловік у реанімації. А тебе не пускають. Бо юридично ти — ...

Уяви: твій чоловік у реанімації. А тебе не пускають. Бо юридично ти — ніхто 😱Для ЛГБТІК+ пар в Україні це не уява. Це реальність. Роками.Друзі, сьогодні — конкретно і без зайвих слів. Про права, які ми не помічаємо, бо вони в нас просто є 👇🔹 Лікарня Уяви: твій чоловік чи дружина у реанімації. Тебе пускають, бо ти — офіційний родич. Ти отримуєш інформацію про стан здоров'я. Ти підписуєш згоду на операцію. А тепер уяви, що тебе не пускають. Що ти стоїш під дверима і не знаєш навіть — живий він чи ні. Що рішення про операцію ухвалює хтось інший — далекий родич, з яким не спілкувались роками. Для ЛГБТІК+ пар це не уява. Це реальність.🔹 Спадщина Уяви: ви разом прожили двадцять років. Разом купили квартиру, техніку, меблі. Все потроху, з часом гарно облаштували. Партнер твій помирає — і квартира відходить його батькам, з якими він не спілкувався роками. Або далеким родичам. Бо юридично ти — ніхто. Саме так — ніхто. Без заповіту — жодних прав. А заповіт — його завжди можна оскаржити. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Спільне майно Уяви: ви разом ведете господарство, разом відкрили бізнес, разом взяли кредит на розвиток чи старт. Але юридично все оформлено на одного. Якщо стосунки розриваються — другий залишається ні з чим. Без жодного правового захисту. Бо ви — чужі люди. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Діти Уяви: у твоєї партнерки є дитина від попереднього шлюбу. Ви разом виховуєте її вже багато років. Але юридично ти — чужа людина для цієї дитини. Якщо з партнеркою щось трапиться — ти не маєш жодних прав на опіку. Ти їй чужий дядя / тьотя. Дитину забирають і передають комусь іншому. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність.🔹 Військові та їхні партнери і партнерки А це в нашій реальності найболючіше. ЛГБТІК+ українці та українки воюють з першого дня. Не з 24 лютого 2022-го — з 2014-го. Вже 13-й рік вони захищають цю країну поруч з усіма іншими. Уяви: твій чоловік загинув на фронті. Тобі повідомляють першою — як дружині. Ти отримуєш виплати. Ти влаштовуєш поховання за його заповітом. Ти маєш право на державну підтримку. А тепер уяви, що нічого цього немає. Що тебе не повідомляють — бо юридично ти ніхто. Що тіло забирають інші люди. Що виплат немає. Що держава, яку він чи вона захищала роками, не визнає тебе навіть у момент найбільшого болю. Для ЛГБТІК+ пар це і є реальність. Сьогодні. Просто зараз. Захищати державу — і не бути нею визнаною. Це не просто несправедливо. Це ганьба.❗️ Усі ці ситуації — не абстракція. Це те, з чим ЛГБТІК+ люди стикаються щодня. Роками. І що не вирішується — теж роками. Цивільні партнерства не дали б їм усього. Але дали б головне — базовий юридичний захист. Визнання. Гідність.У наступному пості — як це вже вирішили в інших країнах. І що це дало їхнім суспільствам.#цивільніпартнерства #праваЛюдини #ФактиЖитомира🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹 Читайте також:Цивільні партнерства ≠ одностатеві шлюби 🤝Цивільні партнерства — це не лише про ЛГБТІК+ людей *Ця публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту “Факти Житомира” і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.