✅Український ринок сої зараз нагадує острівець стабільності. Поки глобальні біржі нервують, у нас панує відносний баланс, а переробка впевнено набирає бали. За інформацією аналітиків Spike Brokers, ціни на сою на експорт трохи просіли — до $434/т. А от переробляти боби всередині країни стало привабливіше: паритетна ціна зросла до $496/т. Тобто виготовляти шрот та олію зараз вигідніше, ніж просто продавати сировину.Куди їхала наша соя у квітні:🔸Шрот: Потужний ривок — 258 тис. т. Головний покупець — Китай (забрав понад половину обсягу).🔸Боби: 134 тис. т поїхали до традиційних партнерів у ЄС та Туреччину.🔸Олія: 36 тис. т, де ключовим напрямком залишається Польща.У світі сої зараз «тісно». Бразилія дозбирує врожай, Аргентина активно нарощує темпи — на ринок виходять пікові обсяги бобів. Це не дає світовим цінам рости, тримаючи їх під тиском.Попри те, що самих бобів у світі багато, в Європі соєва олія навіть подорожчала на 20–30€ (до 1 195€), рухаючись в унісон із соняшниковою та пальмовою.Саме активний попит на олію та шрот не дає українському соєвому ринку «просісти» слідом за світовими ф’ючерсами. Фізичний товар зараз цінується вище, ніж паперові контракти на біржах.
Підписка на Карту елеваторів від Elevatorist.com — це must-have інструмент для кожного, хто працює в агросекторі України. Це не просто перелік адрес, а потужна база даних для аналізу ринку.П'ять ключових причин, чому варто нею скористатися:1️⃣ Найповніша та найактуальніша база данихЦе найбільший онлайн-каталог елеваторів України. Карта містить інформацію про тисячі об'єктів — від потужних лінійних елеваторів і портових терміналів до невеликих фермерських зерносховищ. Дані регулярно оновлюються, що дозволяє бачити реальну картину ринку.2️⃣ Детальна технічна інформаціяВи отримуєте доступ не лише до назви підприємства, а й до критично важливих характеристик:3️⃣ Потужність одночасного зберігання (скільки тонн зерна вміщує):• Тип зерносховища (підлогове, силосне);• Наявність залізничної гілки та її пропускна здатність;• Можливості сушіння та очищення зерна.3️⃣ Оптимізація логістики та збутуДля фермера це інструмент для пошуку найближчого пункту приймання зерна, що мінімізує витрати на пальне. Для зернотрейдера — можливість швидко знайти партнерів у конкретному регіоні та оцінити логістичні ланцюжки (наявність з/д колій, близькість до основних магістралей).4️⃣ Аналіз конкурентів та пошук клієнтівЯкщо ви займаєтесь постачанням обладнання, сервісом або будівництвом елеваторів, Карта — це ваш список потенційних клієнтів. Ви можете бачити, які об'єкти потребують модернізації або де відчувається дефіцит потужностей для розширення власного бізнесу.5️⃣ Зручна візуалізація та фільтраціяЗамість тисячі рядків у Excel, ви бачите все на наочній карті. Завдяки системі фільтрів можна за лічені секунди відсортувати елеватори за:• Областю чи районом;• Компанією-власником (холдингом);• Обсягом зберігання.
Підписатись на Карту можна за посиланням👇
🚛Україна та Молдова розширюють прикордонну співпрацю: затверджено новий пункт пропуску «Ямпіль – Косеуць»10 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України офіційно затвердив протокол із урядом Молдови щодо збільшення кількості пунктів пропуску на спільному кордоні. Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, до переліку включено об'єкт «Ямпіль – Косеуць».Ключові деталі проєкту:🔸Після завершення будівництва пункт працюватиме у цілодобовому режимі для пасажирських та вантажних перевезень.🔸Головним елементом стане міст через Дністер завдовжки 1,5 км, який дозволить з’єднати країни в обхід території Придністров’я.🔸Завершення робіт заплановане на 2027 рік. Орієнтовний бюджет будівництва — $200 млн.Експерти Інституту Дунайських досліджень зазначають, що успіх ініціативи залежить від злагодженості дій сторін: залучення інвестицій, синхронізації дорожніх робіт та добудови мостового переходу. Для України це стратегічний логістичний шлях на південний захід, а для Молдови — посилення транзитного потенціалу.
На українському ринку сої знову почали зростати ціни. Основна причина — активні закупівлі з боку переробних підприємств і обмежена пропозиція сировини, говорять аналітики кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.Підтримку цінам надає зовнішній енергетичний фактор: зростання цін на нафту підсилює попит на рослинні олії. Водночас основним драйвером ринку виступає внутрішня переробка: попит на соєвий шрот і олію зростає, що стимулює заводи до активних закупівель.«За останній тиждень окремі переробники підвищували закупівельні ціни на 500 грн/т. Ми вже бачимо рівень близько 22 000 грн/т. До кінця квітня — початку травня є всі передумови очікувати 22 500 грн/т. Водночас, з урахуванням поточної кон’юнктури, не виключено зростання до 23 000–24 000 грн/т», — зазначають в ПУСК.
Експорт залишається слабким через конкуренцію з боку дешевшої бразильської продукції. Додатковим стримуючим фактором є 10% експортне мито.Фахівці також зазначили, що у новому сезоні соя може продемонструвати високу маржинальність.
На українському зерновому ринку спостерігається нетипова тенденція: різниця в ціні між поточними запасами та майбутнім врожаєм практично зникла. За даними Fastmarkets, в деяких випадках зерно нового врожаю коштує навіть дорожче за старе.🔸 Пшениця (11,5%): Форвардні контракти на серпень — по 234 $/т (FOB POC), що лише на 2 $ менше за ціну старого врожаю. Торік цей розрив був значно суттєвішим.🔸Фуражна пшениця: Різниця між квітневими та серпневими поставками скоротилася до 2–4 $, тоді як минулого року вона сягала 12–13 $.🔸Кукурудза: На ринку спостерігається інверсія — новий врожай (листопад) оцінюють у 230 $/т, що вище за поточні котирування квітня-травня (226–227 $/т).Головними чинниками аномалії стали воєнні ризики та дорога логістика. Постійні атаки на інфраструктуру не дозволяють трейдерам закладати традиційний «дисконт жнив», оскільки стабільність поставок залишається під питанням. Високі витрати на пальне та транспортування однаково тиснуть на обидва врожаї, що й нівелює різницю в ціні.
💹«Кернел» оптимізує витрати на сушіння зерна через нестабільність на світовому ринку енергоносіївКонфлікт на Близькому Сході диктує нові умови для українського агросектору. За словами Сергія Щербаня, керівника департаменту зберігання «Кернел», загрози для поставок через Ормузьку протоку роблять скраплений газ (LNG) занадто ризикованим та дорогим ресурсом.Ключові кроки компанії для енергонезалежності:🔸Впровадження рекуператорів: На газових елеваторах встановлюють власні розробки «Кернел», що дозволяють суттєво економити паливо там, де неможливо перейти на твердопаливні котли.🔸Купажування палива: Для альтернативних котлів створюють суміші з пелет та відходів переробки (зернових і олійних), щоб знизити собівартість процесу.🔸Баланс якості та ціни: Компанія відмовляється від надто дешевого палива, яке пришвидшує знос обладнання та знижує ККД.Щербань наголошує: сьогодні вартість LNG та магістрального газу фактично зрівнялася, а ринок альтернативного палива (пелет) страждає від дефіциту та високих цін (близько 13 тис. грн/т), що робить енергоефективність головним пріоритетом.
🚢Депутати Ренійської міської ради офіційно звернулися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з проханням втрутитися у критичну ситуацію, що склалася довкола Ренійського морського порту. За повідомленням видання «Бессарабія INFORM», головною загрозою для підприємства стало посилення позицій румунських конкурентів після придбання ними порту «Джурджулешти».Попри рекордні показники 2023 року (10,1 млн тонн вантажів), сьогодні порт втрачає обсяги перевалки. Основними чинниками регресу є:🔸Висока вартість послуг: Рені залишається найдорожчим портом регіону через високі державні збори.🔸Експансія Румунії: Купівля компанії-оператора порту Джурджулешти румунською держкомпанією «Адміністрація морських портів Констанца» створює потужний логістичний вузол, з яким українському порту важко конкурувати.Місцеві обранці запропонували уряду план порятунку, що включає скасування плати за транзит через акваторію Ізмаїла, спрощення лоцманських послуг, оптимізацію тарифів спільно з Молдовою та розв'язання земельних питань для залучення інвесторів.
💻В УЗА пропонують запровадити прозору електронну систему обліку зерна на елеваторах, яка дозволить відстежувати реальні обсяги зберігання та руху продукції, заявив президент асоціації Микола ГорбачьовЗа його словами, навіть за наявності сюрвейєрських перевірок поклажодавець має доступ лише до інформації про власне зерно, але не бачить загальних обсягів на елеваторі. В УЗА пропонують створити робочу групу разом із Мінекономіки та обговорити шляхи виходу з цієї ситуації.Зокрема як варіант, щоденне відображення обсягів приймання, відвантаження та фактичних залишків без розкриття комерційно чутливої інформації про власників зерна.«Технічно це реально: елеватор може щодня подавати дані про обсяги приймання та відвантаження. Написати ввечері, що за день відвантажили, наприклад, 1800 т, — не проблема», — пояснює Горбачьов.
За словами президента УЗА, така система буде корисною і для держави, оскільки дозволить оцінювати залишки зерна і формувати повнішу картину.❓Як думаєте, реально зробити таку систему?
Україна шукає альтернативи ринку ЄС для реалізації 11 млн тонн залишків кукурудзи.За даними аналітиків Spike Brokers, з початку 2025/26 маркетингового року Україна відвантажила на зовнішні ринки 10,7 млн т кукурудзи. 🌽Експерти відзначають поступове насичення ринку Євросоюзу. Загальний імпортний попит ЄС у поточному сезоні оцінюється у 18,8 млн т. Станом на 1 березня країни блоку вже закупили 11,8 млн т, тож до кінця сезону вільна ніша становить близько 7 млн т.Навіть за оптимістичного сценарію, якщо частка України зросте до 40%, попит з боку ЄС до кінця червня навряд чи перевищить 3 млн т.Враховуючи, що загальний експортний потенціал України на березень–вересень становить близько 15 млн т, вітчизняним трейдерам доведеться реалізувати понад 11 млн т кукурудзи за межами Європи.🌽«Це суттєво підвищує стратегічне значення ринків Близького Сходу, Північної Африки та Середземномор’я у другій половині сезону, особливо зважаючи на зростаючу геополітичну нестабільність», — резюмують у Spike Brokers.
🚢Ситуація на ринку фрахту наприкінці лютого залишається неоднозначною. Попри наявність замовлень на березень, ринку все ще бракує імпульсу для впевненого зростання ставок.📍 Ключові тренди тижня:🔸Логістичні труднощі диктують правила: Через тривалі затримки лише частина замовлень є «твердими». Фрахтувальники діють обережно, бронюючи флот лише під чіткі дати та фіксовані ставки.🔸Зближення Дунаю та POC: Власники костерів дедалі частіше виставляють однакові фрахтові ідеї як для глибоководних (POC), так і для дунайських портів.🔸Боротьба за судно: У деяких випадках власники дунайських вантажів змушені пропонувати вищі ставки, щоб зафіксувати флот та виграти конкуренцію за увагу судновласників.Фрахтовий відділ Atria Brokers оцінює фрахт панамаксу кукурудзи з українських глибоководних портів до південного узбережжя Китаю на рівні 42 $/т. Фрахт для відвантаження 30 тис. т кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії залишилися на рівні 25 $/т. У сегменті костерів, фрахт до східного узбережжя Італії становить 37–39 $/т, без змін за тиждень.