Elevatorist.com

На Київщині група осіб під виглядом експорту агропродукції заволодівали коштами іноземних покупців, повідомив Офіс Генпрокурора. Шахраї створили мережу підставних фірм, від імені яких укладали фіктивні контракти на постачання зерна та іншої агропродукції, зокрема до країн ЄС. Жертв залучали через інтернет, пропонуючи товари за заниженими цінами. Переговори з іноземцями вела жінка, яка володіє кількома мовами та позиціонувала себе як професійний менеджер із продажу. Вона переконувала клієнтів у надійності партнерства, після чого з ними підписували договори. Головною умовою угод була обов'язкова передоплата — нібито для підготовки вантажу та оплати логістики. Отримавши кошти на рахунки підконтрольних компаній, зловмисники переводили їх у готівку або розганяли по інших рахунках, а потім зникали зі зв'язку. Виконувати зобов'язання за контрактами ніхто не збирався. Наразі серед офіційно встановлених потерпілих — бізнесмени з Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. Загальна сума збитків уже перевищує €600 тисяч.

В 2026/27 МР загальний врожай українських олійних очікується на рівні близько 22,8 млн т, інформують аналітики УкрАгроКонсалт. Основною олійною нового сезону залишиться соняшник, формуючи найбільшу частку виробництва.Експерти прогнозують, що виробництво соняшнику зросте до 13,7 млн т. Це дозволить збільшити переробку та експорт соняшникової олії і шроту.Ринок сої в новому сезоні продовжить балансувати між експортом і внутрішньою переробкою. Переробні підприємства поступово збільшують свою присутність на внутрішньому ринку, попри високу конкуренцію з боку експортерів.Ріпак також посилює свою роль в олійному секторі. Аналітики вважають, що, не зважаючи на погодні ризики, внутрішня переробка культури може встановити новий рекорд.«Структура балансів соняшнику сої та ріпаку демонструє зміни співвідношення між експортом внутрішньою переробкою та кінцевими запасами. Дані посівної кампанії підкреслюють повільніший темп сезону та посилення залежності ринку від погодних умов», — підсумували в УкрАгроКонсалт.

💰Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спільно з ПриватБанком та Райффайзен Банком запускає програму підтримки — Enterprise Security Enhancement (ESE). Тепер бізнес та громадяни, чиє кредитне майно постраждало від обстрілів, зможуть розраховувати на часткове списання боргів. За звичайних умов позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі, навіть якщо техніка чи будівля, на які бралися гроші, вщент знищені ракетою. Оскільки страхування воєнних ризиків в Україні досі є рідкістю, підприємці часто бояться інвестувати у розвиток. Як працюватиме новий механізм:1.     Якщо заставне майно пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, банк зможе списати частину кредиту.2.     Втрати банку покриватиме ЄБРР за рахунок коштів міжнародних донорів.3.     Програма розрахована саме на капітальні інвестиції (обладнання, техніка, будівництво), а не на закупівлю сировини чи зарплати (обіговий капітал). Щоб уникнути зловживань, діятимуть ліміти компенсацій та мінімальні пороги збитків. Програма працюватиме лише у випадках, коли власник не має інших джерел відшкодування (наприклад, страхових виплат).

🌾В Україні з нішевими культурами ситуація неоднозначна. З одного боку, нема переповнених «нішою» елеваторів, але з іншого — ціни скачуть так, що аграрії просто не знають, до чого готуватися. Про тенденції для гороху, ячменя та жита розповів продакт-менеджер відділу насінництва «Віломікс Україна» Святослав Кравчук, пише Latifundist.com.Горох: Тут справжня «цінова яма». Ціни обвалилися майже вдвічі. Поки Канада домовляється з Китаєм, а Індія закривається квотами, українським фермерам довелося пригальмувати з експортом. Площі під посів уже скоротили, тож тепер надія лише на те, що дефіцит у майбутньому нарешті підштовхне цінник вгору.Жито: Тут ситуація розвернулася на 180 градусів. Запасів нуль, а 40% того, що посіяли, піде на корм худобі. Відтак можливий імпорт культури. Ціна на жито зараз навіть вища, ніж на гарну пшеницю, але фермери все одно обережні — бояться, що завтра ринок знову «просяде».Ячмінь: Тут усе тримається «на тоненькому». Експортувати важко, бо конкуренція у світі шалена. До того ж погода цього року постійно вставляє палиці в колеса: то сіяти пізно почали, то хвороби через вологість чіпляються. Прогнозувати врожай зараз — справа невдячна.Нішевий ринок — зараз гра для терплячих. Логістика не підводить, але цінові гойдалки змушують аграріїв постійно тримати руку на пульсі.

«ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ» завершив 2025 рік зі збитками⬇️Замовлень під кінець року майже не залишилося, і компанія зафіксувала 151,4 млн грн збитку. Для порівняння — 2024 рік завод закінчив із прибутком у 62 млн грн. Виторг теж просів на 12% (до 1,54 млрд грн).Завод встиг закрити великі замовлення — відвантажив 250 вагонів для LTG Cargo та понад 250 платформ для «ЦТС Ліски». Але коли ці контракти закінчилися, нових замовлень у 4 кварталі фактично не було.Проблема не лише в заводі, а в ситуації на залізниці взагалі:1️⃣ Перевезення впали на 7,7%.2️⃣ Вагонів забагато. Через профіцит ціни на оренду впали, тому купувати нові вагони невигідно.Попри збитки, завод не опускає руки й активно «прорубує вікно» в ЄС. Спільно з австрійцями (TransAnt) вони розробляють платформи під євроколію (1435 мм).⚡️Буквально сьогодні, 1 травня 2026 року, завод почав відвантажувати нову партію платформ типу Sgnss для європейців. Також підприємство уперше провело гальмівні випробування за євростандартами на своїх потужностях.

✅Український ринок сої зараз нагадує острівець стабільності. Поки глобальні біржі нервують, у нас панує відносний баланс, а переробка впевнено набирає бали. За інформацією аналітиків Spike Brokers, ціни на сою на експорт трохи просіли — до $434/т. А от переробляти боби всередині країни стало привабливіше: паритетна ціна зросла до $496/т. Тобто виготовляти шрот та олію зараз вигідніше, ніж просто продавати сировину.Куди їхала наша соя у квітні:🔸Шрот: Потужний ривок — 258 тис. т. Головний покупець — Китай (забрав понад половину обсягу).🔸Боби: 134 тис. т поїхали до традиційних партнерів у ЄС та Туреччину.🔸Олія: 36 тис. т, де ключовим напрямком залишається Польща.У світі сої зараз «тісно». Бразилія дозбирує врожай, Аргентина активно нарощує темпи — на ринок виходять пікові обсяги бобів. Це не дає світовим цінам рости, тримаючи їх під тиском.Попри те, що самих бобів у світі багато, в Європі соєва олія навіть подорожчала на 20–30€ (до 1 195€), рухаючись в унісон із соняшниковою та пальмовою.Саме активний попит на олію та шрот не дає українському соєвому ринку «просісти» слідом за світовими ф’ючерсами. Фізичний товар зараз цінується вище, ніж паперові контракти на біржах.

Підписка на Карту елеваторів від Elevatorist.com — це must-have інструмент для кожного, хто працює в агросекторі України. Це не просто перелік адрес, а потужна база даних для аналізу ринку.П'ять ключових причин, чому варто нею скористатися:1️⃣ Найповніша та найактуальніша база данихЦе найбільший онлайн-каталог елеваторів України. Карта містить інформацію про тисячі об'єктів — від потужних лінійних елеваторів і портових терміналів до невеликих фермерських зерносховищ. Дані регулярно оновлюються, що дозволяє бачити реальну картину ринку.2️⃣ Детальна технічна інформаціяВи отримуєте доступ не лише до назви підприємства, а й до критично важливих характеристик:3️⃣ Потужність одночасного зберігання (скільки тонн зерна вміщує):• Тип зерносховища (підлогове, силосне);• Наявність залізничної гілки та її пропускна здатність;• Можливості сушіння та очищення зерна.3️⃣ Оптимізація логістики та збутуДля фермера це інструмент для пошуку найближчого пункту приймання зерна, що мінімізує витрати на пальне. Для зернотрейдера — можливість швидко знайти партнерів у конкретному регіоні та оцінити логістичні ланцюжки (наявність з/д колій, близькість до основних магістралей).4️⃣ Аналіз конкурентів та пошук клієнтівЯкщо ви займаєтесь постачанням обладнання, сервісом або будівництвом елеваторів, Карта — це ваш список потенційних клієнтів. Ви можете бачити, які об'єкти потребують модернізації або де відчувається дефіцит потужностей для розширення власного бізнесу.5️⃣ Зручна візуалізація та фільтраціяЗамість тисячі рядків у Excel, ви бачите все на наочній карті. Завдяки системі фільтрів можна за лічені секунди відсортувати елеватори за:• Областю чи районом;• Компанією-власником (холдингом);• Обсягом зберігання. Підписатись на Карту можна за посиланням👇

🚛Україна та Молдова розширюють прикордонну співпрацю: затверджено новий пункт пропуску «Ямпіль – Косеуць»10 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України офіційно затвердив протокол із урядом Молдови щодо збільшення кількості пунктів пропуску на спільному кордоні. Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, до переліку включено об'єкт «Ямпіль – Косеуць».Ключові деталі проєкту:🔸Після завершення будівництва пункт працюватиме у цілодобовому режимі для пасажирських та вантажних перевезень.🔸Головним елементом стане міст через Дністер завдовжки 1,5 км, який дозволить з’єднати країни в обхід території Придністров’я.🔸Завершення робіт заплановане на 2027 рік. Орієнтовний бюджет будівництва — $200 млн.Експерти Інституту Дунайських досліджень зазначають, що успіх ініціативи залежить від злагодженості дій сторін: залучення інвестицій, синхронізації дорожніх робіт та добудови мостового переходу. Для України це стратегічний логістичний шлях на південний захід, а для Молдови — посилення транзитного потенціалу.

На українському ринку сої знову почали зростати ціни. Основна причина — активні закупівлі з боку переробних підприємств і обмежена пропозиція сировини, говорять аналітики кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.Підтримку цінам надає зовнішній енергетичний фактор: зростання цін на нафту підсилює попит на рослинні олії. Водночас основним драйвером ринку виступає внутрішня переробка: попит на соєвий шрот і олію зростає, що стимулює заводи до активних закупівель.«За останній тиждень окремі переробники підвищували закупівельні ціни на 500 грн/т. Ми вже бачимо рівень близько 22 000 грн/т. До кінця квітня — початку травня є всі передумови очікувати 22 500 грн/т. Водночас, з урахуванням поточної кон’юнктури, не виключено зростання до 23 000–24 000 грн/т», — зазначають в ПУСК. Експорт залишається слабким через конкуренцію з боку дешевшої бразильської продукції. Додатковим стримуючим фактором є 10% експортне мито.Фахівці також зазначили, що у новому сезоні соя може продемонструвати високу маржинальність.

На українському зерновому ринку спостерігається нетипова тенденція: різниця в ціні між поточними запасами та майбутнім врожаєм практично зникла. За даними Fastmarkets, в деяких випадках зерно нового врожаю коштує навіть дорожче за старе.🔸 Пшениця (11,5%): Форвардні контракти на серпень — по 234 $/т (FOB POC), що лише на 2 $ менше за ціну старого врожаю. Торік цей розрив був значно суттєвішим.🔸Фуражна пшениця: Різниця між квітневими та серпневими поставками скоротилася до 2–4 $, тоді як минулого року вона сягала 12–13 $.🔸Кукурудза: На ринку спостерігається інверсія — новий врожай (листопад) оцінюють у 230 $/т, що вище за поточні котирування квітня-травня (226–227 $/т).Головними чинниками аномалії стали воєнні ризики та дорога логістика. Постійні атаки на інфраструктуру не дозволяють трейдерам закладати традиційний «дисконт жнив», оскільки стабільність поставок залишається під питанням. Високі витрати на пальне та транспортування однаково тиснуть на обидва врожаї, що й нівелює різницю в ціні.