🤔 Чи можливе отримання спільного ОВД для групи компаній на цілісний майновий комплекс та яким чином повинна бути проведена оцінка впливів та оформлений висновок ОВД?🗣️ Відповідно до п. 1) ч.1. ст. 2 Закону 2059-VIII оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону.Ст. 4, 5, 6, 14 Закону 2059-VIII регламентовано обов’язки суб’єкта господарювання щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, оголошення, звіту, висновку з оцінки впливу на довкілля, рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття), а також наводиться інформація про суб’єкта господарювання – назва (прізвище, ім’я, по батькові), юридична адреса (адреса реєстрації), контактний номер телефонуПостановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля усі документи з оцінки впливу на довкілля в електронній формі подаються суб’єктом господарювання уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) та підтверджуються накладенням кваліфікованого електронного підпису такої особи через електронний кабінет Реєстру. З огляду на викладене, отримання спільного ОВД для групи компаній на цілісний майновий комплекс не можливе 🙅♂️🔗 Детальніше — на сайті: https://cutt.ly/DtANhFOr
🤔 Підприємство приймає пресовану пластикову пляшку, яка надходить разом із кришкою та етикеткою як єдина конструкція. Далі сировина проходить дроблення та потрапляє до ванни флотації, де відбувається відокремлення дробленої пляшки від кришки та етикетки. Після цього подрібнені частки пластику (пляшки) сортуються на сортері. Надалі подрібнені пляшки, кришки та етикетки реалізуються як товар. Якими кодами слід позначати відходи на кожній стадії процесу при поданні документів на дозвіл у сфері управління відходами? Коли сировина вважається відходом, а коли — побічною продукцією?🗣️ ВІДПОВІДЬ: ключовим є статус пляшки. Якщо вона використовується як сировина, дозвіл на оброблення відходів не потрібен. Якщо ж пляшка передається як відхід, її код і найменування зобов’язаний визначити утворювач залежно від галузі походження. Сировина набуває статусу відходу лише після втрати споживчих властивостей і відповідного рішення власника. Теоретично матеріал може вважатися побічним продуктом, але через відсутність дієвого механізму за постановою КМУ № 1214 на практиці такий статус наразі не застосовується…Детальніше 👉 https://cutt.ly/FtP5HIi6
‼️ CO₂ більше не «рядок у звіті». Це — нова валюта цементного бізнесу.Євроінтеграція, запуск CBAM і підготовка до СТВ змінюють правила гри: сьогодні кожна тонна цементу має подвійну ціну — у гривні та… у євро за вуглець.🤔 Що це означає для бізнесу?Викиди CO₂ = фінансове зобов’язанняПомилки в розрахунках = втрати на кордоні з ЄСВуглецевий облік = частина фінансової стратегії, а не лише екології🔎 Анатомія викидів у цементі — ключ до управління:Scope 1 (до 90%)— технологічні (кальцинація)— енергетичні (спалювання палива)Scope 2— електроенергія (особливо критично при залежності від ТЕС)Scope 3— логістика, постачальники, використання продукту(вже критично для ESG і доступу до фінансування)📌 МЗВ, CBAM, GHG Protocol — три системи, які потрібно синхронізувати:МЗВ → юридична база (Scope 1)CBAM → гроші на кордоні (Scope 1 + 2)GHG Protocol → доступ до інвестицій (Scope 1–3)👉 Ігнорувати хоча б одну — означає втратити конкурентоспроможність.Як рахувати CO₂? Ознайомтеся на прикладі ⤵️https://cutt.ly/ltPg7vvo
🧐 В процесі діяльності підприємства утворюються відходи (залишки зернові від очищення зерна; комунальні; відходи пов’язані з послугами транспорту). Який порядок отримання дозволу на утворення даних відходів?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Якщо підприємство є лише утворювачем відходів, дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів не вимагається.Відповідно до вимог ст. 13, 16 Закону України «Про управління відходами» утворювачі відходів зобов’язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.Передача суб’єктам господарювання у сфері управління відходами відходів (крім побутових відходів) з метою збирання, перевезення та оброблення здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства, в якому зазначається код відходів згідно з Національним класифікатором відходів, їх обсяг, найменування та код операції з відновлення та/або видалення відходів.☝️ Якщо підприємство здійснює якісь операції з оброблення відходів, вказані у Додатку 1 та 2 до Закону України «Про управління відходами», дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів потрібен.Загальні вимоги до порядку отримання дозволу регламентовано ст. 42 Закону України «Про управління відходами».Детально порядок видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1328. 🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/StPg07sr
💧Вода — це не просто ресурс. У 2026 році це вже регуляторний ризик, податкове зобов’язання і зона перевірок.Розбираємо ключове 👇2 види водокористування — і принципова різниця✔ Загальне — безкоштовно, без дозволів(для побутових потреб: купання, рибальство, вода без обладнання)✔ Спеціальне — вже зона відповідальності бізнесу:• забір води через свердловини / обладнання• використання у виробництві• скиди у водні об’єкти👉 І головне — потрібен дозвіл + виникає рентна плата‼️ Критичні моменти, де бізнес «помиляється»• 5 м³/добу — не завжди «безпечний поріг»Податкова може рахувати загальний обсяг по всьому підприємству → автоматично робить вас платником ренти• 300 м³/добу по підземних водах — пасткаЯкщо кілька свердловин на одній ділянці → обсяг сумується і вже потрібен дозвіл на користування надрами🆘 Найбільший ризик 2026 рокуНемає дозволу = платите у 5-кратному розмірі за весь обсяг води.І це вже не теорія — це практика перевірок.🔗 Що важливо для бізнесу вже зараз? Читайте у матеріалі:https://cutt.ly/0tOwpd0c
Енергетична незалежність більше не про «пережити відключення».Сьогодні — це про гроші, стійкість і репутацію.Український бізнес вже зробив цей крок 👇За 2025 рік частка компаній, що інвестують у власну генерацію, зросла з 6% до 20%Ще понад 40% — планують інвестувати найближчим часомІ це вже не тренд — це нова норма бізнес-стратегії.🤔 Що дає власна генерація бізнесу?• Безперебійність роботи — базовий рівень• Контроль витрат на енергію• Додатковий дохід (продаж надлишків у мережу)• Менше залежності від регулювання та цінових коливаньАле головне — це більше, ніж економіка 👇Власна генерація = ESG-активE (Environmental)Зниження вуглецевого слідуВідповідність вимогам CBAM Підвищення конкурентоспроможності на експортних ринкахS (Social)Внесок у стабільність енергосистемиПідтримка громад та критичної інфраструктуриG (Governance)Доступ до фінансування (банки, донори)Посилення корпоративного управлінняПрозорість та підзвітністьБізнес уже змінює підхід ☝️Сьогодні компаніям вже недостатньо «щоб було світло».👉 З’являються керівники з розвитку енергетики👉 Створюються окремі енергетичні підрозділи👉 Власна генерація інтегрується в корпоративну стратегіюЛідери ринку (ритейл, логістика, агро) вже перетворюють енергетику на окремий напрям бізнесу.🔗 Детальніше читайте у спеціальному матеріалі: https://cutt.ly/ltURVrCs
У професії еколога завжди настає момент, коли до вас приходять не за поясненнями і не за презентацією.До вас приходять за доказами: реєстрами, цифрами, процедурами та рішеннями.Саме тому ми підготували цейвипуск цифрового журналу SUSTAINABILITY LEADERS GUIDE №3/2026 — не як чергову розмову про сталість, а як робочий інструмент для тих, хто відповідає за екологічні рішення у бізнесі, громадах та регуляторному середовищі.🧐 Що всередині номера №3/2026?Практичні матеріали, які допоможуть перевірити, наскільки ваша система готова працювати у 2026 році:👉 Полігони і звалища: як держава повертає контроль над системою👉 ESG не рахується без еколога, але й не робиться «восьминогами»👉 Енергетика як ESG-актив: нова роль корпоративної генерації👉 Декарбонізація в дії: що означає облік CO₂ для «зеленої» енергетики👉 Водокористування під контролем: внутрішній реєстр показників👉 Оборотне водопостачання: від технологічної схеми до економіки проєкту👉 S і G у надрокористуванні: що підготувати до перевірки👉 ГОУ без помилок: практичний гід для підприємств🔥 Бонус до випуску — 2 практичних відеоуроки + чек-лист✅ ОВД 360°: від еколога до керівникаМодуль 2 — законодавчі рамки, інституційна структура та практична логіка застосування процедури ОВД в Україні.✅ Базовий курс з промислової екології – 2026Модуль 3 — як правильно виконати умови дозволу на викиди, сформувати звіт і подати його без ризику помилок у 2026 році.📲 Отримайте доступ до нового випуску SUSTAINABILITY LEADERS GUIDE №3/2026 і перевірте свою систему на міцність ⤵️https://cutt.ly/jtYrXluW
В Україні система моніторингу атмосферного повітря працює за новою логікою — з поділом на зони та агломерації, відповідно до Постанови КМУ №827.А це означає, що точність вимірювань на підприємствах стає критичною: саме ці дані впливають на оцінку якості повітря та екологічний контроль.❗ Але на практиці саме на етапі відбору проб і вимірювань виникає найбільше помилок.🤔 Що потрібно контролювати під час відбору проб?Під час вимірювань фіксується цілий комплекс параметрів, зокрема:• об’ємна витрата газу• температура газу• атмосферний та статичний тиск• швидкість газопилового потоку• діаметр газоходу• концентрація кисню• температура навколишнього повітря• тривалість відбору пробСаме ці показники визначають достовірність результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин.⚠️ Важливо:Для відбору проб дозволено використовувати лише повірені засоби вимірювальної техніки та методики, допущені уповноваженим органом у сфері охорони довкілля.Помилка в методиці або вимірюваннях може поставити під сумнів усю систему екологічного контролю підприємства.Детально розбираємо процедуру вимірювань, вимоги до обладнання та контрольні параметри — у матеріалі 👇https://cutt.ly/2tTUcbcw
Починаючи з 2022 року сфера надрокористування в Україні переживає глибоку трансформацію: частину норм підзаконних актів інтегровано в Кодекс про надра, частину — виключено, а окремі питання й досі залишаються в «сірій зоні».На тлі практичної реалізації надрокористування та міжнародних домовленостей (зокрема в контексті Угоди з США) потреба в усуненні цих «сірих зон» лише посилюється.Верховна Рада України ініціювала два ключові законопроєкти:📑 № 14249 — щодо вдосконалення правового регулювання та гарантій інвесторам📑 № 14250 — щодо уточнення окремих положень у сфері надрокористуванняКлючові новації:✔️ Автоматичне продовження спецдозволів на період воєнного стану + до 24 місяців після✔️ Можливість аукціону з одним учасником — менше повторних торгів, швидший доступ до надр✔️ Гарантії стабільності законодавства для стратегічних і критичних родовищ✔️ Чіткі визначення термінів («ділянка надр», «родовище нафти і газу»)✔️ Розширені вимоги до геопросторових даних та їх відображення у спецдозволах✔️ Обов’язок Держгеонадра зазначати природоохоронні та культурні обмеження ще на етапі аукціону✔️ Унормування сейсморозвідки та обліку геологічної інформаціїПозитив для надрокористувачів:▪️ прогнозованість інвестицій▪️ зменшення адміністративних бар’єрів▪️ більша прозорість та зниження ризиків конфліктів⚠️ Але є і проблемні моменти. Особливо дискусійним залишається питання повернення супутньо-пластових вод (СПВ).Фактично воно вже:• регулюється спеціальним дозволом на користування надрами,• охоплюється процедурою ОВД,• врегульоване нормами Водного кодексу України.➡️ Запровадження додаткового спецдозволу на повернення СПВ створює потрійне державне регулювання, посилює колізії, збільшує витрати та погіршує інвестиційний клімат — замість його покращення.❗️ Якщо СПВ є невід’ємною частиною видобутку, додаткове дозвільне навантаження фактично нівелює позитивні можливості, які декларують законопроєкти.🔗 Ознайомитися із аналізом: https://cutt.ly/ZtkLe2qO
❓ Де на офіційному сайті можна ознайомитися з формою розрахунків викидів забруднюючих речовин відповідно до постанови № 1109? Як слід проводити такі розрахунки у випадку надзвичайної ситуації, зокрема вибуху котельні, що працює на газу?🗣️ ВІДПОВІДЬ: Для визначення рівня негативного впливу при знищенні чи пошкодженні об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії) застосовується Методика категоризації, затверджена постановою КМУ № 1109 від 09.10.2020. Розрахунок викидів від вибуху чи газової котельні здійснюється за Методикою, затвердженою наказом Міндовкілля № 175 від 13.04.2022, приклад наведено у Додатку 7.Для визначення рівня негативного впливу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (міжсекторальні критерії), передбаченого Методикою категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109.В частині розрахунків викидів забруднюючих речовин від вибуху/ котельні працюючої на газу застосовується Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затверджена наказом Міністерства довкілля та природних ресурсів України 13 квітня 2022 року № 175.📥 Збережіть алгоритм розрахунку аварійних викидів при вибуху газової котельні 👇https://cutt.ly/MthkXr5r
TGLIST.COM.UA
