​Починаючи з 2022 року сфера надрокористування в Україні переживає глибоку трансформацію: частину норм підзаконних актів інтегровано в Кодекс про надра, частину — виключено, а окремі питання й досі залишаються в «сірій зоні».На тлі практичної реалізації надрокористування та міжнародних домовленостей (зокрема в контексті Угоди з США) потреба в усуненні цих «сірих зон» лише посилюється.Верховна Рада України ініціювала два ключові законопроєкти:📑 № 14249 — щодо вдосконалення правового регулювання та гарантій інвесторам📑 № 14250 — щодо уточнення окремих положень у сфері надрокористуванняКлючові новації:✔️ Автоматичне продовження спецдозволів на період воєнного стану + до 24 місяців після✔️ Можливість аукціону з одним учасником — менше повторних торгів, швидший доступ до надр✔️ Гарантії стабільності законодавства для стратегічних і критичних родовищ✔️ Чіткі визначення термінів («ділянка надр», «родовище нафти і газу»)✔️ Розширені вимоги до геопросторових даних та їх відображення у спецдозволах✔️ Обов’язок Держгеонадра зазначати природоохоронні та культурні обмеження ще на етапі аукціону✔️ Унормування сейсморозвідки та обліку геологічної інформаціїПозитив для надрокористувачів:▪️ прогнозованість інвестицій▪️ зменшення адміністративних бар’єрів▪️ більша прозорість та зниження ризиків конфліктів⚠️ Але є і проблемні моменти. Особливо дискусійним залишається питання повернення супутньо-пластових вод (СПВ).Фактично воно вже:• регулюється спеціальним дозволом на користування надрами,• охоплюється процедурою ОВД,• врегульоване нормами Водного кодексу України.➡️ Запровадження додаткового спецдозволу на повернення СПВ створює потрійне державне регулювання, посилює колізії, збільшує витрати та погіршує інвестиційний клімат — замість його покращення.❗️ Якщо СПВ є невід’ємною частиною видобутку, додаткове дозвільне навантаження фактично нівелює позитивні можливості, які декларують законопроєкти.🔗 Ознайомитися із аналізом: https://cutt.ly/ZtkLe2qO