Сьогодні кілька слів про модний додаток, який може підвищувати тривожність.Знаю, що багато сучасних батьків мають цей додаток і ведуть його з самого народження малюка. На перший погляд, дуже зручно: трекер вираховує, коли дитині лягати спати, скільки спати, скільки бути бадьорою. І певний час трекер може працювати. Але потім я і мої колеги, консультанти зі сну, починаємо отримувати запити на консультації: дитина погано спить.Часто такий запит про те, що дитина спить не так, як очікують батьки, або не так, як вираховує трекер. І це - не дивно. Бо кожен малюк - індивідуальність, а норми сну для дітей мають досить широкий діапазон. І не можуть усі діти у віці, наприклад, 8 місяців, спати однаково. А додаток пропонує нам саме такий варіант.Тому раджу сліпо не довіряти трекеру для сну так само, як і жодному іншому додатку. Бо дитина не має «інструкції з експлуатації», а її виховання - це не план з тайм-менеджменту. Додатки можуть давати орієнтири, але найкраще - вивчати свого малюка, орієнтуватися на його потреби.І якщо додаток каже «пора спати», а малюк «пручається вкладанню», можливо, це не з малюком щось не так, а з трекером)))Чи користувалися ви трекером для сну дитини і які у вас враження від нього?
Дитина смокче пальчик?Досить часто батьки звертаються з запитом: що робити, якщо малюк почав смоктати пальчик? Як відучити його від цієї звички?Якщо глобально – без паніки! Смоктання пальчика – це природний спосіб малюка заспокоїтися, який він використовував ще внутрішньоутробно. За допомогою цього навику дитина допомагає собі заспокоїтися, розслабитися, зняти напругу та заснути. У більшості випадків дітки перестають смоктати пальчик у першому році життя. Якщо ця звичка зберігається й далі – це також не привід панікувати. Коли дитина опанує інші методи регуляції свого емоційного стану – цей навик поступово зникне.Що категорично не варто робити при смоктанні пальця немовлям? • Привчати дитину до пустушки (дурника) – бо це не фізіологічний шлях, і відучити дитину буде набагато складніше. • Будь-які маніпуляції з пальцем – замотувати, заклеювати, мастити чимось гірким чи солоним. • Сварити або лякати дитину.Що може допомогти в цій ситуації? • Більше тілесного контакту. • Прийняти ситуацію і дати дитині пройти цей період – коли вона має свою власну «іграшку-антистрес».Якщо смоктання пальця зберігається в більш старшому віці (після 3 років): • Шукати тригер і намагатися позбутися його – стрес, певні переживання, страхи, які потребують самозаспокоєння. • Приймати емоції дитини, підтримувати її у переживаннях – не знецінювати. • Пропонувати альтернативу смоктанню – іграшка-сплюшка, м’яка іграшка, обійми.Категорично не можна лякати або маніпулювати емоціями дитини, сварити чи знецінювати її за це.Смоктання пальця – це не про «погану поведінку», а про здатність до самоконтролю. Чим більше тиснути на дитину – тим сильніше вона триматиметься за цю звичку.А ваші малюки смоктали пальчик?
Достовірні ознаки недостатньої кількості грудного молокаОсновні орієнтири, за якими оцінюють кількість молока у мами-годувальниці, лише два: 1. Набір маси тіла дитиною 2. Кількість сечовипусканьУсі інші показники є відносними і мають оцінюватися тільки в комплексі.1. Набір маси тіла. Орієнтири • До 14 дня життя дитина має відновити вагу при народженні • Упродовж першого півріччя мінімальний набір маси має становити 125 г на тиждень • Оптимальний набір у цей період 150-200 г на тиждень або близько 500 г на місяць • Упродовж другого півріччя дитина в середньому набирає 50-80 г на тиждень • Оцінювати набір ваги варто за графіками ВООЗ або CDCДля зручності можна користуватися мобільними додатками, наприклад Growth.
2. Кількість сечовипусканьВважається, що дитина, яка отримує достатню кількість молока, має 10-12 сечовипускань на добу.Якщо виникають сумніви щодо кількості молока, варто протягом доби порахувати кількість сечовипускань у дитини. Саме цей показник разом з набором ваги є обʼєктивним.Що не є ознаками нестачі молока при нормальному наборі ваги і сечовипусканнях • Часті прикладання до грудей • Тривале смоктання • Незадоволення дитини після годування • Дитина тягне кулачки до рота або облизує шкіруЦікавий факт: Грудне молоко легко засвоюється. У шлунку дитини воно затримується лише 20-40 хвилин. Після цього малюк знову може відчувати голод і просити груди.Саме тому годування на грудному вигодовуванні «кожні 3 години» не є фізіологічним.
Мої ідеальні неідеальні пологиПройшовши цей шлях тричі, з упевненістю можу сказати: пологи - це найвразливіший момент у житті жінки.У пологах ніхто не може бути впевненим, як усе станеться.Як поведе себе наше тіло.Який больовий поріг буде перетнуто саме цього разу.І не важливо, що було або не було в попередніх пологах - це зовсім не показник того, як буде цього разу.Мій попередній досвідЯ хотіла, щоб мої треті пологи були максимально природними.У попередніх я жодного разу не використовувала медикаментозне знеболення.За плечима в мене був дуже різний досвід:- «ціла промежина» (перші пологи) і «на британський прапор» (другі);- сидячи на стільчику (перші) і на кушетці посеред коридору (другі);- передчасно - у 35 тижнів (уперше) і стрімко - у 39 тижнів (удруге);- з відходження вод до початку пологів (уперше) і з активних перейм (удруге);- після перших пологів я вже через 2 години пересувалась у післяпологове відділення на інвалідному візку, а після других - йшла туди пішки.Мені здавалося: ну що я ще можу не знати про природні пологи?ОчікуванняТому я візуалізувала «ідеальний сценарій»:у строк, без знеболення, швидко, без розривів, у максимально комфортній атмосфері та з дуже швидким відновленням.РеальністьВізуалізувалось не все. Точніше - майже нічого.- «Орешнік» і табун шахедів напередодні вночі явно прискорили початок пологів.- На 5 см розкриття у мене відійшли води, і я відчула перейми такої сили й інтенсивності, яких не було в попередніх пологах. Тому я попросила знеболення - мені зробили епідуральну анестезію.- Я дійсно народила досить швидко - приблизно 6 годин на все про все.- Без швів не обійшлося: був невеликий розрив, адже донечка мала найбільшу вагу з усіх моїх дітей.- Після пологів матка скорочувалась недостатньо добре, тому мені додатково ставили крапельниці, і протягом 6 годин не можна було вставати.Те, що справдилосьЄдине, що повністю відповідало очікуванням, - максимально комфортна атмосфера.За це я щиро вдячна колективу пологового будинку №3 та Людмилі Манжулі.Їхнє турботливе, уважне ставлення до кожної дрібниці давало відчуття впевненості, що все відбувається так, як має бути.Отже, #гнучкістьмоєвсе, і кілька простих, але важливих істин:- однакових пологів не існує навіть у межах одного тіла;- «ідеальні пологи» - поняття абсолютно субʼєктивне, головне, щоб мама і дитина почувалися добре;- колектив, у якому ти народжуєш, формує загальне враження від усього процесу.А тепер розкажіть ви:якими були ваші “очікування vs реальність”? 💬
Друзі! Щиро вітаю вас з Різдвом!Бажаю міцного здоровʼя, злагоди в ваших сімʼях і миру нашій країні! В моєму житті Різдво зʼявилось вже в свідомому віці: мій батько військовий і своє дитинство до 6 років я провела на далекому Сході радянського союзу (Амурський край, Курильські острови, острів Сахалін). Там не було традицій святкування і як більшість радянських дітей я вірила в Діда Морозі і Снігуроньку. В 1989 році моя родина повернулася в Україну, в 1991 році батько прийняв присягу на вірність народу України і розпочав службу в збройних силах нашої держави. З 1991 року традиція святкування почала повертатись в нашу родину. Але по справжньому відчуття Різдва я згадую вже з 10-11 років: це і стіл з 12 страв, і кутя з медом і маком, і віра в Дива, що ще зберігається в підлітковому віці на тлі розуміння, що діда Мороза не існує) Я щиро радію, що мої діти знатимуть Різдвяні традиції з раннього дитинства. І хоча зараз вони не люблять кутю, а я не готую 12 страв, всі ми зберігаємо віру в Дива…Поділіться, коли ви почали святкувати Різдво і які згадки про це зберігла ваша памʼять
Друзі, у нас залишився ще один тиждень, щоб долучитися до збору для дітей 🤍Ми збираємо найнеобхідніше — речі, на які в повсякденному житті ми навіть не звертаємо уваги: домашні капці, базові побутові дрібниці, прості, але такі важливі речі.Я дуже прошу: якщо є можливість — відмовтесь від однієї чашки кави і перерахуйте хоча б гривню на збір. Кожен внесок має значення.Наступного тижня мої друзі з Чехії, з якими ми разом організували збір, відправляють усі зібрані там речі та подарунки мені. Я особисто все заберу й відвезу в організацію «Отчий дім», де зараз живуть діти разом зі своїми мамами — люди, які виїхали з окупованих територій, залишилися без дому, без житла, часто зовсім самі.Ми приймаємо абсолютно будь-яку допомогу: • нові та б/в речі • іграшки • канцелярію • смокологи • жіночі речі для дорослихЯкщо хочете щось передати — надішліть, будь ласка, до наступного понеділка моїй подрузі (залишаю посилання @yassno_video), вона вас зорієнтує.Усі кошти, зібрані на монобанку, я використаю для закупівлі подарунків і необхідних речей. Повний звіт обов’язково опублікую.Дякую кожному з вас 🤍Пам’ятаймо: не буває маленьких донатів — бувають великі добрі справи, які починаються з малого.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/8gW2HWqb8i
⬆️⬆️⬆️ #подкаст_з_психологом#подкаст_Мовчан_НаталіяПитання:"Донечці нещодавно виповнилося 3 роки. Активна, балакуча, комунікабельна, залюбки грається з іншими дітьми. Формулює бажання, вміє рахувати до 20. Незважаючи на все це, у нас є проблема - не можемо до кінця відмовитися від підгузків. На горщик вона не сідає. Каже, що не любить горщик. Придбали дитяче сидіння для унітазу. На унітаз сідає, але особливих успіхів поки що немає. Пробували тренувальні трусики - не допомогло. Як тільки трусики або колготки стають мокрими, донька їх знімає і ходить без них. Розуміє, що потрібно сідати на горщик або унітаз, але сідає не завжди. Неодноразово пробували одягати їй звичайні трусики. Вона сідає на унітаз, але не пісяє. Одразу починає пісяти, як одягаємо памперс. Що можете підказати з цього приводу? Педіатр та невролог кажуть, що дитина здорова і треба набратися терпіння, коли донечка буде готова відмовитися від підгузків."#підгузки #горщик Задати питання на подкаст - https://t.me/drshakotko/517
TGLIST.COM.UA
